Рішення

від 01.09.2020 по справі 826/5974/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2020 року м. Київ № 826/5974/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд доДержавної архітектурно - будівельної інспекції України провизнання незаконними та скасування постанов

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд (далі також - позивач, ТОВ Укрінжинірбуд ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі також - відповідач, ДАБІ), в якому просить суд:

1) визнати незаконними та скасувати постанови Департаменту Державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду від 25 березня 2016 року №044/40-212-10/2403, №043/40-212-10/2402, №045/40-212-10/2404 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ Укрінжинірбуд у розмірі 509 860, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Укрінжинірбуд зазначає, що про позапланову перевірку Товариство повідомлено не було, представники позивача при її проведенні були відсутні, про розгляд матеріалів встановлених перевіркою порушень відповідач не повідомляв. Також позивач зазначає, що ТОВ Укрінжинірбуд для виконання робіт із будівництва об`єкту Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями (секція №4) по вул. Покришкіна, 8 в у місті Вінниці не укладало будь-яких договорів підряду із замовником будівництва, проектна документація на будівництво об`єкту замовником не передавалась та позивач не має будь-якого відношення до будівництва вказаного об`єкта будівництва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Верховний Суд постановою від 06 лютого 2020 року скасував рішення судів попередніх інстанцій та справу №826/5974/16 направив на новий розгляд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2020 року справу передано судді Аблову Є.В .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року прийнято адміністративну справу №640/24956/19 до провадження та подальший її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

ДАБІ, будучи належним чином повідомленою про відкриття провадження у справі, відзиву на позовну заяву, а також заяви про продовження процесуальних строків для надання відзиву, суду не надала.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи те, що провадження у цій справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то справа надалі повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, тобто за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

10 березня 2016 року ДАБІ проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Укрінжинірбуд на об`єкті будівництва Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 4) по вул. Покришкіна, 8в у м. Вінниці, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2016 року.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ Укрінжинірбуд здійснюється будівництво секції № 4 багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вулиці Покришкіна, 8в у місті Вінниці.

Під час проведення перевірки проектна документація на об`єкті перевірки відсутня. Перевіркою виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності:

1) будівельні роботи на об`єкті будівництва фактично були розпочаті за відсутності документа, що надає право на виконання будівельних робіт, самочинно розпочате будівництво багатоповерхового житлового будинку по вулиці Покришкіна, 8в (секція № 4). Таким чином, замовником та підрядником порушені вимоги частини першої статті 34 та частини першої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466);

2) будівельні роботи на об`єкті виконуються за відсутності належним чином затвердженої проектної документації та робочої документації, що є порушенням статті 27 Закону України Про архітектурну діяльність ;

3) на об`єкті відсутні робочі креслення, виконавчі схеми, загальний журнал робіт, журнали спеціальних робіт, що є порушенням вимог пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва ;

4) будівельні роботи проводяться з порушенням вимог ДБН, а саме - будівельні роботи виконуються без підтвердження належної якості попередньо виконаних робіт і без складання актів на закриття прихованих робіт, що є порушенням вимог пунктів 9.8 та 9.8.1 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва .

Зазначені в акті порушення також вказані у протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 березня 2016 року та вказано, що розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 15:00 годині 25 березня 2016 року у приміщенні Державної архітектурно-будівельної інспекції України за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

Посадовими особами ДАБІ складено протоколи разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2016 року.

Припис вимагає забезпечити дотримання вимог державних будівельних норм для житлових будинків у термін до 10 квітня 2016 року.

25 березня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу Чучмій А.В. винесено оскаржувані постанови:

- № 044/40-212-10/2403 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 124 020, 00 грн;

- № 043/40-212-10/2402 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 24 804, 00 грн;

- № 045/40-212-10/2404 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 62 010, 00 грн.

Позивач, вважаючи спірні постанови протиправними, звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі по тексту - Порядок № 553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб`єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю.

Також, пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно - будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно - будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2020 року у справі №826/5974/16, важливість проведення перевірки у присутності саме уповноваженого представника суб`єкта містобудівної діяльності обумовлена тим, що тільки за такої умови відповідним суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, можуть бути реалізовані права, гарантовані Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком № 533, зокрема: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно - будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно - будівельного контролю за результатами перевірки.

Матеріалами справи встановлено, що позапланову перевірку на об`єкті будівництва Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 4) по вул. Покришкіна, 8-В у м. Вінниці проведено 10 березня 2016 року на підставі колективного звернення громадян, за результатами якої складено акт перевірки, припис про усунення виявлених порушень та три протоколи від 10 березня 2016 року. Вказана перевірка проведена у присутності представника суб`єкта будівництва - керівника проекту ОСОБА_2 , про що зазначено у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 березня 2016 року та акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2016 року.

Згідно з положеннями частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Так, представництво юридичної особи за законом визначено Господарським кодексом України.

Відповідно до частини другої статті 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Частинами третьою та п`ятою статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Представництво за довіреністю урегульовано статтею 244 Цивільного кодексу України, відповідно до якої представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 246 Цивільного кодексу України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Згідно з положеннями частини першої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що представляти інтереси юридичної особи перед третіми особами, у тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування, без довіреності уповноважені власники, керівники підприємств або інші особи, визначені в установчих документах підприємства та відомості, про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Інші особи можуть вважатися уповноваженими представниками юридичної особи лише за наявності належним чином оформленої довіреності або перебування з такою юридичною особою у трудових відносинах на посадах, які в силу актів законодавства дозволяють бути представником такої особи у певних правовідносинах.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 2а-1670/4908/12, від 25 травня 2018 року у справі № 810/1885/13-а, від 21 листопада 2019 року у справі № 826/5857/16.

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12 травня 2014 року уповноваженим представником підприємства у правовідносинах з третіми особами, який може вчиняти дії без довіреності зазначений керівник - Базюта Зіновій Володимирович.

При цьому, жодних інших відомостей про видачу ОСОБА_2 довіреності в установленому порядку на представництво ТОВ Укрінжинірбуд матеріали справи не містять.

Крім того, згідно листа ТОВ Укрінжинірбуд від 29 вересня 2016 року №183 вбачається, що станом на 29 вересня 2016 року ОСОБА_2 , який зазначений в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2016 року та протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 березня 2016 року, складених за наслідками позапланової перевірки об`єкту будівництва Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями (секція № 4) по вул. Покришкіна, 8в у м. Вінниці , як представник суб`єкта будівництва - керівник проекта не є і не був ніколи до цього часу працівником ТОВ Укрінжинірбуд , не перебуває і не перебував в будь - яких інших трудових стосунках із вказаним підприємством.

Таким чином, відповідач провів позапланову перевірку за присутності ОСОБА_2 , який станом на час її проведення не мав повноважень на представництво ТОВ Укрінжинірбуд у правовідносинах з органами державної влади.

Разом з тим, вирішуючи питання, чи правомірно притягнуто позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає, що частиною першою статті 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Статтею 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єктів містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів, суб`єктів містобудування, які виконують будівельні роботи, суб`єктів містобудування, які виготовляють будівельні матеріали тощо.

Отже відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності несуть лише ті суб`єкти містобудування, які вчинили протиправні діяння. Водночас факт правопорушення повинен бути належним чином зафіксований та доведений у законний спосіб.

Пунктами 19, 21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі по тексту - Порядок №244), передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Матеріалами справи встановлено, що 17 березня 2016 року підприємством отримано лист ДАБІ від 10 березня 2016 року №40-212-10/1728 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями (секція № 4) по вул. Покришкіна, 8в у м. Вінниці до якого було долучено копію акта перевірки, оригінал припису та три протоколи про правопорушення від 10 березня 2016 року, що підтверджується доводами позивача, викладеними у позовній заяві (том 1, а.с. 7).

Таким чином, відповідачем на виконання вимог пункту 21 Порядку № 533 направлено на адресу позивача акт, припис та протоколи про правопорушення від 10 березня 2016 року, у яких зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 25 березня 2016 року о 15 год. 00 хв., а тому позивача було вчасно повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Проте, позивач, отримавши копію акту від 10 березня 2016 року, припис та протоколи про правопорушення від 10 березня 2016 року, не скористався наданими йому Порядком № 533 правами, зокрема: подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю; вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства.

Разом з тим, порушення, встановлені під час здійснення перевірки, викладені в акті, приписі та постанові, позивачем не оскаржуються.

Відтак, з урахуванням встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були вчинені усі визначені законом дії для проведення перевірки у присутності представника ТОВ Укрінжинірбуд , повідомлення останнього про результати перевірки та можливість їх оскарження під час розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач, приймаючи спірні постанови, діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятих постанов та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд (код ЄДРПОУ 04012299, адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Маланюка, 101)

Відповідач: Державна архітектурно - будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912, 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26)