Ухвала

від 07.09.2020 по справі 160/5927/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 160/5927/19

адміністративне провадження № К/9901/22509/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року

у справі № 160/5927/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ліора Лайн

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ліора Лайн звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року.

Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження та відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року позов задоволено.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, засобами поштового зв`язку 28 травня 2020 року подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання ухвали, протягом якого заявник може надати докази на підтвердження поважності пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також ухвалою вказано на інші недоліки апеляційної скарги та зобов`язано надати до суду докази сплати судового збору.

Заявника апеляційної скарги повідомлено про можливість продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на час запровадженого в Україні карантину відповідно до пункту 3 розділу VI КАС України, у разі подання відповідної заяви.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення зазначену ухвалу отримано скаржником 09 липня 2020 року.

Разом з апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надало клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, зазначаючи, що намагалось виконати вимоги КАС України та надати докази сплати судового збору. Крім того, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вже зверталось до суду з апеляційною скаргою 07 листопада 2019 року, що підтверджується фіскальним чеком № 215600426655. До суду була направлена апеляційна скарга вчасно, без пропуску строку, однак станом на 28 травня 2020 року відсутня будь-яка інформація про її розгляд.

Суд апеляційної інстанції зазначав, що відповідно до матеріалів справи, розпискою про отримання (а.с. 125) підтверджується, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року отримане представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 08 жовтня 2019 року, тобто саме з цієї дати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області було обізнано про рішення суду.

Як вказує Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, ним 07 листопада 2019 року за допомогою засобів поштового зв`язку було направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та надало фіскальні поштові чеки.

Суд апеляційної інстанції вважав, що з наданих чеків невідомо, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було направлено до судів саме апеляційну скаргу. Не надано запитів, заяв, повідомлень щодо розгляду або нерозгляду поданої апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги у термін, зазначений заявником, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області лише 28 травня 2020 року поцікавилось станом її розгляду, подавши апеляційну скаргу. Рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом складено у повному обсязі 16 вересня 2019 року. Доказів того, що заявник вже звертався до суду саме з апеляційною скаргою, останній не надав.

Крім того, заявник не усунув інші недоліки апеляційної скарги - не сплатив судовий збір та не навів підстави для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, не вказав, що перешкоджало звернутись до суду з апеляційною скаргою раніше, ніж 28 травня 2020 року.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з частиною другою ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником у встановлений судом строк обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано.

За таких обставин подана Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області касаційна скарга на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року є необґрунтованою. У даному випадку правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у справі № 160/5927/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ліора Лайн до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я.Олендер