Рішення

від 04.09.2020 по справі 500/1928/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1928/20

04 вересня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альваро" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альваро" про стягнення податкового боргу.

Позов Головне управління ДПС у Тернопільській області мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альваро" як платник податків відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України зобов`язане сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 40284,40 грн. по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати; та в сумі 39165,52 грн. з податку на прибуток приватних підприємств в сумі.

Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У строк встановлений судом відповідач відзиву на позовну заяву не направив.

Відповідно до п.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Беручи до уваги зміст наведених норм та відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в межах строку, визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альваро" (код ЄДРПОУ 32578276) (далі - відповідач, платник, ТОВ "Альваро") зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податкового обов`язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідною граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.

За відповідачем, згідно довідки про наявність податкового боргу рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - - 40284,40грн. в т.ч.: по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати - 1 118,88грн. (основний платіж - 0,00грн., штрафні санкції - 1020.00грн., пеня - 98,88грн.).

Судом встановлено, що заборгованість по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати виникла у зв`язку з несплатою узгодженого грошового зобов`язання нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення №0022605404 від 27.04.2020 року на суму - 1020,00грн., винесеного на підставі Акта перевірки від від 09.04.2020 року №1584/19-00-54-04/32578276, яким встановлено факт неподання податкового розрахунку форми №1-ДФ за IV квартал 2019 року. Також, нараховано пеню,у зв`язку із несплатою узгодженого грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки за період з 18.10.2019 року по 02.03.2020 року.

А також, з податку на прибуток приватних підприємств в сумі - 39 165,52грн. (основний платіж - 33 247,00грн., штрафні санкції - 5918,52грн., Пеня - 0,00грн.).

Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств виникла у зв`язку" з несплатою самостійно визначеного платником узгодженого грошового зобов`язання нарахованого згідно податкової декларації від 04.03.2020 року у розмірі - 33 247,00грн. та податкових повідомлень-рішень №0009965403 від 24.02.2020 року на загальну суму - 4000грн. винесеного на підставі Акта перевірки від 12.02.2020 року №587/19-,00-54- 03/32578276, яким встановлено факт несвоєчасної сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, №0015775403 від 16.03.2020 року на загальну суму - 2418,19грн. винесеного на підставі Акта перевірки від 10.03.2020 року №1005/19-00-54-03/32578276, яким встановлено факт несвоєчасної сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств.

Виконанням податкового обов`язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов`язання визначені ними, вважаються узгодженими.

Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11. ст. 56 ПК України).

У відповідності до пп. 133.1.1. п.133.1 ст.133 ПК України, платниками податку на прибуток підприємств є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПК України)

Згідно із пп. 162.1.3 статті 162. ПК України платники податку на доходи фізичних осіб, також є податковий агент.

Як встановлено п. 164.6. ст..164 ПК України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Як видно з матеріалів справи, відповідачу виставлялась податкова вимога №34810-54 від 03.04.2019 року, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 40284,40 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю Альваро (код ЄДРПОУ 32578276), що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить ТОВ Альваро кошти у розмірі податкового боргу в сумі - 40 284 (сорок тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 40 копійок з них:

по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати - 1 118,88грн. на р/р UA388999980333199340000019751, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 11010100;

з податку на прибуток приватних підприємств в сумі - 39 165,52грн. на р/р UA758999980333189318000019751, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 11021000.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 вересня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області місцезнаходження/місце проживання вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 ЄДРПОУ/РНОКПП 43142763

відповідач:

-Товариство з обмеженою відповідальністю "Альваро" місцезнаходження/місце проживаннявул. Текстильна, 40А,м. Тернопіль,46010 ЄДРПОУ/РНОКПП 32578276.

Головуючий суддя Подлісна І.М.