Рішення

від 03.09.2020 по справі 924/772/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2020 р. Справа № 924/772/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кокон 2006", м. Хмельницький

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції, яка є додатком до договору від 01.01.19 в розмірі 37 831, 94 грн., з яких: 30 769, 38 грн. - заборгованість за спожиту електроенергію, 5 223, 10 грн. пеня, 969, 40 грн. 3% річних, 870, 06 грн. інфляційні.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення оплати. Нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування. Стягнення річних та інфляційних заявлено з урахуванням ст. 625 ЦКУ.

Представник позивача до суду не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також в клопотанні зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач свого представника до суду не направив, письмового відзиву не подав. Повідомляючи відповідача про місце, дату і час судового розгляду справи, йому направлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті за адресою, вказаною у позові. Однак, дана кореспонденція повернута поштою з відміткою - "адреса відсутній за вказаною адресою". Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки вищевказана адреса відповідача, відповідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є реєстраційною.

При цьому, суд прийняв до уваги положення ч. 7 ст. 120 ГПК України де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. В даному разі слід вказати, що інформації стосовно іншої адреси відповідача в суду немає.

Крім того, згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК, днем вручення судового рішення (за ст. 232 ГПК ухвала є одним з видів судового рішення) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПКУ, розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

20.12.18 відповідач - ТОВ „Кокон 2006» підписав (та скріпив печаткою) заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 22104655, де зазначено, що вказаною заявою відповідач приєднується до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника (позивача) на умовах: назва площі, де надається електроенергія - кафе по Старокостянтинівському шосе, 6; початок постачання з 01.01.19. Вказано, що заява є додатком 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передбачає такі умови:

- даний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням ст. ст. 631, 633, 634, 641, 642 ЦКУ шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно з заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору (п. 1.1.). За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1.);

- спосіб визначення ціни за електроенергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2.);

- розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8.);

- оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10);

- договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднання (п. 13.1).

Крім того, додатком 4 до зазначеного договору є комерційна пропозиція № 1УП, за якою:

- розрахунковий період дорівнює календарному місяцю;

- оплата електроенергії здійснюється споживачем самостійно у формі 100% попередньої (авансової) оплати заявленого споживачем обсягу споживання електроенергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електроенергію згідно з даними комерційного обліку. Попередня (авансова) оплата здійснюється споживачем самостійно до 25 числа місяця, що передує розрахунковому. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 банківських днів з дня отримання рахунку;

- рахунок за фактично спожиту електроенергію надається не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Рахунок на попередню оплату та/або за фактично спожиту електроенергію оплачується протягом 5 банківських днів, але не пізніше останнього банківського дня місяця в якому було видано рахунок;

- споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та заборгованість з врахуванням індексу інфляції і 3% річних у встановленому законодавством України порядку за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Часткові оплати спожитої електроенергії відображені у доданих банківських виписках від 15.01.19 з 07.06.19 по 07.06.19 і з 01.07.19 по 01.07.19 з 12.06.19 по 12.06.19 відносно оплати ТОВ „Кокон» електроенергії на користь позивача на суму 114 051, 79 грн.

АТ „Хмельницькобленерго» надало довідку від 10.06.20 № 02-572 щодо помісячного споживання електроенергії по споживачу ТОВ „Кокон» за 2019 рік за договором № 22104655.

В період з січня по лютий 2019 року з травня по серпень 2019 року позивач виставляв рахунки-фактура відповідачу (постачальник - ТОВ „Хмельницькенергозбут» , споживач - ТОВ „Кокон 2006» , договір - 22104655 від 29.12.18): за січень 2019 року на суму 13 498, 42 грн., за лютий 2019 року на суму 256, 19 грн., за травень 2019 року на суму 69 187, 19 грн., за червень 2019 року на суму 31 078, 74 грн., за липень 2019 року на суму 28 225, 79 грн., за серпень 2019 року на суму 2 574, 84 грн. Разом на суму 144 821, 17 грн.

Окремо, надано рахунок-фактура від 28.02.20 на нарахування пені, річних і інфляційних.

05.03.20 позивач направив відповідачу претензію від 28.02.20 № 44 з вимогою оплатити борг за електроенергію (та пеню, інфляційні і річні). Доказ направлення - фіскальний чек від 05.03.20 з відміченим адресатом - ТОВ „Кокон 2006» .

Дослідивши надані матеріали та здійснивши аналіз діючого законодавства, що регулює спірні відносини, суд прийняв до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг (заява-приєднання до договору, яка підписана відповідачем та скріплена його печаткою згідно якої споживач приєднується до умов договору на умовах комерційної пропозиції, а також сам договір з додатком комерційна пропозиція), визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них. При цьому, суд врахував положення п. 3.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 312 (в редакції, що діяла на момент укладення договору) в силу яких укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 4 Закону „Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Згідно п. 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 312 (в редакції, що діяла на момент укладення договору) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу електроенергію у період з січня 2019 року по лютий 2019 року та з травня 2019 року по серпень 2019 року на суму 144 821, 17 грн., що підтверджується рахунками-фактура: (постачальник - ТОВ „Хмельницькенергозбут» , споживач - ТОВ „Кокон 2006» , договір - 22104655 від 29.12.18) за січень 2019 року на суму 13 498, 42 грн., за лютий 2019 року на суму 256, 19 грн., за травень 2019 року на суму 69 187, 19 грн., за червень 2019 року на суму 31 078, 74 грн., за липень 2019 року на суму 28 225, 79 грн., за серпень 2019 року на суму 2 574, 84 грн.

Рахунки на оплату електроенергії передбачені комерційною пропозицією № 1УП.

Обов`язок оплати (остаточний розрахунок) за надану електроенергію, відповідно до договору (комерційна пропозиція) виникає у відповідача до 25 числа місяця, що передує розрахунковому. Проте, рахунок на попередню оплату та/або за фактично спожиту електроенергію оплачується протягом 5 банківських днів, але не пізніше останнього банківського дня місяця в якому було видано рахунок. Тобто, враховуючи, що рахунки надавались за січень - лютий 2019 року та за травень - серпень 2019 року, обов`язок оплати за відповідні місяці виникає в останній день відповідного місяця. Станом на 31.08.19 року вся сума поставленого електроенергії мала бути оплачена. При цьому, суд враховує саме даний пункт договору щодо оплати (не пізніше останнього банківського дня місяця в якому було видано рахунок), оскільки доказів надання рахунків не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим - немає.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, станом на зазначені дати та на час вирішення спору, відповідач здійснив оплату лише на суму 114 051, 79 грн., що підтверджується банківськими виписками: 15.01.19 на суму 7 000 грн., 07.06.19 на суми 10 000 грн., 10 000 грн., 19 000 грн., 12.06.19 на суми 12 313, 93 грн. (три платежі), 01.07.19 на суми 10 000 грн., 10 000 грн., 11 110 грн. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої складає (144 821, 17 грн. вартість всієї електроенергії за заявлений період мінус 114 051, 79 грн. часткова оплата) 30 769, 38 грн.

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт прострочення оплати поставленої електроенергії, вимоги в частині стягнення річних і інфляційних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню.

Однак, перевіривши правильність поданого позивачем розрахунку 3% річних, суд встановив, що дійсною сумою останніх є 858, 89 грн. (заявлено 969, 40 грн.), оскільки позивач в період нарахування включив травень 2019 року, в той час як борг за травень виник лише в червні. При цьому, січень та лютий до розрахунку не включено.

Сума інфляційних обґрунтована.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі норми, пеня є договірним способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі п. „Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф» (комерційна пропозиція)., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої (при встановленому факті прострочення) у заявленому розмірі.

Отже, позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього (ч. 9 ст. 129 ГПК).

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кокон 2006" (29015, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 6; код ЄДРПОУ: 34256055) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29001, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2; код ЄДРПОУ: 42035266) 30 769, 38 грн. (тридцять тис. сімсот шістдесят дев`ять грн. 38 коп.) основного боргу, 5 223, 10 грн. (п`ять тис. двісті двадцять три грн. 10 коп.) пені, 870, 06 грн. (вісімсот сімдесят грн. 06 коп.) інфляційних, 858, 89 грн. (вісімсот п`ятдесят вісім грн. 89 коп. ) 3% річних та 2 102 грн. (дві тис. сто дві грн.) судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 10.09.20.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 3 прим:

1 - до справи

2 - позивачу (29001, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2)

3 - відповідачу (29015, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 6)

Всім рек. з пов.