Рішення

від 28.08.2020 по справі 631/79/20

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/79/20

провадження № 2/631/449/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участю секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Керімов А. З., який діє від імені та інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 27/12 від 27 грудня 2019 року та ордеру серії ДН № 080292, звернувсядо Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, в якій просить встановити додатковий строк для ОСОБА_1 для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька позивача - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , про що Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області складено відповідний актовий запис №21 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 25 червня 2018 року.

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на праві приватної спільної сумісної власності. Оскільки, ОСОБА_1 тривалий час проживає в Королівстві Данія та не мала можливості займатися питаннями прийняття та оформленням спадщини, яка залишилась після смерті батька, остання на підставі довіреності від 04 липня 2014 року, виданої строком на 7 років, уповноважила свого брата - ОСОБА_2 представляти її інтереси, зокрема подавати та отримувати необхідні заяви і документи в різних інстанціях, установах та організаціях, та з цією метою оформила нотаріально завірену заяву від 31 серпня 2018 року про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 , яку передала своєму довірителю - ОСОБА_2 , для того, щоб останній зайнявся питанням прийняття та оформлення в її інтересах спадщини.

Однак в подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що її довіритель - ОСОБА_2 з невідомих їй причин не подав протягом передбаченого законом шестимісячного строку заяву про прийняття спадщини до нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини.

Після приїзду до України ОСОБА_1 одразу звернулась з заявою про прийняття спадщини від 06 травня 2019 року до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А., але постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 травня 2019 року приватним нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку у праві власності на квартиру, оскільки спадкоємець у встановлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини звернулась до нотаріуса та зробила заяву про прийняття спадщини, але в силу юридичної необізнаності цю заяву не надіслала нотаріусу за місцем відкриття спадщини, тобто за місцем проживання спадкодавця.

Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 тривалий час проживає та працює за кордоном у Королівстві Данії та не мала можливості безпосередньо самостійно займатися прийняттям та оформленням спадщини у передбачені законом строки після відкриття спадщини. Такі обставини як велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна та складні умови праці, які зокрема пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонним, на думку представника позивача, є поважними причинами для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

25 лютого 2020 року Нововодолазьким районним судом Харківської області постановлено ухвалу про залучення до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в якості співвідповідача по справі - ОСОБА_2 та витребування від приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А. належним чином завірену копію відкритої спадкової справи № 81/2019, номер справи в реєстрі 64136400, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформацію щодо наявності або відсутності заповітів, складених за життя ОСОБА_3 .

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 липня 2020 року закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у справі за позовом ОСОБА_1 до Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, судом не вживалось.

Позивач, ОСОБА_1 , та її представник у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце проведеннясудового засідання повідомлялись відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись правом, наданим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України представник позивача - адвокат Керімов А. З. на електронну адресу суду направив заяву, яка була зареєстрована за вхідним № ЕП - 1651 / 20-вх. від 28 серпня 2020 року, відповідно до якої просив суд розгляд справи провести за його відсутності та відсутності позивача, позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Уповноважений представник Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області у підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Через канцелярію суду секретар Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Н. Удовиця надала заяву, яка була зареєстрована за вхідним № 2256/20-вх. від 21 квітня 2020 року, відповідно до якої просила суд розгляд справи провести за відсутності представника сільської ради, зазначивши, що проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечують.

ОСОБА_2 у судове засідання теж не з `явився, хоча про дату, час та місце проведеннясудового засідання повідомлявся відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, через канцелярію суду відповідач надав заяву, яка була зареєстрована за вхідним № 1197/20 - вх. від 26 лютого 2020 року, відповідно до якої зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, розгляд справи просив провести за його відсутності.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін по справі свідчать їх відповідні заяви, подані до суду та долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно - правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені й частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність.

Із матеріалів справи судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 61 року в селі Ватутіне Нововодолазького району Харківської області помер ОСОБА_3 , про що Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області складено відповідний актовий запис № 21 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 25 червня 2018 року

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

З огляду на зміст статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

За життя ОСОБА_3 не визначив своїх спадкоємців шляхом складання заповіту, що вбачається з Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 59874479, сформованої 19 березня 2020 року о 17 годині 19 хвилин та наданої приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. листом від 19 березня 2020 року № 152/01-09, а отже спадкування здійснюється за законом.

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого 07 лютого 1984 року Рокитненською сільською радою народних депутатів Нововодолазького району Харківської області, актовий запис № 6, з якого вбачається, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначено російською мовою: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 .

Положеннями статті 1221 Цивільного кодексу України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Із наданої копії довідки Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 06 травня 2019 року за № 428, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 , по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживав за вказаною адресою один.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 59874473, сформованої 19 березня 2020 року о 17 годині 17 хвилин та наданої приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріальною округу Харківської області Крючковою Л. А. листом від 19 березня 2020 року за № 152/01-09, вбачається, що за вказаним параметром запиту у Спадковому реєстрі 06 травня 2019 року заведена спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 , номер у нотаріуса 81/2019, номер у спадковому реєстрі 64136400.

Перевіривши матеріали спадкової справи № 81/2019, заведеної після смерті ОСОБА_3 , що були направлені на адресу суду приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріальною округу Харківської області Крючковою Л. А. листом від 19 березня 2020 року за № 151/01-09, встановлено, що спадкова справа, номер у спадковому реєстрі 64136400, номер у нотаріуса 81/2019, зареєстрована у приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріальною округу Харківської області Крючкової Л. А. 06 травня 2019 року на підставі заяви позивача по справі ОСОБА_1 .

Як встановлено в ході судового розгляду справи, окрім позивача спадкоємцем першої черги також є мати позивача та відповідно дружина спадкодавця - ОСОБА_6 та брат позивача, син спадкодавця - ОСОБА_2 (відповідач по справі).

З наданих до суду доказів вбачається, що мати позивача та відповідно дружина спадкодавця - ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 26 червня 2013 року Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що брат позивача, відповідач по справі - ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 у встановленому законом порядку до нотаріальної контори не звертався та фактично спадщину не прийняв, оскільки був зареєстрований та фактично мешкав за іншою адресою.

Відповідно до поданої 26 лютого 2020 року заяви до суду ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі та не заперечував проти визначення останній додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно матеріалів спадкової справи встановлено, що інших спадкоємців, які б фактично прийняли спадщину, або зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має.

Також, судом не встановлено осіб, які б відповідно до приписів статті 1241 Цивільного кодексу України мали право на одержання обов`язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_3 .

До складу спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 входить частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала останньому відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житлового фонду при Нововодолазькій селищній раді Нововодолазького району Харківської області 20 червня 2002 року (згідно з розпорядженням (наказом) від 10 червня 2002 року за номером 1618), зареєстрованого у Малому комунальному підприємстві технічної інвентаризації Нововодолазького району Харківської області 08 липня 2002 року й записаного у реєстрову книгу за № 2 - 245, та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02 серпня 2016 року приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріальною округу Харківської області Крючковою Л. А., зареєстрованого в реєстрі за № 1443.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 06 травня 2019 року за вихідним № 353/02 - 31 приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріальною округу Харківської області Крючковою Л. А. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,через те, що у встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 через юридичну необізнаність не надіслала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини 1 та 2 статті 1270 Цивільного кодексу України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Оскільки з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 із померлим (спадкодавцем) ОСОБА_3 були зареєстровані за різними адресами, позивач повинна була подати нотаріусу впродовж шести місяців з дня смерті спадкодавця заяву про прийняття спадщини за законом, проте вказаних дій не вчинила.

Частиною 3 статті 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані, якщо, по-перше, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; по-друге, ці обставини можливо визнати поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного положеннями статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини, суд враховує той факт, що позивач ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 проживали за різними місцями мешкання. Спадкодавець ОСОБА_3 згідно довідки, наданої Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, був зареєстрований та проживав один в селі Ватутіне, Нововодолазького району Харківської області по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 . Позивач, ОСОБА_1 , тривалий час проживає та працює за кордоном у Королівстві Данії, що підтверджено копією Договору найму на роботу, укладеного 25 червня 2012 року між ОСОБА_1 та компанією Тіп-Топ Слібематеріал А/С Королівства Данія, переклад якого здійснено перекладачем з датської мови на українську ОСОБА_7 , підпис якої засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко С. В. 09 червня 2020 року та зареєстрованого у реєстрі за № 4487.

Згідно копії документу, наданого компанією Тіп-Топ Слібематеріал А/С від 28 грудня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) перебуває у трудових відносинах з компанією Тіп-Топ Слібематеріал А/С з 01 серпня 2012 року. ОСОБА_1 в періоди з 01 червня 2018 року по 25 червня 2018 року, з 29 червня 2018 року по 29 серпня 2019 року, з 02 травня 2019 року знаходилась на роботі та виконувала свої обов`язки відповідно до трудової угоди. Переклад даного документу було здійснено перекладачем з англійської мови на українську ОСОБА_8 , підпис якої засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко С. В. 10 січня 2020 року та зареєстрованого у реєстрі за № 343.

Також, відповідно до біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має робочі візи Королівства Данії та відповідні відмітки про перетин кордону у 2018 та 2019 роках.

З матеріалів справи також встановлено, що 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Хотенець Ю. А. та зробила заяву, відповідно до якої згідно приписів статті 1269 Цивільного кодексу України повідомила про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (вказана заява була зареєстрована в реєстрі за № 487 (бланк ННК 849005)) та передала її своєму брату - ОСОБА_2 , якого відповідно до довіреності, посвідченої 04 липня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лаврененком Ю. П., виданою строком на сім років та зареєстрованої у реєстрі за № 1642, уповноважила бути її представником, у тому числі, в органах нотаріату, для оформлення спадщини в її інтересах.

Як було встановлено із матеріалів спадкової справи вищевказана заява ОСОБА_1 не була у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк зареєстрована за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 впродовж встановленого законом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, не прийняла її з об`єктивних причин, викликаних тривалим перебуванням за межами України та те, що її довіритель не вчинив дій направлених на реєстрацію у встановленому законом порядку її заяви, а отже строк для прийняття спадщини нею пропущений з поважних причин.

Також суд бере до уваги, що інших спадкоємців, які в установлений законом строк та порядок прийняли б спадщину після смерті ОСОБА_3 та могли б надати згоду на прийняття спадщини ОСОБА_1 , не встановлено.

Спадщина після померлого ОСОБА_3 на даний час залишилась відкритою та ніким не прийнята, заяв про відмову від спадщини позивач не подавала, а факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Крім того, з аналізу приведених вище норм Цивільного законодавства України необхідно прийти до висновку, що, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право для звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши в силу положень статей 76 - 80 Цивільного процесуального кодексу України надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що оскільки позивач в інший спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, строк звернення до нотаріальної контори не дотриманий позивачем з поважної причини, відповідачі проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують, тому наявні усі підстави для задоволення позову у повному обсязі та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом тривалістю у чотири місяця з дня набрання даним рішенням законної сили.

Питання щодо судових витрат, суд вирішує відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням положень частин 1 та 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України за якими суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог; при цьому, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Оскільки питання відшкодування судових витрат під час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не порушувалось, процесуальне рішення з вказаного питання судом не приймається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 15, 1216, 1217, 1220, 1223, 1233, 1268 1270 та 1272 Цивільного кодексу України, статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 76 - 81, 83, 128 - 131, 211, 214, 223, 235, частиною 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 293, 315, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , додатковий строк для прийняття спадщини за законом, яка залишилась після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю чотири місяці, який відраховувати з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до пункту 15.5 розділу 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 .

Відповідач : Ватутінська сільської рада Нововодолазького району Харківської області, місце знаходження: Харківська область, Нововодолазький район, село Ватутіне, вулиця Нова, будинок № 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22684737.

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий, місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений відповідно до частини 6 статті 259 Цивільного процесуального кодексу України 07 вересня 2020 року.

Суддя: Т. М. Трояновська