Постанова

від 01.09.2020 по справі 910/4715/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2020 р. Справа№ 910/4715/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

За участю представників:

Від позивача: Герасименко В.М. (довір. №1/08/2019 від 01.03.2020);

Від відповідача: Войтенко О.В. (довір. №06/20 від 30.06.2020);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дом - Гермес"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020

у справі № 910/4715/20 (суддя Кирилюк Т.Є.)

за позовом Приватного підприємства "Сорт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дом-Гермес"

про зобов`язання виконати умови договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справі №910/4715/20 позов задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- на відповідача покладено обов`язок здійснити необхідні дії для одержання товару від позивача за договором;

- доказів вчинення усіх необхідних дій (надання заявок, організація транспортування) для одержання у позивача всієї вирощеної сільськогосподарської продукції за договором №3 від 23.01.2018 матеріали справи не містять.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:

- Господарським судом міста Києва не досліджено (проігноровано) умови договору зберігання №1/10 від 10.10.2018 та не взято до уваги кінцевий термін поставки всієї зібраної сільськогосподарської продукції виробником контрактанту за договором №3 від 23.01.2018, а саме не пізніше ніж до 01.04.2019 (п.6.5 договору №3 від 23.01.2018).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний Дом - Гермес , розгляд справи призначено до розгляду на 01.09.2020.

Від позивача (26.08.2020) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що:

- доказів вчинення всіх необхідних дій (надання заявок, організація транспортування) для одержання у позивача всієї вирощеної сільськогосподарської продукції за договором №3 від 23.01.2018 матеріали справи не містять;

- узгодження сторонами обставини залишення позивачу непереданої сільськогосподарської продукції за договором №3 від 23.01.2018 відсутня і доказів на інше матеріали справи не містять. Додаткові угоди з цієї обставини до договору №3 від 23.01.2018 відсутні також;

- докази отримання відповідачем у власність всієї вирощеної за договором №3 від 23.01.2018 сільськогосподарської продукції - відсутні також

Від відповідача (27.08.2020) надійшли заперечення на відзив, в яких відповідач зазначає про те, що:

- ухвалюючи рішення від 30.06.2020 судом не взято до уваги строки (терміни) виконання зобов`язання позивача щодо поставки всієї зібраної сільськогосподарської продукції, встановлені договором №3 від 23.01.2018, не взято до уваги (не надано оцінку доказу) та не досліджено (проігноровано) повідомлення позивача за №93 від 10.09.2019 в частині підтвердження надання відповідачем заявок, а також не взято до уваги (не надано оцінку доказу) та не досліджено (проігноровано) умови договору зберігання №1/10 від 10.10.2018 в частині здійснення відповідачем організації транспортування товару (сільськогосподарської продукції).

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судовою колегією встановлено.

23.01.2018р. між позивачем, як виробником, та відповідачем, як контрактантом, укладено договір № 3 (надалі - договір № 3), за яким позивач зобов`язався виростити та передати у власність відповідачу насіння соняшнику "Меркурій", а відповідач - прийняти та оплатити його вартість.

Крім того, 10.10.2018р. між відповідачем, як зберігачем, та позивачем, як поклажодавцем, укладено договір зберігання № 1/10 (надалі - договір № 1/10).

Згідно з п.1.1. договору, цей договір укладено сторонами в межах договору № 3 від 23.01.2018р. та з урахуванням його положень і особливостей, в тому числі і щодо встановлених ним застережень в частині передачі Поклажодавцем всієї вирощеної Сільськогосподарської продукції (врожаю) по Договору № 3 від 23.01.2018р., третім особам.

Відповідно до п.3.2., п.3.3. договору №3, поставка сільськогосподарської продукції здійснюється окремими партіями відповідно до поданих Контрактантом та погоджених Виробником заявок. Заявки на поставку партії сільськогосподарської продукції складаються контрактантом з зазначенням кількості (обсягу), вартості та строків поставки сільськогосподарської продукції (п. 3.2.). Заявка на поставку відповідної партії сільськогосподарської продукції подається контрактантом в письмовій (факсимільним зв`язком або електронною поштою) або усній формі (засобами телефонного зв`язку). Виробник в строк, що не перевищує 2 (два) робочих дня від дати отримання заявки контрактанта, розглядає направлену заявку та погоджується на поставку (часткову поставку) відповідної партії сільськогосподарської продукції або відмовляється від поставки, про що зобов`язаний письмово (факсимільним зв`язком або електронною поштою) повідомити контрактанта в цей же термін. Письмове повідомлення відмови виконання заявки контрактанта має містити обгрунтовані підстави щодо неможливості поставки в обумовлений термін (п. 3.3.).

Згідно з п.3.6. договору №3, моментом передачі (поставки) сільськогосподарської продукції визнається фактична передача сільськогосподарської продукції, що підтверджується підписанням представниками сторін накладної (акту прийому-передачі) з зазначенням найменування сільськогосподарської продукції, кількості, вартості такої продукції.

Пунктом 3.7. договору №3 визначено, що право власності на сільськогосподарську продукцію переходить до контрактанта з моменту фактичної передачі сільськогосподарської продукції (п. 3.6.).

У пункті 6.2. договору № 3 сторони погодили, що оплата проводиться за кожну партію сільськогосподарської продукції окремо на підставі наданих виробником рахунків-фактур (рахунків на оплату) в розмірі 100% вартості переданої сільськогосподарської продукції. Також можлива передоплата (авансування) за сільськогосподарську продукцію.

Згідно із п.6.3. договору №3, підставою для оплати є одержаний контрактантом рахунок-фактура на відповідну узгоджену суму, засвідчений печаткою виробника та підписом відповідальної особи.

Відповідно до п.6.5. договору №3, кінцевий термін оплати контрактантом і поставки всієї зібраної сільськогосподарської продукції виробником контрактанту має відбутися не пізніше ніж до 01.04.2019р., включно, якщо сторони не погодять інший термін оплати та/або поставки зібраної сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. І ст. 627 ЦК України).

Частиною І ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір № З від 23.01.2018р. за своєю правовою природою с договором контрактації сільськогосподарської продукції.

Статтею 713 ЦК України визначено, що за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов`язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов`язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Змістом ст.663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Змістом ч.1 ст.530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця поставити товар (пункт і частини 1 статті 664 ЦК України).

У відповідності до умов договору № 3, поставка сільськогосподарської продукції здійснюється окремими партіями відповідно до поданих контрактантом та погоджених виробником заявок. Заявки на поставку партії сільськогосподарської продукції складаються контрактантом з зазначенням кількості (обсягу), вартості та строків поставки сільськогосподарської продукції (п. 3.2.); заявка па поставку відповідної партії сільськогосподарської продукції подається контрактантом в письмовій (факсимільним зв`язком або електронною поштою) або усній формі (засобами телефонного зв`язку). Виробник в строк, що не перевищує 2 (два) робочих дня від дати отримання заявки контрактанта, розглядає направлену заявку та погоджується на поставку (часткову поставку) відповідної партії сільськогосподарської продукції або відмовляється від поставки, про що зобов`язаний письмово (факсимільним зв`язком або електронною поштою) повідомити контрактанта в цей же термін. Письмове повідомлення відмови виконання заявки контрактанта має містити обгрунтовані підстави щодо неможливості поставки в обумовлений термін (п.3.3.); моментом передачі (поставки) сільськогосподарської продукції визначається фактична передача сільськогосподарської продукції, що підтверджується підписанням представниками сторін накладної (акту прийому-передачі) з зазначенням найменування сільськогосподарської продукції, кількості, вартості такої продукції (п.3.6.); право власності на сільськогосподарську продукцію переходить до контрактанта з моменту фактичної передачі сільськогосподарської продукції (п.3.7.); кінцевий термін оплати контрактантом і поставки всієї зібраної сільськогосподарської продукції виробником контрактанту має відбутися не пізніше ніж до 01.04.2019р., включно, якщо сторони не погодять інший термін оплати та/або поставки зібраної сільськогосподарської продукції (п. 6.5.).

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, у відповідності до умов договору № 3 відповідачем подано заявку позивачу в усній формі на всю сільськогосподарську продукцію, на що позивачем в період з 03.12.2018р. по 24.04.2019р. (частково порушуючи кінцевий сірок поставки) надано відповідачу видаткові накладні (з 03.12.2018р. по 24.04.2019р.) по договору № 3, а також акти повернення із зберігання (з 03.12.2018р. по 24.04.2019р.) за Договором № 1/10 на товар загальною кількістю 32 000 кг (тридцять дві тисячі кг).

Приймання відповідачем вирощеної сільськогосподарської продукції по договору № 3 підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме: видаткова накладна № 154 від 03.12.2018р; видаткова накладна №1 від 08.01.2019р; видаткова накладна №8 від14.02.2019р;видаткова накладна №13 від 22.02.2019р; видаткова накладна №19 від 28.02.2019р; видаткова накладна №52 від 27.03.2019р; видаткова накладна №61 від 03.04.2019р; видаткова накладна №64 від 05.04.2019р; видаткова накладна №70 від 09.04.2019р; видаткова накладна №78 від 15.04.2019р; видаткова накладна №81 від 17.04.2019; видаткова накладна №92 від 24.04.2019; загальною кількістю 32 000 грн.

Отже, беручи до уваги вище зазначене, відповідач виконав свої зобов`язання у відповідності до умов договору № 3, а саме прийняв та оплатив сільськогосподарську продукцію, яку частково передав позивач (згідно договору № 3).

Відповідно до п.6.5. договору №3, кінцевий термін оплати контрактантом і поставки всієї зібраної сільськогосподарської продукції виробником контрактанту має відбутися не пізніше ніж до 01.04.2019р., включно, якщо сторони не погодять інший термін оплати та/або поставки зібраної сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, у відповідності до п. 2.1. договору № 1/10, в порядку та на умовах, визначених цим договором поклажодавець зобов`язується передати в тому числі окремими партіями, на тимчасове платне зберігання сільськогосподарську продукцію - насіння соняшнику Меркурій (надалі - товар), а зберігач зобов`язується прийняти такий товар на зберігання та забезпечити його належне зберігання протягом всього строку зберігання.

Відповідно до умов п. 2.2. договору № 1/10, право власності на товар до зберігача за цим договором не переходить.

Умовами п.3.1. договору № 1/10 визначено, що перелік товару, що передається на зберігання, його асортимент, кількість та вартість визначаються в актах передачі на зберігання, який підтверджує факт передачі товару на зберігання.

Згідно з актом передачі на зберігання від 10.10.2018р. (наявний в матеріалах справи) позивач передав, а відповідач прийняв на тимчасове платне зберігання насіння соняшнику Меркурій в кількості 92 575 кг (дев`яносто дві тисячі п`ятсот сімдесят п`ять кг.).

Частиною 1 ст. 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Змістом п.3.6. договору № 1/10 визначено, що товар (його частина) повертається із зберігання поклажодавцю па підставі актів повернення із зберігання.

В період з 03.12.2018р. по 24.04.2019р. позивач забрав товар зі зберігання у відповідача на підставі актів повернення із зберігання за договором № 1/10 (містяться в матеріалах справи) в кількості 32 000 кг (тридцять дві тисячі кг), а саме:

за Актом повернення із зберігання № 1 - 1 000 кг (одна тисяча кг);

за Актом повернення із зберігання № 2 - 2 000 кг (дві тисячі кг);

за Актом повернення із зберігання № 3 - 3 000 кг (три тисячі кг);

за Актом повернення із зберігання № 4 - 3 000 кг (три тисячі кг);

за Актом повернення із зберігання № 5 - 3 000 кг (три тисячі кг);

за Актом повернення із зберігання №6 - 2 000 кг (дві тисячі кг);

за Актом повернення із зберігання № 7 - 5 500 кг (п`ять тисяч п`ятсот кг);

за Актом повернення із зберігання № 8 - 2 500 кг (дві тисячі п`ятсот кг);

за Актом повернення із зберігання № 9 - 3 000 кг (три тисячі кг);

за Актом повернення із зберігання № 10 - 2 000 кг (дві тисячі кг);

за Актом повернення із зберігання № 11 - 2 000 кг (дві тисячі кг);

за Актом повернення із зберігання №12 - 3 000 кг (три тисячі кг).

Згідно з п.8.1 договору №1/10, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 березня 2019.

06.09.2019р., засобами поштового зв`язку, відповідачем направлено позивачу повідомлення від 05.09.2019р. (наявне в матеріалах справи), зокрема, щодо подальших намірів ПП Сорт щодо зберігання товару у кількості 60 575 кг, а саме у разі продовження строку зберігання укласти додаткову угоду до договору; у разі повернення товару зі зберігання, повідомити адресу для повернення товару.

На дане повідомлення позивачем було надано відповідачу відповідь від 18.09.2019р. за № 94 (наявне в матеріалах справи), в якій зазначено, зокрема, що ПП Сорт не має наміру продовжувати дію договору зберігання № 1/10, а також в найкоротший обумовлений термін сторонами, вважає за необхідне забрати товар, що знаходиться на зберіганні.

В період з 03.10.2019р. по 04.10.2019р. позивач, з порушенням умов договору № 1/10 забрав товар зі зберігання у відповідача на підставі актів повернення із зберігання за договором № 1/10 (наявні в матеріалах справи) в кількості 42 220 кг (сорок дві тисячі двісті двадцять кг), а саме:

за Актом повернення із зберігання № 14 - 9 735 кг (дев`ять тисяч сімсот тридцять п`ять кг);

за Актом повернення із зберігання № 15 - 21 940 кг (двадцять одна тисяча дев`ятсот сорок кг);

за Актом повернення із зберігання № 16 - 10 545 кг (десять тисяч п`ятсот сорок п`ять кг).

Відповідно до ст. 948 ЦК України поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

В частині 1 ст. 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, у відповідності до вище зазначених актів повернення зі зберігання, відповідачем було повернуто товар позивачу в загальній вількості 74 220 кг (сімдесят чотири тисячі двісті двадцять кг).

Станом на 22.07.2020р., відповідно до умов договору № 1/10, на зберіганні у відповідача перебуває товар (насіння соняшнику Меркурій ) позивача в кількості 18 355 кг (вісімнадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять кг).

Додані позивачем до позовної заяви видаткова накладна № 125 від 04.09.2019р. (не підписана відповідачем) та рахунок-фактура № 147 від 04.09.2019р. не відповідають умовам договору №3 оскільки в видатковій накладній № 125 від 04.09.2019р. (не підписаній відповідачем) та в рахунку- фактурі № 147 від 04.09.2019р. зазначено невідповідний обсяг та невідповідне найменування (сорт) товару, що не відповідає умовам договору № 3 (наявні в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України) .

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно договору №3 відповідач був зобов`язаний отримати у власність від позивача сільськогосподарську продукцію, яка була вирощена позивачем на площі 65га.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження кількості вирощеної на цій площі сільськогосподарської продукції, яку відповідно до умов договору відповідач повинен був отримати у позивача у власність, а умови договору №3 не передбачають кількості сільськогосподарської продукції.

Матеріали справи також не містять доказів наявності, на теперішній час, у позивача 42200 кг сільськогосподарської продукції ( насіння соняшнику) за ціною та якістю, які передбачені розділом 5 договору №3 від 23.01 2018., а тому позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог про зобов`язання відповідача виконати умови договору №3.

Оскільки позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дом - Гермес" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справі № 910/4715/20 скасувати.

3. В задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Сорт" (07540, Київська область. м.Березань, вул. Братів Роговців, буд.8; код ЄДРПОУ 30334689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дом-Гермес" (03113, м.Київ, вул..Дегтярівська, буд. 53 А; код ЄДРПОУ 39422783) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн.

5.Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва

6. Матеріали справи № 910/4715/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 10.09.2020

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець