Рішення

від 10.09.2020 по справі 160/5601/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року Справа № 160/5601/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ДПФ Кодас до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

25.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДПФ Кодас (вул. Караваєва, буд. 34, оф. 1, Новокодацький район, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 33612134) Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 24.02.2020 року№ 0004660516 та від 24.02.2020 року № 0004670516, винесені на підставі акту перевірки від 20.12.2019 року № 52027/04-36-05-16/33612134 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ДПФ Кодас (код ЄДРПОУ 33612134) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Бізнес Консепшн (код ЄДРПОУ 40465961) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з ТОВ Продукт Групп (код ЄДРПОУ 41445134) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Позовна заява мотивована тим, що наявність взаємовідносин та проведення господарських операцій з певними контрагентами самі по собі не можуть бути фактами, що свідчать про наявність порушень з боку платника податків податкового та іншого законодавства та про сумнівність фактів здійснення фінансово-господарських операцій з цими контрагентами у зв`язку з порушеннями з боку їх посадових осіб, недекларування податкових зобов`язань за ланцюгом постачання тощо. Платник податків не може піддаватись негативним наслідкам в результаті дій інших осіб, які перебувають за межами його впливу, якщо не встановлено узгодженості дій покупця і постачальника для отримання незаконної податкової вигоди. В акті перевірки міститься посилання на неможливість підтвердження правомірності віднесення сум до складу податкового кредиту внаслідок визнання підприємства-контрагента фіктивним. Однак, вирок Індустріального суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 скасовано ухвалою апеляційного суду від 13.11.2019 року. Жодним судом України фіктивність контрагентів позивача: ТОВ Продукт Групп та ТОВ Бізнес Консепшн , а також їх взаємовідносин із ТОВ ДПФ Кодас не встановлено. При цьому, господарські операції між позивачем та його контрагентами були реально здійснені, що підтверджено первинними документами, податкові накладні зареєстровані згідно діючого законодавства в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, на думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки є помилковими, а податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДПФ Кодас до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження в адміністративній справі №160/5601/20. та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05.08.2020 року судом отримано відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну ТОВ ДПФ Кодас , в якому відповідач зазначає про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. Відзив обгрунтовно тим, що згідно з вироком Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 по справі № 758/14610/18 ОСОБА_1 вчинив посібництво у фіктивному підприємництві, а саме, придбання юридичної особи- ТОВ Бізнес Консепшн , де виступив номінальним засновником та передав реєстраційні документи та фактичне управління підприємством третій особі з метою прикриття незаконної діяльності. Таким чином, у листопаді-грудні 2016 року невстановлені особи, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, здійснювали незаконну підприємницьку діяльність шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ Бізнес Консепшн на адресу суб`єктів господарювання у тому числі й ТОВ ДПФ Кодас . Вироком Індустріального районного суду м. Дніпра від 03.04.2019 по справі № 202/790/19, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, що виразилось у створенні (реєстрації) суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ Продукт Груп з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в наданні послуг іншим особам, в тому числі й ТОВ ДПФ Кодас . Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019 по справі № 202/790/19 ОСОБА_3 звільнено від відповідальності, але судом не спростовано факт створення суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ Продукт Груп з метою прикриття незаконної діяльності. Таким чином, метою створення вказаних підприємств є оформлення документообігу по нереальним господарським операціям. При цьому, позивачем доказів на підтвердження оплати отриманих від його контрагентів ТМЦ не надано. Також не надано товарно-транспортні накладні на перевезення придбаних ТМЦ та сертифікати якості або технічні паспорти, які підтверджують походження придбаних ТМЦ.

03.09.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що придбаний у ТОВ Продукт Груп товар отримано у повному обсязі у визначений договором строк. До якості придбаних товарів претензій не виникло. Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на час здійснення господарських операцій відносно контрагента-продавця відомостей про відкриті виконавчі провадження не було. Відповідно до даних реєстрів у кабінеті платника податку позивача на час закупівлі продавці були платниками ПДВ, мали статус "основного платника", жодних додаткових статусів, які б виклакали сумнів у доброчесності продавців не було. Пропозиції щодо товарів були конкурентноспроможними, мали розумну комерційну привабливість, гарантії виконання зобов`язань були передбачені договором та умовами попердньої поставки ТМЦ. Податкові накладні від продавців вчасно зареєстровані в державному реєстрі податкових накладних після проходження усіх попередніх перевірок та з виконанням відповідних умов. Платник не може піддаватися негативним наслідкам в результаті дій осіб, які перебувають за межами його впливу. Позивач проявив належну обачність при закупівлі цих товарів і аргументи відповідача, на думку позивача, не відповідають дійсності та не можуть бути належними підставами для задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю ДПФ Кодас код ЄДРПОУ 33612134, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 16.06.2005 року, номер 12241020000013340.

У період з 09.12.2019 по 13.12.2019 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову перевірку ТОВ ДПФ Кодас з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Бізнес Консепшн (код ЄДРПОУ 40465961) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з ТОВ Продукт Групп (код ЄДРПОУ 41445134) за період з01.01.2017 по 31.12.2017, про що складено акт № 52027/04-36-05-16/336/12134 від 20.12.2019.

У акті перевірки зафіксовано, що:

- в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, 135 Податкового кодексу України, ТОВ ДПФ Кодас занижено податок на прибуток на загальну суму 68 529 грн., у тому числі: за 2016 рік у сумі 18012 грн., за 2017 рік у сумі 50517 грн.;

-в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ ДПФ Кодас занижено податок на додану вартість на загальну суму 76 144 грн.

Нереальність господарських операцій позивача з підприємствами-контрагентами ТОВ Бізнес Консепшн та ТОВ Продукт Групп ґрунтуються на тому, що контролюючим органом було встановлено здійснення незаконної підприємницької діяльності шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивних суб`єктів господарювання, що обгрунтовано наявністю вироків, в яких засновників ТОВ Бізнес Консепшн та ТОВ Продукт Групп притягнуто до кримінальної відповідальності за створення фіктивного підприємництва.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято повідомлення-рішення від 24.02.2020 року№ 0004660516 та від 24.02.2020 року № 0004670516, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

За змістом пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Досліджуючи обґрунтованість висновків відповідача щодо неправомірності відображення позивачем в даних податкового обліку господарських операцій з ТОВ Бізнес Консепшн і ТОВ Продукт Груп , суд зазначає таке.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ « Продукт Груп» судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продукт Груп» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір постачання товару № 201117 від 20.11.2017 року, за умовами якого, у строки, встановлені договором, постачальник зобов`язується здійснити поставку належного асортименту, кількості та якості, а покупець бере на себе зобов`язання прийняти товар у місці поставки та здійснити оплату за нього в порядку і в строки, встановлені договором (додатковими угодами до нього і Специфікаціями, які визнано сторонами невід`ємними частинами договору).

Згідно зі Специфікацією № 1 від 20.11.2017 року до Договору поставки товару № 201117 від 27.11.2017, товар, що поставляється покупцю: ніж 497х20х1; ніж В98 підрізний; полотно 3100х20; ніж хрестової Е32; ніж В98 крестовой одинарний; ніж В98 підрізний; сито В98х4,5 мм, кодований; полотно 2775х19х0,64. Загальна ціна товару складає 70127,94 грн., у тому числі ПДВ - 11687,99 грн.

На вказаний товар оформлено видаткову накладну № РН-0110 від 20.11.2017 та рахунок-фактуру № СФ-0000110 від 20.11.2017 року.

Перевезення товару підтверджено товарно-транспортною накладною № 0000009 від 20.11.2017 року.

Згідно зі Специфікацією № 2 від 27.11.2017 року до Договору поставки товару № 201117 від 20.11.2017, товар, що поставляється покупцю: шліфстрічка 1250х60 К120 арт. 412А-44-0525; ніж Альпіна 330, 791773. Загальна ціна товару становить 87528,00 грн., у тому числі ПДВ - 14588,00 грн.

На вказаний товар оформлено видаткову накладну № РН-0111 від 27.11.2017 та рахунок-фактуру № СФ-0111 від 27.11.2017 року.

Згідно зі Специфікацією № 3 від 28.11.2017 року до Договору поставки товару № 201117, товар, що поставляється покупцю: Ніж Альпіна 550, 791774;775338 Насос шестеренчатий; 775347 Насос шестеренчатий. Загальна ціна товару складає 109180,80 грн., у тому числі ПДВ - 18196,80 грн.

На вказаний товар оформлено видаткову накладну № РН-0114 від 28.11.2017 та рахунок-фактуру № СФ-0114 від 28.11.2017 року.

Крім того, згідно зі Специфікацією № 4 від 01.12.2017 року до Договору поставки товару № 201117, товар, що поставляється покупцю: насадка для ТС-22 d20 мм; ніж до НоІас 100 363х239х6; лезо 196х18х1 мм; полотно 2345х20; полотно 1570х16; кільце дистаційне сталеве Н82, 18 мм; ніж жиловочний 2508-24, 240 мм; кольчужна рукавичка 5 манжет 19см S біла; кольчужна рукавичка 5 манжет 19 см L синя; кольчужна рукавичка 5 манжет 19 см М червона: полотно 4260х19/0.64. Загальна ціна товару складає 69946,16 грн., у тому числі ПДВ - 11657,69 грн.

На вказаний товар оформлено видаткову накладну № РН-00036 від 01.12.2017 та рахунок-фактуру № СФ-0036 від 01.12.2017 року.

Перевезення товару підтверджено товарно-транспортною накладною № 0000014 від 01.12.2017 року.

Податкові накладні зареєстровані ТОВ «Продукт Груп» у Єдиному реєстрі податкових накладних, оплату товару підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордера № 28/1 від 28.12.2017, № 02/1 від 02.12.2017, № 14/1 від 14.12.2017, № 16/1 від 16.12.2017, № 20/1 від 20.12.2017, № 26/1 від 26.12.2017, № 29/1 від 29.11.2017, № 25/1 від 25.11.2017, № 19/1 від 19.12.2017, № 18/1 від 18.12.2017, № 22/1 від 22.12.2017, № 29/1 від 29.12.2017, № 15/1 від 15.12.2017, № 21/1 від 21.11.2017, № 22/1 від 22.11.2017, № 28/1 від 28.11.2017, № 26/1 від 26.11.2017, № 03/1 від 03.12.2017, № 07/1 від 07.12.2017, № 23/1 від 23.11.2017, № 13/1 13.12.2017, № 05/1 від 05.12.2017, № 01/1 від 01.12.2017, № 21/1 від 21.12.2017, № 27/1 від 27.11.2017, № 24/1 від 24.11.2017, № 17/1 від 17.12.2017.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення з підстав донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, контролюючий орган виходить з того, що метою створення контрагента позивача ТОВ Продукт Групп є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншими підприємствами, в тому числі ТОВ ДПФ Кодас , що підтверджується вироком суду відносно директора ТОВ Продукт Групп .

Так, судом встановлено, що як договір про надання послуг №201117 від 20.11.2017р., так і складені на його виконання первинні документи, від імені ТОВ «Продукт Груп» підписано директором ОСОБА_4 .

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року по справі №202/790/19 ОСОБА_4 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України та призначено їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

У вироку встановлено, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкта підприємницької діяльності за попередньою змовою групою осіб, з метою прикриття незаконної діяльності, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України.

В подальшому, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019 року вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2019року щодо ОСОБА_4 скасовано.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України, закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що застосування до спірних правовідносин висновків вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року по справі №202/790/19, який скасовано, є незаконними та протирічить приписам ст. 78 КАС України.

Таким чином, суд надає оцінку первинним документам, наявним в матеріалах справи.

Судом досліджено: договір постачання товару № 201117 від 20.11.2017 року, Специфікації з поставки товарів, видаткові накладні, оформлені на кожну Специфікацію, товарно-транспортні накладні, яким підтверджено перевезення товару, податкові накладні та докази оплати товару, якими підтверджено факт поставки вищевказаним контрагентом товару на адресу позивача.

Наведені вище документи, є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

При цьому, суд зазначає, що на час здійснення господарських операцій з поставки товарів між позивачем та ТОВ Продукт Групп вказаний контрагент позивача мав статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність у нього спеціальної податкової правосуб`єктності.

Доказів порушень відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань матеріали справи не містять.

В акті перевірки відповідачем не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеним правочином поставок, про несумісність предмету укладених договорів з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договору позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, слід зазначити, що жодною нормою законодавства України не передбачений обов`язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, відомостей про походження дані товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

При цьому, право платника податків - покупців товарів (робіт, послуг) на відображення в податковому обліку певних господарських операцій не залежить від виконання його контрагентами вимог податкового законодавства в частині подання звітності та сплати податків.

Позивач, як сторона за відповідними господарськими договорами, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента, відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Також чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання.

У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява N 803/02). Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява N 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік. заява N 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України ),

Отже, платник податків не має повноважень та обов`язку вчинення інших дій, пов`язаних з провадженням господарської діяльності контрагента.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ Продукт Групп відповідають усім необхідним ознакам для визнання господарських операцій реальними, а саме:

1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (обидві сторони на момент здійснення операцій були зареєстровані як платники ПДВ);

2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця (факт подальшої поставки покупцям);

3) наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності (отримання прибутку від операції),

4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання (наявна первинна бухгалтерська документація, яка оформлена належним чином);

5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (наявні).

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно віднесено до витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість суми по операціям з вказаним контрагентом.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №805/4781/15-а, від 12.03.2019 у справі №824/2496/13-а.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит та зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не іншої особи.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №826/8016/13-а, від 10.09.2018 №826/25442/15.

Так, матеріалами справи підтверджено, що підставою для формування позивачем сум податкового кредиту, стали належним чином складені та зареєстровані в ЄРПН, податкові накладні за кожною поставкою товару.

Суд враховує, що акт перевірки не містить жодного підтвердження або посилання на випадки зупинення реєстрації або відмови в реєстрації податкових накладних постачальників позивача через відповідність критеріям ризиковості платника податків або критеріям ризиковості здійснення операцій постачання.

Отже, судом встановлено достатність наданих позивачем доказів на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Продукт Груп» .

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для скасування податкових повідомлень-рішень в частині, що стосується контрагента позивача - ТОВ «Продукт Групп» .

З урахуванням розрахунку порушень, встановлених актом позапланової невиїзної документальної перевірки у розрізі контрагентів, наданої контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 року № 0004660516 підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки в ньому відображено взаємовідносини з - ТОВ «Продукт Групп» , а податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 року № 0004670516 підлягає скасування в частині збільшення податкового зобов`язання на суму 50517 грн., та за штрафними (фінансовими санкціями) на 12629,25 грн., а всього на 63146,25 грн.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ Бізнес Консепшн суд зазначає таке.

Так, матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Консепшн (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 051216 від 05.12.2016 року. За умовами цього договору постачальник зобов`язується передати у встановлений договором строк у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно п.2.1 договору, ціна, кількість, асортимент (сортамент, номенклатура) товару та строк поставки вказуються у рахунках, які є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору постачальником виписано рахунок-фактуру № СФ-1209/09 від 9 грудня 2016 року та видаткову накладну № РН-1130-13 від 09 грудня 2016 року, згідно з якими товар, що поставляється: ведений шків привода полотна; ведучий шків приводу полотна КТ; лопатка ротора. Загальна вартість товару складає 52496,89 грн., в тому числі ПДВ 8749,48 грн.

Також, на виконання умов договору постачальником виписано рахунок-фактуру № СФ-1208/04 від 8 грудня 2016 року та видаткову накладну № РН-1130-12 від 08 грудня 2016 року, згідно з якими товар, що поставляється: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 НОМЕР_1 ; Полотном 4260х19/0.64; Паста полірувальна 230*60*50 412R-01-050; Круг шліфовальний 200х78х80 К36 412В-32; Дисковий ніж до ВТSL-100; Ніж дисковий з втулкою і штифтом 700 А; Вставка розподільника діам, 58мм. Загальна вартість товару складає 67582,27 грн., в тому числі ПДВ 11263,71 грн.

Також, матеріалами справи підтверджено, що договір про надання послуг №051216 від 05.12.2016 року, так і складені на його виконання первинні документи, від імені ТОВ Бізнес Консепшн підписано директором ОСОБА_7 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29.03.2019 року по справі №758/14610/18 звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 32018080000000060 від 31.10.2018 року відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Зокрема, вказаною ухвалою встановлено, що невстановленими у ході досудового розслідування особами від імені ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН та номінального директора ОСОБА_1 складались первинні бухгалтерські документи (договори купівлі-продажу, податкові накладні, рахунки - фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), які оформлювались з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність щодо повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Тобто не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів. Проте, на підставі таких документів невстановленими особами проводилось оформлення продажу продукції, надавання послуг, виконання робіт контрагентам-покупцям, які за такими правочинами та господарськими операціями отримали податкову вигоду у вигляді зменшення об`єкта оподаткування з податку на додану вартість, податку на прибуток, а саме: враховували такі витрати при визначенні об`єкта оподаткування з податкових зобов`язань платників податків за періоди з листопада 2016 року по грудень 2016 року. Зокрема, таку податкову вигоду отримано і ТОВ ВКФ Кодас .

За викладених обставин, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що документи, надані позивачем, не підписані тією особою, яка вказана в них як уповноважена особа на здійснення операцій від імені ТОВ Бізнес Консепшн . А відтак, такі документи не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та, відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути доказами у адміністративній справі.

Відсутність фактичного здійснення позивачем та його контрагентом господарських операцій доводить правомірність висновків контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій із ТОВ Бізнес Консепшн .

У постанові від 10 лютого 2020 року по справі №826/11224/17 Верховним Судом сформульовано правовий висновок, згідно якого встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах

Обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України є їх достовірність. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім коли податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, має бути врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування витрат є безпідставним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача в частині збільшення ТОВ ВКФ Кодас податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість із застосуванням штрафних санкцій що стосуються господарських правовідносин із ТОВ Бізнес Консепшн .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2338,00 грн, згідно з платіжним дорученням № 958 від 27.05.2020 року, тому стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДПФ Кодас за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області підлягає судовий збір у розмірі 1996,60 грн. у відповідності до частини задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПФ Кодас" (вул. Караваєва, буд. 34, оф. 1, Новокодацький район, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 33612134) до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 24.02.2020 року №0004660516 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ДПФ Кодас" суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 70163,75 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 56131 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 14032,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 24.02.2020 року № 0004670516 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ДПФ Кодас" суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 63146,25 грн., в тому числі: податкового зобов`язання на суму 50517 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на 12629,25 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДПФ Кодас (вул. Караваєва, буд. 34, оф. 1, Новокодацький район, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 33612134) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) судовий збір у розмірі 1996,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна