Рішення

від 10.09.2020 по справі 288/1061/20

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1061/20

Провадження № 2/288/352/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань - Костюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визнання права власності на Ѕ частки земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач)про визнання права власності на Ѕ частки земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, в якому вказує, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті батька.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим ОСОБА_3 , державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області 28.04.2017 року за реєстром № 570, ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) (на 1/2 ідеальну частину спадщини) розміром 5,03 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває в колективній власності КСП Ленінська правда , в смт.Корнин, Попільнянського району, Житомирської області.

Згідно рішення Корнинської селищної рада затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 4,4650 га (кадастровий номер - 1824755400:03:000:0537) ОСОБА_2 , 1/2 частина, ОСОБА_4 , 1/2 частина, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Корнинської селищної ради та передано у власність земельну ділянку вищевказаним громадянам.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку позивач звернулась до нотаріуса, однак отримала відмову у зв`язку з тим, що не подала документів, що підтверджують реєстрацію права власності на Ѕ частку земельної ділянки.

Позивач просить визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 4,4650 га, яка розташована на території Корнинської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області, кадастровий номер - 1824755400:03:000:0537, цільове призначення: для ведення товарного сількогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду лист в якому просив справу розглядати без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог заперечують.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18 березня 2019 року відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис № 4855.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

08 червня 2013 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та після державної реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

Згідно довідки № 57/02-14 від 14 червня 2019 року виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Юлією Борисівною та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56539806 від 14 червня 2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті батька.

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0130181 виданого головою Попільнянської районної державної адміністрації 30 липня 1997 року, члену колективного сільськогосподарського підприємства Ленінська правда , розташованого за адресою: смт. Корнин, Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_9 , на підставі рішення Попільнянської районної державної адміністрації від 20 червня 1997 року № 178, в тому що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Ленінська правда , розміром 5,03 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим ОСОБА_3 , державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області 28 квітня 2017 року за реєстром № 570, ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) (на 1/2 ідеальну частину спадщини) розміром 5,03 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває в колективній власності КСП Ленінська правда , в смт.Корнин, Попільнянського району, Житомирської області.

Вищевказане свідоцтво зареєстровано в Спадковому реєстрі, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28 квітня 2017 року № 47573074.

Відповідно до офіційного державного сайту проведення нормативної грошової оцінки нормативно грошова оцінка 1/2 частки земельної ділянки становить 103464,10 грн.:2 = 51732,05 грн.

Рішенням Корнинської селищної рада № 756 від 20 березня 2019 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 4,4650 га (кадастровий номер - 1824755400:03:000:0537,витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20 серпня 2019 року №НВ - 1809868552019) ОСОБА_2 , 1/2 частина, ОСОБА_4 , 1/2 частина, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Корнинської селищної ради та передано у власність земельну ділянку вищевказаним громадянам.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 лютого 2020 року виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Юлією Борисівною, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частину в праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером - 1824755400:03:000:0537, в зв`язку з не подано документів, що підтверджують реєстрацію права власності на Ѕ частку земельної ділянки.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 131 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. а ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Частина 5 даного Указу вказує, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва № 666/94 від 10.11.1994 року, право на земельну частку (пай) є об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV , визначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Як передбачено з вищевказаного Закону, в редакції чинній на даний час, головним тимчасовим розпорядником не витребуваних та нерозподілених земель є органи місцевого самоврядування.

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України , громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 5 вищевказаного Закону визначає, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Як вбачається з статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1216 , 1218 Цивільного Кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов`язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно частини 1 статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до статті 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з частини першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям ; Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року № 7; Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV; статтями, 131, 152 Земельного Кодексу України; статтями 373, 374, 386, 392, 1217, 1220-1221, 1223, 1225, 1235, 1268-1270, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 211, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визнання права власності на Ѕ частки земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 4,4650 га, яка розташована на території Корнинської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області, кадастровий номер - 1824755400:03:000:0537, цільове призначення: для ведення товарного сількогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко