Рішення

від 08.09.2020 по справі 120/3035/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 вересня 2020 р. Справа № 120/3035/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що за наслідками перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідачем було складено акт №212795 від 30.04.2020, у висновках якого відображено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезення вантажів згідно ТТН транспортним засобом, який обладнаний тахографом, без документів, передбачених ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт (не оформлення тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР згідно наказу МТЗУ від 24.06.2010 року). Разом з тим, позивач вказує на те, що відповідно до приписів Закону України Про автомобільний транспорт обов`язкова установка та використання контрольних пристроїв - тахографів передбачена виключно на транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів. Проте, в даному випадку позивачем не здійснювались міжнародні перевезення, а обов`язок установки та використання тахографів для внутрішніх перевезень чинним законодавством не передбачено.

На підставі виявлених порушень, відповідачем винесено постанову №198158 від 09.06.2020 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. Крім того зазначив, що ні він ні водій транспортного засобу не були повідомленні про розгляд оскаржуваної постанови, таким чином дано постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 08.07.2020 провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, в письмовому провадженні. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов та витребувано додаткові докази.

27.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що згідно вимог п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року, водій зобов`язаний мати при собі заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР. При цьому, відповідно до Поправки 6 до ЄУТР з 20 грудня 2010 року загальна кількість тахограм у водіїв має складати 29 тахограм (тобто за поточний день та попередні 28 календарних днів). Крім того, факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише Бланком підтвердження діяльності. На підставі чого, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріли справи та їх докази, встановив наступне.

30.04.2020 на 152 км а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 471 км., посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено перевірку належного позивачу транспортного засобу марки RENALT, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 .

В ході проведення перевірки, посадовими особами виявлено факт порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема: надання послуг з перевезення вантажів без документів, передбачених ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: не оформлення тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР згідно наказу МТЗУ від 24.06.2010 року.

За наслідками перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №212795 від 30.04.2020.

Із вказаним актом водій був ознайомлений, від надання пояснень та підпису відмовився.

Повідомленням за №40783/20/24-20 від 26.05.2020 відповідачем направлено повідомлення позивачу про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт та запропоновано з`явитись 09.06.2020 для надання пояснень.

В матеріалах справи міститься інформація про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті Укрпошта копію повідомлення направлено на адресу позивача 26.05.2020 та 27.05.2020 вручено особисто.

Крім того, за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 09.06.2020 управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області винесено постанову №198158 про застосування адміністративного-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн., за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

На розгляд справи 09.06.2020 позивач не прибув, будь-яких пояснень щодо вказаних в акті порушень останні не надано.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт , автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно приписів статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт , державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567) передбачена процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до ст. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг (ст. 5 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок №1567).

Пунктом 2 Порядку №1567 визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно пункту 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Так, під час проведеної рейдової перевірки управління Укртрансбезпеки встановлено порушення перевізника - ОСОБА_1 вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , в частині відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Суд зазначає, що відповідно приписів статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, виходячи зі змісту цієї норми Закону, перелік документів, які повинні мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, зазначений у ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, відповідно до п.п.1.2, 1.3 якого Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, зокрема, визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, перевізником ТОВ Оріяна-Агро під час проведення рейдової перевірки здійснювалось перевезення вантажу загальною масою 16 тон, що підтверджується ТТН №ЕР-170123 від 31.10.2018, що свідчить про те, що таке перевезення повинно здійснюватися за наявності діючого та повіреного тахографа.

Наказом Міністерством транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, та поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно пункту 1.4 Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції №385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно пункту 3.3 Інструкції №385, згідно з положеннями п.3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від і руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.2.7 Інструкції, за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Згідно з пунктами 3.5, 3.6 розділу ІІІ Інструкції №385 перевізники:

- забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

- зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

- аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

- наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, тахокарти, а також картки водія або роздруківки даних роботи цифрового тахографа є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються пасажирські і вантажні перевезення автомобільним транспортом, та підпадають під інші документи, визначені законодавством, оформлення яких передбачено статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Наявність таких документів перевіряється під час здійснення державного контролю на автомобільному транспорті у ході рейдових перевірок відповідно до пункту 15 Порядку №1567.

Крім того, судом встановлено, що позивач повідомлявся про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної на 09.06.2020 у період з 11:00 до 17:00 год. (перерва з 13:00 до 14:00 год) за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: смт. Чечельник, вул. Кірова, (нова назва Зарічна) буд. 84. Однак, позивач не скористався своїм правом взяти участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та надати відповідачу докази відсутності таких порушень. Не надав позивач таких доказів і в ході судового розгляду справи.

Суд також відхиляє доводи позивача з приводу того, що наявність заповнених тахокарт є обов`язковими лише при здійсненні міжнародних перевезень, та зазначає, що вимоги Інструкції №385 поширюються на усіх суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Тож наявність цих документів є обов`язковою для перевізників, які здійснюють як міжнародні, так і внутрішні автомобільні перевезення пасажирів та вантажів.

Отже, суд дійшов висновку про те, що протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та заповнених тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР є документами, що відповідно до статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , повинні знаходитись у водія під час здійснення перевезення.

При цьому, судом враховано ту обставину, що перевірка оснащеності тахографом здійснюється співробітниками Укртрансбезпеки, відповідно до повноважень, лише при здійсненні міжнародних перевезень, а при здійсненні внутрішніх перевезень проводиться лише перевірка документів на встановлений тахограф.

Відповідно до приписів статті 34 Закону України Про автомобільний транспорт , автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно приписів статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що винесена відповідачем постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №198158 від 09.06.2020 є правомірною та обґрунтованою. Отже, позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №198158 від 09.06.2020 не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових відсутні, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 38254255)

Рішення в повному обсязі складено: 08.09.2020 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна