Рішення

від 07.09.2020 по справі 922/2143/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2143/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС СВІТОНДЕЙЛ", м. Київ до Фізичної особи-підприємця Кирпичова Віталія Георгійовича, м. Люботин Харківської області про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2020 року до Господарського суду Харківської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС СВІТОНДЕЙЛ", в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Кирпичова Віталія Георгійовича суму основного боргу в розмірі 8299,80 грн., пеню в сумі 2460,02 грн., штраф 5% вартості неоплаченого товару в сумі 2937,66 грн., штраф 10% вартості неоплаченого товару в сумі 4875,32 грн. та 20% річних в сумі 1888,26 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2020 позовну заяву ТОВ "ТС СВІТОНДЕЙЛ" залишено без руху та надано строк, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивачем надано до господарського суду Харківської області заяву (вх. № 16346 від 16.07.2020) про усунення недоліків з додатками: фіскальний чек, накладну з описом вкладення направлення поштової кореспонденції.

Ухвалою суду від 20 липня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС СВІТОНДЕЙЛ" до Фізичної особи-підприємця Кирпичова Віталія Георгійовича про стягнення коштів було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи був вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала суду від 20.07.2020 року, що була направлена на адресу Відповідача, повернулась до суду з поміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Також, ухвалою суду, сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у відповідний строк.

Від Відповідача ані відзиву на позов, ані будь-яких інших документів не надійшло.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "ТС Світондейл" (Постачальником) та ФОП Кирпичовим В.Г. (Покупцем) було укладено договір поставки від 18.09.2019 року № ТС 02-1809/19-01, п. 1.1. якого передбачено, що постачальник на підставі заявки покупця передає покупцю будівельні, облицювальні та інші товари будівельного призначення, асортимент, кількість та ціна яких визначена у видаткових накладних, що надані постачальником та є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Позивач на виконання своїх зобов`язань згідно договору здіснив поставку товару за видатковою накладною № ДП00004393 від 11.10.2019 р. на суму 59453,44 грн. та за видатковою накладною № ДП00004422 від 11.10.2019 р. на суму 118974 грн.

Відповідно до п. 4.7. Договору, постачальник вправі на власний розсуд надавати покупцю відстрочку оплати товару. У такому випадку дата оплати вказується в рахунку-фактурі та/або специфікації на товар. Якщо у рахунку-фактурі та/або специфікації не вказано про погодження відстрочки платежу, то покупець здійснює оплату протягом трьох календарних днів з моменту (дати) отримання таких рахунків-фактур та/або специфікації. З платежу, що надійшов від покупця на рахунок постачальника, незалежно від його призначення, постачальник має право в першу чергу зараховувати сплачену суму в рахунок погашення простроченої заборгованості, а решту суми в такому випадку зараховувати в якості поточної оплати.

З урахування цього пункту сторони погодили, що постачальник надає покупцю відстрочку платежу у 30 календарнихднів.

Оскільки сторони не укладали жодних угод про зміну умов та строків оплати товару, то Відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар за видатковою накладною № ДП00004393 від 11.10.2019 р. до 11.11.2019 р.

ФОП Кирпичов В.Г. здійсним часткову оплату за поставлений товар за видатковою накладною № ДО00004393 від 11.10.2019 р. на суму 59453,44 грн. та сплачено лише 50453,44 грн. та за видатковою накладною № ДП00004422 від 11.10.2019 р. на суму 1189,74 грн.

Оскільки у Відповідача існував залишок коштів з попередніх платежів в сумі 700,20 грн., вони були зараховані в рахунок погашення заборгованості, отже, сума боргу складає 8299,80 грн.

Відповідно до п. 6.9. договору, спори та суперечки вирішуться сторонами шляхом переговорів. З метою досудового врегулювання спору, Позивач 17.02.2020 р. надіслав Відповідачу претензію з вимогою про погашення боргу, яка отримана 20.02.2020 р. Згідно претенії, Позивач надав Відповідачу строк до 21.02.2020 р. на погашення боргу за поставлений товар, але протягом вказаного строку Відповідач не погасив наявну заборгованість.

Згідно абз. 1 п. 6.2. Договору, у разі порушення покупцем строків оплати та/або отримання товару, він зобов`язаний сплатити на вимогу постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від вартості неоплаченого товару та/або неустойку в розмірі 0,5% від вартості невчасно отриманого товару за кожний день прострочення отримання товару. Виплата пені та/або неустойки не звільняє покупця від виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до абз. 2 п. 6.2. договору, у випадку прострочення Відповідачем оплати товару понад 15 календарних днів, Позивач вправі крім пені додатково стягнути з відповідача штраф в розмірі 5 % вартості неоплаченого товару, що становить 2937,66 грн.

Абз. 3 п. 6.2. договору передбачено, що у випадку прострочення Відповідачем оплати товару понад 30 календарних днів, Позивач вправі крім пені та штрафу за прострочення опдати понад 15 календарних днів додатково стягнути штраф в розмірі 10% вартості неоплаченого товару, що становить 4875,32 грн.

П. 6.3. договору визначено, що у разі порушення Відповідачем строків оплати товару, він зобов`язаний сплатити позивачу неустойку за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20% річних за коже день прострочення оплати товару, що становить 1888,26 грн.

Ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

П. 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 626, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кирпичова Віталія Георгійовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Світондейл" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгомирова, 10/10, кім. 60-61, Код ЄДРПОУ 32046030) суму основного боргу в розмірі 8299,80 грн., пеню в сумі 2460,02 грн., штраф 5% вартості неоплаченого товару в сумі 2937,66 грн., штраф 10% вартості неоплаченого товару в сумі 4875,32 грн., 20% річних в сумі 1888,26 грн., а також суму судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "10" вересня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін

\