Рішення

від 02.09.2020 по справі 915/835/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року Справа № 915/835/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Коновалової Є.С.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1, адреса для листування: 03191, м. Київ-191, а/с 147; ідентифікаційний код 34702857)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Даг-Транс» (54056, м.Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 61-А, оф. 3; ідентифікаційний код 42116989)

про: стягнення 68 451,83 грн.

В С Т А Н О В И В:

18.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 112 від 16.06.2020 (вх. № 7330/20), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даг-Транс» заборгованість в сумі 68451,83 грн. за договором поставки №ПР-352/261118 від 26.11.2018, яка складається з: 63605,52 грн. - основного боргу , 3146,96 грн. - пені, 1168,99 грн. - інфляційних збитків, 530,36 грн. - 3 % річних, а також 2102,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 23.06.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначено на 22.07.2020 о 10:30; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

06.07.2020 від відповідача до суду надійшов лист за вих. № 3 від 03.07.2020, в якому відповідач повідомляє, що ним узгоджено з позивачем про реструктуризацію заборгованості та сплачено частково 3000,00 грн., що підтверджується доданою до листа копією платіжного доручення № 1149 від 03.07.2020. Призначенням платежу у вказаній копії платіжного доручення вказано: «запчастини по рах. № 6338 від 06.02.20р. у т. ч. ПДВ 20 % - 500,00 грн.» .

14.07.2020 від позивача до суду надійшло клопотання за вих. № 122 від 06.07.2020 про розгляд справи за відсутності його представника у зв`язку з встановленням на території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 з наступними змінами, за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 22.07.2020, з урахуванням дотримання процесуальних прав учасників справи, зокрема надання відповідачу можливості подати відзив на позовну заяву у встановлений судом процесуальний строк, розгляд справи по суті було відкладено на 02.09.2020 об 11:00.

21.08.2020 від позивача до суду надійшло клопотання № 146 від 14.08.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому товариство просить у зв`язку з встановленням на території України карантину відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, № 392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020, розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами та повідомляє, що домовленостей щодо реструктуризації боргу між сторонами у справі не було.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, правом участі у судовому засіданні не скористались.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Ухвалою суду від 23.06.2020 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву. Копію вказаної ухвали відповідач отримав 30.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400140811765.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву мав тривати до 15.07.2020 включно.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити на такому:

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (з подальшими змінами і доповненнями) з 22.05.2020 до 31.07.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 1 серпня до 31 серпня 2020 року на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-ІХ), яким пункт 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином» .

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-ІХ визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Виходячи з вищенаведеного, слід вважати, що строк на подання відзиву, продовжений з урахуванням пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України (в редакції Закону № 540-IX), відповідно до приписів пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України (в редакції Закону № 731-ІХ) для відповідача у даній справі тривав до 06.08.2020 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

02.09.2020 представники сторін в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 5400141076902, 5400141076929, 5400141076910.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Водночас, враховуючи відсутність відзиву по суті позову справу вирішено розглядати за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до змісту ч. 6 ст. 233 та ч. 7 ст. 240 ГПК України, 02.09.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження судом складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

26.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» (далі - позивач, Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Даг-Транс» (далі - відповідач, Покупець) уклали договір поставки № ПР-352/261118 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник здійснює поставку Покупцю запасних частин, автомобільних шин (нових та відновлених), автомобільних шин після регенерації, автохімії, мастил (олив), супутніх товарів для автотранспорту та інше, далі по тексту - Товар, окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) в кількості, що погоджується сторонами в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язаний приймати Товар для цілей використання у своїй господарській діяльності, і оплачувати його на встановлених даним договором умовах.

Згідно з пунктом 1.2 Договору, загальний обсяг Товару, який поставляється за даним Договором, визначається протягом строку дії даного Договору з урахуванням кількості й асортименту (номенклатури) Товару, по всім поставленим, відповідно умовам даного Договору, окремим партіям товару.

Згідно з пунктом 2.4 Договору датою поставки вважається дата вказана в видаткових документах, які мають юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, Покупець зобов`язався провести повний розрахунок за придбану по видатковій накладній партію Товару, у встановлений сторонами термін.

Як визначено сторонами в пункті 4.4 договору при проведенні поставки з оплатою за фактом (якщо відпущений Товар з відстрочкою платежу, але строк розрахунків в накладній не зазначений) Покупець повинен сплатити суму ціни Товару протягом двох банківських днів з моменту прийняття зазначеної партії Товару.

Згідно з пунктами 4.3 та 4.4 Договору, при проведенні поставки з відстроченням платежу покупець сплачує суму ціни Товару протягом терміну, зазначеного у видатковій товарній накладній.

При проведенні поставки з оплатою за фактом (якщо відпущений товар з відстрочкою платежу, але строк розрахунків в накладній не зазначений) покупець повинен сплатити суму ціни товару протягом двох банківських днів з моменту прийняття зазначеної партії Товару.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачеві Товар відповідно до наступних накладних: № 1516 від 15.01.2020 на суму 10400,28 грн., № 1943 від 18.01.2020 на суму 2430,06 грн., № 1945 від 18.01.2020 на суму 440,04 грн., № 4429 від 06.02.2020 на суму 8450,16 грн., № 4978 від 11.02.2020 на суму 30647,16 грн., № 5334 від 13.02.2020 на суму 9402,72 грн., № 5556 від 14.02.2020 на суму 970,98 грн., № 5878 від 18.02.2020 на суму 864,12 грн. (а.с. 20-27).

У видатковій накладній № 1516 від 15.01.2020 строк сплати вказано до 14.02.2020, у видаткових накладних № 1943 від 18.01.2020 та № 1945 від 18.01.2020 строк сплати вказано до 17.02.2020, у видатковій накладній № 4429 від 06.02.2020 строк сплати вказано до 07.03.2020, у видатковій накладній № 4978 від 11.02.2020 строк сплати вказано до 12.03.2020, у видатковій накладній № 5334 від 13.02.2020 строк сплати вказано до 14.03.2020, у видатковій накладній № 5556 від 14.02.2020 строк сплати вказано до 15.03.2020, у видатковій накладній № 5878 від 18.02.2020 строк сплати вказано до 19.03.2020.

Порушуючи умови договору, відповідач не здійснив розрахунків за поставлений Товар у повному обсязі та у визначений сторонами у зазначеному договорі строк.

Заборгованість відповідача за поставлений товар станом на 16.06.2020 складає 63605,52 грн., що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період: 01.01.2020 - 14.03.2020 (а.с. 28).

Позивач на адресу відповідача направляв вимоги (претензії) про виконання зобов`язання № 61 від 02.04.2020 та № 94 від 29.04.2020 щодо погашення заборгованості за поставлений товар на суму 63605,52 грн. (а.с. 29-35). Вказані вимоги (претензії) залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

У відповідності до ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором поставки № ПР-352/261118 від 26.11.2018 в сумі 63605,52 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Твердження відповідача щодо узгодження з позивачем реструктуризації боргу у даній справі спростовуються клопотанням позивача № 146 від 14.08.2020.

Крім того, призначенням платежу у наданій відповідачем копії платіжного доручення № 1149 від 03.07.2020 в сумі 3000,00 грн. вказано: «запчастини по рах. № 6338 від 06.02.20р. у т. ч. ПДВ 20 % - 500,00 грн.» , що унеможливлює ідентифікувати вказаний платіж як часткову сплату заборгованості за спірним договором у даній справі.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 3146,96 грн., слід зазначити наступне.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1 Договору, у разі недотриманням Покупцем умов п.п. 4.1 - 4.4 даного договору, Постачальник має право стягнути з Покупця борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми коштів за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Згідно наданого до суду розрахунку пені (а.с. 36-39) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 3146,96 грн., яка нарахована за несвоєчасну оплату за видатковою накладною № 1516 від 15.01.2020 на суму 10400,28 грн. за період з 15.02.2020 до 16.06.2020 (включно) в розмірі 647,32 грн., за видатковою накладною № 1943 від 18.01.2020 на суму 2430,06 грн. за період з 18.02.2020 до 16.06.2020 (включно) в розмірі 146,87 грн., за видатковою накладною № 1945 від 18.01.2020 на суму 440,04 грн. за період з 18.02.2020 до 16.06.2020 (включно) в розмірі 26,59 грн., за видатковою накладною № 4429 від 06.02.2020 на суму 8450,16 грн. за період з 08.03.2020 до 16.06.2020 (включно) в розмірі 414,20 грн., за видатковою накладною № 4978 від 11.02.2020 на суму 30647,16 грн. за період з 13.03.2020 до 16.06.2020 (включно) в розмірі 1410,10 грн., за видатковою накладною № 5334 від 13.02.2020 на суму 9402,72 грн. за період з 15.03.2020 до 16.06.2020 (включно) в розмірі 422,35 грн., за видатковою накладною № 5556 від 14.02.2020 на суму 970,98 грн. за період з 16.03.2020 до 16.06.2020 (включно) в розмірі 43,08 грн., за видатковою накладною № 5878 від 18.02.2020 на суму 864,12 грн. за період з 20.03.2020 до 16.06.2020 (включно) в розмірі 36,45 грн.

На підставі статті 549 ЦК України та статей 230, 232 ГК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Водночас, перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що нарахування позивачем були здійснені з допущенням помилок при визначенні періоду за який здійснено нарахування, а саме першого дня прострочення за видатковою накладною № 5556 від 14.02.2020.

Відповідно при здійсненні вказаних розрахунків позивачем не враховані положення ч.5 ст. 254 ЦК України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того, відповідно до приписів п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов`язання визначено «по 1 серпня 2014 року» або «включно до 1 серпня 2014 року» , то останнім днем виконання такого зобов`язання буде 1 серпня 2014 року.

Так, у видатковій накладній № 5556 від 14.02.2020 зазначено сплатити за отриманий товар до 15.03.2020. Отже, враховуючи приписи п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» , ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України, останнім днем розрахунку за вказаною накладною було 16.03.2020 включно, оскільки 14.03.2020 є неробочим днем, тому днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тобто 16.03.2020. Отже, відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною № 5556 від 14.02.2020 - з 17.03.2020.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми Законодавство та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені є 3146,43 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені в сумі 0,53 грн. (3146,96 - 3146,43).

Щодо вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 530,36 грн. та інфляційних втрат у сумі 1168,99 грн., слід зазначити наступне.

Як вже зазначено, відповідно до п. 5.1 Договору, у разі недотриманням Покупцем умов п.п. 4.1 - 4.4 даного договору, Постачальник має право стягнути з Покупця борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми коштів за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних на загальну суму 530,36 грн. за несвоєчасну оплату за видатковою накладною № 1516 від 15.01.2020 на суму 10400,28 грн. за період з 14.02.2020 до 15.06.2020 (включно) (123 дні) в розмірі 104,86 грн., за видатковою накладною № 1943 від 18.01.2020 на суму 2430,06 грн. за період з 18.02.2020 до 16.06.2020 (включно) (120 днів) в розмірі 23,90 грн., за видатковою накладною № 1945 від 18.01.2020 на суму 440,04 грн. за період з 18.02.2020 до 16.06.2020 (включно) (120 днів) в розмірі 4,33 грн., за видатковою накладною № 4429 від 06.02.2020 на суму 8450,16 грн. за період з 08.03.2020 до 16.06.2020 (включно) (101 день) в розмірі 69,96 грн., за видатковою накладною № 4978 від 11.02.2020 на суму 30647,16 грн. за період з 13.03.2020 до 16.06.2020 (включно) (96 днів) в розмірі 241,16 грн., за видатковою накладною № 5334 від 13.02.2020 на суму 9402,72 грн. за період з 15.03.2020 до 16.06.2020 (включно) (94 дня) в розмірі 72,45 грн., за видатковою накладною № 5556 від 14.02.2020 на суму 970,98 грн. за період з 16.03.2020 до 16.06.2020 (включно) (93 дня) в розмірі 7,40 грн., за видатковою накладною № 5878 від 18.02.2020 на суму 864,12 грн. за період з 20.03.2020 до 16.06.2020 (включно) (89 днів) в розмірі 6,30 грн. Детальний розрахунок 3% річних наявний у матеріалах справи (а.с. 42).

Водночас, перевіривши розрахунки позивача в частині нарахування відсотків річних в розмірі 530,36 грн., який заявляє позивач, суд встановив, що нарахування позивача здійснені з допущенням помилок.

При нарахуванні відсотків річних позивачем не були враховані вимоги ч. 5 ст. 254 ЦК України та приписи п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» , з урахуванням чого визначення періоду нарахування відсотків річних за прострочення строків оплати товару за видатковою накладною № 5556 від 14.02.2020, здійснено помилково.

Судом здійснено перерахунок розміру відсотків річних за допомогою програми «Законодавство» та встановлено, що обґрунтованою сумою відсотків річних є 530,28 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача відсотків річних в сумі 0,08 грн. (530,36 - 530,28).

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 1168,99 грн. інфляційних втрат нарахованих щодо кожної видаткової накладної окремо, а саме: за видатковою накладною № 1516 від 15.01.2020 на суму 10400,28 грн. за лютий - травень 2020 в розмірі 166,97 грн., за видатковою накладною № 1943 від 18.01.2020 на суму 2430,06 грн. за березень - травень 2020 в розмірі 46,44 грн., за видатковою накладною № 1945 від 18.01.2020 на суму 440,04 грн. за березень - травень 2020 в розмірі 8,41 грн., за видатковою накладною № 4429 від 06.02.2020 на суму 8450,16 грн. за березень - травень 2020 в розмірі 161,50 грн., за видатковою накладною № 4978 від 11.02.2020 на суму 30647,16 грн. за березень - травень 2020 в розмірі 585,73 грн., за видатковою накладною № 5334 від 13.02.2020 на суму 9402,72 грн. за березень - травень 2020 в розмірі 179,71 грн., за видатковою накладною № 5556 від 14.02.2020 на суму 970,98 грн. за квітень - травень 2020 в розмірі 10,70 грн., за видатковою накладною № 5878 від 18.02.2020 на суму 864,12 грн. за квітень - травень 2020 в розмірі 9,53 грн. Детальний розрахунок інфляційних втрат наявний у матеріалах справи (а.с. 40, 41).

Перевіривши розрахунок нарахування інфляційних втрат, суд вважає його методологічно та арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (ст. 129 ГПК України) .

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даг-Транс» (54056, м.Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 61-А, оф. 3; ідентифікаційний код 42116989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1, ідентифікаційний код 34702857) 63605,52 грн. - основного боргу , 3146,43 грн. - пені, 1168,99 грн. - інфляційних збитків, 530,28 грн. - 3 % річних, а також 2101,98 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано судом 07.09.2020.

Суддя В.С. Адаховська