Рішення

від 08.09.2020 по справі 640/25331/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 року м. Київ № 640/25331/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивача) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з Головного управління Державної податкової служби у у Київській області (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 26 квітня 2019 року №№ 90304-5606-1031, 90305-5606-1031, 90306-5606-1031.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розрахунок земельного податку здійснено не вірно із використанням нормативно-грошової оцінки за 1 г земель сільськогосподарського призначення, натомість землі, які перебувають у власності позивача мають цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відзив відповідача мотивований тим, що позивач є власником земельних ділянок, а тому є суб`єктом справляння земельного податку, який в свою чергу розрахований згідно відомостей земельного кадастру.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі листа Держгеокадастру від 04 березня 2019 року №18-10-0.221-3052/2-19 за ОСОБА_1 рахуються земельні ділянки з кадастровими номерами 3222788200:00:003:0036, 3222788200:00:003:0035,3222788200:00:004:0029,22788200:00:004:0031,3222788200:00:004:0032, 3222788200:00:004:0030, 3222788200:00:001:0054 внесені з цільовим призначенням Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та обліковується за громадянином ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою Червонослобідською сільською радою №23977/10-36-56-10 від 16 квітня 2019 року та довідки Держгеокадастру ГУ ДПС у Київській області №18-10-0.221-3052/2-19 від 04 березня 2019 року ІС "Податковий блок" за громадянином ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рахуються 3 земельні ділянки :

загальною площею - 9,971 га цільове призначення - (02.01) для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд, яка розташована за межами Червонослобідської с/р.

загальною площею - 46,649 га цільове призначення - (02.01) для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд, яка розташована за межами Червонослобідської с/р.

загальною площею - 34,77 га цільове призначення - (02.01) для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд, яка розташована за межами Червонослобідської с/р.

Відповідно до розрахунку плати за землю з фізичних осіб на 2019 рік тариф становить - 1326,55 грн за 1 га., який складається з нормативно грошової оцінки та ставки (додаток 3.1), а саме 26,531*5% = 1326,55*S.

податкове повідомлення - рішення № 90305-5606-1031 від 26 квітня 2019 року та нараховано земельний податок за 2019 рік в розмірі- 65861,88 грн. (46,649 гах 1326,55 = 65861,88 грн).

податкове повідомлення - рішення №90304-5606-1031 від 26.04.2019 року та нараховано земельний податок за 2019 рік в розмірі- 46124,14 грн. (34,77 га х 1326,55 = 46124,14 грн).

податкове повідомлення - рішення №90306-5606-1031 від 26.04.2019 року та нараховано земельний податок за 2019 рік в розмірі- 13327,03 грн. (9,971 га х 1326,55 = 13227,03 грн).

Відповідно до вищезазначеного розрахунку ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) були сформовані податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2019 року № 90304-5606-1031, № 90305-5606-1031, № 90306-5606-1031 на загальну суму 872211,76 грн. (за 2018 рік) та № 280.2016.2017.1038-5601-1008 на загальну суму 1009351,98 грн. (за 2016-2017 pp.).

Відповідно рішення Червонослобідською сільською радою №137-26-VII від 10 липня 2018 року ставка земельного податку складає: 5 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області (26,531).

Незгода позивача із оскаржуваними рішеннями обумовила його звернення до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Положеннями статті 206 Земельного кодексу України (далі також - ЗК України) визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.72 та пп. 14.1.73 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Положеннями статей 269 та 270 ПК України визначено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно наданої копії рішення Червонослобідською сільською радою №137-26-VII від 10 липня 2018 року ставка земельного податку складає: 5 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області (26,531).

Згідно з додатком 1 вищевказаного рішення ставка земельного податку (відсотків нормативної грошової оцінки) за видом цільового призначення землі житлової забудови (02.01) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд складає для фізичних осіб, за земельні ділянки, нормативно грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) - 0,1%, за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено -5%.

Нормативно грошова оцінка ріллі по області становить 26 531,00 грн./га.

Таким чином, ставка податку за 1 га земель сільськогосподарського призначення у 2019 року становить 1 326, 55 грн./га (26 531, 00 грн./га х 5%).

Суд зазначає, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п. 271.1 статті 271 ПК України).

Згідно з ч. 1 статті 193 ЗК України, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до положень статті 194 ЗК України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру регламентований статтею 38 Закону України Про Державний земельний кадастр , згідно якої відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

витягів з Державного земельного кадастру;

довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території);

викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);

копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Згідно з пп. 14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, нормативна грошова оцінка це значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Відповідно до ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Обов`язок з нарахування сум земельного податку фізичним особам покладено саме на органи державної фіскальної служби, яким для визначення розміру вказаного податку необхідно встановити базу оподаткування, наявність грошової оцінки землі, інші відомості для визначення суми податкового зобов`язання.

Разом з тим, суб`єктом владних повноважень жодних належних і допустимих доказів на підтвердження існування у Державному земельному кадастрі відомостей щодо належних позивачу земельних ділянок та нормативно-грошової оцінки останніх не надано.

Вид цільового призначення вищезазначених земельних ділянок - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Між тим, нормативно грошова оцінка, за якою відповідачем було проведено розрахунок у розмірі 26 531,00 грн./га стосується сільськогосподарських угідь в Україні (рілля) станом на 01 січня 2019 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що ненадання відповідачем доказів на підтвердження правильності розрахунку суми податкових зобов`язань, визначених у спірних рішеннях є підставою для визнання їх протиправними та скасуванню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 826/14191/16 (К/9901/4709/17).

Згідно з ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржуване в межах розгляду даної справи рішення не може вважатись таким, що прийняте з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Згідно з положеннями статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1252,10 грн, стягується відповідно до ч. 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 26 квітня 2019 року № 90304-5606-1031, № 90305-5606-1031, № 90306-5606-1031.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1252 (тисяча двісті п`ятдесят дві) гривні 10 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 39393260).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова