Ухвала

від 09.09.2020 по справі 400/2912/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

09 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2912/19

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Скрипченко В.О., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УРБАН КОНСТРАКТ" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року адміністративний позов ТОВ "УРБАН КОНСТРАКТ" був задоволений.

Не погоджуючись з судовим рішенням 27 серпня 2020 року Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтуванням причин такого пропуску зазначено, що згідно з п. 1 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку. Крім того, враховуючи, що останній день подачі скарги припадав на вихідний - 23.08.2020 р., а 24.08.2020 року державне свято, то останній день подачі скарги є 25.08.2020 року - як перший робочий день. Повний текст рішення суду від 08.07.2020 року управління отримало 23.07.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, суддя-доповідач дійшов висновку, що вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення Миколаївського окружного адміністративного суду складено та підписано 08 липня 2020 року.

Разом з тим, всупереч твердженням апелянта, матеріали справи містять список розсилки поштової корекпонденції Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року про надсилання на адрессу управління копії рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року (а.с. 115).

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення управлінням отримано 16.07.2020 року (а.с. 116).

З урахуванням викладеного суддя вважає неповажними підстави пропуску строку, зазначені в клопотанні управлінням.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме не сплачено судовий збір.

Одночасно апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати до ухвалення судового рішення у справі або звільнення від сплати судового збору, враховуючи майновий стан управління.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Апелянтом не надано доказів на підтвердження наявності визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» обставин для звільнення від сплати збору, зокрема скрутного майнового стану.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що звільнення та відстрочення судом від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати до ухвалення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем - юридичною особою, заявлено майнову вимогу у сумі 180 630,00 грн. та вимогу немайнового характеру.

До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору (п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подачу цієї апеляційної скарги на постанову суду 1-ї, судовий збір сплачується у розмірі 150% від тієї суми, яку слід було сплатити до суду 1-ї інстанції.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1921,00 грн..

Частиною 2 ст. 4 Закону №3674 визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- майнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір складає 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір складає 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону №3674 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 4630,45 грн. х 150% = 6945,67 грн..

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 6945,67 грн. за подання апеляційної скарги за наступними реквізитами:

банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998;

код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» ;

відомча ознака « 81» (Апеляційні адміністративні суди):

рахунок UA058999980313181206081015008,

отримувач - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101

код за ЄДРПОУ отримувача - 38016923.

Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями ст. ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Визнати вказані Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області підстави поновлення строку - неповажними.

У задоволенні клопотання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про відстрочення сплати до ухвалення судового рішення у справі або звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а якщо заяву не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.О. Скрипченко