Рішення

від 03.09.2020 по справі 924/768/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2020 р. Справа № 924/768/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервуд 31", м. Хмельницький

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.18 № 21701499 в розмірі 38 148, 56 грн., з яких: 19 571, 51 грн. заборгованість за спожиту електроенергію, 4 886, 35 грн. пені, 352, 28 грн. інфляційні, 459, 27 грн. 3% річних та 12 878, 99 грн. нарахування за розподіл електричної енергії згідно договору (розділ „Оплата послуг з передачі/розподілу» ).

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення оплати. Нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування. Стягнення річних та інфляційних заявлено з урахуванням ст. 625 ЦКУ.

Представник позивача до суду не з`явився. 05.08.20 представник позивача направив клопотання про розгляд справи за його відсутності де також зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач свого представника до суду не направив, письмового відзиву не подав. Повідомляючи відповідача про місце, дату і час судового розгляду справи, йому направлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті за адресою, вказаною у позові. Однак, дана кореспонденція повернута поштою з відміткою - "адреса відсутній за вказаною адресою". Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки вищевказана адреса відповідача, відповідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є реєстраційною.

При цьому, суд прийняв до уваги положення ч. 7 ст. 120 ГПК України де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. В даному разі слід вказати, що інформації стосовно іншої адреси відповідача в суду немає.

Крім того, згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК, днем вручення судового рішення (за ст. 232 ГПК ухвала є одним з видів судового рішення) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПКУ, розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

28.12.18 споживач - ТОВ „Інтервуд 31» (відповідач) підписав заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21701499, згідно якої споживач приєднується до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника з такими даними: назва площадки надання електроенергії - деревообробний цех у м. Шепетівка, вул. М. Залізняка, 25; початок постачання - з 01.01.19. Згідно примітки до заяви-приєднання з моменту підписання останньої споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Заява-приєднання підписана та скріплена печаткою у графі „відмітка про підписання споживачем цієї заяви-приєднання» та є додатком 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Також, позивач і відповідач підписали та скріпили печатками комерційну пропозицію № 1С/3Р 1499, згідно якої: розрахунковий період дорівнює календарному місцю (пункт „Ціна» ); оплата електроенергії здійснюється споживачем самостійно у формі попередньої (авансової) оплати заявленого споживачем обсягу споживання електроенергії за розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електроенергію згідно з даними комерційного обліку (пункт „Спосіб оплати» ); попередня оплата здійснюється споживачем самостійно за наступним графіком: до 25 числа місяця, що передує розрахунковому - в розмірі 25% від оплати, до 10 числа розрахункового місяця - в розмірі 50% від оплати, до 20 числа розрахункового місяця - в розмірі 75% від оплати, до 28 числа розрахункового місяця - в розмірі 100% від оплати (пункт „Спосіб оплати» ); Рахунок за спожиту електроенергію надається не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок на попередню оплату та/або за фактично спожиту електричну енергію оплачується протягом 5 банківських днів, але не пізніше останнього банківського дня місяця в якому було видано рахунок (пункт „Термін надання рахунку за спожиту електроенергію та термін його оплати» ); споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та заборгованість з врахуванням індексу інфляції і 3% річних у встановленому законодавством України порядку за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (пункт „Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф» ).

Договір набуває чинності з дня, наступного за днем отримання ТОВ „Хмельницькенергозбут» заяви-приєднання споживача до умов договору про постачання електроенергії споживачу, в якій вказано про обрання комерційної пропозиції № 1С/3Р, якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції (п. „Термін дії договору» ).

Згідно довідки від 11.06.20 № 323 АТ „Хмельницькобленерго» , виданої ТОВ „Хмельницькенергозбут» повідомлено відомості стосовно спожитої ТОВ „Інтервуд 31» електричної енергії у період з січня 2019 року по травень 2019 року включно, обсяг якої дорівнює 13 795 кВт. год.

Як вбачається з рахунків-фактура від 01.09.19 № 21701499 (два рахунки) та від 01.05.20 № 21701499 (постачальник - ТОВ „Хмельницькенергозбут» , споживач - ТОВ „Інтервуд 31, підстава - договір № 21701499 від 28.12.18) споживачу нараховано: 19 571, 51 грн. за фактично спожиту електроенергію за травень 2019 року; 12 878, 99 грн. за розподіл електроенергії за травень 2019 року та 4 886, 35 грн. пені, 459, 27 грн. 3% річних, 352, 28 грн. інфляційних.

Крім того, подано: претензію позивача від 23.09.19 № 722, адресовану відповідачу з вимогою оплати заборгованості за електроенергію, нарахування за розподіл електроенергії, а також пені, річних і інфляційних; таблицю нарахувань та оплати за активну електроенергію; таблицю нарахувань та оплати пені; таблицю нарахувань та оплати інфляційних; таблицю нарахувань і оплати річних; таблицю нарахування та оплати за розподіл електроенергії; постанову НКРЕКП від 11.12.18 № 1847 „Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електроенергії АТ „Хмельницькобленерго»

Дослідивши надані матеріали та здійснивши аналіз діючого законодавства, що регулює спірні відносини, суд прийняв до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір про постачання електроенергії споживачу (заява-приєднання до договору, яка підписана відповідачем та скріплена його печаткою згідно якої споживач приєднується до умов договору на умовах комерційної пропозиції, а також комерційна пропозиція підписана обома сторонами та скріплена їх печатками, що містить умови договору), визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них. При цьому, суд врахував положення п. 3.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 312 (в редакції, що діяла на момент укладення договору) в силу яких укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону „Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу. Згідно ч. 7 ст. 56 вказаного Закону умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються: 1) найменування та місцезнаходження електропостачальника; 2) перелік послуг, що надаються електропостачальником; 3) ціна електричної енергії та послуг, що надаються; 4) показники якості електропостачання, зокрема якості електричної енергії; 5) види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником; 6) умови та порядок відшкодування (компенсації), що застосовується у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором, зокрема у разі виставлення невірного рахунка та/або несвоєчасного виставлення рахунка; 7) порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з технічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії; 8) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії; 9) порядок подання звернень, претензій, скарг споживачем та порядок їх розгляду електропостачальником, методи ініціювання процедур вирішення спорів; 10) строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору; 11) зобов`язання електропостачальника щодо надання споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках); 12) права та обов`язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконання своїх зобов`язань та у разі тимчасового зупинення постачання; 13) інші положення залежно від специфіки та виду послуг, що надаються електропостачальником.

Згідно п. 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 312 (в редакції, що діяла на момент укладення договору) договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу електроенергію на суму 19 571, 51 грн. за травень 2019 року, а також надав послугу з розподілу електроенергії в сумі 12 878, 99 грн., що підтверджується рахунками -фактура від 01.09.19 № 21701499 (де постачальник - ТОВ „Хмельницькенергозбут» , споживач - ТОВ „Інтервуд 31, підстава - договір № 21701499 від 28.12.18). Рахунки на оплату електроенергії передбачені комерційною пропозицією № 1С/3Р 1499. При чому, п. „Оплата послуг передачі/розподілу» комерційної пропозиції передбачає також оплату послуг з розподілу електроенергії, що свідчить про обґрунтованість виставлення відповідного рахунку.

Обов`язок оплати (остаточний розрахунок) за надану електроенергію та розподіл, відповідно до договору (комерційна пропозиція) виникає у відповідача згідно графіку, але не пізніше останнього банківського дня місяця в якому було видано рахунок. Тобто, враховуючи, що рахунки надавались за травень 2019 року, останнім днем оплати є 31.05.19. При цьому, суд враховує саме даний пункт щодо оплати (не пізніше останнього банківського дня місяця в якому було видано рахунок), оскільки доказів надання рахунків не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим - немає.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, станом на зазначену дату та на час вирішення спору, відповідач оплати не провів. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, загальний розмір якої складає 19 571, 51 грн. за спожиту електроенергію та 12 878, 99 грн. за розподіл.

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт прострочення оплати поставленої електроенергії, вимоги в частині стягнення річних і інфляційних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню .

Проте, здійснивши перевірку інфляційних за вказаний у розрахунку період (травень, жовтень - грудень 2019 року і січень 2020 року) з допомогою системи „Діловодство» , суд встановив, що дійсною сумою таких нарахувань є 156, 63 грн., оскільки травень 2019 року не враховується (борг виник лише з червня, оскільки найменшою одиницею нарахування інфляційних є місяць), а в грудні 2019 року індекс інфляції складав не 100, 10% (як зазначено у розрахунку), а 99, 8.

Зазначений у розрахунку позивача розмір річних обгрунтований.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі норми, пеня є договірним способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі п. „Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф» ., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої (при встановленому факті прострочення). Перевіривши розмір заявленої пені, суд встановив, що дійсним розміром є 3 315, 89 грн., (а не 4 886, 35 грн.) оскільки борг виник лише з червня 2019 року, в той час як позивач включив ще і травень, де підстави нарахування відсутні.

Отже, позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього (ч. 9 ст. 129 ГПК).

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервуд 31" (29000, м. Хмельницький, Проспект Миру, буд. 76, кв. 167; код ЄДРПОУ: 39713795) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2; код ЄДРПОУ: 42035266) 19 571, 51 грн. (дев`ятнадцять тис. п`ятсот сімдесят одна грн. 51 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію, 12 878, 99 грн. (дванадцять тис. вісімсот сімдесят вісім грн. 99 коп.) заборгованості за розподіл електричної енергії, 3 315, 89 грн. (три тис. триста п`ятнадцять грн. 89 коп. ) пені, 156,63 грн. (сто п`ятдесят шість грн. 63 коп.) інфляційних, 459, 27 грн. (чотириста п`ятдесят дев`ять грн. 27 коп. ) 3% річних та 2 102 грн. (дві тис. сто дві грн.) судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 10.09.20

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 3 прим:

1 - до справи

2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2)

3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, Проспект Миру, 76, кв. 167)

Всім рек. з пов.