Постанова

від 09.09.2020 по справі 640/20288/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20288/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київенергомонтаж до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм Р , П , -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ НВЦ Полі сервіс (код 37506583) за квітень, грудень 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, про що складено відповідний Акт від 26 червня 2019 року №383/26-15-14-01-03/30401875 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 19-35).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування на суму 197714,00 грн. за 2017 рік; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 33369,00 грн. суми податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, в тому числі на 8000,00 грн. за квітень 2017 року та на 25369,00 грн. за грудень 2017 року.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форм Р , П від 22 липня 2019 року №№09502615140103, 09512615140103, якими Позивачу збільшено на 41711,00 грн. суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у тому числі на 33369,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 8342,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); зменшено на 197714,00 грн. суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік.

Позивачем у ТОВ НВЦ Полісервіс на підставі усної домовленості придбано футлярні блоки Типів № 1 № 2.

ТОВ НВЦ Полісервіс Позивачу виставлено Рахунки-фактури, видано Видаткові та Податкові накладні (Т.1, а.с.63-67, 71-74).

Як зазначено Позивачем в позовній заяві, перевезення товару здійснювалось вантажним фургоном Volkswagen Transporter Kasten з номерним знаком НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (Т.1, а.с. 75).

А як вбачається з Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2017 року, Акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 за серпень 2017 року, Позивачем за Договором від 10.04.2017 №ТЖ17, укладеним між ним та генпідрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю Залізобуд , виконувались будівельні роботи на об`єкті будівництва Будівництво торгово-розважального комплексу з житловим будинком, з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вул. Маршала Тимошенка, 21 в Оболонському районі м. Києва. Електрообладнання. Житлова секція. , тому придбані у ТОВ НВЦ Полісервіс товари використано Позивачем в його господарській діяльності.

Відповідач на підтвердження відсутності факту реального здійснення господарських операцій посилається на Вирок Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2017 у справі 757/56085/16-к.

Дійсно, як вбачається з Вироку Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2017 у справі 757/56085/16-к за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою ст. 358, частиною першою ст.205 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 , 26.06.2015 року в денний період часу підробив документи ТОВ НВЦ Полісервіс (код ЄДРПОУ 37506583) з метою їх використання іншими особами. Так 26.06.2016 ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, бажаючи настання юридичних наслідків з метою прикриття незаконної діяльності, перебуваючи в приміщенні державного реєстратора реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Печерського району Головного управління юстиції у м. Києві за адресою м. Київ, вул. Суворова 19, заповнив, підписав та подав Реєстраційну карту про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , Довіреність від 26.06.2015 та Наказ про призначення на посаду директора №3-К від 26.06.2015, в які внесені неправдиві відомості. На підставі зазначених документів, Державним реєстратором проведено державну реєстрацію ТОВ НВЦ Полісервіс (код ЄДРПОУ 37506583), про внесення змін до установчих документів та змін відомостей про юридичну особу ТОВ НВЦ Полісервіс (код ЄДРПОУ 37506583), призначення директором товариства ОСОБА_1 , юридична адреса товариства: м. Київ, вул. Червоноармійська 139 .

Зазначеним Вироком, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.05.2018, затверджено Угоду від 11 листопада 2017 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Мазуриком С.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості; ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою ст.358 Кримінального кодексу України, та призначено йому узгоджене покарання у виді обмеження волі строком на один рік; ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою ст. 205 Кримінального кодексу України, та призначено йому узгоджене покарання у виді 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.; відповідно до вимог ст.70 Кримінального кодексу України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.; на підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням іспитового строку на 1 рік.

Проте, Постановою Верховного Суду від 20.12.2018 касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 , директора ТОВ НВЦ Полісервіс Марківа Д.В., засновника ТОВ НВЦ Полісервіс Пасічника М.М. та представника Мех Н.В. в інтересах засновника ТОВ НВЦ Полісервіс ОСОБА_2 задоволено частково; Вирок Печерського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року та Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2019 у затвердженні Угоди від 11.11.2017 року про визнання винуватості, укладеної між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 Мазуриком С.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 відмовлено; обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою ст. 358, частиною першою ст.205 Кримінального кодексу України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 6.

У даній справі в судовому засіданні суду першої інстанції допитано у якості свідка директора ТОВ НВЦ Полісервіс ОСОБА_1 .

Як пояснив Свідок, в охоплений перевіркою період він з огляду на хворобу матері рідко знаходився на робочому місці у зв`язку з чим, первинні документи за Договором з ТОВ НВЦ Полісервіс підписувались його заступником з правом підпису ОСОБА_3 , якого Наказом ТОВ НВЦ Полісервіс Про призначення ОСОБА_3 на посаду Заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Полісервіс від 02.07.2015 №4-К призначено на посаду Заступника директора з правом першого підпису банківських та фінансових документів з 02.07.2015 (Т.1, а.с.95).

Свідок у судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив реальність здійснення господарських операцій з Позивачем, а саме поставку футлярних блоків. Поставлений ТОВ НВЦ Полісервіс товар Позивачем оплачено у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з частиною п`ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №818/1104/17 за позовом Приватного науково-виробничого підприємства Практика до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано: Податкові та Видаткові накладні, Платіжні доручення, Оборотно-сальдову відомість по рахунку.

Отже, Позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій, оскільки з наданих ним первинних документів встановлено зв`язок між фактом придбання товарів і подальшою його господарською діяльністю.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано .

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 09.09.2020 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.