Рішення

від 31.08.2020 по справі 260/568/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2020 року м. Ужгород№ 260/568/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Кустрьо В.М.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Блохіної В.Ю.

представника відповідача - Ігнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 лютого 2020 року № Ф-5703-50, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що на підставі рішення Закарпатської обласної кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури №186 від 06.10.2006 року та у відповідності до виданого на його підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/555 від 18.10.2006 року, позивач набув право на зайняття адвокатською діяльністю. Відомості про останнього, як діючого адвоката, внесені до Єдиного реєстру адвокатів України. 29.01.2007 року позивач зареєструвався як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, номер запису про державну реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23240000000008745; обрав основним видом економічної діяльності (код виду економічної діяльності за КВЕД-2005): 74.11 Діяльність у сферах права, отримав довідку за формою 4-ОПП про взяття на облік як платник податку від 05.02.2007 року та обрав спрощену систему оподаткування. Станом на день розгляду даної справи, згідно відомостей ЄДРПОУ основним видом економічної діяльності позивача вже за новим класифікатором (КВЕД-2010) є: 69.10 Діяльність у сфері права, який, згідно з роз`ясненнями органів статистики, включає усі види економічної діяльності, які за КВЕД-2005 відносилися до позиції 74.11.

Протягом всього періоду позивачем як фізичною особою-підприємцем сплачувався єдиний податок з доходів, одержаних від підприємницької діяльності та сплачувався єдиний соціальний внесок і далі сплачується. Разом з тим, ГУ ДПС у Закарпатській області безпідставно, всупереч вимогам податкового законодавства було пред`явлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5703-50 від 06.02.2020 року, якою зобов`язано сплатити заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як для платника, який провадить незалежну професійну діяльність в розмірі 10924,42 грн., що призвело до подвійного оподаткування його діяльності. Також позивач вказав, що оскільки види його діяльності як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність співпадають, то він не повинен двічі сплачувати ЄСВ, оскільки у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відтак і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому додатково пояснивши, що позивач має статус фізичної особи-підприємця та є адвокатом та займається індивідуальною адвокатською діяльністю. У зв`язку із змінами в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач зобов`язаний сплачувати єдиний соціальний внесок як фізична особа-підприємець та як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. Крім цього, представник відповідача у своєму відзиві також зазначає, що відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України Габрієлян Артур Гарікович є адвокатом та займається індивідуальною адвокатською діяльністю, тобто є платником єдиного внеску згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону. Позивач не сплатив нарахований єдиний внесок, що свідчить про протиправну поведінку платника єдиного внеску, у зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін з приводу даного позову, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи на підставі рішення Закарпатської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №186 від 06.10.2006 року та у відповідності до виданого на його підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/555 від 18.10.2006 року, позивач набув право на зайняття адвокатською діяльністю. Відомості про останнього, як діючого адвоката, внесені до Єдиного реєстру адвокатів України. 29.01.2007 року позивач зареєструвався як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, номер запису про державну реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23240000000008745; обрав основним видом економічної діяльності (код виду економічної діяльності за КВЕД-2005): 74.11 Діяльність у сферах права, отримав довідку за формою 4-ОПП про взяття на облік як платник податку від 05.02.2007 року та обрав спрощену систему оподаткування(а.с.12-13).

29.01.2007 року позивач зареєструвався як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, номер запису про державну реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23240000000008745; обрав основним видом економічної діяльності (код виду економічної діяльності за КВЕД-2005): 74.11 Діяльність у сферах права, отримав довідку за формою 4-ОПП про взяття на облік як платник податку від 05.02.2007 року та обрав спрощену систему оподаткування(а.с.11). Станом на день розгляду даної справи, згідно відомостей ЄДРПОУ основним видом економічної діяльності позивача вже за новим класифікатором (КВЕД-2010) є: 69.10 Діяльність у сфері права, який, згідно з роз`ясненнями органів статистики, включає усі види економічної діяльності, які за КВЕД-2005 відносилися до позиції 74.11.

Протягом всього періоду, позивачем, як фізичною особою-підприємцем сплачувався єдиний податок з доходів, одержаних від підприємницької діяльності та сплачувався єдиний соціальний внесок і далі сплачується. Разом з тим, ГУ ДПС у Закарпатській області безпідставно, всупереч вимогам податкового законодавства було пред`явлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5703-50 від 06.02.2020 року, якою зобов`язано сплатити заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як для платника, який провадить незалежну професійну діяльність в розмірі 10924,42 грн., що призвело до подвійного оподаткування його діяльності(а.с.8). Також позивач вказав, що оскільки види його діяльності як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність співпадають, то він не повинен двічі сплачувати ЄСВ, оскільки у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відтак і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду за захистом, як він вважає, свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на те, що дана адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 520/3939/19.

Верховний Суд у мотивувальній частині рішення в зразковій справі зазначив, що відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI взяття на облік фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Разом з тим, згідно з п. 65.2 ст. 65 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому відповідно до пп.65.4.4 п.65.4 ст.65 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Крім того, факт наявності в особи статусу фізичної особи-підприємця виключає можливість її взяття на облік в податкових органах як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Відповідно до положень п.178.1, 178.2 ст.178 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст.65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 цього Кодексу.

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється ст.178 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Разом з тим, відповідно до положень ч. п.6.7 Розділу VI Порядку обліків платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Щодо питання обліку та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України № 2464-VI від 08.07.2010 року Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон від 08.07.2010 № 2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.1 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В силу вимог п. 4, 5 ч.1 ст.4 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Суд зазначає, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом № 2464-VI не передбачений.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI облік осіб, зазначених, зокрема, у п. 4, 5 ч.1 ст.4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених, зокрема, у п.4, 5 ч.1 ст.4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у п.4, 5 ч.1 ст.4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (ч.2 ст.5 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI).

Відповідно до ст.5 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330, (далі - Порядок № 1162), який є нормативно-правовим актом у розумінні ч.3 ст.117 Конституції України та джерелом права, яке застосовується судом, відповідно до ч.2 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах, зокрема, 4, 5 ч.1 ст.4 Закону № 2464 (п.3 розділу І Порядку № 1162).

Дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника єдиного внеску (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб-підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV (далі Закон від 15.05.2003 № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону від 15.05.2003 № 755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку № 1162.

Аналогічне твердження зазначено в п. 1 розділу ІІІ Порядку № 1162.

Аналіз положень Порядку № 1162 свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності Порядок №1162 не передбачає.

Суд зауважує, що оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно з Закону від 15.05.2003 № 755-IV, до нього не можуть застосовуватись положення ч.3 ст.5 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI.

Крім того, суд враховує, що відповідно до приписів ст.4, п.56.21 ст.56 ПК України одним з принципів податкового законодавства України є принцип презумпції добросовісності дій, рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання фіскальному органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено належними та допустимими доказами, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Такий підхід національного законодавства також узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини (справа "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", рішення від 23 липня 2002 року, п. 110). Зокрема Суд зазначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України при вирішенні суд справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява № 39766/05), "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06)).

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Судом в ході розгляду цієї адміністративної справи враховуються правові висновки Верховного Суду, що викладені 02.09.2019р. в Рішенні за результатами розгляду зразкової справи №520/3939/19. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019р. Рішення залишено без змін.

У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.7 КАС України: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення відповідача, як контролюючого органу, щодо нарахування позивачу єдиного внеску за ознакою незалежної професійної діяльності прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, є протиправним, порушує майнові права та інтереси позивача і зумовлює ситуацію, при якій платник податків двічі повинен сплачувати один і той самий збір, що є недопустимим.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5703-50 від 06.02.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1, 8, 9 та 10 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, про задоволення позовної вимоги позивача про стягнення із бюджетних асигнувань відповідача судових витрат за сплату судового збору у розмірі в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок), що сплачений згідно квитанції № 40275250979 від 06.03.2020 року.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 43197147) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю .

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 43197147) про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5703-50 від 06 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) станом на 31 січня 2020 року донараховано недоїмку зі сплати єдиного внеску у розмірі 10924,42 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ - 39393632) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 840, 80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 10.09.2020 року.

СуддяС.А. Гебеш