Постанова

від 08.09.2020 по справі 200/2389/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року справа №200/2389/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Геращенка І.В., Компанієць І.Д.,

секретар Сізонов Є.С.,

за участі представника відповідача Помалюк І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 200/2389/20-а (головуючий І інстанції суддя Галатіна О.О., у повному обсязі виготовлено 09 червня 2020 року у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевих конструкцій до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив зобов`язати відповідача відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевих конструкцій за кодом бюджетної класифікації 18010500 земельний податок з юридичних осіб , що сплачується за користування земельною ділянкою, розташованої в місті Бахмут Донецької області шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов`язання на суму недоїмки з податку на землю за 2014-2015 роки в розмірі 76733,61 грн. та нарахованої пені за період з 01.03.2015 по 20.03.2018 в розмірі 110878,77 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що ПАТ "Макіївським завод металевих конструкцій" знаходився на тимчасово окупованій території (м. Макіївка), фактично перереєстрований на територію, яка підконтрольна українському уряду 28.04.2017 року (м. Бахмут). Посилається на факт захоплення

підприємства, розташованого за адресою: 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Гаражна,1 незаконними збройними формуваннями. Вказує, що 28 січня 2014 року ПАТ МЗМК до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою було визначено річну суму земельного податку на 2014 рік в розмірі 217 617,43 грн., щомісячно до сплати за період з січня по листопад 18 134,79грн., за грудень 18 134,74 грн. Факт відправлення вказаної декларації відповідачу підтверджується Квитанцією № 2 від 28.01.2014 року. 23 листопада 2015 року ПАТ МЗМК до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, зменшено зобов`язання на загальну суму 54 404,32 грн., а саме: відображення, як нараховано до зменшення податкового зобов`язання по земельному податку на 2014 рік за період жовтень-листопад 18 134,79 грн., за грудень 1 8134,74 грн. Факт відправлення підтверджується Квитанцією № 2 від 23.11.2015 року. За 2015 рік ПАТ МЗМК подав звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій самостійно визначив плату за землю з юридичних осіб до сплати в сумі 274 721,23 грн. 15 грудня 2015 року ПАТ МЗМК до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, зменшено зобов`язання на загальну суму 274 721,23 грн., а саме: відображення, як нараховано до зменшення податкового зобов`язання по земельному податку на 2015 рік за період січень-грудень 22 893,44 грн. 16 грудня 2019 року ПАТ МЗМК звернулось до Бахмутського управління Головного управління ДПС у Донецькій області с заявою вих. № 16-1/12 від 16.12.2019 р. щодо коригування даних в інтегрованій картці платника ПАТ МЗМК з земельного податку та виключення податкового боргу. 18.12.2019 року від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшла відповідь № 34893/10/05-99-50-04 від 18.12.2019 року з зазначенням на те, що відповідно до норм ПК України у Головного управління ДПС у Донецькій області відсутні підстави для внесення коригувань в інтегрованій картці платника податків з податку на землю та запропоновано звернутись з позовом до суду з метою отримання судового рішення по зазначеному питанню.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року позов задоволено. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника Публічного акціонерного товариства "Макіївським завод металевих конструкцій" за кодом бюджетної класифікації 18010500 земельний податок з юридичних осіб що сплачується за користування земельною ділянкою розташованої в місті Бахмут, Донецької області шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов`язання на суму недоїмки з податку на землю за 2014-2015 роки в розмірі 76 733,61 ( сімдесят шість тисяч сімсот тридцять три гривні) 61 коп. та нарахованої пені за період з 01.03.2015 по 20.03.2018 рік в розмірі 110 878,77 ( сто десять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень) 77 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь позивача судовий збір у розмірі 2814,19 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи. Посилаючись на норми податкового законодавства, зазначає, що судом не взято до уваги, що станом на 26.03.2020 року податковий борг та залишок несплаченої пені по ПРАТ МЗМК складає 81972,61 грн., залишок несплаченої пені 110878,77 грн. Недоїмка у платника виникла у зв`язку із несплатою самостійно визначених платником грошових зобов`язань по податковій декларації за 2015 рік у сумі 76733,61 грн., штрафних санкцій за несвоєчасну сплату визначеного грошового зобов`язання на суму 5239 по податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2017 № 0030571208 та № 0030581208.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача до суду не прибув.

Суд, заслухав суддю доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Макіївський завод металевих конструкцій", (ідентифікаційний код 01412265) зареєстрований як юридична особа 22 грудня 1997 року, про що 09 серпня 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 273 120 0000 002723. До 28.04.2017 місцезнаходження позивача 86101, вул. Гаражна, 1 м. Макіївка Донецької області. 28.04.2017 року позивачем змінено місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вулиця О. Сибірцева, буд. 3 (а.с. 6-12).

У відповідності до Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12015050150003043, дата внесення до ЄРДР 29.09.2015 вбачається, що 07.09.2015 року на територію заводу ПАТ "Макіївський завод металевих конструкцій", код ЄРДПОУ 01412265, розташованого за адресою: 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Гаражна 1, увірвалися озброєні люди незаконного військового угрупування так званої ДНР та захопили виробничі, складські та адміністративні будівлі з усім майном, обладнанням, документами, що там знаходились. Доступ працівникам підприємства на територію заводу заборонено (а.с.13).

28 січня 2014 року ПАТ МЗМК до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою було визначено річну суму земельного податку на 2014 рік в розмірі 217617,43 грн., щомісячно до сплати за період з січня по листопад 18134,79грн., за грудень 18134,74 грн. (а.с. 14-17).

23 листопада 2015 року ПАТ МЗМК до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, зменшено зобов`язання на загальну суму 54 404,32 грн., а саме: відображення, як нараховано до зменшення податкового зобов`язання по земельному податку на 2014 рік за період жовтень-листопад 18 134,79 грн., за грудень 1 8134,74 грн., що підтверджується Квитанцією № 2 від 23.11.2015 року (а.с. 22, 23-26).

17.02.2015 року ПАТ МЗМК подав звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)за 2015 рік, в якій самостійно визначив плату за землю з юридичних осіб до сплати в сумі 274 721,23 грн., щомісячно до сплати за період з січня по листопад 22893,44 грн., за грудень 22893,39 грн. (а.с. 18-21).

15 грудня 2015 року ПАТ МЗМК до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, зменшено зобов`язання на загальну суму 274 721,23 грн., а саме: відображення, як нараховано до зменшення податкового зобов`язання по земельному податку на 2015 рік за період січень-грудень 22 893,44 грн., що підтверджується Квитанцією № 2 від 15.12.2015 (а.с. 27, 28-31).

16 грудня 2019 року ПАТ МЗМК звернулось до Бахмутського управління Головного управління ДПС у Донецькій області с заявою вих. № 16-1/12 від 16.12.2019 р. щодо коригування даних в інтегрованій картці платника ПАТ МЗМК із земельного податку та виключення податкового боргу (а.с. 32).

18.12.2019 року від Головним управлінням ДПС у Донецькій області листом № 34893/10/05-99-50-04 надана відповідь на заяву позивача, де зазначено, що станом на 18.12.2019 в ІКП за кодом бюджетної класифікації 18010500 земельний податок з юридичних осіб рахується податковий борг 192851,39 грн., у тому числі недоїмка у сумі 81972,62 грн. та пеня 110878,77 грн. Недоїмка виникла внаслідок несплати грошових зобов`язань, визначених платником податків самостійно у податкових деклараціях з податку на землю за 2015 рік № 9016957074 від 17.02.2015 по термінам сплати 30.10.2015, 30.11.2015, 30.12.2015, 30.01.2015 у сумі 76733,61 грн. та визначених контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень № 0030571208 та № 0030581208 від 29.08.2017 у сумі 5239 грн. Пеня у сумі 110878,77 грн. нарахована на борг самостійно визначеним податковим зобов`язанням за період з 01.03.2015 по 23.03.2018.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.10.2018 по справі №0540/9680/18-а скасовано податкове повідомлення-рішення №0014374207 від 11.07.2018 про нарахування штрафних санкцій у сумі 50365,58 грн. Бахмутським управлінням ГУ ДПС у Донецькій області штрафні санкції у сумі 50365,58 грн. виключено з ІКП 18010500 земельний податок юридичних осіб 23.10.2018. Проте, у резолютивні частині рішення посилання на коригування пені та штрафів ІКП не вказано. Відповідно до норм ПК України у Головного управління ДПС у Донецькій області відсутні підстави для внесення коригувань в інтегрованій картці платника податків з податку на землю та запропоновано звернутись з позовом до суду з метою отримання судового рішення по зазначеному питанню (а.с. 33).

Станом на час розгляду даного адміністративного позову, в інтегрованій картці платника податків, за позивачем обліковується податковий борг з податку на землю за 2014-2015 роки в розмірі 76733,61 грн., та нарахованої пені за період з 01.03.2015 року по 20.03.2018 року в розмірі 110878,77 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 15 ПК України на платників податків покладений обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 ст. 36 ПКУ визначено, що податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі - орендна плата).

Згідно п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

За змістом ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підпунктом 286.2 та 286.3 ст. 286 ПК України, яка визначає порядок обчислення плати за землю, встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України унормовано, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено право платника податків (за його вибором) подавати декларацію з плати за землю у встановлений строк один раз за весь рік або подавати таку декларацію щомісячно та обов`язок платника податків щомісячно сплачувати плату за землю.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є суб`єктом господарювання, яким було подано податкові декларації по платі за землю за 2014-2015 роки.

Станом на час розгляду даного адміністративного позову, в інтегрованій картці платника податків, за позивачем обліковується податковий борг з податку на землю у розмірі 76733,61 грн. та податковий борг по пені в сумі 110878,77 грн.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" ( далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

Чинний з 15 квітня 2017 року порядок оподаткування об`єктів оподаткування, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення, встановлено пунктом 38 підрозділ 10 Перехідних положень Кодексу в редакції Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-УШ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

У абзацах першому та другому підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу встановлено, що не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території; за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення.

Відповідно до підпункту 38.1 підпункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу визначено, що: тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України; територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, сам факт перебування платників орендної плати за земельну ділянку на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

На виконання приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Серед цього переліку зазначено зокрема і м. Бахмут та м. Макіївка (міста розташування земельних ділянок).

Тобто, у період невиконання обов`язків платника орендної плати за земельну ділянку, позивач знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, визначеного в переліку про який йдеться в статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція.

Таким чином, в силу положень діючого Закону, з 14 квітня 2014 року відповідальність передбачена законодавством за невиконання обов`язків платника орендної плати за земельну ділянку, до позивача не застосовуються.

Як зазначалося, 17.02.2015 року ПАТ МЗМК подав звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій самостійно визначив плату за землю з юридичних осіб до сплати в сумі 274721,23 грн., щомісячно до сплати за період з січня по листопад 22893,44 грн., за грудень 22893,39 грн. (а.с. 18-21).

При цьому пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем самостійно подані уточнюючі податкові декларації на зменшення податкових зобов`язань за період лютий-грудень 2015 року у 2018 році, що спростовується матеріалами справи.

Матеріалами справи підтверджено, що 15 грудня 2015 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, зменшено зобов`язання на загальну суму 274721,23 грн., а саме: відображення, як нараховано до зменшення податкового зобов`язання по земельному податку на 2015 рік за період січень-грудень 22 893,44 грн., що підтверджується Квитанцією № 2 від 15.12.2015, що не було враховано відповідачем (а.с. 27, 28-31).

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оскільки судом першої інстанції по суті прийнято правильне рішення, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається

На підставі викладеного, керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року залишити без змін.

Повне судове рішення складено 08 вересня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: І.В. Геращенко

І.Д. Компанієць