Рішення

від 10.09.2020 по справі 912/1877/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 рокуСправа № 912/1877/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б. за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/1877/20

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської районної ради, 62000, Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Горянська, 1

до відповідача Приватного підприємства "ДЄНКО", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, Звенигородське Шосе, буд. 1

про стягнення 36 684,96 грн

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства "Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської районної ради до Приватного підприємства "ДЄНКО" про стягнення заборгованості в розмірі 28 536,92 грн, пені в розмірі 5 710,12 грн відповідно до індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1 132,88 грн, а також суми на яку збільшився борг у наслідок інфляційних процесів у розмірі 1 305,04 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору №б/н від 30.10.2018 в частині розрахунку за отриману сировину.

Ухвалою від 09.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1877/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи. Повідомлено сторін, що дату і час судового засідання у справі № 912/1877/20 буде призначено додатково ухвалою суду.

Ухвалою від 28.07.2020 призначено судове засідання у справі №912/1877/20 на 20.08.2020 о 10:30 год., встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 20.08.2020 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №912/1877/20 до 10.09.2020 на 11:30 год. та зобов`язано позивача надати до суду розгорнутий розрахунок пені, відсотків річних та інфляційних втрат, із зазначенням: періоду нарахування; точної суми, на яку здійснюється нарахування. Крім того, надати письмові пояснення з обґрунтуванням правових підстав для нарахування пені.

02.09.2020 на адресу суду від Комунального некомерційного підприємства "Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської районної ради, на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2020, надійшли пояснення по справі.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 20.08.2020 не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 10.09.2020 за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 20.08.2020 господарським судом досліджено докази.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані позивачем докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

30.10.2018 між Приватним підприємством "ДЄНКО" (Переробник) та Комунальним некомерційним підприємством "Краснокутська центральна районна лікарня" (Здавальник) укладено Договір б/н (а.с. 6), відповідно до п.1.1. якого Здавальник здає на утилізацію, а Переробник приймає на переробку обладнання і матеріали, лом і відходи (далі - сировина), що містять дорогоцінні метали (ДМ). У разі необхідності Переробник надає Здавальнику послуги по технічному обстеженню обладнання та приборів, які підлягають списанню або виводу з експлуатації та надає дефектовочні акти (акти обстеження) про стан вищевказаного обладнання та його придатність (або інше) до подальшої експлуатації.

Переробник зобов`язаний переробити сировину і надати Здавальнику акти (паспорти на партію) по вмісту ДМ, кольорових та чорних металів не пізніше 2- місяців з моменту надходження сировини (п. 2.2.2. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору загальна сума договору визначається на підставі фактичної кількості ДМ у чистоті, кольорових і чорних металів, що містяться у сировині (п. 2.2.2. Договору).

Розрахунок за здану сировину здійснюється не пізніше 3-х місяців з моменту відвантаження сировини Переробнику (п. 3.3. Договору).

Термін дії Договору - 1 календарний рік з моменту підписання і (або) до повного виконання сторонами договірних умов (п. 6.1. Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

До Договору сторонами підписано протокол угоди про договірну ціну на відходи, що містять дорогоцінні метали (Додаток №2) (а.с. 10).

На виконання умов Договору, між сторонами підписано Акт №1 від 30.10.2018 прийому - передачі на утилізацію та Паспорт на партію по вмісту дорогоцінних, кольорових та чорних металів із сировини отриманої від КЗОЗ "Краснокутська ЦРЛ" згідно договору № б/н від 30.10.ю2018 на загальну суму 28 536,92 грн (а.с. 7-9).

Проте, Приватним підприємством "ДЄНКО", на виконання умов Договору - не пізніше 3-х місяців з моменту відвантаження сировини, не перераховано позивачу кошти в сумі 28 536,92 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до Приватного підприємства "ДЄНКО" з претензією №08/1185 від 31.12.2019, відповідно до якого просив сплатити заборгованість за Договором в сумі 28 536,92 грн (а.с. 11-13).

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв на утилізацію обладнання, з якого було вилучено сировини на загальну суму 28 536,92 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі №1 від 30.10.2018 та паспортом на партію по вмісті дорогоцінних, кольорових та чорних металів (а.с. 7-9).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п. 3.3. Договору, строк розрахунку за здану сировину сторонами погоджено до 30.01.2019.

Як підтверджено матеріалами справи відповідач порушив зобов`язання за Договором, кошти в сумі 28 536,92 грн в 3-місячний строк - до 30.01.2019, позивачу не перерахував.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов`язання за договором у розмірі 28 536,92 грн, докази оплати заборгованості у матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 28 536,92 грн основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 5 710,12 грн за період з 30.01.2019 по 26.05.2020, нарахованих за період прострочення сплати суми основного боргу, суд зазначає наступне.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені Господарським кодексом України. Так, за частиною першою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша та друга статті 217 Господарського кодексу України).

За частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Крім того, за приписом статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку, яка випливає із закону та з договору. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення, за який вона стягується і конкретний її розмір.

Разом з тим, Договір від 30.10.2018 не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, у зв`язку з чим вимога про стягнення пені у розмірі 5 710,12 грн задоволенню не підлягає.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, що є підставою для нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 1 132,88 грн за період з 30.01.2019 по 26.05.2020 та 1 305,04 грн інфляційних втрат за період з лютого 2019 по квітень 2020 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд встановив, що від є арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства, а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 132,88 грн 3% річних та 1 305,04 грн інфляційних втрат.

Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської районної ради до Приватного підприємства "ДЄНКО" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ДЄНКО" (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, Звенигородське шосе, 1, ідентифікаційний код 37668112) на користь Комунального некомерційного підприємства "Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської районної ради (62000, Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Горянська, 1, ідентифікаційний код 02002718) 28 536,92 грн основного боргу, 1 132,88 грн 3% річних, 1 305,04 грн інфляційних втрат, а також 2 102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Комунальному некомерційному підприємству "Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської районної ради (62000, Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Горянська, 1) та Приватному підприємству "ДЄНКО" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, Звенигородське Шосе, буд. 1).

Повне рішення складено 10.09.2020.

Суддя Г.Б. Поліщук