Рішення

від 10.09.2020 по справі 910/8907/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020Справа № 910/8907/20 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (вул. Чорновола Вячеслава, 8, м. Київ, 01135)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РС Консалтинг Груп" (вул. Бальзака, 56, кв. 179, м. Київ, 02222)

про стягнення 104 870,67 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РС Консалтинг Груп" про стягнення 104 870,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання гарантії № BG/UA/03-2-5973 від 23.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8907/20, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

03.08.2020 через відділ діловодства суду позивач подав клопотання про збільшення позовних вимог, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 112 494,87 грн, з яких 90 000,00 грн - заборгованість за простроченим кредитом, 9 800,00 грн - заборгованість за нарахованими та простроченими процентами, 12 694,87 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 прийнято до розгляду клопотання Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" про збільшення позовних вимог у справі № 910/8907/20.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/8907/20 від 30.06.2020 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана представниками позивача та відповідача, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а отже, не скористався наданими йому процесуальними правами, ураховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд уважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.12.2019 між Акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" (гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РС Консалтинг Груп" (принципал) укладено договір про надання гарантії № BG/UA/03-2-5973 (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого Гарант за дорученням Принципала надає на користь Комунального підприємства Київський метрополітен (далі - Бенефіціар), банківську гарантію (в подальшому Гарантія) забезпечення пропозиції на суму 90 000,00 грн. (дев`яносто тисяч гривень 00 копійок) згідно з тендерною документацією щодо проведення відкритих торгів на закупівлю: Послуги, пов`язані з програмним забезпеченням, код 72260000-5 за ДК 021:2015 (впровадження комплексної інформаційно-аналітичної системи управління фінансово-господарською діяльністю) та умовами Гарантії наведеними у Додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п. 1.3. договору гарантія надається на термін до 21.04.2020 року включно і набуває чинності з 23.12.2019 року.

Відповідно до п. 2.1.2. договору Гарант зобов`язаний у разі настання гарантійного випадку, та отримання письмової вимоги Бенефіціара, розглянути вимогу разом з доданими до неї документами, перевірити достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

Згідно з п. 2.1.3. Договору Гарант зобов`язаний не пізніше 2 (другого) банківського дня з моменту отримання письмової вимоги Бенефіціара, яка становить належне представлення, надіслати Принципалу повідомлення про настання гарантійного випадку разом з копією вимоги Бенефіціара та документів, якими вона супроводжувалася.

У п. 2.1.4. договору встановлено, що Гарант зобов`язаний за умови отримання вимоги Бенефіціара, що становить належне представлення, сплатити Бенефіціару кошти за Гарантією, сума яких не може перевищувати суму наданої Гарантії, у встановлений у Гарантії строк та за рахунок грошових коштів, перерахованих Принципалом гаранту у відповідності до умов п. 2.2.6. цього Договору.

Згідно з п. 2.1.5. договору Гарант зобов`язаний, у разі невиконання Принципалом умов п. 2.2.6. цього Договору, щодо перерахування Гаранту суми належної до сплати за вимогою Бенефіціара, сплатити Бенефіціару суму вимоги, яка не може перевищувати суму наданої Гарантії, за рахунок власних коштів, та повідомити Принципала в письмовій формі про виконання зобов`язань за Гарантією.

Відповідно до п. 2.2.6. договору, Принципал зобов`язаний протягом 2 (двох) банківських днів з дня отримання повідомлення про настання гарантійного випадку з копією вимоги Бенефіціара разом з доданими до неї документами, перерахувати Гарант належну до сплати Бенефіціару за умовами Гарантії суму, згідно з реквізитами, вказаними Гарантом у повідомленні про настання гарантійного випадку.

Як визначено у п. 2.2.7. договору, у разі виконання Гарантом зобов`язання за Гарантією за рахунок власних коштів, у відповідності до п. 2.1.5., вважається, що відбулося кредитування Принципала, і Принципал зобов`язаний сплачувати відсотки за платіж за Гарантією в розмірі 28 % (Двадцять вісім відсотків) річних від сплаченої Гарантом та невідшкодованої Принципалом суми до моменту повного відшкодування на користь Гаранта сум, сплачених останнім за Гарантією. Строк дії кредиту - 7 календарних днів. Принципал зобов`язується повернути Гаранту суму кредиту та нараховані відсотки не пізніше наступного дня після закінчення строку дії кредиту. Керуючись п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що у разі прострочення Принципалом повернення суми кредиту за цим договором, Принципал зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 28% (Двадцять вісім відсотків) річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно з п. 4.1. Договору гарантії за невиконання або несвоєчасне виконання умов п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.7, 2.2.8 цього Договору Принципал сплачує Гаранту пеню у розмірі 0,1% (одна десята відсотка) процентів від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. (п. 3.1 договору)

На підставі вказаного договору позивач видав банківську гарантію №BG/UA/03-2-5973 від 23.12.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" отримало від Бенефіціара лист-вимогу №246-ТК від 18.02.2020 про настання гарантійного випадку та сплату Бенефіціару повної суму Гарантії у розмірі 90 000,00 грн. у зв`язку з тим, що Принципал як переможець торгів не виконав зобов`язання передбачені його пропозицією, а саме, переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю .

Відповідно до п. 2.1.3. договору Гарант направив Принципалу в особі його директора повідомлення №1216 від 21.02.2020 про отримання вимоги з копією вимоги (поштове відправлення 0405042841021).

Листом №1292-БГ від 25.02.2020 Банк повідомив Бенефіціара, що його вимога становить неналежне представлення та не підлягає виконанню, оскільки неможливо перевірити повноваження підписанта.

03.03.2020 Банк отримав від Бенефіціара лист-доповнення №365-ТК від 28.02.2020 до листа вимоги від 18.02.2020 №246-ТК з дублікатом листа-вимоги, належним чином засвідченою копією довіреності від 16.12.2019 №160 на В.В. Гавриленка.

Перевіривши надіслані Бенефіціаром Лист-вимогу та додані документи Банк повторно надіслав відповідачу повторно повідомлення про отримання вимоги №1610-БГ від 06.03.2020, про що свідчать конверт, фіскальний чек та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки вказане повідомлення залишилось без відповіді та виконання, позивач сплатив на користь Комунального підприємства Київський метрополітен 90 000,00 грн за рахунок власних коштів, що підтверджується платіжним дорученням № 35261019 від 12.03.2020.

25.03.2020 позивач направив відповідачу вимогу № 2113-БГ від 20.03.2020 про необхідність сплати заборгованості за договором у розмірі 90 000,00 грн та відсотків у розмірі 560,00 грн, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень, фіскальний чек та повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, ця вимога залишилася без відповіді та виконання.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору не перерахував належну до сплати суму гарантії та не повернув суму кредиту відповідно у розмірі 90 000,00 грн. Окрім цієї суми позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) також просить стягнути з відповідача 28% річних у розмірі 9 800,00 грн та пеню у розмірі 12 694,87 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з положеннями ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

За змістом ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Як встановлено у ст. 561 Цивільного кодексу України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

У розділі І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639 (надалі - Положення), визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов`язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов`язання безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про надання гарантії № BG/UA/03-2-5973 від 23.12.2019 позивач видав банківську гарантію №BG/UA/03-2-5973 від 23.12.2019, за якою Гарант цим безвідклично та безумовно зобов`язується виплатити Бенефіціар повну суму цієї Гарантії, що складає 90 000,00 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок, валюта платежу-українська гривня (ПАН) протягом п`яти банківських днів після одержання Гарантом викладеної українською мовою та підписане уповноваженою особою першої письмової вимоги Замовника (Бенефіціара), в якій буде посилання на одну з наступим підстав:

- відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;

- не підписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;

- ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону;

- ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримана повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

Крім того, умовами гарантії передбачено, що письмова вимога Бенефіціара повинна бути надана на адресу Гаранта: Україна, 01135, м. Київ, вул. Чорновода, 8, до закінчення строку дії Гарантії.

Частинами 1, 2, 3 статті 563 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Відповідно до ч. 1 ст. 565 Цивільного кодексу України передбачено, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Отже, з умов Гарантії та норм права слідує, що обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

Матеріалами справи підтверджується, що бенефіціар повідомив гаранта про те, що принципал як переможець торгів не виконав зобов`язання, оскільки відмовився від підписання договору про закупівлю.

На вимогу бенефіціара гарант 12.03.2020 здійснив виплату банківської гарантії в розмірі 90 000,00, що підтверджується платіжним дорученням № 35261019 від 12.03.2020.

Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (ч. 1 ст. 569 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до п. 2.2.7. договору, у разі виконання Гарантом зобов`язання за Гарантією за рахунок власних коштів, у відповідності до п. 2.1.5., вважається, що відбулося кредитування Принципала, і Принципал зобов`язаний сплачувати відсотки за платіж за Гарантією в розмірі 28 % (Двадцять вісім відсотків) річних від сплаченої Гарантом та невідшкодованої Принципалом суми до моменту повного відшкодування на користь Гаранта сум, сплачених останнім за Гарантією. Строк дії кредиту - 7 календарних днів. Принципал зобов`язується повернути Гаранту суму кредиту та нараховані відсотки не пізніше наступного дня після закінчення строку дії кредиту.

25.03.2020 позивач направив відповідачу вимогу № 2113-БГ від 20.03.2020 про необхідність сплати заборгованості за договором у розмірі 90 000,00 грн та відсотків у розмірі 560,00 грн, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень, фіскальний чек та повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, ця вимога залишилася без відповіді та виконання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення викладених вище правових норм, а також оскільки відсутність доказів сплати відповідачем спірної суми, як і доказів, що спростовують викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 90 000,00 грн нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі п. 2.2.7 договору позивач заяви до стягнення з відповідача 28% річних за період прострочення з 19.03.2020 по 29.07.2020 у розмірі 9 800,00 грн.

У п. 2.2.7. договору сторони погодили, що у разі виконання Гарантом зобов`язання за Гарантією за рахунок власних коштів, у відповідності до п. 2.1.5., вважається, що відбулося кредитування Принципала, і Принципал зобов`язаний сплачувати відсотки за платіж за Гарантією в розмірі 28% (Двадцять вісім відсотків) річних від сплаченої Гарантом та невідшкодованої Принципалом суми до моменту повного відшкодування на користь Гаранта сум, сплачених останнім за Гарантією. Строк дії кредиту - 7 календарних днів. Принципал зобов`язується повернути Гаранту суму кредиту та нараховані відсотки не пізніше наступного дня після закінчення строку дії кредиту. Керуючись п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що у разі прострочення Принципалом повернення суми кредиту за цим договором, Принципал зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 28% (Двадцять вісім відсотків) річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, а користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 28% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 9 157,38 грн у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 694,87 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Як вбачається з розрахунку позивача, позивачем розраховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 11 880,00 грн за порушення здійснення плати по кредиту з 19.03.2020 по 29.07.2020 та пеню у розмірі 814,87 грн за порушення здійснення сплати відсотків (28% річних) з 19.03.2020 по 29.07.2020.

Згідно з п. 4.1. Договору гарантії за невиконання або несвоєчасне виконання умов п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.7, 2.2.8 цього Договору Принципал сплачує Гаранту пеню у розмірі 0,1% (одна десята відсотка) процентів від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

Суд зазначає, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами. (п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Отже, зважаючи на встановлені законодавством обмеження, оскільки в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений законом, у даному випадку застосуванню підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, суд звертає увагу, що 16.06.2020 Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19)" № 691-ІХ, який набрав чинності 04.07.2020.

Вказаним законом розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України було доповнено доповнено пунктом 8 такого змісту: У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. .

З огляду на вказану норму, зважаючи на період карантину, визначений постановами Кабінету Міністрів України, у даному випадку нарахування пені з 04.07.2020 є неправомірним.

Отже, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за прострочення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту, у зв`язку із застосуванням вищого розміру пені, ніж передбачений законом, та неправильним визначенням початку періоду прострочення з повернення кредиту (19.03.2020 замість правильного 20.03.2020), зважаючи на п. 8 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що пеня підлягає стягненню в розмірі 4 298,36 грн за період з 20.03.2020 по 03.07.2020.

Крім того, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за прострочення виконання зобов`язання щодо сплати відсотків, у зв`язку із застосуванням вищого розміру пені, ніж передбачений законом, та неправильним визначенням позивачем періодів прострочення, зважаючи на п. 8 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що пеня підлягає стягненню в розмірі 23,02 грн за період з 20.03.2020 по 03.07.2020, тобто, за період прострочення сплати 28% річних, нарахованих на суму кредиту 90 000,00 грн за період з 12.03.2020 по 18.03.2020.

Щодо решти пені, нарахованої позивачем за несплату 28% річних, суд відмовляє у її стягненні, оскільки розрахунок здійснений позивачем необґрунтовано.

Отже, загальний розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача становить 4 321,38 грн.

Відповідач обставин свого прострочення перед позивачем не спростував та не заперечив, відповідних доказів до суду не надав.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РС Консалтинг Груп" (вул. Бальзака, 56, кв. 179, м. Київ, 02222, ідентифікаційний код 38889184) на користь Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (вул. Чорновола Вячеслава, 8, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 26547581) борг за простроченим кредитом у розмірі 90 000,00 грн, борг за простроченими процентами у розмірі 9 157,38 грн, пеню у розмірі 4 321,38 грн та судовий збір у розмірі 1 933,53 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.09.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко