СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2020 р. Справа №480/3392/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області) про зобов`язання надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Каліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області за межами населеного пункту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області №18-7169/16-20-СГ від 19.02.2020 відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, з тих підстав, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у постійному користуванні у ТОВ "Північ Агро". Проте вказана підстава відмови не передбачена нормами Земельного кодексу України.
При цьому, відповідач зазначив, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач у прохальній частині не оскаржує наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області №18-7169/16-20-СГ від 19.02.2020, яким йому відмовлено у наданні такого дозволу.
Крім того, позивачем до заяви додавалася письмова згода користувача земельної ділянки на безоплатне вилучення частини земельної ділянки на його користь. Тому позивач не погоджується із такими діями відповідача у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 05.06.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що діяв у межах чинного законодавства, оскільки при розгляді заяви позивача ГУ Держгеокадастру у Сумській області видало наказ про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на те, що бажана до відведення земельна ділянка знаходиться у користуванні на умовах оренди у ТОВ "Північ Агро" на підставі договору оренди землі від 11.03.2019. Відповідно до ч.5 ст. 116 Земельного Кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Також відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки це є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Сумській області, і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень (а.с.16-19).
Позивачу надавався час для подання відповіді на відзив, однак вона до суду не надходила.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 30.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 30.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Каліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області (а.с.21).
Наказом від 19.02.2020 за №18-7169/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у ТОВ "Північ Агро". Підстави для припинення договору оренди землі визначено статтею 31 Закону України "Про оренду землі". Водночас, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України) (а.с.8).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
За приписами статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
При цьому частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми свідчить, що земельним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Суд зазначає, що передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
Із наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області №18-7169/16-20-СГ від 19.02.2020 вбачається, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою слугувало те, що землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у ТОВ "Північ Агро" (а.с.8).
Однак, суд зауважує, що обставини, на які посилається відповідач у своєму наказі, не передбачені статтею 118 ЗК України в якості підстави для відмови в задоволенні клопотання про наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
На підтвердження зазначених у наказі обставин вдіповідачем надано суду копію інформаційної довідки Відділу у Шосткинському районі ГУ Держгеокадастру №241/412-20 від 07.02.2020, з якої вбачається, що земельна ділянка, яка планується для надання, знаходиться на сформованій земельній ділянці кадастровий номер 5925382500:01:003:0400 площею 21,10 га, яка перебуває у користуванні ТОВ "Північ Агро", відповідно до договору оренди землі від 11.03.2019 строком на 7 років (а.с.23).
Разом з тим, відповідно до пункту "а" ст. 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Згідно із ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації додається погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Суд зауважує, що в такому разі землекористувач погоджує вилучення земельної ділянки для передачі її у власність іншим особам, при цьому його право користування на таку землю не припиняється, змінюється лише власник землі.
На виконання наведеної норми ТОВ "Північ Агро" надало письмову, нотаріально засвідчену згоду на вилучення частини зазначеної вище земельної ділянки з подальшою безоплатною передачею у власність, зокрема, ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (а.с.9).
Отже, надана позивачем до ГУ Держгеокадастру у Сумській області нотаріально засвідчена заява ТОВ "Північ Агро" від 12.04.2019 про надання згоди на безоплатне вилучення частини земельної ділянки для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її безоплатної передачі у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства, є у розумінні ч. 6 ст.118 ЗК України належним погодженням землекористувача на вилучення земельної ділянки.
Суд зауважує, що згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України саме відповідачу належать повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, як в даному випадку.
Отже, в силу ч.6 ст.118, ч.4 ст.122, п. "а" ст.141 ЗК України наявність у ТОВ "Північ Агро" права користування земельною ділянкою, за рахунок якої формується запроектована земельна ділянка площею 2,0 га, не є підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за умови наявності вказаної вище письмової, нотаріально засвідченої згоди користувача на вилучення частини земельної ділянки для подальшого їх оформлення у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства.
Беручи до уваги наведене, суд зазначає, що оскільки позивачем, з урахуванням вищезазначених норм ЗК України, подано відповідні документи, то така відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не є обґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Враховуючи, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, для повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, аийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області №18-7169/16-20-СГ від 19.02.2020, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
При цьому, суд зазначає, що частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього.
У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді заяви позивача не надана її оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.
Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача, в даному випадку, є зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Каліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області, з урахуванням висновків суду.
А відтак позовні вимоги про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Каліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 19.02.2020 за №18-7169/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Каліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області.
Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 30.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Каліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.Б. Діска
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2020 |
Оприлюднено | 11.09.2020 |
Номер документу | 91411205 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
А.Б. Діска
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні