Рішення

від 08.09.2020 по справі п/320/1202/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 року № П/320/1202/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Виповзького навчально-виховного об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Переяслав-Хмельницького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Виповзького навчально-виховного об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Переяслав-Хмельницького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, в якому позивач просив суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Виповзького навчально-виховного об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний начальний заклад Переяслав-Хмельницького району Київської області, за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Виповзки, вул. Шевченка, 52, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 26.12.2019 № 431.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення перевірки було виявлено порушення правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Виповзького навчально-виховного об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від представника відповідача 12.03.2020 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджував, що станом на день проведення перевірки виявлені порушення були усунуті, що свідчить про відсутність реальної загрози життю та здоров`ю людей. Щодо решти недоліків, які потребують фінансових затрат, зокрема, на монтаж та узаконення системи автоматичної пожежної сигналізації відповідачем вживаються заходи щодо залучення благодійних коштів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації та вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

10 квітня 2020 року третьою особою подані письмові пояснення по справі, відповідно до яких Відділ освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації проти задоволення позову заперечує та стверджує, що позивачем не доведено тих обставин, що за час, який минув з дня експлуатації об`єкта, рівень пожежної безпеки у начальному закладі знизився.

02 червня 2020 року від учасників справи надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

02 червня 2020 року суд протокольною ухвалою вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

Виповзьке навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Переяслав-Хмельницького району Київської області (код ЄДРПОУ 25658338) зареєстрований в якості юридичної особи за адресою: 08443, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Виповзки, вул. Шевченка, буд. 52.

У період з 24.12.2019 про 26.12.2019 головним інспектором Переяслав-Хмельницького РС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Бутенком О.О. проведено позапланову перевірку Виповзького навчально-виховного об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Переяслав-Хмельницького району Київської області згідно з наказом від 13.12.2019 № 1371, виданого Головним управлінням ДСНС України у Київській області, за результатами проведення якого був складений акт № 431 від 26.12.2019.

За результатами перевірки виявлені наступні порушення:

- пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлю школи не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев`яні елементи горищних покривів (крови, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- пункту 16 розділу ІІ ППБУ - посадова особа та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

- пункту 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - будівля школи не забезпечена адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі освітлюваними у темний час доби;

- абзацу 3 пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - допускається збивати, замикати на засуви та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах;

- пункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- пункту 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- пункту 1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ - електророзетки, вимикачі, перемикачі не встановлено на не горючу основу (конструкцію) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

- абзацу 5 пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;

- абзацу 8 пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація електроламп зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- абзацу 9 пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);

- пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - засоби пожежогасіння на пожежних щитах (стендах) не пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности ;

- пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

- пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - пожежні щити не укомплектовано згідно норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- пункту 3.12 глави 3 розділу V ППБУ - на пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

- пункту 2.16 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - у комп`ютерному класі грати на вікнах не розкриваються, не розсуваються та не знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті);

- пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не забезпечено здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

- пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

26 грудня 2019 року головним інспектором Переяслав-Хмельницького РС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Бутенком О.О. складений протокол про адміністративне правопорушення КХ № 015870 відповідно до статті 175 КУпАП.

26 грудня 2019 року головним інспектором Переяслав-Хмельницького РС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Бутенком О.О. винесена постанова КХ № 015831 про накладення адміністративного стягнення на керівника Виповзького НВО ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ ОСОБА_1 .

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877).

Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 26.12.2019 № 431 встановлено вісімнадцять окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до частини першої статті 51 та частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Стосовно виявлених під час перевірки порушень, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила № 1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Вимоги цих Правил не поширюються на підземні споруди промислового призначення; метрополітени (крім об`єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення); тунелі; об`єкти виробництва, зберігання та утилізації вибухових і радіоактивних речовин й засобів підривань; морські та річкові споруди, що знаходяться на плаву; нафто-, газо-, продуктопроводи; лісові масиви.

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил № 1417 передбачено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил № 1417 - будівлю школи не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідачем жодних доказів на усунення виявленого порушення до суду не надано.

Пунктом 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 передбачено, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 - дерев`яні елементи горищних покривів (крови, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідач у відзиві зазначив, що для усунення вищевказаного порушення необхідні значні фінансові витрати, про що Відділу освіти Переяслав-Хмельницької РДА був скерований відповідний лист. Проте, доказів усунення вказаного порушення відповідачем не надано.

Пунктом 16 розділу ІІ Правил № 1417 передбачено, що посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях .

Відповідно до пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях , особи у разі прийняття на роботу та працівники щороку за місцем роботи проходять інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях.

Посадові особи до початку виконання своїх обов`язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Особи, яких приймають на роботу, пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою, мають попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань нормативних актів з пожежної безпеки.

Програми проведення інструктажів (вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий), програми навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки та програми спеціального навчання (пожежно-технічний мінімум) затверджуються керівниками підприємств, установ та організацій.

Порядок затвердження таких програм, організації та контролю їх виконання визначається МВС.

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 16 розділу ІІ Правил № 1417 - посадова особа та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях .

Відповідачем у відзиві зазначено, що посадові особи та працівники навчального закладу пройшли відповідні навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, на підтвердження чого надано відповідні посвідчення, записи у журналах, витяг з протоколу засідання комісії з перевірки знань з електробезпеки, пожежної безпеки, охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків наданого ТОВ Навчально-курсовий центр Будмашоснова від 06.12.2018.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 5-0612-18 від 06.12.2018 Засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці встановлено, що директор навчального закладу ОСОБА_1 пройшла перевірку з питань пожежної безпеки у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях , про що їй було видано відповідне посвідчення № 5-0612-18-13 (а.с. 71).

Проте, вищевказані обставини свідчать про проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки лише директора ОСОБА_1 Доказів проходження навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки іншими працівниками навчального закладу відповідача матеріали справи не містять.

Пунктом 2.22 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 передбачено, що будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 2.22 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 - будівля школи не забезпечена адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі освітлюваними у темний час доби.

Відповідачем у відзиві зазначено, що вищевказане порушення усунуто. Проте, жодних доказів на підтвердження забезпечення будівлі школи адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі освітлюваними у темний час доби матеріали справи не містять.

Абзацом 3 пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 передбачено, що не допускається забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах.

Стосовно встановленого порушення відповідно до абзацу 3 пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 - допускається збивати, замикати на засуви та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах.

Відповідачем доказів усунення виявленого порушення не надано.

Пунктом 1.6 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 передбачено, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 1.6 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідачем доказів усунення виявленого порушення також не надано.

Пунктом 1.8 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 передбачено, що улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 1.8 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на усунення виявленого порушення.

Пунктом 1.17 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 передбачено, електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 1.17 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - електророзетки, вимикачі, перемикачі не встановлено на не горючу основу (конструкцію) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Відповідачем доказів усунення виявленого порушення суду не надано.

Абзацом 5 пунктом 1.18 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 передбачено, що забороняється застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок.

Стосовно встановленого порушення відповідно до абзацу 5 пункту 1.18 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок.

Відповідачем не надано суду доказів усунення виявленого порушення.

Абзацом 8 пунктом 1.18 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 передбачено, що забороняється підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами).

Стосовно встановленого порушення відповідно до абзацу 8 пункту 1.18 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація електроламп зі знятими ковпаками (розсіювачами).

Відповідачем не надано суду доказів усунення виявленого порушення.

Абзацом 9 пунктом 1.18 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 передбачено, що забороняється використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів.

Стосовно встановленого порушення відповідно до абзацу 9 пункту 1.18 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків).

Відповідачем доказів усунення виявленого порушення суду не надано.

Пунктом 3.11 глави 3 розділу V Правил № 1417 передбачено, що для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м 2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м 2 захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил № 1417 - засоби пожежогасіння на пожежних щитах (стендах) не пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности .

Відповідачем не надано доказів усунення виявленого порушення.

Пунктом 3.10 глави 3 розділу V Правил № 1417 передбачено, що для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 555/9154.

Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:

навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди).

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 3.10 глави 3 розділу V Правил № 1417 - переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення.

Доказів усунення вищевказаного порушення відповідачем суду не надано.

Крім того, стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил № 1417 - пожежні щити не укомплектовано згідно норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

Відповідачем не надано доказів усунення виявленого порушення.

Пунктом 3.12 глави 3 розділу V Правил № 1417 передбачено, що на пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу ПЩ .

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 3.12 глави 3 розділу V Правил № 1417 - на пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

Відповідачем доказів усунення виявленого порушення суду не надано.

Пунктом 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 передбачено, що у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 - у комп`ютерному класі грати на вікнах не розкриваються, не розсуваються та не знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті).

Відповідач у відзиві зазначив, що такі грати були встановлені більше 10 років тому під час обладнання комп`ютерного класу, який розташований на другому поверсі будівлі, відповідно до діючих на той час нормативів. На сьогоднішній день це питання вирішено шляхом реконструкції грат, які тепер відкриваються.

Проте, з такими твердженнями відповідача суд не погоджується, оскільки вони не підтверджені жодними доказами. Таким чином, доказів усунення виявленого порушення відповідачем не надано.

Пунктом 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не забезпечено здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

Матеріали справи не містять доказів проходження навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

Пунктом 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Стосовно встановленого порушення відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Доказів усунення вищевказаного порушення відповідачем суду також не надано.

Інших доказів на підтвердження усунення виявлених в акті перевірки порушень матеріали справи також не містять.

На час розгляду справи відповідачем не усунуто порушення норм техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`я людей в повному обсязі.

Доказів того, що відповідач звертався до позивача з відповідною заявою про проведення позапланового заходу матеріали справи не містять.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , підставою для здійснення позапланового заходу є заява суб`єкта господарювання, отже, встановити виконання відповідачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки зазначених в акті перевірки від 26.12.2019 № 431 позивач матиме можливість лише після позапланової перевірки.

Наведене також підтверджується постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 640/4508/19, в якій зазначено: Ураховуючи те, що ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 25.06.2019 № 144 порушень є результати повторної перевірки .

Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 320/7019/18 зазначає: Доводи скаржника про те, що ним частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров`я людей.

При цьому, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень ТОВ Укрполімерконструкція .

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 27 Конституції України, обов`язок держави - захищати життя людини.

Станом на час розгляду справи відповідачем не було надано суду документальних доказів усунення в повному обсязі порушень, які були виявлені в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем у повному обсязі.

Суд вважає, що виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволять у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведуть до стрімкого розвитку та можуть потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Таким чином, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув в повному обсязі порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Виповзького навчально-виховного об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний начальний заклад Переяслав-Хмельницького району Київської області, за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Виповзки, вул. Шевченка, 52, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 26.12.2019 № 431.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ 38537963; адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8) - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Виповзького навчально-виховного об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний начальний заклад Переяслав-Хмельницького району Київської області (код ЄДРПОУ: 25658338), за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Виповзки, вул. Шевченка, 52, шляхом зобов`язання Виповзьке навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний начальний заклад Переяслав-Хмельницького району Київської області (код ЄДРПОУ: 25658338; місцезнаходження: 08443, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Виповзки, вул. Шевченка, буд. 52) повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 26.12.2019 № 431.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення суду 08.09.2020

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.