Рішення

від 31.08.2020 по справі 904/1054/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1054/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В., розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Дніпро", м. Дніпро

до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Слобожанське Дніпропетровської області

про визнання орендарем за договором оренди землі та про внесення змін до договору

Представники:

від позивача Пац В.О.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Дніпро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання його стороною орендаря (орендарем) за договором оренди землі від 30.07.2007 та про визнання укладеною додаткову угоду № 1 від 12.11.2019 до договору оренди землі від 30.07.2007.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в супереч вимогам чинного законодавства відмовляється визнавати ТОВ "Інвест Груп Дніпро" новим орендарем спірної земельної ділянки за Договором оренди землі від 30.07.2007, що порушує право позивача на користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, яке належить останньому на праві власності.

У відзиві на позов, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та посилаючись на те, що відповідно до статті 122 Земельного кодексу України у Дніпровської районної державної адміністрації обмежене коло питань по розпорядженню земельними ділянками. Вирішення питання стосовно оренди земель за межами насалених пунктів, комерційного призначення до компетенції райдержадміністрацій не належить.

Крім того, останній зазначає, що новий власник об`єкта нерухомості, до якого переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки.

Таким чином, як вважає відповідач, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, проте діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже, й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, зазначаючи таке.

Посилаючись на статтю 19 Земельного кодексу України, позивач вважає твердження відповідача, що спірна земельна ділянка відноситься до земель комерційного призначення, надуманими та необґрунтованими, оскільки дана земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1212485292020 від 17.01.2020 спірна земельна ділянка знаходиться у межах Дніпровського району Дніпропетровської області та відноситься до земель державної власності, тому саме Дніпровська РДА має обов`язок укладати угоди щодо оренди спірної земельної ділянки.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження обставин викладених у відзиві на позов.

Ухвалою від 02.03.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Дніпро" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

10.03.2020 від позивача надійшла заява, до якої останнім залучено оригінал платіжного доручення № 1883 від 05.03.2020 про сплату судового збору у сумі 2 102,00 грн., відсутність якого на момент подання позовної заяви стала підставою для залишення її без руху.

16.03.2020 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/1054/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.04.2020, про що постановлено ухвалу.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", відповідно до якої, через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні вводиться карантин, та згідно з листом Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів, у зв`язку з чим розгляд підготовчого засідання було відкладено до 27.05.2020, про що постановлено ухвалу від 13.04.2020.

У підготовче засідання 27.05.2020 представник відповідача не з`явився, позивачем подано попередній розрахунок витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 27.05.2020 підготовче засідання було відкладено до 17.06.2020.

17.06.2020 представник позивача подав через канцелярію суду докази на підтвердження надсилання ухвали від 27.05.2020 на адресу відповідача.

У підготовче засідання 17.06.2020 представник відповідача не з`явився, у зв`язку з чим розгляд підготовчого засідання було відкладено до 20.07.2020.

З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020, яка була отримана останнім, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с. 96).

У підготовчому засіданні 20.07.2020 сторонами було зазначено, що ними надано всі можливі та допустимі докази.

Ухвалою суду від 20.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 20.08.2020, про що представники сторін були повідомлені належним чином (а.с. 112).

20.08.2020 представник позивача подав заяву в порядку частини 1 статті 221 ГПК України, в якій просить вирішити питання про судові витрати щодо оплати в розмірі 2 000,00 грн., які пов`язані з наданням професійної правничої допомоги.

У судове засідання 20.08.2020 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, ухвалою суду розгляд справи було відкладено до 31.08.2020.

За змістом пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 (набрав чинності 17.07.2020) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

31.08.2020 представник позивача подав заяву в порядку частини 1 статті 221 ГПК України, в якій просить вирішити питання про судові витрати щодо оплати в розмірі 2 000,00 грн., які пов`язані з наданням професійної правничої допомоги.

Представник відповідача у судове засідання 31.08.2020 не з`явився, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або продовження процесуальних строків від останнього не надходило.

Враховуючи запроваджені на території України заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань та в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

31.08.2020 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо укладання договору купівлі-продажу від 27.03.2019 на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест груп Дніпро стало стороною, а саме орендарем, за договором оренди землі від 03.07.2007.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір оренди землі від 30.07.2007 (а.с. 8-12); розрахунок розміру орендної плати на земельні ділянки (а.с. 13); договір купівлі-продажу нерухомого майна № 756 від 27.03.2019 (а.с. 14-17); витяг з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 18-23); лист № 3630/0/289-19 від 22.11.2019 з додатком (а.с. 24-27); лист № 1-28-1807/0/290-19 від 17.12.2019 (а.с. 28-29).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2007 між Дніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Метан-Авто (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), за умовами пункту 1. якого Орендодавець надає, Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для: комерційного використання (обслуговування автомобільної газонаповнювальної компресорної станції) (розпорядженням голови райдержадміністрації від 27.03.2007 року № 606-р), яка знаходиться за межами населеного пункту на території Підгородненської міської ради.

Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0000га, у тому числі: забудовані землі комерційного та іншого використання - 1,0000 га.

Договір укладається на термін 49 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. (пункт 8 Договору).

В пункту 34 Договору сторонами погоджено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

За приписами пункту 38 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для змін умов або розірвання договору.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 42 Договору).

27.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Метан-Авто (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвест Груп Дніпро (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нощенко Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 757.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець передає, а Покупець приймає у свою власність нерухоме майно - АГНКС (автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію, заг. площею 79,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгороднєе, автодорога Н 041002 км 0 Новомосковськ-Спаське, надалі в тексті цього договору Нерухоме майно , АГНКС , яка розташована на земельній ділянці площею 1000 кв.м., кадастровий номер: 1221411000:01:005:0002; цільове призначення земельної ділянки: 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу. Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки - обслуговування автомобільної газонаповнювальної компресорної станції.

Відповідно до пункту 1.2 Договору вищезазначене майно належить Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 20.09.2006 виконавчим комітетом Підгородненської міської ради, Дніпровського району, Дніпропетровської області. Згідно витягу № 11897090 про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого 20.09.2006 року Дніпропетровським районним КП Бюро технічної інвентаризації2 право власності зареєстроване за № 15980604.

Право власності на нерухоме майно виникає у Покупця з моменту державної реєстрації відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 5.1 Договору).

22.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Груп Дніпро звернулось до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з заявою, в якій вказуючи на набуття ним права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці площею 1000 кв.м, кадастровий номер 1221411000:01:005:0002 просив, на підставі статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, статті 7 Закону України Про оренду землі внести зміни до Договору оренди землі від 30.07.2007.

Листом №1-28-1807/0/290 від 17.12.2019 Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Груп Дніпро про те, що вирішення питання стосовно оренди земель комерційного призначення до компетенції райдержадміністрації не належить, у зв`язку з чим, необхідно звернутися до уповноваженого органу виконавчої влади до компетенції якого відноситься вирішення даного питання визначеного статтею 122 Земельного кодексу України.

Позивач вважає дії Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області такими, що порушують його права, оскільки у зв`язку із придбанням нерухомого майна, яке розташована на спірній земельній ділянці до нього на підставі статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, статті 7 Закону України Про оренду землі перейшло право оренди на вказану земельну ділянку.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 статті 377 цього Кодексу визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, при цьому на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 913/661/17.

При цьому Верховний Суд зазначає, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що у зв`язку з набуттям позивачем права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці площею 1,0000 га, кадастровий номер 1221411000:01:005:0002, в силу прямої законодавчої вказівки до покупця як до нового набувача (власника) перейшло право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщене, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Крім того, як зазначено вище, документальне оформлення вибуття з договору оренди попереднього орендаря (землекористувача) не впливає на обсяг права нового власника майна, оскільки умови основного договору оренди для особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, залишаються незмінними з моменту укладення сторонами договору купівлі-продажу, а отже момент звернення нового власника майна до орендодавця щодо внесення змін до такого договору оренди не впливає на обсяг прав та умови договору, що встановлені для попереднього землекористувача в силу прямої норми закону.

Таким чином, враховуючи викладене, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Отже, при переході права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, договір оренди землі підлягає зміні або розірванню лише у тих випадках, коли така підстава передбачена у самому договорі оренди землі.

Таким чином, якщо сторони договору оренди передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування) або реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для внесення змін до умов договору, при настанні таких змін необхідним є внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з умов Договору, а саме розділу Зміна умов договору й припинення його дії , сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи-орендаря є підставою для зміни умов або припинення договору.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, відповідно до положень законодавства та умов Договору, договір може бути змінений за рішенням суду у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до нового орендаря, шляхом визнання укладеною додаткової угоди про заміну сторони договору на правонаступника.

З огляду на викладене, суд вбачає достатньо правових підстав для задоволення позову про внесення змін до договору оренди в частині зміни сторони у зобов`язанні шляхом визнання укладеною Додаткову угоду № 1 від 12.11.2019 до договору в редакції запропонованій позивачем.

Крім того, доводи відповідача стосовно того, що відповідно до частини 5 статті 122 Земельного кодексу України вирішення питання стосовно оренди земель комерційного призначення за межами насалених пунктів не відноситься до компетенції райдержадміністрацій, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до частини 5 статті 122 цього кодексу обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Як зазначалося вище, право оренди спірної земельної ділянки перейшло до позивача на праві власності на нерухоме майно, таким чином новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, при цьому на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Крім того, як вбачається з нормативних приписав статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, посилання відповідача на вказану норму є безпідставним.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем за первісним позовом заявлено витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до договору № 8/20 від 19.05.2020 та додаткової угоди № 2 від 21.07.2020 до цього договору, що складає 7 000,00 грн., які сплачені відповідно до платіжного доручення № 1956 від 03.08.2020.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи складність юридичної кваліфікації правовідносин у даному спорі, та відносно велику кількість часу, необхідного на виконання адвокатом робіт (надання послуг), суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. є обґрунтованими, та підлягають до стягнення з відповідача за зустрічним позовом.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Дніпро" (49102, м. Дніпро, вул. Будьонного, буд. 63; код ЄДРПОУ 39669212 ) стороною орендаря (орендарем) за Договором оренди землі від 30.07.2007, зареєстрованим Дніпропетровським відділом Державної регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при держкомземі України , про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 30.07.2007 за № 040712000842, що був укладений стосовно земельної ділянки площею 1,0000 га за кадастровим номером 1221411000:01:005:0002.

Визнати укладеною Додаткову угоду № 1 від 12.11.2019 до Договору оренди землі від 30.07.2007, зареєстрованого Дніпропетровським відділом Державної регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при держкомземі України , про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 30.07.2007 за № 040712000842, що був укладений стосовно земельної ділянки площею 1,0000 га за кадастровим номером 1221411000:01:005:0002, в наступній редакції:

Додаткова угода №1

до Договору оренди землі від 30.07.2007

смт Слобожанське 12 листопада 2019 року

Орендодавець: Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області юридична адреса: с. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, вул. Теплична, 5, в особі виконуючого обов`язки Голови Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Стороженка Ігоря Віталійовича, що діє на підставі Закону України Про оренду землі від 02.10.2003 р. № 1211-ІV, з одного боку, та

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Груп Дніпро , юридична адреса: 49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Будьонного, буд. 63, в особі директора Прокопчика Анатолія Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з другого боку,

уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди землі від 30.07.2007, зареєстрованого Дніпропетровським відділом ДРФ ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі , про що у книзі записів держаної реєстрації договорів оренди землі України 30.07.2007 вчинено запис № 040712000842 (далі - Договір оренди землі від 30.07.2007), про таке:

1. Сторони підтверджують, що від Товариства з обмеженою відповідальністю Метан-Авто до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Груп Дніпро як до нового набувача (власника) нерухомого майна: АГНКС - автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, загальною площею 79,4 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгороднє, автодорога Н041002, км 0 Новомосковськ-Спаське, на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.03.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Н.М. Нощенко, зареєстрованого у реєстрі за №756, автоматично перейшло право користування земельною ділянкою площею 1000 кв.м, кадастровий номер: 1221411000:01:005:0002 (цільове призначенні земельної ділянки: 12.11), на якій розміщене зазначене нерухоме майно, в обсязі та на умовах, встановлених Договором оренди землі від 30.07.2007 на підставі ст.120 Земельного кодексу, ст.377 Цивільного кодексу та ч. З ст. 7 Закону України Про оренду землі .

2. Преамбулу Договору оренди від 30.07.2007 сторони погодили викласти у наступній редакції:

Орендодавець: Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області юридична адреса: с. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, вул. Теплична, 5, в особі Виконуючого обов`язки Голови Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Стороженка Ігоря Віталійовича, що діє на підставі Закону України Про оренду землі від 02.10.2003 р. 1211-ІV, з одного боку, та

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Груп Дніпро , юридична адреса: 49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Будьонного, буд. 63, в особі директора Прокопчика Анатолія Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене: .

3. Реквізити Орендаря сторони погодили викласти в наступній редакції: Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Груп Дніпро , зареєстроване в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 02.03.2015 за № 12241020000072191, ідентифікаційний код 39669212, юридична адреса: 49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Будьонного, буд.63, р/р НОМЕР_1 ПАТ банк Кредит Дніпро МФО 305749

4. Дана Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, а її умови на підставі ч. З ст. 631 ЦК застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а саме з 27 березня 2019 року, тобто з моменту переходу права власності на нерухоме майно та автоматичної в зв`язку з цим заміни орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі.

5. Сторони погодили провести державну реєстрацію даної Додаткової угоди та внести зміни в частині сторони Орендаря до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.

Орендодавець:

Дніпровська районна державна адміністрація

Дніпропетровської області

Орендар:

Товариство з обмеженою відповідальністю

Інвест Груп Дніпро

Стягнути з Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська обл., смт Слобожанське, вул.. Теплична, буд. 5; код ЄДРПОУ 04052264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Дніпро" (49012, м. Дніпро, вул.. Будьонного, буд. 63; код ЄДРПОУ 39669212) 4 204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.) - судового збору, 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 коп) - витати на професійну правничу допомогу .

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 10.09.2020.

Суддя І.Ф. Мельниченко