Рішення

від 08.09.2020 по справі 926/980/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

08 вересня 2020 року Справа № 926/980/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорлідер Бетон", с. Новопетрівка Миколаївського району Одеської області

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Перспективний", м. Чернівці

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Дорлідер , м. Одеса

про стягнення заборгованості в сумі 243 600 грн

представники:

від позивача - адвокат Ровкова С.В.;

від відповідача та третьої особи - не з`явилися;

І. Стислий виклад вимог позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорлідер Бетон" (далі - ТОВ Дорлідер Бетон ) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проспект" (далі - ОК ЖБК Проспект ) про стягнення 243 600 грн заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорлідер" (далі - ТОВ БК Дорлідер ) поставило відповідачу протягом вересня 2019 року бетон на суму 269 850 грн, проте останній частково сплатив його вартість в сумі 26 250 грн, внаслідок чого заборгував кошти в сумі позову. 31 січня 2020 року на підставі договору № 31-01/2020 ТОВ "БК "Дорлідер" відступило позивачу право вимоги оплати за поставлений відповідачу товар на суму 243 600 грн. Позивач повідомив відповідача про набуття права вимоги, втім останній заборгованість за поставлений товар не сплатив.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Третя особа подала суду пояснення, в яких підтвердила викладені позивачем доводи та просила задовольнити позов.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі № 926/980/20, призначено підготовче засідання на 27.05.2020 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

За наслідками підготовчого засідання 27 травня 2020 року суд постановив ухвалу, якою, серед іншого, залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Дорлідер та відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 17 червня 2020 року.

Ухвалою від 02 червня 2020 року суд вніс виправлення у пункт 2 резолютивної частини ухвали від 27.05.2020, замінивши дату проведення підготовчого засідання з помилкової 17 червня 2020 року правильною 18 червня 2020 року. Також цією ухвалою суд за клопотанням позивача вирішив підготовче засідання провести в режимі відеоконференції.

Надалі ухвалою суду від 18 червня 2020 року відкладено розгляд справи на 08.07.2020, вирішено провести підготовче засідання в режимі відеоконференції та в чергове запропоновано відповідачу подати відзив на позов.

Ухвалою від 08 липня 2020 року суд закрив підготовче провадження у справі № 926/980/20, розпочав її розгляд по суті, призначив судове засідання на 20.07.2020 в режимі відеоконференції.

Разом з тим, ухвалою суду від 20 липня 2020 року відкладено розгляд справи по суті на 08 вересня 2020 року, постановлено провести судове засідання в режимі відеоконференції із Південно-західним апеляційним господарським судом.

Відповідач та третя особа явку своїх представників у судове засідання 08 вересня 2020 року не забезпечили. При цьому, суд установив, що представник третьої особи отримав копію ухвали суду від 20.07.2020 - 27 липня 2020 року, про причини неявки свого представники суду не повідомив.

Своєю чергою, поштове відправлення з ухвалою суду від 20.07.2020, яке надсилалось відповідачу на адресу його місцезнаходження (що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), повернулось до суду не врученим у зв`язку із відмовою адресата від його одержання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку за ф.20 від 29.07.2020 (міститься у матеріалах справи).

За таких обставин суд констатує, що відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи по суті, не скористались своїм правом на участь в судовому процесі, в тому числі відповідач не реалізував своє право на подання відзиву на позов, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до статей 120, 165, 202 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час суд зауважує, що в ході розгляду справи конверти з ухвалами суду від 08.05.2020, 27.05.2020, 18.06.2020, які надсилались відповідачу, поштою повертались до суду не врученими. Разом з тим, як слідує із наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, представник відповідача отримав копію ухвали суду про закриття підготовчого провадження, а тому суд, керуючись статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, вирішив надати йому можливість та достатній час скористатись своїми процесуальними правами (у тому числі на участь в судовому процесі, ознайомлення із матеріалами справи, подання відзиву чи заперечень проти позову тощо), для чого відклав розгляд справи на 08 вересня 2020 року.

Водночас відмова відповідача від отримання поштового відправлення з ухвалою суду від 20 липня 2020 року розцінюється судом як відсутність в нього інтересу в участі в цій справі, а тому, враховуючи обмеженість процесуальних строків вирішення спору, суд вирішив розглянути дану справу в цьому судовому засіданні без участі представника відповідача на підставі наявних у ній матеріалів.

Представник позивача, який приймав участь в судовому засідання 08 вересня 2020 року в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Заслухавши пояснення і доводи представника позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

У вересні 2019 року ТОВ БК Дорлідер поставило, а ОК ЖБК Проспект отримало товар - бетон В25 М350 П3 у кількості 128,5 м. куб. на загальну суму 269 850 грн чотирма партіями згідно наступних видаткових накладних:

1) №ВКР-03074 від 10.09.2019 на суму 9450 грн;

2) №ВКР-03090 від 12.09.2019 на суму 14700 грн;

3) №ВКР-03122 від 17.09.2019 на суму 35700 грн;

4) №ВКР-03155 від 24.09.2019 на суму 210 000 грн.

При цьому, у вказаних видаткових накладних містяться посилання на рахунки-фактури №00000429 від 10.09.2019 та №00000432 від 11.09.2019.

Згідно із банківською випискою третьої особи 12 вересня 2019 року ОК ЖБК Проспект сплатив ТОВ БК Дорлідер 26250 грн, призначення платежу - згідно рахунків 429 від 10.09.2019 та № 432 від 11.09.2019.

У матеріалах справи наявний підписаний представниками ТОВ БК Дорлідер і ОК ЖБК Проспект та скріплений їхніми печатками акт звірки взаємних розрахунків, з якого слідує, що відповідач визнає факт поставки йому товару на загальну уму 269 850 грн за вказаними вище видатковими накладними та наявність заборгованості в сумі 243 600 грн станом на 19.11.2019.

Згідно листа від 25 листопада 2019 року № 25/11-1 відповідач гарантував третій особі оплату за поставлений товар у сумі 243 600 грн у термін до 22.12.2019.

31 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Дорлідер (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дорлідер Бетон (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 31-01/2020, за яким третя особа передала належне їй право вимоги за поставлений відповідачу товар в частині вимоги сплати вартості видаткових накладних (а саме №ВКР-03074 від 10.09.2019, №ВКР-03090 від 12.09.2019, №ВКР-564965 від 17.09.2019, №ВКР-03155 від 24.09.2019) на загальну суму 243 600 грн, а позивач прийняв зазначене право вимоги, що належне третій особі за поставлений товар (пункт 1.1).

Як підтверджується фіскальними чеком, накладною та описом вкладення, що датовані 14 лютим 2020 року, позивач надіслав на адресу відповідача лист-претензію №231 від 04.02.2020, в якому повідомив укладення вказаного вище договору про відступлення права вимоги від 31 січня 2020 року № 31-01/2020 та вимагав від відповідача сплати заборгованості в сумі 243 600 грн протягом п`яти днів з моменту отримання претензії. До зазначеного листа-претензії позивачем долучено акт звірки взаємних розрахунків станом на 19.11.2019, гарантійний лист відповідача від 25.11.2019 № 25/11-1 та договір про відступлення права вимоги від 31.01.2020 № 31-01/2020.

Надалі позивач ще двічі надсилав на адресу відповідача претензії від 27.03.2020 № 27/03-20 та від 24.04.2020 № 24/04-20 про сплату боргу в сумі 243 600 грн в п`ятиденний строк з моменту їх отримання, до яких долучав зазначені вище видаткові накладні, акт звірки взаємних розрахунків, гарантійний лист, договір про відступлення права вимоги та рахунок на сплату боргу. Факт надіслання цих претензій підтверджується поштовими накладними та описами вкладення від 30.03.2020 за №612303367937 і від 23.04.2020 за №6512303382529 відповідно. При цьому, у зазначених претензіях позивачем зазначені його банківські реквізити для перерахування суми боргу.

Відповідач не надав, а у матеріалах справи відсутні докази сплати позивачу або третій особі заборгованості за поставлений йому товар у сумі 243 600 грн.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов`язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Матеріали справи свідчать про те, що між відповідачем і третьою особою виникли та існували зобов`язальні відносини відповідно до статей 173, 174 ГК України (статті 11, 509 Цивільного кодексу України), на підставі видаткових накладних №ВКР-03074 від 10.09.2019, №ВКР-03090 від 12.09.2019, №ВКР-03122 від 17.09.2019, №ВКР-03155 від 24.09.2019, які містять всі істотні умови необхідні для даного виду договору.

За своєю правовою природою угода, яка укладена між третьою особою та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 ЦК України: "Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства."

При цьому, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Видатковими накладними №ВКР-03074 від 10.09.2019, №ВКР-03090 від 12.09.2019, №ВКР-03122 від 17.09.2019, №ВКР-03155 від 24.09.2019 підтверджується факт поставки третьою особою відповідачу товару на загальну суму 269 850 грн. При цьому, ОК ЖБК Перспективний визнає факт отримання товару на вказану суму в акті звірки взаємних розрахунків станом на 19.11.2019.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У статті 530 ЦК України зазначено: "Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Таким чином, оскільки третьою особою та відповідачем або законодавством не передбачено іншого, ОК ЖБК Перспективний було зобов`язано негайно сплатити ТОВ БК Дорлідер вартість отриманого згідно вказаних видаткових накладних товар, а з наступного дня після підписання таких накладних у ТОВ БК Дорлідер виникало право вимоги від ОК ЖБК Перспективний на сплату вартості партії поставленого ним товару.

У той же час, як підтверджується матеріалами справи, відповідач частково розрахувався із третьою особою за поставлений товар у сумі 26250 грн, внаслідок чого заборгував 243 600 грн (269 850 грн - 26250 грн).

При цьому, в акті звірки взаємних розрахунків станом на 19.11.2019 та гарантійному листі від 25 листопада 2019 року № 25/11-1 відповідач визнає перед третьою особою факт заборгованості на суму 243 600 грн і зобов`язувався погасити її до 22.12.2019.

Втім матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем третій особі боргу в сумі позову.

Згідно з частиною першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Що ж до набуття позивачем права вимоги шляхом укладення договору цесії, суд зазначає, що правове регулювання порядку заміни кредитора у зобов`язанні визначається приписами статей 512-519 ЦК України.

Згідно із статтею 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положення частини першої статті 513 ЦК України визначають, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не спростував факту наявності у нього заборгованості перед третьою особою або її погашення до укладення договору договір про відступлення права вимоги від 31 січня 2020 року № 31-01/2020, отже ТОВ БК Дорлідер передало ТОВ Дорлідер Бетон існуюче право вимоги на суму 243 600 грн.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про перехід до нього від третьої особи права вимоги згідно видаткових накладних №ВКР-03074 від 10.09.2019, №ВКР-03090 від 12.09.2019, №ВКР-03122 від 17.09.2019, №ВКР-03155 від 24.09.2019 на суму 243 600 грн, надсилав на адресу ОК ЖБК Перспективний договір про відступлення права вимоги від 31 січня 2020 року № 31-01/2020, рахунок про сплату боргу та повідомляв про банківські реквізити для сплати суми заборгованості.

Однак у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми боргу, що є предметом даного позову.

За змістом частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, оцінивши всі зібрані докази в сукупності та кожен окремо, суд дійшов висновку, що позивач довів факт неналежного виконання відповідачем обов`язку по сплату вартості поставленого йому товару на суму 243 600 грн, перехід до нього від третьої особи права вимоги на стягнення вказаної суми боргу, в зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Перспективний" (вул. Салтикова-Щедріна, 18, м. Чернівці, Чернівецька область, 58003; ідентифікаційний код 42282959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорлідер Бетон" (вул. Фрунзе, 7, с. Новопетрівка, Миколаївський район, Одеська область, 67030; ідентифікаційний код 43036868) 243 600 грн (двісті сорок три тисячі шістсот гривень) заборгованості за поставлений товар та 3654 грн (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири гривні) відшкодування судового збору.

3 . З набранням рішення законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 10 вересня 2020 року.

Суддя І.В. Марущак