Ухвала

від 08.09.2020 по справі 1/102"б"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "08" вересня 2020 р. м. Житомир Справа № 1/102"Б"

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14.05.2020 за № 656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310 327,64 грн у межах справи №1/102"Б" за заявою Державної податкової інспекції у Малинському районі (м. Малин, Житомирська область) до боржника Відкритого акціонерного товариства "Сервіс" (м.Малин, Житомирська область) про банкрутство,

за участю учасників судового процесу:

від заявника: арбітражний керуючий Мельник В.О. - паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 05.04.2003 Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області (був присутній у судовому засіданні 03.09.2020);

від кредиторів: Алексійчук В.В. - представник Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (довіреність № 45657/01 від 24.12.2019) (була присутня у судовому засіданні 03.09.2020);

від боржника: не з`явився;

присутня в судовому засіданні 03.09.2020: Мельник Н.П. - представник Мельника В.О. (довіреність № 110 від 15.01.2019; паспорт серія ВМ № 836985 виданий Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області 23.02.2000),-

У судовому засіданні 03.09.2020 оголошувалась перерва до 08.09.2020.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №1/102"Б" про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сервіс" (далі - ВАТ "Сервіс", боржник, банкрут).

19.05.2020 до господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14.05.2020 за № 656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310 327,64 грн (т. 14 а.с. 240-245).

Обґрунтовуючи дану заяву, арбітражним керуючим Мельником В.О. зазначено, що ухвалою господарського суду від 13.02.2020 йому затверджено основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ВАТ "Сервіс" за період з 15.10.2009 по 04.06.2018 на суму 309 788,00 грн та витрати, понесені під час проведення ліквідаційної процедури ВАТ "Сервіс", у розмірі 639,64 грн. Разом з тим, основну грошову винагороду та витрати арбітражному керуючому Мельнику В.О. не сплачено.

За викладених обставин, ураховуючи відсутність у боржника будь-яких активів, арбітражним керуючим Мельником В.О. заявлено вимогу про стягнення з кредиторів боржника 310 327,64 грн (а не загальну суму затвердженої судом грошової винагороди та витрат 310 427,64 грн), а саме: з Головного управління ДФС у Житомирській області - 52092,00 грн, з управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - 54152,00 грн, з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - 75069,00 грн; з Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства - 3333,00 грн; з Малинського орендного підприємства "Тепломережа" - 111 874,00 грн; з Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" - 13806,00 грн (т. 14 а.с. 240-245).

Ухвалою суду від 26.05.2020 прийнято та призначено до розгляду в наступному судовому засіданні заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14.05.2020 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310 327,64 грн; призначено наступне судове засідання на 07.07.2020 об 11:00 год (т. 15 а.с. 6-7).

09.06.2020 на адресу суду від арбітражного керуючого Мельника В.О. на виконання вимог суду надійшли письмові пояснення по заяві, з доданими до нього документами (т. 15 а.с. 9-14).

23.06.2020 на адресу суду від ліквідатора боржника Ігнатіва О.Л. надійшов супровідний лист з доданим актуальним реєстром вимог кредиторів ВАТ "Сервіс" (т. 15 а.с. 16-21).

30.06.2020 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області надійшли письмові заперечення на заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. (т. 15 а.с. 22-24), у яких зокрема, посилаючись на положення статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 21.10.2019) зазначено, що вказаними нормами чітко встановлені джерела здійснення оплати грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора банкрута, а саме, за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. При цьому, передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. У свою чергу, кредиторами ВАТ "Сервіс" фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, не створювався. Відтак, оскільки відсутній будь-який інший порядок здійснення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого, кредитор вважає, що вимоги арбітражного керуючого Мельника В.О. про стягнення грошової винагороди та витрат не ґрунтуються на Законі і є безпідставними. Крім того, повідомляється, що використання коштів Пенсійного фонду на цілі, що не передбачені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", забороняється.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2020 відкладено розгляд заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14.05.2020 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310 327,64 грн; призначено наступне судове засідання на 03.09.2020 о 10:00 год (т. 15 а.с. 47-48).

12.08.2020 до суду повернулась копія ухвали від 07.07.2020, яку 09.07.2020 надіслано на адресу Малинського орендного підприємства "Тепломережа", з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

12.08.2020 до суду повернулась копія ухвали від 07.07.2020, яку 09.07.2020 надіслано на адресу Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства, з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

12.08.2020 до суду повернулась копія ухвали від 07.07.2020, яку 09.07.2020 надіслано на адресу Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал", з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

25.08.2020 до суду повернулась копія ухвали від 07.07.2020, яку 09.07.2020 надіслано на адресу Відкритого акціонерного товариства "Малекс", з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

25.08.2020 до суду від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ігнатіва О.Л. надійшли письмові пояснення на заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14.05.2020 (т. 15 а.с. 63-64).

Судом встановлено, що учасники провадження у справі про час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) шляхом направлення копій ухвали від 07.07.2020 на адреси їх місць реєстрації.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники провадження у справі, що не з`явилися у судове засідання 03.09.2020, не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 07.07.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно із частиною 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина 3 статті 202 ГПК України).

Застосовуючи згідно зі статтею 3 ГПК України, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14.05.2020 за № 656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310 327,64 грн за відсутності представників учасників за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 03.09.2020 арбітражним керуючим Мельником В.О. підтримано у повному обсязі заяву від 14.05.2020 за № 656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310 327,64 грн.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області заперечено щодо задоволення заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. з підстав, викладених у поданих до суду раніше письмових запереченнях.

У судовому засіданні 03.09.2020 оголошувалась перерва до 08.09.2020.

Арбітражний керуючий Мельник В.О., ліквідатор банкрута Ігнатів О.Л. та представники кредиторів після перерви у судове засідання 08.09.2020 не з`явилися.

Дослідивши заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14.05.2020 за №656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310327,64 грн та матеріали справи, заслухавши пояснення арбітражного керуючого Мельника В.О. та представника Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне задовольнити частково вказану заяву, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду від 19.06.2003 визнано банкрутом ВАТ "Сервіс", відкрито його ліквідаційну процедуру (т. 2 а.с. 91-92).

Ухвалою господарського суду від 15.10.2009, зокрема, призначено ліквідатором ВАТ "Сервіс" арбітражного керуючого Мельника В.О. (т. 4 а.с. 150).

Ухвалою господарського суду від 05.06.2018, зокрема, усунуто арбітражного керуючого Мельника В.О. від виконання обов`язків ліквідатора ВАТ "Сервіс" (т. 9 а.с. 137-138).

Отже, арбітражний керуючий Мельник В.О. виконував повноваження ліквідатора ВАТ "Сервіс" з 15.10.2009 по 05.06.2018.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

У відповідності до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.

За приписами пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2020 вирішено здійснювати відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства подальший розгляд справи №1/102"Б" ВАТ "Сервіс".

За викладених обставин, розгляд заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14.05.2020 за №656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310327,64 грн здійснюється у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, яка складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до частини 3 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до частини 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора, від джерел фінансування того, чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17.

Беручи до уваги вищенаведене, письмові заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. є необґрунтованими.

Слід зазначити, що ухвалою господарського суду від 13.02.2020 (суддя Гнисюк С.Д.) затверджено арбітражному керуючому Мельнику В.О. основну грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ "Сервіс" за період з 15.10.2009 по 04.06.2018 на суму 309 788,00 грн; затверджено арбітражному керуючому Мельнику В.О. витрати, понесені ним під час проведення ліквідаційної процедури ВАТ "Сервіс" у розмірі 639,64 грн (т. 14 а.с. 108-110).

Ця ухвала не оскаржувалася учасниками справи, хоча останні за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвалу суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18.

За умови чинності ухвали Господарського суду Житомирської області від 13.02.2020, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий (ліквідатор) безумовно має право на оплату послуг, наданих в межах даної справи.

Судом встановлено, що кредиторами у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Боржник не здійснював господарської діяльності та у боржника відсутні активи, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, про що неодноразово зазначено ліквідатором банкрута Ігнатівим О.Л. у поданих до суду проміжних звітах.

За викладених обставин, оплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Згідно з частиною 4 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.

За приписами частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.

Відповідно до частини 3 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами грошової винагороди та витрат ліквідатора, за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення Фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У Постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15 зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду від 08.05.2003 визнано включені розпорядником майна до реєстру вимог грошові вимоги кредиторів, а саме:

- Відкритого акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний завод "Малекс" на суму 471380,16 грн боргу, 85,00 грн витрат по сплаті держмита та 40,00 грн витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу;

- Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на суму 178 557,45 грн боргу, 1296,48 грн державного мита та 109,00 грн витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу;

- Малинської міжрайонної державної податкової інспекції на суму 120 139,00 грн боргу;

- Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області на суму 67950,18 грн боргу;

- Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства на суму 7867,52 грн боргу, 85,00 грн витрат по сплаті держмита та 40,00 грн витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу;

- Малинського орендного підприємства "Тепломережа" на суму 268 070,11 грн боргу, 85,00 грн витрат по сплаті держмита та 40,00 грн витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу;

- зобов`язано розпорядника майна включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" на суму 33099,01 грн боргу, 85,00 грн витрат по сплаті держмита та 40,00 грн витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу (т. 2 а.с. 77).

Ухвалою господарського суду від 26.10.2004 визнано грошові вимоги кредитора Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі до боржника на суму 61869,56 грн.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2005 визнано додаткові грошові вимоги кредитора Малинської МДПІ до банкрута на суму 4720, 06 грн (т. 3 а.с. 31-32).

Ухвалою господарського суду від 18.02.2011 визнано вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по Житомирській області до боржника на суму 887904,17 грн збитків (т. 5 а.с. 150).

Ухвалою господарського суду від 23.06.2011 змінено найменування кредитора Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, буд. 32/8, ідентифікаційний код 22048622); замінено кредитора - ДПІ у Малинському районі її правонаступником - Малинською МДПІ (11601, Житомирська область, м. Малин, площа соборна, буд. 10, ідентифікаційний код 37082199) (т. 6 а.с. 48-49).

Ухвалою господарського суду від 08.08.2012 замінено кредитора - Малинську МДПІ її правонаступником - Малинською об`єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби (11601, Житомирська обл., м. Малин, площа Соборна, 10, код ЄДРПОУ 37082199) (т. 7 а.с. 23).

Ухвалою господарського суду від 06.09.2016 визнано грошові вимоги Малинського міського центру зайнятості у розмірі 1597,66 грн, які включено до третьої черги реєстру вимог кредиторів (т. 8 а.с. 250-251).

Ухвалою господарського суду від 25.06.2019 замінено кредитора у справі Малинський міський центр зайнятості (ідентифікаційний код 20417080) на його правонаступника - Житомирський обласний центр зайнятості (ідентифікаційний код 03491398) (т. 11 а.с. 97-98).

Ухвалою господарського суду від 30.01.2020 встановлено обставини припинення Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області у зв`язку з приєднанням до Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області; замінено кредитора у справі - Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, буд.16/1, ідентифікаційний код 37909216) на правонаступника - головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича,7, ідентифікаційний код 13559341) (т. 13 а.с. 191-192).

Також слід зазначити, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань окремі кредитори боржника, а саме: Відкрите акціонерне товариство "Малекс", Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, Малинське державне виробниче підприємство комунального господарства, Малинську об`єднану державну податкову інспекцію Житомирської області Державної податкової служби - припинено, а Малинське орендне підприємство "Тепломережа" перебуває в процесі припинення, а отже не є ліквідованим (припиненим).

Разом з тим, відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

За змістом наведених положень Кодексу України з процедур банкрутства реєстр вимог кредиторів виконує дві функції:

1) визначення кількості голосів для проведення зборів кредиторів;

2) облік вимог кредиторів для подальших розрахунків.

Обов`язок ведення реєстру вимог кредиторів покладено на арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) (абзац 3 частини 3 статті 44, абзац 18 частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства).

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. Внесення змін до реєстру вимог кредиторів можливо лише на підставі норм процесуального закону (ГПК України), за результатами апеляційного/касаційного провадження або за нововиявленими обставинами.

Також, Наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 2778/5 затверджено Вимоги до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність) (далі - Вимоги).

Абзацом 2 пункту 1 розділу 3 Вимог передбачено, що підставою для внесення відомостей до Реєстру є ухвала (постанова) господарського суду або інформація, отримана під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (списання або прощення боргів, задоволення вимог кредиторів, зміна відомостей про кредитора тощо).

Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу 3 Вимог записи про кредиторів вносяться в хронологічній послідовності за датою отримання ухвал господарського суду, а також постанов судів апеляційної та касаційної інстанції за наслідком перегляду судових рішень про результати розгляду грошових вимог кредиторів.

Отже, визначені Кодексом України з процедур банкрутства та Вимогами обмеження на внесення змін до реєстру вимог кредиторів, слід розглядати в контексті мети його затвердження та цілей визначених Кодексом України з процедур банкрутства, з дотриманням принципу, за яким не можна витлумачити одну норму Кодексу таким чином, що її застосування призведе до нівелювання інших його положень або ж створить конфлікт між нормами.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачено прийняття судом за наслідками вирішення процедурних (процесуальних) питань ухвали як судового акту. При цьому Кодексом не визначено повний перелік таких питань.

Факт державної реєстрації припинення юридичних осіб - кредиторів за обставин відсутності ухвал про їх виключення з реєстру вимог кредиторів не може свідчити про наявність у суду підстав для неврахування вимог даних кредиторів при визначенні загальної суми кредиторських вимог.

Аналогічно не впливає на визначення загальної суми кредиторських вимог факт погашення вимог кредиторів за обставин відсутності ухвал про виключення кредиторів з реєстру вимог кредиторів.

Крім того, слід зазначити, що неврахування при визначенні загального розміру кредиторських вимог кредиторів, які припинено, чи вимоги яких погашено, зумовить понесення у подальшому іншими юридичними особами, вимоги яких включено до реєстру вимог кредиторів, додаткових витрат на оплату грошової винагороди та витрат арбітражних керуючих.

З урахуванням викладеного та усіх ухвал господарського суду у межах справи № 1/102"Б" загальний розмір визнаних судом кредиторських вимог до боржника, які мають бути включені до реєстру вимог кредиторів боржника, становить 2105060,36 грн, а саме:

- Відкрите акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний завод "Малекс" (11600, Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55; ідентифікаційний код 00235789) - 471505,16 грн (22,39 %);

- Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, буд. 32/8, ідентифікаційний код 22048622) - 179962,93 грн (8,55 %);

- Малинська об`єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби (11601, Житомирська обл., м. Малин, площа Соборна, 10, ідентифікаційний код 37082199) - 124859,06 грн (5,93 %);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича,7, ідентифікаційний код 13559341) - 129819,74 грн (6,17 %);

- Житомирський обласний центр зайнятості (10001, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Київська, буд. 83; ідентифікаційний код 03491398) - 1597,66 грн (0,08%);

- Малинське державне виробниче підприємство комунального господарства (11601, Житомирська обл., м. Малин, вул. Українських Повстанців, буд. 25; ідентифікаційний код 03343864) - 7992,52 грн (0,38%);

- Малинське орендне підприємство "Тепломережа" (11600, Житомирська обл., місто Малин, вул. Василя Стуса, буд. 23; ідентифікаційний код 05539040) - 268195,11 грн (12,74 %);

- Державне комунальне підприємство "Малинміськводоканал" (11601, Житомирська обл., місто Малин, вул. Українських повстанців, буд. 25; ідентифікаційний код 20421519) - 33224,01 грн (1,58 %);

- Регіональне відділення Фонду державного майна по Житомирській області (10008, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 20; ідентифікаційний код 13578893) - 887904,17 грн (42,18 %).

Таким чином, арбітражним керуючим Мельником О.В. у розрахунку розміру грошової винагороди та витрат, які підлягають стягненню з кредиторів, невірно визначено відсоткову частку кожного кредитора у загальній сумі кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Сервіс", та розмір коштів, що підлягають стягненню.

За таких обставин, керуючись принципом пропорційності грошових вимог кредиторів, судом самостійно здійснено розрахунок та визначено суми коштів, які підлягають стягненню з кожного кредитора.

Відповідно до розрахунку суду, розмір грошової винагороди та витрат, які підлягають стягненню на користь арбітражного керуючого Мельника В.О. з визначених ним у заяві кредиторів, становить:

- Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - 26533,01 грн (310327,64 грн х 8,55%);

- Малинська об`єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби - 18402,43 грн (310327,64 грн х 5,93%);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 19147,22 грн (310327,64 х 6,17%);

- Малинське орендне підприємство "Тепломережа" - 37984,10 грн (310327,64 грн х 12,24%);

- Державне комунальне підприємство "Малинміськводоканал" - 4903,18 грн (310327,64 грн х 1,58%).

Приймаючи рішення про стягнення коштів з, серед інших, Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, господарський суд враховує наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що станом на дату судового засідання одним із кредиторів боржника є Малинська об`єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Малинську об`єднану державну податкову інспекцію Житомирської області Державної податкової служби припинено 29.08.2013 у зв`язку з реорганізацією, що свідчить про наявність у неї правонаступника.

Відповідно до частини 1 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Однак, заява про заміну Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби правонаступниками кредитора у даній справі до суду не подавалася. Враховуючи імперативні норми Кодексу України з процедур банкрутства, які зазначались вище, у суду відсутнє право самостійно здійснити заміну кредитора у справі правонаступником без заяв вищезазначених осіб.

Крім того, частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною 2 статті 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Відсутність вказаного вище передавального акту також унеможливлює здійснення судом перевірки факту можливого правонаступництва Головного управління ДФС у Житомирській області щодо прав та обов`язків Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби та здійснення заміни кредитора самостійно.

Таким чином, можливість стягнення з Головного управління ДФС у Житомирській області як можливого правонаступника Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Мельника В.О. у суду відсутня.

За вказаних обставин, судом встановлюється можливість стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Мельника В.О. з Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби як кредитора у справі.

Судом встановлено, що розмір вимог, який застосовано заявником при розрахунку суми, що підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Житомирській області, є ідентичним розміру вимог Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби. Крім того, і Головне управління ДФС у Житомирській області, і Малинська об`єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби є контролюючими органами у сфері адміністрування податків та зборів.

Вказані факти підтверджують пов`язаність даних юридичних осіб та можливе правонаступництво Головного управління ДФС у Житомирській області щодо прав та обов`язків Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби.

Відповідно до частини 1 статті 609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Згідно з частиною 3 статті 205 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб`єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов`язанням.

Отже, враховуючи наявність у Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби правонаступника зобов`язання кредитора щодо оплати грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого у межах справи про банкрутство не є припиненим.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Таким чином, наявність у Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби правонаступника також унеможливлює закриття провадження в частині вимог арбітражного керуючого Мельника В.О.

За викладених обставин, враховуючи наявність у Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби правонаступника, що свідчить про не припинення зобов`язань кредитора щодо оплати грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого та унеможливлює закриття провадження в частині вказаних вимог, господарський суд приходить до висновку про можливість стягнення з Малинської об`єднаної державної податкової інспекції ДПС коштів на оплату грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Мельника В.О., що є законним та ефективним способом захисту порушених прав заявника у судовому порядку.

Крім того, господарський суд звертає увагу заявника, що згідно з частинами 1, 2 статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Щодо вимог арбітражного керуючого Мельника В.О. до Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.01.2015 до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства у зв`язку з визнанням її банкрутом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи, що державну реєстрацію припинення юридичної особи - Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства здійснено після завершення ліквідаційної процедури у межах справи про банкрутство, що унеможливлює наявність правонаступника, провадження в частині вимог арбітражного керуючого Мельника В.О. до Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства підлягає закриттю.

За таких обставин, суд ухвалює задовольнити частково заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14.05.2020 за № 656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310 327,64 грн; стягнути на користь арбітражного керуючого Мельника В.О. з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - 26533,01 грн; з Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби - 18402,43 грн; з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - 19147,22 грн; з Малинського орендного підприємства "Тепломережа" - 37984,10 грн; з Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" - 4903,18 грн; закрити провадження в частині вимог арбітражного керуючого Мельника В.О. до Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства.

Керуючись статтями 30, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, пунктом 6 частини 1 статті 231, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14.05.2020 за № 656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310 327,64 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, буд. 32/8, ідентифікаційний код 22048622) на користь арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) - 26533,01 грн.

Видати наказ.

3. Стягнути з Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (11601, Житомирська обл., м.Малин, площа Соборна, 10, ідентифікаційний код 37082199) на користь арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) - 18402,43 грн.

Видати наказ.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича,7, ідентифікаційний код 13559341) на користь арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) - 19147,22 грн .

Видати наказ.

5. Стягнути з Малинського орендного підприємства "Тепломережа" (11600, Житомирська обл., м. Малин, вул. Василя Стуса, буд. 23; ідентифікаційний код 05539040) на користь арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) - 37984,10 грн.

Видати наказ.

6. Стягнути з Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" (11601, Житомирська обл., м. Малин, вул. Українських повстанців, буд. 25; ідентифікаційний код 20421519) на користь арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) - 4903,18 грн.

Видати наказ.

7. Закрити провадження в частині вимог арбітражного керуючого Мельника В.О. до Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства (11601, Житомирська обл., м. Малин, вул. Українських Повстанців, буд. 25; ідентифікаційний код 03343864).

8. У задоволенні решти вимог арбітражного керуючого Мельника В.О. відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили 08.09.2020.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Житомирської області в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складений та підписаний 10.09.2020.

Суддя Костриця О.О.