Рішення

від 08.09.2020 по справі 420/6578/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6578/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження, за наявними матеріалами, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до головного державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванова Івана Васильовича, третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору голови Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанської Олени Анатоліївни про визнання протиправними дії, скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до головного державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванова Івана Васильовича, третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору голови Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанської Олени Анатоліївни про:

визнання противоправними дії головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Іванова Івана Васильовича у частині винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 07.07.2020 року, за заявою стягувача ОСОБА_1 від 06 липня 2020 року по виконавчому листу від 10 березня 2020 року, виданому Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/7701/19;

скасування Повідомлення головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Іванова Івана Васильовича про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.07.2020 року;

зобов`язання головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Іванова Івана Васильовича винести постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 10 березня 2020 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/7701/19, за заявою стягувача ОСОБА_1 ;

допущення рішення суду до негайного виконання.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 зазначив, що державний виконавець протиправно повернув виконавчий документ без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що у виконавчому листі зазначено код ЄДРПОУ юридичної особи - Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області, проте боржником за виконавчим листом є фізична особа - голова Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанська Олена Анатоліївна , а її РНОКПП - відсутній.

ОСОБА_1 наголошував, що відповідно до статті 18 Закону України №1404-VІІІ, з метою захисту інтересів стягувача, державний виконавець має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Однак, державний виконавець за необхідною на його думку інформацією до Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області не звернувся, а повернув виконавчий лист без прийняття до виконання.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Статтею 287 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Частиною 4 статті 287 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження за окремою категорією термінових адміністративних справ. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору голову Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанську Олену Анатоліївну.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У судове засідання, призначене на 08 вересня 2020 року о 10 годині 00 хвилин, особи, які беруть участь у розгляді справи - не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлялись.

07 вересня 2020 року, на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду, від Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з перебуванням Іванова І.В. , у відпустці (вх.№ЕП/13760/20 від 07.09.2020р.).

Відповідно до частини 1 та 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, враховуючи скорочені строки розгляду справ про оскарження рішень органів державної виконавчої служби та приватних виконавців та керуючись частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін повідомлених належним чином.

У встановлений судом строк (до 07 вересня 2020 року) відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Проте, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

08 вересня 2020 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору голови Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанської Олени Анатоліївни надійшли пояснення (вх.№35542/20 від 08.09.2020р.).

У поясненнях голова Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанська Олена Анатоліївна наголошувала, що рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/7701/19 від 20 січня 2020 року - виконано добровільно та у повному обсязі (а.с.46-47).

Станом на 08 вересня 2020 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7701/19 від 20 січня 2020 року (суддя Самойлюк Г.П.), зобов`язано керівника суб`єкта владних повноважень - голову Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанську Олену Анатоліївну надати/надіслати відповідь на інформаційний запит від 02.12.2019 року (вх.№ср.02-16-114-02.12.19) про надання у письмовому вигляді на паперовому носії інформації завірених належним чином копій розрахунково-платіжних відомостей (зведена) працівників апарату Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області за січень, лютий, березень, квітень, місяць 2019 року, та належним чином засвідчені копії розрахунково-платіжних відомостей (зведена) працівників апарату Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області за січень, лютий, березень, квітень, місяць 2019 року.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7701/19 від 20 січня 2020 року (суддя Самойлюк Г.П.) набрало законної сили 28 лютого 2020 року.

10 березня 2020 року, Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/7701/19 (а.с.10).

06 липня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся з заявою до Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо примусового виконання судового рішення (а.с.9).

07 липня 2020 року, головним державним виконавцем Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івановим Іваном Васильовичем прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (а.с.11).

Вважаючи повернення виконавчого листа без прийняття до виконання - протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до статті 4 Закону України №1404-VІІІ, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно статті 15 Закону №1404-VIII, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до статті 4 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Вищевказаний перелік є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 07 липня 2020 року, головним державним виконавцем Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івановим Іваном Васильовичем було повернуло ОСОБА_1 , виконавчий лист без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що боржником за виконавчим документом виступає фізична особа - суб`єкт владних повноважень - голова Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанська О.А., однак, у виконавчому документі замість РНОКПП фізичної особи зазначено код ЄДРПОУ Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що частиною першою статті 12 Закону України №280/97-ВР від 21.05.1997 року Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Він обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Таким чином, сільський голова представляє сільську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження органу місцевого самоврядування, тобто сільської ради.

Крім того, суд звертає увагу, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, безпосередню відповідальність несе саме суб`єкт владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також, відповідно до статті 18 Закону №1404-VIII, з метою захисту інтересів стягувача, державний виконавець має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Таким чином, державний виконавець не позбавлений можливості звернутись до Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області з запитом, щодо отримання необхідної йому інформації для відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №420/7701/19 виданому Одеським окружним адміністративним судом.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України, вирішуючи питання незазначення певних даних про особу боржника, у своїй постанові від 21 травня 2014 року (справа №6-45цс14) дійшов висновку, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Вказана правова позиція була підтримана Верховним Судом у постановах по справам №804/8020/16 від 14 травня 2020 року, №522/6044/16-а від 03 червня 2020 року та інших.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наявності можливості звернення державного виконавця до державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження для отримання необхідної інформації, навіть конфіденційної, суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Івановим Іваном Васильовичем протиправно було винесено Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.07.2020 року.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 , про визнання противоправними дії головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Іванова Івана Васильовича щодо винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 07.07.2020 року, за заявою стягувача ОСОБА_1 від 06 липня 2020 року по виконавчому листу від 10 березня 2020 року, виданому Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/7701/19 підлягають задоволенню, а відповідне повідомлення - скасуванню.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 , про зобов`язання головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Іванова Івана Васильовича винести постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 10 березня 2020 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/7701/19, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Проте, як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 року № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що способом захисту необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванова Івана Васильовича повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 липня 2020 року, щодо прийняття до виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7701/19 та прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Крім того, вичерпний перелік судових рішень, які суд може допустити до негайного виконання за власною ініціативою або за заявою учасників справи, встановлений ч. 2 ст. 371 КАС України.

Однак вимоги зазначеної норми не поширюються на спори з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, у зв`язку із чим, вимога позивача про допущення судового рішення до негайного виконання є необґрунтованою.

При цьому суд враховує, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні витрати на виклик свідків та призначення експертизи, жодні витрати не належать до компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванова Івана Васильовича (67500, Одеська область, Лиманський район, смт. Доброслав, вул. Центральна 75, код ЄДРПОУ 3506404), третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору голови Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанської Олени Анатоліївни (67513, Одеська область, Лиманський район, с. Олександрівка, площа Центральна 3, код ЄДРПОУ 05583236) про визнання противоправними дії головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Іванова Івана Васильовича у частині винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 07.07.2020 року, за заявою стягувача ОСОБА_1 від 06 липня 2020 року по виконавчому листу від 10 березня 2020 року, виданому Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/7701/19; скасування Повідомлення головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Іванова Івана Васильовича про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.07.2020 року; зобов`язання головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Іванова Івана Васильовича винести постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 10 березня 2020 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/7701/19, за заявою стягувача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Дії головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванова Івана Васильовича у частині винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 07.07.2020 року, за заявою стягувача ОСОБА_1 від 06 липня 2020 року по виконавчому листу від 10 березня 2020 року, виданому Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/7701/19 - визнати протиправними.

Повідомлення головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванова Івана Васильовича про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.07.2020 року - визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати головного державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванова Івана Васильовича (67500, Одеська область, Лиманський район, смт. Доброслав, вул. Центральна 75, код ЄДРПОУ 3506404) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 липня 2020 року, щодо прийняття до виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7701/19 та прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням правової оцінки наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене згідно статті 287 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Балан Я.В.

.