Рішення

від 10.09.2020 по справі 200/12617/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 р. Справа№200/12617/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м.Торецьк, вул.Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії; стягнення утриманих згідно рішення від 2019 року коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку у відповідача. 15.05.2019 року листом відповідача їй повідомлено про те, що при відпрацюванні списків моніторинг працевлаштування було з`ясовано, що в період з 02.11.2018 позивач працює на посаді викладача історії Авдіївського професійно-технічного училища, заяву про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не надавала. В заяві про призначення пенсії від 06.11.2007 позивач поставила свій підпис про те, що вона ознайомлена з вимогою про необхідність негайного повідомлення органів Пенсійного фонду про працевлаштування. В результаті її працевлаштування їй було зайво нараховано 25943,37 грн. 29.05.2019 з банківського рахунку було здійснено списання коштів у розмірі 16140,98грн. Вважає зазначене протиправним, оскільки відповідно до листа №645 від 16.11.2018 адміністрацією Авдіївського ПТУ було проінформовано про працевлаштування позивача до закладу, то фактично відповідач мав в своєму розпорядженні достовірну інформацію про її працевлаштування на посаді викладач історії , проте допустив бездіяльність.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив про те, що 19.09.2016 року на адресу відповідача надійшов лист від відділу освіти Авдіївської міської ради про працевлаштування пенсіонерів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 працевлаштувалась до загальноосвітньої школи №6 з 29.08.2016 року. Спеціалістами управління було витребувано з відділу додаткову інформацію з зазначенням посади ОСОБА_1 та повідомлено відділ кадрів про наслідки працевлаштування. Листом, який надійшов до управління 26.09.2019, було з`ясовано, що позивач працевлаштувалась на посаду вчителя історії з 29.08.2016 та звільнилась 30.08.2016 року. Переплату з пенсії утримано на підставі рішення від 26.09.2016 №161. При відпрацюванні списків моніторинг працевлаштування , які 02.05.2019 вперше було сформовано в ІКІС на виконання листа головного управління від 26.04.2019 року, було з`ясовано, що з 02 листопада 2018 року позивач, яка є отримувачем пенсії за вислугу років, працевлаштувалась в Авдіївське професійно-технічне училище. 11.05.2019 позивач особисто звернулась на прийом з відповідною заявою, а саме переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а спеціалістами відділу обслуговування вкотре було надано пояснення щодо чинного законодавства при виплаті пенсії за вислугу років та наслідків у разі працевлаштування на посаду за спеціальністю. Тому внаслідок цього за період з 02.11.2018 по 10.05.2019 року виникла переплата пенсії. 11.05.2019 позивач власноруч написала заяву про згоду на відрахування з пенсії по 20% до повного погашення заборгованості. Відповідач вважає утримання з позивача надміру виплачених сум пенсії на підставі особистої заяви є правомірним та обґрунтованим.

Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 20 грудня 2019 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14 січня 2020 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 14 січня 2020 року продовжено підготовче засідання на тридцять днів; відкладено підготовче засідання по справі на 13 лютого 2020 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 13 лютого 2020 року відкладено підготовче судове засідання по адміністративній справі №200/12617/19-а на 24 лютого 2020 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі №200/12617/19-а; призначено судовий розгляд по суті на 09:45 год. 24 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року зупинити провадження по справі.

Ухвалою суду від 10 вересня 2020 року поновлено провадження по справі.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 .

Відповідач - Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42170475), є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

З 06.11.2007 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» , що підтверджується відповідним протоколом відповідача від 15.11.2007 року №555.

Під час подачі заяви про призначення/перерахунок пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України, 13.07.2011 року ОСОБА_1 була ознайомлена з тим, що вона, як така, що має право на різні види пенсії, може отримати лише одну за її вибором. При прийнятті на роботу, звільнення з роботи, зміни в складі сім`ї, зміни місця проживання, виїзд за кордон на постійне місце проживання та інші обставини, що можуть вплинути на її пенсійне забезпечення, зобов`язана повідомляти органи, що призначають та виплачують пенсію.

Листом відділу освіти Авдіївської міської ради від 19.09.2016 №01-26/1102 на ім`я начальника управління пенсійного фонду України у м.Авдіївка Донецької області повідомлено, що позивач прийнята на роботу до ЗОШ №6 згідно наказу від 29.08.2016 №67-к від 26.08.2016 та звільнена 30.08.2016 згідно наказу №71-к п.2 від 30.08.2016 року.

Рішенням управління Пенсійного фонду України м.Авдіївці №161 від 26.09.2016 вирішено незаконно отриману позивачем суми індексації пенсії за період з 29.08.16 по 30.09.16 в розмірі 262,20 грн. утримувати одноразово з пенсії за віком до повного відшкодування з 01.10.2016 року.

11.05.2019 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України м.Авдіївці з заявою №529/414 про призначення/перерахунок пенсії (перехід з вислуги років на пенсію за віком.

Листом відповідача від 15.05.2019 №1877/06 позивача повідомлено про те, що при відпрацюванні списків моніторинг працевлаштування було з`ясовано, що в період з 02.11.2018 позивач працює на посаді викладача історії Авдіївського професійно-технічного училища, заяву про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не надавала. Про своє працевлаштування не повідомила Торецьке ОУПФУ Донецької області. В заяві про призначення пенсії від 06.11.2007 поставила свій підпис про те, що ознайомлена з вимогою про необхідність негайного повідомлення органів Пенсійного фонду України про працевлаштування. В результаті працевлаштування було зайво нараховано 25943,74 грн. Зазначено, що, якщо в термін до 11.07.2019 сума переплати не буде повернена на рахунок Пенсійного фонду України в м.Авдіївці, то згідно прийнятого рішення надміру сплачені кошти будуть утримуватись з 01.06.2019 по 20% згідно заяви до повного погашення.

11.05.2019 позивачем на ім`я заступника начальника Торецького ОУПФУ Донецької області надано згоду на відрахування з її пенсії 20% щомісячно до повного погашення заборгованості.

Також в матеріалах справи наявні відомості, витребувані судом, надані Авдіївським професійно-технічним училищем, з яких вбачається, що ОСОБА_1 займає посаду викладача, і їй нараховано заробітну плату за листопад, грудень 2018, січень-грудень 2019, січень, лютий 2020, з яких утримано податок з доходів фізичних осіб.

Крім того індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) підтверджено відрахування Авдіївським професійно-технічних училищем за кодом ЄДРПОУ 02542024 сум заробітку для нарахування пенсії за звітні листопад - грудень 2018, 2019 та січень 2020 роки.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) та Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі Закон № 1788-XII).

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

З 06.11.2007 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» , що підтверджується відповідним протоколом відповідача від 15.11.2007 року №555.

Відповідно до 2 ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

З огляду на положення законодавства, що діяло у березні 2003 року(призначення пенсії за вислугою років), а саме Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» , затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30.04.2002 №224/30 (далі - Порядок №224/30) в якому не передбачено надання пам`ятки.

ОСОБА_1 була ознайомлена з тим, що вона, як така, що має право на різні види пенсії, може отримати лише одну за її вибором. При прийнятті на роботу, звільнення з роботи, зміни в складі сім`ї, зміни місця проживання, виїзд за кордон на постійне місце проживання та інші обставини, що можуть вплинути на її пенсійне забезпечення, зобов`язана повідомляти органи, що призначають та виплачують пенсію

Проте, обов`язок повідомляти орган, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати покладено на пенсіонера Законом України «Про пенсійне забезпечення» .

Так, ст.102 вказаного вище Закону, визначено, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Проте, ОСОБА_1 влаштувавшись на посаду викладача в Авдіївському професійно-технічному училищі не виконала свого прямого обов`язку, передбаченого ст.102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо повідомлення органу, протягом трьох днів з дня працевлаштування.

Враховуючи вимоги діючого законодавства та інформування позивача під час призначення пенсійних виплат про його обов`язки покладені ст.102 Закону України «Про Пенсійне забезпечення» з урахуванням вимог визначених ст.7 цього ж Закону, суд вважає доводи позивача, щодо того, що адміністрацією Авдіївського ПТУ було проінформовано про працевлаштування позивача до закладу не спроможними, а навпаки підтверджуються факт відсутності в матеріах пенсійної справи доказів про те, що вона повідомила відповідача про власне працевлаштування.

Крім того, позивачем власноруч надано згоду на відрахування з її пенсії 20% щомісячно до повного погашення заборгованості.

У зв`язку із чим, відповідачем цілком правомірно прийнято рішення про утримання з позивача надміру виплачених коштів.

Згідно абз.1 ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Абзацом 5 пункту 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку)пенсій відповідно до «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1(далі - Порядок №22-1) днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Пунктом 4.1 Порядку№22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Твердження позивача про надання її роботодавцем інформації щодо працевлаштування ОСОБА_1 , та використання даної інформації в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не може невілювати обов`язки та положення, визначені ст.ст.7,102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Так, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014, якою затверджено Положення про Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування дані до реєстру застрахованих осіб, зміни до та уточнення вносяться на підставі звітності що надається страхувальниками до органів доходів і зборів.

Зобов`язань перевіряти з власної ініціативи зміни даних, що вностяться до персональної облікової картки пенсіонера в системі персоніфікованого обліку в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування у органі Пенсійного фонду України не має.

Відповідно до положень діючого законодавства призначення відповідного виду пенсії та її перерахунку здійснюється виключно за заявою пенсіонера.

Доказів надання до органів Пенсійного фонду заяви про призначення пенсії за віком, повідомлення про працевлаштування на роботу, що дає право на отримання пенсії за вислугою років позивачем не надано. Крім того, дана обставина підтверджується матеріалами пенсійної справи.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого рішення та правомірність дій щодо нарахування суми переплати пенсії, у зв`язку із чим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, статтями 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247,255,295-297, п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Аканов