Рішення

від 03.09.2020 по справі 280/2623/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року о 10 год. 36 хв.Справа № 280/2623/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

представника позивача - Швеця Д.Ю.

представника відповідача - Пархомова Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий двір Запоріжжя

до Управління з питань праці Запорізької міської ради

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий двір Запоріжжя (далі - позивач) до Управління з питань праці Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЗП3027/1058/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 05.12.2019.

Ухвалою суду від 27.04.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 26.05.2020.

26.05.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 08.07.2020.

08.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 05.08.2020.

05.08.2020 судове засідання відкладено на 03.09.2020.

В судовому засіданні 03.09.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частину.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно та не обґрунтовано за результатами проведеної перевірки прийнято постанову, якою на позивача накладено штраф в розмірі 375570,00 грн. Зазначає, що відповідач дійшов помилкових висновків про наявність трудових відносин між ТОВ Чистий двір Запоріжжя та громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки з зазначеними особами підприємством укладено договори цивільно-правового характеру, а трудові відносини не виникали. Також, позивач звертав увагу суду на те, що фактично громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жодних робіт в інтересах позивача не виконували, винагороду не отримували. Позивач зазначає, що в подальшому цивільно-правові договори укладені з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були розірвані за взаємною згодою. Також, позивач вказував на те, що ТОВ Чистий двір Запоріжжя фактично не виконувало роботи - Капітальний ремонт покрівлі 5-ти під`їзного, 4-ох поверхового будинку по вул.Незалежної України, 42-А у м.Запоріжжі , оскільки для виконання зазначених робіт було залучено субпідрядника - ФОП ОСОБА_4 . За таких обставин, позивач вважає помилковими висновки відповідача про наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що ним в порядку та строки передбачені чинним законодавством України проведено інспекційне відвідування ТОВ Чистий двір Запоріжжя в ході якого встановлено, що позивачем допущено до роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладання з ними трудових договорів. Відповідач зазначив, що зазначені обставини були встановлені з системи публічних закупівель ProZorro, в якій для у участі у тендері Капітальний ремонт покрівлі 5-ти під`їзного, 4-ох поверхового будинку по вул.Незалежної України, 42-А у м.Запоріжжі позивачем самостійно вказано про наявність у ТОВ Чистий двір Запоріжжя працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також, відповідач вказував на те, що громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройшли відповідне навчання з питання охорони праці в ДП Запорізький навчально-курсовий комбінат за рахунок коштів ТОВ Чистий двір Запоріжжя , як працівники саме підприємства позивача. Крім того, відповідач вказував на те, що твердження позивача про залучення субпідрядної організації - ФОП ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки така фізична особа - підприємець не володіє необхідними засобами для виконання таких робіт та взагалі не здійснює діяльності пов`язаної з будівельними роботами, відповідно до відкритих КВЕД. За таких обставин, відповідач вважає, що саме позивачем виконувались роботи з капітального ремонту покрівлі 5-ти під`їзного, 4-ох поверхового будинку по вул.Незалежної України, 42-А із залученням працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У зв`язку із чим, на думку відповідача, позивач був зобов`язаний укласти у письмовій формі відповідні договори з зазначеними особами, що зроблено не було, у зв`язку з чим до позивача правомірно застосовано штрафні санкції. Просить задовольнити позовні вимоги.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 23.09.2019 до Управління з питань праці Запорізької міської ради надійшла заява громадянина ОСОБА_5 , в якому було вказано про можливе порушення трудового законодавства ТОВ Чистий двір Запоріжжя .

25.09.2019 начальником Управління з питань праці видано наказ №170р Про організацію інспекційного відвідування , яким наказано організувати інспекційне відвідування ТОВ Чистий двір Запоріжжя (код ЄДРПОУ 41980801) з питань виявлення неоформлених трудових відносин, у термін до 11.10.2019.

08.10.2019 Управлінням з питань праці видано направлення на проведення інспекційного відвідування ТОВ Чистий двір Запоріжжя .

У період з 09.10.2019 по 24.10.2019 співробітниками Управління з питань праці проведено інспекційне відвідування ТОВ Чистий двір Запоріжжя , за результатами якого складено Акт №ОМС-ЗП3027/1058/НД/НП/АВ від 24.10.2019.

Відповідно до висновків Акту інспекційного відвідування №ОМС-ЗП3027/1058/НД/НП/АВ від 24.10.2019 встановлено порушення ТОВ Чистий двір Запоріжжя :

ч.3 ст.24 КЗпП, ПКМУ №413 - ОСОБА_6 допущений до роботи за укладеним трудовим договором, але без подання повідомлення до ДФС про прийняття працівника на роботу;

ч.1 ст.21 КЗпП України, ч.1,3 ст.24 КЗпП України - допущення ТОВ Чистий двір Запоріжжя до роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладання трудового договору та подання повідомлення ДФС.

05.12.2019 Управлінням з питань праці прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЗП3027/1058/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС, якою за порушення вимог ч.1 ст.21, ч.1 та 3 ст.24 КЗпП України, в частині допуску ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи без укладання трудового договору, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 375570,00 грн.

Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно ч.5 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 1947 року (далі - Конвенція), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Згідно статті 16 Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачем було порушено порядок проведення інспекційного відвідування, оскільки, на думку позивача, не було правових підстав для його проведення, оскільки у разі якщо позивач вважав, що відсутні підстави для проведення інспекційного відвідування, то мав право не допускати інспекторів до проведення інспекційного відвідування, відповідно до положень статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Разом з тим, позивач відповідним правом не скористався, а навпаки надавав інспекторам відповідні пояснення та документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, у зв`язку з чим дослідженню підлягають саме результатами інспекційного відвідування.

Разом з тим, суд не може погодитись із правомірністю застосування до позивача штрафних санкцій та з обґрунтованістю висновків щодо порушення позивачем вимог ч.1, 3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі з громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з огляду на наступне.

Так, в акті інспекційного відвідування та наданих запереченнях відповідач фактично вказував на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були допущені позивачем до виконання робіт з капітального ремонту покрівлі 5-ти під`їзного, 4-ох поверхового будинку по вул.Незалежної України, 42-А у м.Запоріжжі , в якості працівників ТОВ Чистий двір Запоріжжі .

Суд зазначає, що визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов`язується на свій ризик, виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Обов`язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір являється укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України).

Отже основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності, гарантії та компенсації передбачені для працівника, а також обов`язки роботодавця залишаються за його межами.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №820/1432/17 (провадження №К/9901/15518/18), від 13 червня 2019 року у справі №815/954/18 (провадження №К/9901/3195/19), у справі №1840/2507/18 (провадження №К/9901/10124/19), у справі №824/896/18-а (провадження № К/9901/10149/19).

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд зазначає, що відповідачем до матеріалів адміністративної справи не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність між позивачем та громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 трудових відносин.

Так, судом встановлено, що 20.05.2019 між фізичною особою ОСОБА_1 - Виконавець та ТОВ Чистий двір Запоріжжя - Замовник укладено цивільно-правовий договір №01/05/19, відповідно до пункту 1.1 якого, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги (роботи).

Пунктом 2.1 Договору визначено види робіт - Виконання робіт з розбирання покриттів покрівлі з хвилястих азбестоцементних листів на об`єкті Капітальний ремонт покрівлі 5-ти під`їзного, 4-х поверхового будинку по вул. Незалежна Україна 42-А у м.Запоріжжя у розмірі 1393 кв.м. (а.с.29-30).

Аналогічні за змістом цивільно-правові договори були укладені з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.31-34).

Разом з тим, 20.06.2019 між ТОВ Чистий двір Запоріжжя та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено додаткові угоди про розірвання цивільно-правових договорів від 20.05.2019 (а.с.35-37).

При цьому, суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що у період з 20.05.2019 по 20.06.2019, чи в інший період, громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконували в інтересах ТОВ Чистий двір Запоріжжя будь-які роботи, в тому числі і щодо капітального ремонту покрівлі 5-ти під`їзного, 4-х поверхового будинку по вул. Незалежна Україна 42-А у м.Запоріжжя .

Суд зазначає, що цивільно-правовими договорами від 20.05.2019 було передбачено, що факт надання відповідних послуг (робіт) з боку Виконавця засвідчується Актами прийому наданих послуг (виконаної роботи).

Відповідних Актів прийому наданих послуг матеріали адміністративної справи не містять, як і не містять матеріали адміністративної справи доказів на підтвердження того, що ТОВ Чистий двір Запоріжжя виплачувалась на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винагорода за виконані роботи/надані послуги.

Фактично наявность трудових відносин між позивачем та зазначеними працівниками відповідачем обґрунтована інформацією наявною в системі публічних закупівель (а.с.92), проте, суд зазначає, що така інформація не може підтверджувати факт трудових відносин, оскільки підприємством у довідках наданих для участі у тендері може бути вказано недостовірну інформацію.

В даному випадку, позивач пояснив, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зазначено, у зв`язку з тим, що з ними було укладено договори цивільного-правового характеру та таких осіб планувалось залучити до виконання робіт з капітального ремонту будинку.

Проте, у зв`язку з тим, що ТОВ Чистий двір Запоріжжя було укладено договір субпідряду на виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі 5-ти під`їзного, 4-х поверхового будинку по вул. Незалежна Україна 42-А у м.Запоріжжя , то необхідність у залученні зазначених робітників відпала, що зумовило розірвання договорів ЦПХ.

Так, само і надані посвідчення видані ДП Запорізький навчально-курсовий комбінат на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не свідчать про наявність трудових відносин між позивачем та зазначеними особами, оскільки відсутні докази того, що такі особи виконували будь-яку роботу від імені ТОВ Чистий двір Запоріжжя .

В свою чергу, судом для з`ясування фактичних обставин взаємовідносин між ТОВ Чистий двір Запоріжжя та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останніх було викликано та допитано в якості свідків.

Так, в судовому засіданні 05.08.2020 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що дійсно укладали договори ЦПХ з ТОВ Чистий двір Запоріжжя , проте, фактично на підприємстві жодного дня не працювали, заробітну плату не отримували, а в подальшому дійшли обопільної згоди з підприємством щодо розірвання укладених договорів ЦПХ. Також, свідки зазначали, що ніколи не з`являлись для виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі 5-ти під`їзного, 4-х поверхового будинку по вул. Незалежна Україна 42-А у м.Запоріжжя.

За таких обставин, допитані в судовому засіданні свідки заперечили факт виконання будь-якої роботи в інтересах ТОВ Чистий двір Запоріжжя , жодних доказів, які б спростовували пояснення свідків матеріали адміністративної справи не містять.

Посилання відповідача на те, що ФОП ОСОБА_4 не мав можливості виконати умови договору субпідряду робіт по капітальному ремонту покрівлі 5-ти під`їзного, 4-х поверхового будинку по вул. Незалежна Україна 42-А у м.Запоріжжя, суд відхиляє, оскільки встановлення зазначених обставин виходить за межі компетенції Управління з питань праці.

Більш того, навіть якщо припустити, що роботи по капітальному ремонту дійсно не виконувались ФОП ОСОБА_4 , то зазначені обставини не надають підстав стверджувати, що такі роботи були виконанні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Отже, твердження відповідача про наявність між ТОВ Чистий двір Запоріжжя та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 трудових відносин ґрунтуються виключно на припущеннях та є такими, що не знайшли свого підтвердження за результатами розгляду адміністративної справи.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідач діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий двір Запоріжжя .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий двір Запоріжжя (69091, м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, буд.2Б, кв.40, код ЄДРПОУ 41980801) до Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, майдан Профспілок, буд.5, код ЄДРПОУ 41904647) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління з питань праці Запорізької міської ради від 05.12.2019 №ОМС-ЗП3027/1058/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий двір Запоріжжя судовий збір в розмірі 5633,55 грн. (п`ять тисяч шістсот тридцять три гривні 55 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань праці Запорізької міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 08.09.2020.

Суддя І.В. Новікова