Рішення

від 21.04.2010 по справі 2-1167\10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

                   Справа № 2-1167/2010 р.

 ЗАОЧНЕ   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 квітня 2010 року                 Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого - судді Матвєйшиної О.Б.

при секретарі – Машталенко Ю. М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ « Юридична компанія «Куна» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі.

ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог зазначила, що 02.06.2008 року була прийнята на посаду юрисконсульта у відповідності до Наказу № 19 від 02.06.2008 року. Заробітну плату їй було встановлено відповідно до штатного розкладу, згідно якого місячна заробітна плата позивача складала 1200,00 гривень (одна тисяча двісті гривень 00 копійок). 28.11.2008 року відповідачем було видано наказ № 33 від 28.11.2008 року, згідно з п. 1 якого позивачу, як і деяким іншим працівникам, було видано відпустку без збереження заробітної плати з 01.12.2008 року по 15.12.2008 року, з наступним звільненням за згодою сторін. ОСОБА_1 вважає, що відповідач повинен провести з нею повний розрахунок 15.12.2008 року і письмо повідомити її про належній до виплати суми, але в порушення вимог діючого законодавства, відповідач не зробив цього. На день звільнення відповідач ТОВ « Юридична компанія «Куна» заборгував позивачу заробітну плату за листопад 2008 року, яка складає 1 200, 00 гривень. За час роботи у відповідача заробітна плата складала постійно 1200, 00 гривень, таким чином позивач вважає що її середній заробіток становить 1200, 00 гривень. На підставі цього відповідач повинен сплатити за затримку проведення розрахунку в період з 15 грудня 2008 року по 30 грудня 2009 року – 15 000, 00 гривень (п'ятнадцять тисяч гривень). Позивач також зазначила, що у Законі України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» 19.10.2000 року № 2050-ІІІ зазначається право на компенсацію громадянам втрати частини доходів у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати.  Порядок нарахування та виплати компенсації заробітної плати регламентований  порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплат затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159. Згідно зазначеного порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Позивач на підставі викладеного, зазначає, що компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати за листопад 2008 року =сума заробітної плати після вирахування з неї всіх утримань * приріст індексу споживчих цін = 984,30 * (1,021 *1,029* 1,015* 1,014* 1,009* 1,005* 1,011* 0,999* 0,998* 1,008*1,009*100-100)/100=118,12 гривень де 1,021; 1.029;1,015;1,014;1,009;1,005;1,011;0,999;0,998;1,008; 1,009 індекс споживчих цін з грудня 2008 року  по жовтень 2009 року. Таким чином позивач вважає, що компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати за листопад місяць 2008 року складає 88, 59 гривень (вісімдесят вісім гривень п’ятдесят дев’ять копійок). Крім того позивач зазначає, що нарахування виплат компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на  число календарних днів відпустки. Кількість календарних днів, без урахування святкових, за період липень - листопад 2008 року , складає 152 дні, де один – день Незалежності України. При тривалості відпустки 24 календарних дня компенсація виплачується в розмірі дводенного заробітку за кожен місяць роботи – 12 днів, де 6 – кількість відпрацьованих місяців. Середньоденний заробіток складає: 1 200, 00 *5/152=39,47 гривень. Таким чином позивач вважає, що  компенсація за невикористану відпустку за 6 місяців роботи складає 39,47*12=473,64 гривень. Окрім того позивач вважає, що  відповідачем були порушені вимоги основного закону України-Конституції України, норми якого є нормами прямої дії і обов’язкові до виконання усіма фізичними та юридичними особами.  ОСОБА_1 вважає, що  відповідачем їй було спричинено моральну (немайнову) шкоду. Вказана моральна шкода полягає в постійних нервових переживаннях позивача, внаслідок порушення відповідачем по відношенню до позивача трудового законодавства, а саме : несвоєчасність виплати позивачу заробітної плати та проведення розрахунку при звільненні призвели до того, що позивач вимушена була витрачати грошові кошти на своє існування – харчування, одяг, взуття. Враховуючи це,  ОСОБА_1 вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачу спричинену моральну (немайнову) шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 1 700 гривень. Позивач у позові зазначила, що відповідно до Постанови пленуму ВСУ правовою підставою відшкодування моральної (немайнової) шкоди є наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Позивач вважає, що все наведене в діях відповідача має місце бути. А саме: наявність шкоди полягає в порушенні відповідачем її законних прав, наданих позивачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 законів про працю України. Протиправність діяння відповідача полягає в порушенні умов укладеного між позивачем та відповідачем трудового договору, положень ОСОБА_3 законів про працю України, щодо строків виплати заробітної плати та проведення розрахунків при звільненні. Причинний зв'язок між протиправним діянням відповідача та спричиненням позивачу моральної (немайнової) шкоди полягає в тому, що саме порушення відповідачем умов трудового договору та вимог діючого трудового законодавства України і призвело до того, що позивач змушена звертатись до суду за захистом своїх прав, витрачати свій час не на пошук роботи, на збирання документів, позичання грошових коштів, необхідних для життя, тобто позивач змушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином позивач вважає, що відповідач повинен сплатити на її користь сплатити 17 262, 23 гривень (сімнадцять тисяч  двісті шістдесят дві гривні двадцять три копійки).На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заборгованість по заробітній платі в розмірі 15 000, 00 гривень (п'ятнадцять тисяч гривень). Компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за листопад місяць 2008 року в розмірі 88, 59 гривень (вісімдесят вісім гривень п’ятдесят дев’ять копійок). Компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 473,64 гривень (чотириста сімдесят три гривень 64 копійок). Моральну (немайнову) шкоду в розмірі 1700,00 гривень (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1  підтримала заявлені вимоги, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні пред’явленому позову.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату слухання справи був своєчасно, належним чином повідомлений  судом, заперечень по суті позову до суду не надав.

    Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача дослідивши заперечення на позов відповідача, а також письмові докази, вважає позовні вимоги та таким, що  підлягаю  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували  в трудових відносинах. Позивач ОСОБА_1 02.06.2008 року була прийнята на посаду юрисконсульта у відповідності до Наказу № 19 від 02.06.2008 року, що підтверджується трудовою книжкою на ім’я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.5-6).  Відповідно до наданої позивачем довідки № 11 від 23.12.2008 року, ОСОБА_1  в період з липня 2008 року по листопад 2008 року нараховувалась заробітна плата у розмірі 1 200, 00 гривень (а.с. 18). 28.11.2008 року відповідачем було видано наказ № 33 від 28.11.2008 року, згідно з п. 1 якого позивачу, як і деяким іншим працівникам, було видано відпустку без збереження заробітної плати з 01.12.2008 року по 15.12.2008 року, з наступним звільненням за згодою сторін, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 4). Позивач у судовому засіданні надала суду пояснення, щодо стягнення з відповідача моральної (немайнової) шкоди у зв’язку з неправомірними діями відповідача, ОСОБА_1 змушена  була звернутись до суду за захистом своїх прав, витратити свій час не на пошук роботи, позичати грошові коштів необхідні для життя, тобто позивач змушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата  виплачується працівникові регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Згідно ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунки у строки визначені ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення.

 Відповідно до ст.. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені  в ст.. 116  КЗпП України, установа повинна виплатити працівникові його заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» 19.10.2000 року № 2050-ІІІ зазначається право на компенсацію громадянам втрати частини доходів у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати.

Відповідно до ст..  237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст..  75 КЗпП України,   щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до ст..  83 КЗпП України,  у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до ст. 88  ЦПК України підлягають стягенню з відповідача на користь дерджави судові витрати: 51 грн. – державне мито та 120 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-228   ЦПК України,  ст..ст. 21, 47, 75, 83, 115 116, 117, 237  КЗпП України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Стягнути з ТОВ « Юридична компанія «Куна», що знаходиться  за адресою : м. Луганськ, вул.. Коцюбинського 3-В, ЄДРПОУ 34870740 - на користь ОСОБА_1 заборгованість по заборгованість по заробітній платі в розмірі 15 000, 00 гривень (п'ятнадцять тисяч гривень).

Стягнути з ТОВ « Юридична компанія «Куна», що знаходиться  за адресою : м. Луганськ, вул.. Коцюбинського 3-В, ЄДРПОУ 34870740 - на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за листопад місяць 2008 року в розмірі 88, 59 гривень (вісімдесят вісім гривень п’ятдесят дев’ять копійок).

Стягнути з ТОВ « Юридична компанія «Куна», що знаходиться  за адресою : м. Луганськ, вул.. Коцюбинського 3-В, ЄДРПОУ 34870740 - на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 473,64 гривень (чотириста сімдесят три гривень 64 копійок).

Стягнути з ТОВ « Юридична компанія «Куна», що знаходиться  за адресою : м. Луганськ, вул.. Коцюбинського 3-В, ЄДРПОУ 34870740 - на користь ОСОБА_1 - моральну (немайнову) шкоду в розмірі 1700,00 гривень (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ТОВ « Юридична компанія «Куна», що знаходиться  за адресою : м. Луганськ, вул.. Коцюбинського 3-В, ЄДРПОУ 34870740  в дохід держави судовий збір у розмірі 51 /п'ятдесят одна / гривня та витрати по оплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 /сто двадцять/ гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним ОСОБА_3 України, в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

У цьому разі, строк, протягом якого розглядалася заява не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Головуючий:                                                                                                                    О.Б. Матвєйшина