Рішення

від 03.09.2020 по справі 916/1102/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1102/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Потребенко О.М.

розглянувши справу № 916/1102/20 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю АГРОС ТІМ /ЄДРПОУ 40111231, адреса - 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, офіс 508/2, mail: tovagrosteam@gmail.com/

до відповідача: Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Одеської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу /ЄДРПОУ 38104286, адреса - 67666, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Кірова, 1/

про стягнення заборгованості за договором, пені, інфляційних втрат, 3 % річних

за участю представників:

від позивача: Тельпіс Федор Антонович (директор), паспорт № 004958550, дата видачі : 16.07.20;

від відповідача: не з`явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце судового засідання.

В С Т А Н О В И В:

21.04.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю АГРОС ТІМ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1102/20/ до Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Одеської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг № 18032101 від 21.03.2018р., № 18041601 від 16.04.2018р., № 18110101 від 01.11.2018р. в розмірі 62 371, 19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами про надання послуг № 18032101 від 21.03.2018р., № 18041601 від 16.04.2018р., № 18110101 від 01.11.2018р.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 173-174, 180, 193, 216, 218, 230-232, 264-268 ГК України, ст.ст. 530, 549, 625, 627 ЦК України.

Ухвалою суду від 23.04.2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю АГРОС ТІМ вх. № 1141/20 від 21.04.2020 року залишено без руху.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1102/20; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 03.06.2020 р. о 11:30 та встановлений строк для подачі відповідних заяв по суті.

У зв`язку з запровадженням карантинних заходів щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, зокрема, визначених Постановами Кабінету Міністрів України: від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 із подальшими змінами, від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" зі змінами, від 22.07.2020р. №641 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), відповідно до п. 4 Розділу Х Прикінцевих положень ГПК України судові засідання по справі неодноразово відкладалися, про що сторони по справі сповіщались ухвалами, телефонограмами, які наявні в матеріалах справи.

Представник позивача був присутнім в усіх судових засіданнях по справі.

Представник відповідача, обізнаний про дату, час та місце судових засідань по справі, надавав суду лише клопотання про відкладення розгляду справи.

07.07.2020 року за вх. № 17674/20 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи транспортних накладних по вказаним в позові договорам перевезення. Судом залучено дані документи до матеріалів справи /а.с. 92-97/.

10.08.2020 року за вх. № 21076/20 господарським судом отримано клопотання від в.о. генерального директора (Сахненко В.О.) Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу , в якому директор ДП просить суд наступне:

1. Не проводити судовий розгляд справи № 916/1102/20 без представника відповідача та відкласти її розгляд на більш пізніший термін, до закінчення дії заходів спрямованих на запобігання поширенню коронавірусу СОVID-19 та припинення дії карантину на території України.

2. Вирішити питання щодо передачі матеріалів справи № 916/1102/20 за належною підсудністю.

3. Витребувати у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрос Тім оригінали документів доданих до позовної заяви.

4. Вирішити питання щодо направлення на нашу адресу ухвал господарського суду Одеської області по справі № 916/1102/20 та копії позовної заяви та доданих до неї документів.

5. Застосувати до позовних вимог позивача (про стягнення неустойки, штрафу, пені) спеціальну позовну давність в один рік так і загальну позовну давність про стягнення основного боргу .

Ухвалою суду від 08.07.2020р. (в порядку ст. 120 ГПК України) учасників справи викликано в чергове судове засідання щодо розгляду справи по суті - на 17.08.2020 р. о 15:30.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року встановлено позивачу строк до 31.08.2020 року для надання господарському суду письмової правової позиції щодо клопотання Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу від 10.08.2020 року за вх. № 21076/20.

До судового засідання щодо розгляду справи по суті 03.09.2020 року відповідач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщений належним чином. Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.04.2020 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79587391 ), а тому відповідач, достеменно обізнаний про розгляд справи № 916/1102/20, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі, отримавши ухвалу суду про відкриття провадження у справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, між ТОВ АГРОС ТІМ /Виконавець, позивач/ та Одеською філією ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу /Замовник, відповідач/ укладено три аналогічних за змістом договори про надання послуг №18032101 від 21.03.2018р., № 18041601 від 16.04.2018 р., № 18110101 від 01.11.2018 р. (далі - Договори), згідно з якими Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги перевезення сільськогосподарської продукції та іншого вантажу для потреб Замовника /п. 1.1. договорів/.

Відповідно до положень п. 1.2. договорів встановлено, що Замовник зобов`язується вчасно сплатити за послуги Виконавця встановлену плату, відповідно до умов Договору та на підставі наданих Виконавцем рахунків за перевезення. Перевезення вантажів обсягом й за номенклатурою, обумовлених додатками, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктами 3.1.,3.5.-3.6. Договорів узгоджено, що Сторони домовились проводити оплату послуг виходячи з тарифів, наведених у таблиці 1 /а.с.34, 37,40/. Розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця. Розрахунки можуть також здійснюватися будь-яким іншим способом, який не суперечить чинному законодавству, що оформлюється додатковою угодою до Договору.

Надання послуг в обов`язковому порядку підтверджується актами здачі-приймання послуг, які підписуються обома сторонами.

Пунктом 5.1. Договорів передбачено, що датою виконання зобов`язань по договору є дата підписання Замовником акта здачі- приймання наданих послуг.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що спірні Договори вступають в силу з моменту підписання і діють до 31 рудня 2018 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 306, 307 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору та додатків до нього позивачем було надано послуги перевезення сільськогосподарської продукції, що підтверджується Актом №АТЦБ13 від 30.11.2018р., Актом № АТЦБ14 від 30.11.2018р. та Актом №АТЦБ15 від 30.11.2018р. та товаро-транспортними накладними: №720275 від 03.11.2018р. до договору №18110101 від 01.11.2018р.; №378 від 17.04.2018р. до договору №18041601 від 16.04.2018р,; №1063991 від 25.04.2018р. до договору №18041601 від 16.04.2018р., №55 від 21.03.2018р. до договору №18032101 від 21.03.2018р.; №185 від 23.03.2018р. до договору №18032101 від 21.03.2018р.

Однак відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов`язань, за надані послуги не розрахувався, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2019р., відповідно до яких заборгованість відповідача за договором № 18032101 від 21.03.2018р. склала 20825,10 грн., за договором № 18041601 від 16.04.2018р. склала 20425,50 грн., за договором № 18110101 від 01.11.2018р. склала 7300,69 грн., що разом складає 48551,29 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення заборгованості за договорами № 18032101 від 21.03.2018р., № 18041601 від 16.04.2018р. та № 18110101 від 01.11.2018р., у розмірі 48551,29 грн.

За приписами ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень п. 4.1. договорів встановлено, що у разі несвоєчасного надання послуг з вини Виконавця, Виконавець сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуг за кожний день прострочення здачі послуг, але не більше 3% від загальної суми договору.

Враховуючи встановлення судом факту не виконання відповідачем грошових зобов`язань, суд перевіривши розрахунок пені, доданий позивачем до позовної заяви (а.с.43,46,49), сума якої становить за період з 01.01.2019р. по 20.04.2020р.: за договором № 18032101 від 21.03.2018р. - 4250,79 грн., за договором № 18041601 від 16.04.2018р. - 4169,14 грн., за договором № 18110101 від 01.11.2018р. - 1490,07 грн., вважає його вірним, зробленим відповідно до умов Договору на підставі погодженої сторонами процентної ставки, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, що разом складають: за договором № 18032101 від 21.03.2018р. 866,32 грн. - індекс інфляції, 814,22 грн. - 3% річних; за договором № 18041601 від 16.04.2018р. 849,68 грн. - індекс інфляції, 798,58 грн. - 3% річних; за договором № 18110101 від 01.11.2018р. 303,68 грн. - індекс інфляції, 285,42 грн. - 3% річних, доданий позивачем до позовної заяви (а.с.44-45,47-48,50-51), суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилався позивач, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо заяви відповідача - Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Позовною давністю, в силу положень ст. 256 Цивільного кодексу України, є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що сторони погодили строк дії договорів № 18032101 від 21.03.2018р., № 18041601 від 16.04.2018р. та № 18110101 від 01.11.2018р. до 31.12.2018р. Отже, крайній строк оплати за надані послуги також 31.12.2018р. Позивач - ТОВ АГРОС ТІМ звернувся з позовом до господарського суду 21.04.2020р.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено встановлений законодавством строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина перша ст. 55 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Частинами другою та четвертою ст. 64 Господарського кодексу України передбачено, що функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами; підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством; підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Таким чином, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією, однак, не маючи статусу юридичної особи, вони не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю, а тому, за загальним правилом, не можуть бути сторонами у господарському процесі.

Між тим, коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - Державне підприємство Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Одеської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу має право діяти від імені Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" та користуватись процесуальними правами сторони у справі.

Щодо підсудності справи суд зазначає, що відповідно до приписів ч.3 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, приймаючи до уваги ненадання відповідачем на виконання вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України заперечень щодо наявності боргу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ АГРОС ТІМ у повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., що вбачається із платіжного доручення №3130 від 08.04.2020 року /а.с. 8/.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ АГРОС ТІМ у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю АГРОС ТІМ - задовольнити у повному обсязі.

2 . Стягнути з Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Одеської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу /ЄДРПОУ 38104286, адреса - 67666, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Кірова, 1/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОС ТІМ /ЄДРПОУ 40111231, адреса - 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, офіс 508/2, mail: tovagrosteam@gmail.com/ заборгованість за договорами про надання послуг № 18032101 від 21.03.2018р., № 18041601 від 16.04.2018р., № 18110101 від 01.11.2018р. в розмірі 62 371, 19 грн., у тому числі: за договором № 18032101 від 21.03.2018р. у розмірі 26756,43 грн., з яких - 20825,10 грн. - основна заборгованість, 4250,79 грн. - пеня, 866,32 грн. - індекс інфляції, 814,22 грн. - 3% річних; за договором № 18041601 від 16.04.2018р. у розмірі 26234,90 грн., з яких: 20425,50 грн. - основна заборгованість, 4169,14 грн. - пеня, 849,68 грн. - індекс інфляції, 798,58 грн. - 3% річних; за договором № 18110101 від 01.11.2018р. у розмірі 9379,86 грн., з яких: 7300,69 грн. - основна заборгованість, 1490,07 грн. - пеня, 303,68 грн. - індекс інфляції, 285,42 грн. - 3% річних, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 08 вересня 2020 р.

Суддя Н.Д. Петренко