Рішення

від 09.09.2020 по справі 489/2187/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

09.09.2020

Справа №489/2187/20

Провадження №2/489/1769/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гранат-148 про зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гранат-148 укласти з ним договір на участь в управлінні багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком". Мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником квартири АДРЕСА_2 . ОСББ створене власниками квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 . Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством України. Він неодноразово протягом трьох років звертався до голови правління ОСББ "Гранат-148" з вимогою укласти з ним договір. Проте, останній ухилявся від виконання покладених на неї обов`язків щодо укладення з ним договору на надання житлово-комунальних послуг. Також звертався до відповідача з заявами про ознайомлення з договорами, які укладенні з ОСББ "Гранат-148" щодо обслуговування будинку. Проте, договори йому не були надані для ознайомлення.

Від голови правління ОСББ "Гранат-148" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначає, що позивачем помилково застосовані норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги", оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 2 вказаного закону, не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Відповідач являється балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку. Відповідно до статуту відповідача, співвласники будинку приймають участь у витратах по утриманню будинку, прибудинкової території та у витратах по виконаних роботах, пов`язаних з експлуатацією та утриманням будинку, а також комунальних платежах. Всупереч вищевказаних нормах, позивачем не сплачувалися комунальні платежі. Про суму заборгованості, позивачу повідомлялося багаторазово, проте він ігнорує висунуті йому вимоги про погашення заборгованості.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до яких просить задовольнити позов. Він є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , проти не є членом підприємства ОСББ "Гранат-148" . ОСББ "Гранат-148" надає комплекс додаткових послуг у приватних, індивідуальних приміщеннях своїм членам, до яких він не належить. Те, що він не є членом ОСББ "Гранат - 148" встановлено ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.07.2019 року, по справі № 489/1186/19. Своє власне приміщення він самостійно обслуговує та утримує, а тому ніяких внесків на утримання персоналу ОСББ "Гранат - 148" та утримання приватних приміщень інших клієнтів (членів) ОСББ не зобов`язаний. Проте, він як співвласник будинку АДРЕСА_1 , бажає сплачувати комунальні послуги за: обслуговування ліфту, освітлення під`їзду. Голова ОСББ "Гранат-148" не надає йому можливості ознайомитися з договором щодо обслуговування ліфту та освітлення під`їзду, через що у нього утворилася заборгованість за оплату роботи ліфту та освітлення під`їзду. Крім того, відповідач відмовляється укладати з ним договори щодо сплату комунальних послуг за обслуговування ліфів та освітлення під`їзду.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.05.2017 року виданого Другою миколаївською державною нотаріальною конторою.

Вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 25.06.2020 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків Гранат-148 є господарською некомерційною організацією, що діє на підставі Статуту.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

З огляду на приписи ст. 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (частини перша, другастатті 20 цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Так, зокрема, відповідно до ст. 19 ЗУ Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з: об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або водовідведення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 , зазначають на те, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

В статті 12 закону Про житлово комунальні послуги зазначено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Статтею 13 Закону України Про житлово комунальні послуги визначено порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг

З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.

Послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. (ст. 23 Закону України про житлово комунальні послуги )

Виходячи з аналізу зазначених норм права, вбачається що договір може бути укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, що умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Позивач в своєму позові зазначає, що він неодноразово протягом трьох років звертався до голови правління ОСББ "Гранат-148" з вимогою укласти з ним договір. Проте, останній ухилявся від виконання покладених на неї обов`язків щодо укладення з ним договору на надання житлово-комунальних послуг. Також звертався до відповідача з заявами про ознайомлення з договорами, які укладенні з ОСББ "Гранат-148" щодо обслуговування будинку. Проте, договори йому не були надані для ознайомлення.

Проте, доказів на підтвердження зазначеного позивачем до матеріалів справи долучено не було.

Крім того, суд звертає увагу на те, що для того, щоб в судовому порядку покласти на відповідача зобов`язання укласти договір, позивач повинен довести суду: - наявність підстав для укладення такого договору; - дотримання позивачем встановленої законом процедури укладення договору; - неправомірну відмову відповідача укласти договір.

Для покладення на відповідача в судовому порядку зобов`язання вчинити певну дію позивач повинен довести суду: - наявність у відповідача обов`язку вчинити ту дію, про вчинення якої просить позивач; - неправомірну відмову відповідача її вчинити; - порушення прав позивача відповідачем; - можливість захистити порушене право саме у спосіб, про який просить позивач.

Фактично, позивач просить зобов`язати відповідача укласти з ним договір про надання житлово-комунальних послуг з посиланнями на Закон Про житлово-комунальні послуги .

Разом з тим, відповідач не є надавачем житлово-комунальних послуг в розумінні Закону Про житлово-комунальні послуги , тобто послуги щодо забезпечення життєвих потреб споживача (мешканця жилого приміщення) водопостачанням, водовідведенням, природнім газом, опаленням, електроенергією, тощо, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають як пред`явлені не до належного відповідача - відповідної юридичної особи, яка надає (які надають) житлово- комунальні послуги населенню.

Щодо укладення договору на утримання будинку і прибудинковою територією, то дійсно, передбачено і законом Про ОСББ і статутом відповідача укладення таких договорів з власниками окремих житлових і нежитлових приміщень у житловому комплексі, в якому створено об`єднання співвласників таких приміщень.

Разом з тим, даний договір не є договором про надання житлово-комунальних послуг, в тому числі і комунальних послуг, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, а тому в цій частині позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

Договір, укладення якого передбачено законом і статутом об`єднання, є не договором про надання житлово-комунальних послуг, а договором про відносини між власником окремого приміщення і Об`єднанням таких власників (співвласників багатоквартирного будинку) - з приводу делегування Об`єднанню певних прав та обов`язків, пов`язаних утриманням спільного майна, з приводу утримання такого майна, що не є житлово-комунальною послугою, яку надає ОСББ окремому співвласнику цього спільного майна.

Договір є двостороннім правочином, є актом домовленості сторін і вільним волевиявленням учасників договору. У даному випадку законом врегульовано порядок укладення договорів і вирішення всіх переддоговірних спорів (ст.ст.641-649 ЦК України).

Разом з тим, при встановлених обставинах і наданих суду доказах суд дійшов висновку, що позивач не довів дотримання ним процедури (послідовності дій) укладення такого договору, а тому відсутні підстави для укладення договору шляхом звернення до суду з позовом щодо зобов`язання другої сторони укласти договір, і відсутні підстави для розгляду даного позову згідно ст. 649 ЦК України у якості переддоговірного спору.

Суд знаходить слушними посилання відповідача на ті обставини, які, на його думку, були і є перешкодою для укладення з позивачем договору: це те, що взагалі відсутні підстави для укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, враховуючи, що відповідач не є надавачем таких послуг, і що правовідносини між власником окремого приміщення у багатоквартирному будинку і Об`єднанням таких співвласників не є по своїй природі відносинами між надавачем комунальної послуги і її споживачем.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов`язків, можна дійти висновку про те, що в разі невизнання виробника (виконавця) послуг права споживача на укладення договору про надання послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії, однак, таких позовних вимог позивачем не пред`явлено.

За наведених обставин в їх сукупності відсутні підстави вважати, що своїми діями відповідач порушив права позивача, а також те, що відповідач, не укладаючи договір з позивачем, - діє неправомірно чи протизаконно.

Позивач посилається на те, що не укладенням з ним договору відповідач порушує його права, як власника квартири на отримання житлово-комунальних послуг, а також порушує його права, як співвласника багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ.

Суд вважає, що з наданих позивачем обґрунтувань і наданих доказів не встановлено порушень прав позивача, як власника жилого приміщення на отримання послуг, які надаються користувачам жилих приміщень незалежно від укладення вказаного позивачем договору.

Так само в межах заявлених позовних вимог і наданих суду доказів, не встановлено порушення прав позивача, як співвласника та учасника Об`єднання, оскільки права власник (співвласник) має незалежно від наявності чи відсутності вказаного договору. Ні статутом, ні законом Про житлово-комунальні послуги , ні законом Про ОСББ не передбачено обмеження таких прав власника у разі не укладення з ним договору, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання укласти договір є безпідставними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору за законом, судові витрати відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гранат-148 про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гранат-148 , юридична адреса: м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 148, ЄДРПОУ 33730349.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено 09 вересня 2020 року.