Постанова

від 08.09.2020 по справі 925/753/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. Справа№ 925/753/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 (повне рішення складено 08.11.2019)

у справі № 925/753/19 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД-ПАК

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт

про стягнення 561 536 грн. 76 коп.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНД-ПАК звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт про стягнення 520 631 грн. 96 коп. основного боргу, 20 452 грн. 40 коп. пені, 20 452 грн. 40 коп. проценти за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору поставки №230-АЕФ-т від 18.03.2019, не здійснив оплату за отриманий товар.

Крім того, за порушення умов договору в частині оплати отриманого товару позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 20 452 грн 40 коп. та 20 452 грн 40 коп. 36% річних за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі № 925/753/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД-ПАК 520 631 грн. 96 коп. основного боргу, 20 452 грн. 40коп. 36% річних та 19 887 грн. 18 коп. пені та 8 414 грн. 63 коп. судового збору. В решті вимог в позові відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач в порушення умов договору поставки № 230-АЕФ-т від 18.03.2019 за отриманий товар згідно видаткових накладних № 113 від 10.04.2019, № 129 від 15.04.2019, № 140 від 19.04.2019, № 148 від 24.04.2019 та № 149 від 24.04.2019 розрахувався лише частково на суму 6 820 грн 00 коп., а тому за відповідачем рахується заборгованість на спірну суму. Крім того, вказаний борг відповідач визнав.

Разом з цим, місцевий господарський суд, здійснивши перевірку правильності нарахування 36% річних та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ , стягнув з відповідача 19 887 грн. 18 коп. пені та 20 452 грн. 40 коп. 36% річних.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі № 925/753/19 в частині штрафних санкцій, а саме 20 452 грн. 40 коп. - 36% річних, 19 887 грн. 18 коп. та 8 414 грн. 63 коп. судового збору та стягнути з позивача сплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 12 634 грн. 57 коп. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявлені вимоги щодо сплати пені та штрафних санкцій на загальну суму 48 754 грн. 21 коп. є занадто високими. Апелянт зазначає, що суд з урахуванням інтересів боржника може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій за наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України. Крім того, апелянт зазначає про недотримання судом імперативних положень, закріплених у ст. 61 Конституції України про те, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019, справа № 925/753/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданової С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі № 925/753/19 - залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі № 925/753/19. Запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 справу №925/753/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 призначено до розгляду на 03.03.2020.

28.02.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД-ПАК надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу у формі пояснення, в якому сторона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт та залишити оскаржуване рішення без змін.

Враховуючи пропуск строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та відсутність обґрунтованого клопотання про поновлення такого строку, відзив підлягає залишенню без розгляду.

В судовому засіданні 03.03.2020 оголошено перерву до 31.03.2020.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 встановлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання не відбудеться. При цьому, вказувалось, що про дату і час наступного судового засідання сторони будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 розгляд справи призначено на 28.04.2020.

В судовому засіданні 28.04.2020 оголошено перерву до 10.06.2020.

Враховуючи перебування головуючої судді Алданової С.О. на лікарняному, судове засідання, призначене на 10.06.2020, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 справу призначено до розгляду на 13.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 розгляд справи за клопотанням відповідача відкладено на 10.08.2020.

Склад суду, що здійснював розгляд даної справи, неодноразово змінювався.

У зв`язку з перебуванням суддів Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Мартюк А.І., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 справу № 925/753/19 прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено її до розгляду на 08.09.2020.

Таким чином, у зв`язку із неодноразовим відкладенням судових засідань внаслідок необхідності дотримання карантинних заходів, зокрема, і за клопотанням відповідача, а також зміною колегії суддів, розгляд апеляційної скарги з урахуванням вимог процесуального закону здійснюється в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

08.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та продовжено карантин до 31.10.2020. Крім того, апелянт зазначав, що за останні дні на території України збільшилась кількість хворих на коронавірусну хворобу. За обставин, що склалися, відповідач вважає, що проведення судового засідання утруднене обставинами непереборної сили, а тому з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції просить не проводити засідання суду до змін обставин, що унеможливлюють його проведення.

Колегія суддів, розглянувши доводи заявленого клопотання, заслухавши заперечення іншої сторони з вказаного питання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки апелянтом жодними доказами та аргументами не доведено обставин неможливості прибуття в засідання суду уповноваженого представника сторони у зв`язку із запровадженими карантинними обмеженнями. До того ж, явка представників сторін у судове засідання 08.09.2020 обов`язковою не визнавалась, а позиція ТОВ Агро Експорт Фарт була викладена безпосередньо в апеляційній скарзі.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04.05.2020 № 343 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 Постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

На виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п`ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 № 169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ТОВ Агро Експорт Фарт не було позбавлене права взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференцзв`язку або поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак, будь-якого клопотання з даного питання до суду не подавалось.

17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Додатково згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, а також те, що від учасників справи не надходило відповідних заяв про продовження процесуальних строків з документальним обґрунтуванням неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у зв`язку із запровадженими карантинними обмеженнями, колегія суддів з огляду на принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і спрямований на недопуск затягування процесу, а також з врахуванням положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважає, що неявка відповідача не може бути підставою для порушення розумних строків розгляду апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апелянта та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

18.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРАД-ПАК (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт (далі - Покупець) був укладений Договір поставки № 230-АЕФ-т (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався в порядку та на умовах визначених цим Договором передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язався в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти та оплатити товар.

Згідно п. 2.1. Договору підставою для виробництва Товару та формування партії є письмова заявка Покупця, у якій обов`язково зазначаються кількість товару, вимоги до якості, розміри, вага. Заявка підписується уповноваженим представником Покупця та засвідчується відбитком печатки.

Згідно п. 2.3. Договору строк поставки товару за домовленістю сторін визначається окремо на кожну партію та вказується у Специфікації.

Моментом поставки товару є підписання представником Покупця видаткової накладної на товар. (п. 2.6. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору ціна за одиницю товару і вартість партії товару встановлюється при поставці кожної партії товару і вказуються у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору, а також фіксується у рахунках-фактурах, накладних, які видаються на кожну партію товару, що поставляється.

Згідно п. 3.3. Договору Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування на банківський рахунок Постачальника 100% грошових коштів не пізніше 14 календарних днів із дня поставки товару.

В межах укладеного між сторонами Договору позивачу було направлено замовлення: № 1 від 03.04.2019, № 2 від 10.04.2019, № 3 від 15.04.2019, № 4 від 19.04.2019.

Враховуючи п.п. 1.2., 1.3. Договору сторони підписали Специфікації від 11.04.2019 на суму 114 046 грн. 44 коп., від 11.04.2019 на суму 193 742 грн. 24 коп., від 15.04.2019 на суму 103 034 грн. 23 коп. та від 23.04.2019 на суму 108 800 грн. 00 коп.

Згідно видаткових накладних № 113 від 10.04.2019, № 129 від 19.04.2019, № 140 від 19.04.2019, № 148 від 24.04.2019 та № 149 від 24.04.2019 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 527 452 грн. 76 коп.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково лише на суму 6 820 грн. 00 коп.

В порушення п.п. 1.1. та 3.3. Договору відповідач за отриманий товар у встановлений строк та у повному обсязі не розрахувався у зв`язку із чим за ним рахується заборгованість на суму 520 632 грн. 76 коп.

Сторонами було складно та підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2019 по 08.05.2019 на суму 520 632 грн. 76 коп.

Крім того, відповідач визнав заборгованість у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГКУ).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п. 5.3. Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Покупцем зобов`язань по оплаті товару, Покупець виплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування, за кожний день прострочення до дня фактичної оплати. У випадку прострочки оплати товару більш ніж на три календарні дні Покупець зобов`язується виплатити Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 36% річних від вартості неоплаченого в строк товару (партії товару) з дня настання строку оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, погоджується із висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 19 887 грн. 18 коп. пені та 20 452 грн. 40 коп. 36% річних, оскільки таке нарахування є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно приписів ст. ст. 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Стосовно доводів апелянта щодо надмірно великого розміру штрафних санкцій апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки). Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 по справі № 904/1936/19.

Проте, апелянт належними та допустимими доказами не навів та не довів суду наявності обставин, які підтверджують наявність підстави для зменшення розміру пені. Зменшення розміру неустойки є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, відповідне клопотання з належними доказами відповідач до суду першої інстанції не подавав.

Щодо зменшення розміру річних, то в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Норми чинного законодавства не передбачають право суду на зменшення розміру річних.

Стосовно посилань апелянта про недотримання судом імперативних положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за те саме порушення, то як вже зазначено апеляційним господарським судом, сплата річних в силу ст. 625 ЦК України не є штрафною санкцією, а тому доводи апелянта є помилковими.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі № 925/753/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт на рішення Господарського суду Черкаської області 08.11.2019 у справі №925/753/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі № 925/753/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Експорт Фарт .

4. Справу № 925/753/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

В.А. Корсак

Повний текст постанови складено 10.09.2020