Ухвала

від 08.09.2020 по справі 535/304/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 535/304/20

провадження № 61-12730ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ 2016 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 21 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ 2016 про стягнення заборгованості та розірвання договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованості з орендної плати за договорам оренди землі від 21 травня 2018 року № 61/7р та № 62/7р, укладених між нею та відповідачем, за травень-грудень 2018 року в розмірі 11 587,64 грн та розірвати вказані договори оренди землі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що станом на початок квітня 2020 року відповідач допустив істотне порушення умов договорів оренди землі від 21 травня 2018 року № 61/7р та № 62/7, а саме - в повному обсязі не виконав зобов`язання щодо своєчасної виплати ОСОБА_1 , як орендодавцю, належної їй орендної плати за 2018 рік. Враховуючи наведене, позивач просила позов задовольнити.

Котелевський районний суд Полтавської області рішенням від 21 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року, позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ 2016 (далі - ТОВ ЗОРЯ 2016 ) на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договорами оренди землі від 21 травня 2018 року № 61/7р та № 62/7р за травень-грудень 2018 року в сумі 11 587,64 грн, яка складається з: 7 809,68 грн; 2 865,90 грн - пені; 566,93 грн - інфляційних втрат; 345,13 грн - 3 % річних від простроченої суми. Розірвав договір оренди землі від 21 травня 2018 року № 61/7р, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ЗОРЯ 2016 щодо передачі в оренду ТОВ ЗОРЯ 2016 земельної ділянки площею 3,2261 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1351, що знаходиться на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, який зареєстрований Великорублівською сільською радою Котелевського району Полтавської області 21 травня 2018 року, номер запису про інше речове право: 26272511. Розірвав договір оренди землі від 21 травня 2018 року № 62/7р, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ЗОРЯ 2016 щодо передачі в оренду ТОВ ЗОРЯ 2016 земельної ділянки площею 0,7217 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1352, що знаходиться на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, який зареєстрований Великорублівською сільською радою Котелевського району Полтавської області 21 травня 2018 року, номер запису про інше речове право: 26274234. Стягнув з ТОВ ЗОРЯ 2016 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 522,40 грн. Судові витрати на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 не відшкодував.

21 серпня 2020 року ТОВ ЗОРЯ 2016 подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 21 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про розірвання договору найму (оренди) ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року (на час подання касаційної скарги) - 2 102 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості з орендної плати за договорам оренди землі від 21 травня 2018 року № 61/7р та № 62/7р в розмірі 11 587,64 грн; розірвання договорів оренди землі від 21 травня 2018 року № 61/7р та № 62/7р, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ ЗОРЯ 2016 , щодо передачі в оренду ТОВ ЗОРЯ 2016 земельних ділянок площею 3,2261 га та площею 0,7217 га, що розташовані на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, кадастрові номери 5322283000:00:001:1351 та 5322283000:00:001:1352. Згідно з умовами вказаних договорів орендна плата за користування земельними ділянками становить не менше 10 % нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок склала 117 114,80 грн (95 729,48 грн + 21 415,32 грн), а тому орендна плата за договорами оренди землі в рік становить 11 714,48 грн (117 114,80 грн х 10 %), а за три роки - 35 143,44 грн, отже, ціна позову у цій справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 250 = 525 500 грн).

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій проігноровано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, як на підставу касаційного оскарження судових рішень в цій справі, є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine ( Азюковська проти України ) рішення від 09 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ 2016 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 21 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ 2016 про стягнення заборгованості та розірвання договорів оренди землі.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко