Рішення

від 09.09.2020 по справі 300/1176/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р. справа № 300/1176/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Інтердак" про стягнення податкового боргу в сумі 23720,95 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до ПП "Інтердак" про стягнення податкового боргу в сумі 23720,95 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальному розмірі 23720,95 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання згідно поданої податкової декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 05.02.2018 року; штрафу згідно податкових повідомлень-рішень форми "Ш" від 19.07.2018 року за № 0050235501, від 11.12.2018 року за № 0110125512 та від 04.06.2019 року за № 0071765512, а також нарахованої пені на суму несплаченого податкового боргу.

Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у встановлений судом строк, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Заяв чи клопотань, в порядку пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-ІХ від 18.06.2020 року, який набрав чинності 17.07.2020 року, про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву на позов, протягом 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX, відповідач суду не подавав.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.

ПП "Інтердак" 25.05.1993 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.28-30) та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту 15.1. статті 15 та підпункту 288.2. статті 288 Податкового кодексу України відповідач являється платником орендної плати та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У відповідності до пункту 288.3. статті 288 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 288.1.статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 288.4. статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Приписами пункту 288.7. статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що 05.02.2018 року ПП "Інтердак" подано до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2018 рік в загальному розмірі 28097,58 грн. із щомісячною розбивкою суми платежу з січня по листопад 2018 року в сумі 2341,47 грн. та за грудень 2018 року в сумі 2341,41 грн. (а.с.6-7).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховане податкове зобов`язання відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначене ним в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 05.02.2018 року, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на момент розгляду справи за вказаною податковою декларацією становить 18056,49 грн.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 19.07.2018 року за № 11112/09-19-55-01/19401782, яким встановлено порушення ПП "Інтердак" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб та грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0012175501 від 20.02.2018 року (а.с.8), Івано-Франківським управлінням Головного управління ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 19.07.2018 року за № 0050235501, згідно якого відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов`язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 1790,39 грн. (а.с.9); на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 11.12.2018 року за № 2680/09-19-55-12/19401782, яким встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб та грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень №№ 0012165501, 0012175501 від 20.02.2018 року (а.с.11), позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 11.12.2018 року за № 0110125512, відповідно до якого ПП "Інтердак" визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов`язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 2166,59 грн. (а.с.12); на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 04.06.2019 року за № 4035/09-19-55-12/19401782, яким встановлено порушення ПП "Інтердак" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб (а.с.15), Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 04.06.2019 року за № 0071765512, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов`язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 608,55 грн. (а.с.16).

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані ПП "Інтердак" 23.07.2018 року, 14.12.2018 року та 07.06.2019 року відповідно, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.10, 14, 17).

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження грошового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума штрафу за платежем орендна плата з юридичних осіб в загальному розмірі 4565,53 грн. є узгодженою.

Згідно пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом встановлено, що контролюючим органом нараховано ПП "Інтердак" пеню за несплату узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 1098,93 грн., що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника податків, що містяться в матеріалах справи (а.с.19-26).

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 26.11.2018 року за № 141719-55, яка 18.01.2019 року отримана ПП "Інтердак", що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.18). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальному розмірі 23720,95 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 05.02.2018 року (а.с.6-7); податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" від 19.07.2018 року за № 0050235501 (а.с.9), від 11.12.2018 року за № 0110125512 (а.с.12), від 04.06.2019 року за № 0071765512 (а.с.16), податковою вимогою форми "Ю" від 26.11.2018 року за № 141719-55 (а.с.18), довідкою про суму податкового боргу від 17.03.2020 року (а.с.5), а також зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.19-26).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в загальній сумі 23720,95 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ПП "Інтердак" податкового боргу в сумі 23720,95 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до приватного підприємства "Інтердак" (код ЄДРПОУ 19401782, вул. Вовчинецька, 198/53, м. Івано-Франківськ, 76018) про стягнення податкового боргу в сумі 23720,95 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Інтердак" (код ЄДРПОУ 19401782, вул. Вовчинецька, 198/53, м. Івано-Франківськ, 76018) в дохід бюджету податковий борг в сумі 23720 (двадцять три тисячі сімсот двадцять) гривень 95 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.