Постанова

від 08.09.2020 по справі 620/423/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/423/20 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Кучми А.Ю.,

Лічевецького І.О.,

При секретарі: Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача: Чередниченко А.М.,

представника відповідача: Бисикало Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рустал до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальність Рустал звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 00000510500 від 31.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що підприємство не допускало порушень податкового законодавства та відсутні правові підстави для застосування штрафу за відсутність реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, оскільки на підставі укладених договорів поставки нафтопродуктів відбувалась реалізація Суміш вуглеводнів. Бензино - лігроїнова фракція ТУ У 23.2-31514949-004:2009, код товару згідно УКТ ЗЕД - 2709009000, який не є підакцизним товаром.

Вказує, що висновки акту перевірки ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу, оскільки жодних досліджень товару податковий орган не проводив.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 00000510500 від 31.10.2019.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рустал судові витрати в розмірі 14654,53 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наведені у ТУ У 23.2-31514949-004:2009 фізико-хімічні властивості Суміші вуглеводнів. Бензино - лігроїнова фракція не дають змоги вирішити питання відповідності зазначеного товару певному коду УКТ ЗЕД, що унеможливлює визначення ставки акцизного податку.

Враховуючи, що позивач здійснював реалізацію Суміші вуглеводнів. Бензино - лігроїнова фракція , яка вироблялася по ТУ У 23.2-31514949-004:2009 ТОВ Алекспром та класифікується у товарній позиції 2710 як середній дистилят для специфічних процесів переробки в одній з товарних підкатегорій в залежності від вмісту сірки й відноситься до підакцизних товарів, без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, тому податкове повідомлення - рішення № 00000510500 від 31.10.2019 є правомірним.

Щодо витрат на правову допомогу, то апелянтом звернуто увагу на те, що вартість адвокатських послуг є неспівмірним з розміром витрат на оплату послуг адвоката, так як дана справа не є складною, та відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що відповідач, здійснюючи класифікацію зазначеної суміші в одній товарній підкатегорії залежно від вмісту сірки не здійснював відбирання зразків та не вживав заходів для проведення експертизи нафтопродуктів, тобто здійснив класифікацію товарів лише за назвою, що свідчить про неправомірність оскаржуваного рішення.

Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Рустал щодо повноти складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період з 01.12.2018 по 01.04.2019, за результатами якої складений Акт № 34/05/38543935 від 03.10.2019, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України в частині відсутності з вини платника акцизного податку складених та зареєстрованих в установленому порядку в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизних накладних (а.с 61-69).

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що, враховуючи факт реалізації товару Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція за перевіряємий період загальним об`ємом 111192 л Товариство з обмеженою відповідальністю Рустал повинно було скласти та зареєструвати в установленому порядку в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизні накладні.

21 жовтня 2019 року позивачем було подано заперечення до вищевказаного акту, на які листом від 29.10.2019 № 1571/10/25-01-05-04 відповідачем надано відповідь, згідно якої аргументи позивача не є достатньо обґрунтованими та не можуть бути враховані при винесенні податкового повідомлення-рішення (а.с. 70-79).

На підставі вказаного Акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 № 00000510500, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за платежем Акцизний податок на пальне у cумі 380301,51 грн. (а.с. 80-81).

Вважаючи вказане рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вказана суміш не відноситься до підакцизних товарів згідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового Кодексу України, відтак податкове повідомлення-рішення № 00000510500 від 31.10.2019 є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Підпунктом 14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що пальне - це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

При цьому, у відповідності до пункту 231.1. статті 231 Податкового кодексу України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Згідно з пунктом 231.3 статті 231 Податкового кодексу України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

За правилами пункту 231.5 статті 231 Податкового кодексу України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Технафтсервіс СП на підставі договорів поставки нафтопродуктів № 23/02-01 від 23.02.2018, № 02/01-02 від 02.01.2019 здійснило постачання Товариству з обмеженою відповідальністю Рустал нафтопродукту: Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція , ТУ У 23.2-31514949-004:2009, виробник ТОВ Алекспром (а.с. 12-21, 29, 31-47).

У подальшому, придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю Технафтсервіс СП нафтопродукт позивачем було реалізовано ПМП Нова Генерація на підставі договорів поставки нафтопродуктів № 01/18 від 02.01.2018 та № 01/19 від 02.01.2019, що підтверджується видатковими накладними № 21 від 03.12.2018, № 8 від 14.03.2019, № 11 від 23.03.2019, товарно-транспортними накладними № 03/12 від 03.12.2018, № 14/03 від 14.03.2019, № 23/03-1 від 23.03.2019, платіжними дорученнями № 151 від 15.01.2019, № 157 від 16.01.2019, № 169 від 21.01.2019, № 172 від 22.01.2019, банківськими виписками за 26.04.2019, 03.05.2019, 06.05.2019, 08.05.2019, податковими накладними № 25 від 03.12.2018, № 8 від 14.03.2019 та № 11 від 23.03.2019 (а.с. 22-28, 30, 48-60).

З огляду на викладене, спірним питання є правомірність віднесення контролюючим органом операцій з реалізації Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція ТУ У 23.2-31514949-004:2009 до підакцизних товарів, що мало наслідком винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю у позивача зареєстрованих накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за результатом операцій з реалізації вказаного нафтопродукту.

Так, правила, за якими здійснюється класифікація товарів в УКТ ЗЕД, визначені в Основних правилах інтерпретації УКТ ЗЕД - складовій Митного тарифу України (додаток до Закону Про Митний тариф України ) (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД).

Пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Пунктом 2 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Згідно пункту 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

У відповідності до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Отже, цими правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 22.04.2019 по справі № 826/8970/16 та від 31.05.2019 у справі № П/811/771/16.

Як свідчать матеріали справи, контролюючий орган, класифікуючи поставлений позивачем нафтопродукт у товарній позиції 2710, керувався листом Департаменту адміністрування митних платежів та митно - тарифного регулювання від 25.02.2019 № 483/99-99-19-03-03-18, у якому зазначено, що Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція класифікується у товарній позиції 2710 як середній дистилят для специфічних процесів переробки в одній з товарних підкатегорій залежно від вмісту сірки (2710191110; 2710191120; 2710191190) (а.с. 130).

При цьому, вказаний лист містить посилання на лист ДП Науково - дослідний інститут нафтопереробної та нафтохімічної промисловості Масма від 19.02.2020 № 14.

Втім, такий лист ДП Науково - дослідний інститут нафтопереробної та нафтохімічної промисловості Масма ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій надано не було.

У той же час, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на лист ТОВ Алекспром від 17.04.2019 № 3/170419, який є виробником продукції Суміш вуглеводнів. Бензино - лігроїнова фракція , згідно якого вказана суміш відповідає вимогам ТУ У 23.2-31514949-004:2009 та відноситься до коду УКТ ЗЕД 2709 00 90 00 та не відноситься до підакцизної групи товарів (а.с. 93).

Вказані обставини також підтверджуються висновком експерта Сумської торгово - промислової палати № С5-38 від 05.09.2012, за змістом якого Суміш вуглеводнів. Бензино - лігроїнова фракція використовується для подальшого фракціонування та для інших нафтохімічних виробництв і відповідає вимогам коду УКТ ЗЕД 2709 00 90 00 (а.с. 94).

Крім того, згідно експертного висновку Київської торгово - промислової палати № К-1416/2 від 04.10.2019 Суміш вуглеводнів. Бензино - лігроїнова фракція з урахуванням результатів аналізу, викладених в протоколі від 25.03.2019 № 31/П-19 Випробувального центру ДП НДІННП Масма відповідає коду 2709 00 90 00 (а.с. 99-101).

Згідно сертифікату відповідності АА № 000281, виданого Органом з сертифікації нафтопродуктів та систем якості Масма - СЕПРО , Суміш вуглеводнів. Бензино - лігроїнова фракція , вироблена ТОВ Алекспром відповідає вимогам ТУ У 23.2-31514949-004:2009, відноситься до коду УКТ ЗЕД 2709 00 90 00 (а.с. 98).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно класифіковано придбану та реалізовану Суміш вуглеводнів. Бензино - лігроїнова фракція за кодом товару УКТ ЗЕД 2709 00 90 00 (нафта або нафтопродукти сирi, одержанi з бiтумiнозних порiд (мінералів): - iншi) на підставі висновку експерта та інформації виробника таких нафтопродуктів.

У той же час, відповідач, класифікуючи зазначену суміш нафтопродуктів в одній з товарних підкатегорій 2710 не здійснював відбирання зразків та не вживав заходів для проведення експертизи нафтопродуктів, тобто, здійснив класифікацію лише за назвою товару.

При цьому, згідно додаткової примітки до товарної позиції 2710 (с) групи 27 Митного тарифу України термін середні дистиляти (товарні категорії 2710 19 11 - 2710 19 29) означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 90 об.% яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 210 градусів Цельсія і 65 об.% або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі 250 градусів Цельсія (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86).

Однак, згідно паспорту якості № 3770 від 03.12.2018 вбачається, що температура перегонки 85% суміші, придбаної позивачем, за результатами випробування складає не вище 178 градусів Цельсія, згідно паспортів якості № 277 від 14.03.2019 та № 374 від 23.03.2019 - температура перегонки 85% суміші за результатами випробування складає не вище 180 градусів Цельсія (а.с .17, 44, 45).

Таким чином, вироблені ТОВ Алекспром нафтопродукти за основним показником по температурі не відносяться до середніх дистилятів , тому відповідачем необґрунтовано віднесено вироблену ТОВ Алекспром Суміш вуглеводнів. Бензино - лігроїнова фракція до товарної позиції 2710.

Як наслідок, вказана суміш не відноситься до підакцизних товарів згідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового Кодексу України, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 00000510500 від 31.10.2019 є протиправним і підлягає скасуванню.

Посилання апелянта на те, що у Торгово-промислової палати відсутня компетенція щодо прийняття загальнообов`язкових рішень про присвоєння певному товару коду згідно УКТ ЗЕД, колегія суддів оцінює критично, так як відповідно до частини другої ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

У силу вимог частини першої ст. 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Таким чином, у разі сумніву щодо змісту наданого позивачем висновку, контролюючий орган має право звернутися до іншого суб`єкту оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати вказаний висновок.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом у цій справі в розмірі 8950 грн, то колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача вказаного розміру заявлених позивачем витрат на оплату послуг адвоката, так як така сумма є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Твердження апелянта про неспівмірність таких послуг колегія суддів не приймає до уваги, оскільки контролюючим органом не наведено обставин, за наявності яких суд повинен зменшити вказану суму витрат.

Окрім того, враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5704,53 грн. згідно платіжного доручення від 23.01.2020 №341, тому вказані витрати також підлягають стягненню з відповідача.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо відшкодування судових витрат у розмірі 2000 грн за надання професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини третьої ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Тобто, витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами.

У силу вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною п`ятою ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

У свою чергу, відповідно до частин шостої та сьомої ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, з аналізу наведених правових норм, вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 02.01.2020 укладено договір про надання юридичних послуг з Адвокатом Чередніченко Андрієм Миколайовичем.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу згідно вказаного договору представником позивача до суду було додано акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31.07.2020, звіт про виконану роботу відповідно до яких витрати становлять 2000 грн.

Крім того, представником позивача додано видатковий касовий ордер від 31.07.2020 у сумі 2000 грн.

Відтак, наданими доказами підтверджується факт понесення ним витрат на професійну правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу в цій справі та їх розмір.

Разом з тим, колегія суддів враховує правові висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) в якій Суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

При цьому, статтею 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Оцінюючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що вартість послуги з ознайомлення з апеляційною скаргою у розмірі 400 грн є наслідком складення проекту відзиву на апеляційну скаргу, подання якої без ознайомлення з такою апеляційною скаргою є неможливим, відтак, на думку колегії суддів, послуга ознайомлення з апеляційною скаргою входить до послуги щодо складення відзиву на апеляційну скаргу, які є взаємозалежними та не виключають одна одну.

Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу лише на суму 1600 грн, є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, що відповідає критерію реальності таких витрат.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року - залишити без змін.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рустал про відшкодування судових витрат за надання професійної правничої допомоги - задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рустал за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області витрати на правову допомогу в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді А.Ю. Кучма

І.О. Лічевецький