Постанова

від 09.09.2020 по справі 640/18621/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18621/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм-Сервіс до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про зупинення реєстрації податкових накладних зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Прайм-Сервіс (далі - ТОВ Прайм-Сервіс ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: від 06.08.2018р. №871620/35838137 про відмову в реєстрації ПН від 03.11.2017р. №12, від 06.08.2018р. №871622/35838137 про відмову в реєстрації ПН від 13.11.2017р. № 28, від 06.08.2018р. №871621/35838137 про відмову в реєстрації ПН від 13.11.2017р. №29;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань розгляду скарг, а саме: від 27.08.2018 №27246/35838137/2 щодо оскарження Рішення від 06.08.2018р. №871620/35838137, від 27.08.2018р. №27245/35838137/2 щодо оскарження Рішення від 06.08.2018р. №871622/35838137, від 27.08.2018р. №27227/35838137/2 щодо оскарження Рішення від 06.08.2018р. №871621/35838137 про залишення скарг без задоволення, а Рішення комісії без змін;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за датою їх подання до реєстрації, а саме: ПН №12 від 03.11.2017р., ПН № 28 від 13.11.2017р., ПН від 13.11.2017р. №29.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних контролюючий орган в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, вважає, що ними відповідачу було надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним від 03.11.2017р. №12, від 13.11.2017р. № 28, від 13.11.2017 р. №29.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: від 06.08.2018 р. №871620/35838137 про відмову в реєстрації ПН від 03.11.2017р. №12, від 06.08.2018р. №871622/35838137 про відмову в реєстрації ПН від 13.11.2017р. № 28, від 06.08.2018р. №871621/35838137 про відмову в реєстрації ПН від 13.11.2017р. №29.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за датою їх подання до реєстрації, а саме: ПН №12 від 03.11.2017р., ПН № 28 від 13.11.2017р., ПН від 13.11.2017р. №29.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань розгляду скарг, а саме: від 27.08.2018 №27246/35838137/2 щодо оскарження Рішення від 06.08.2018р. №871620/35838137, від 27.08.2018р. №27245/35838137/2 щодо оскарження Рішення від 06.08.2018р. №871622/35838137, від 27.08.2018р. №27227/35838137/2 щодо оскарження Рішення від 06.08.2018р. №871621/35838137 про залишення скарг без задоволення, а Рішення комісії без змін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час прийняття рішення неповно встановлено всі обставини у справі, чим порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує на те, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом, оскільки спірне рішення прийнято у зв`язку з ненаданням позивачем копій документів достатніх для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ПРАЙМ-СЕРВІС здійснює оптову торгівлю залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (код КВЕД 46.74), оптову торгівлю деревиною, будівельними та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73) тощо.

Так, між позивачем та ТОВ "СІСТЕМ ІНВЕСТ 2015" укладено усний договір поставки товару (Дюбель 13x185мм з круглою манжетою для кріплення покрівельної ізоляції, нейлоновий; Саморіз 4,8x100мм для кріплення покрівельної ізоляції до металу з головкою під РН-2).

На підтвердження виконання умов даного усного Договору Позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру на оплату товару від 03.11.2017р. №ПС-0000357 на загальну суму з ПДВ 162192,00 грн (в т.ч. ПДВ - 27 032,00 грн); видаткова накладна №ПС-0000492 на загальну суму з ПДВ 162192,00 грн (в т.ч. ПДВ - 27 032,00 грн).

ТОВ "СІСТЕМ ІНВЕСТ 2015" було здійснено попередню оплату у розмірі 162192,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 27 032,00 грн.) на рахунок Позивача, що підтверджується банківською випискою.

Позивачем за правилом першої події, було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН ПН від 03.11.2017р. №12.

Разом з тим, між позивачем та ТОВ "МОНТАЖСПЕЦБУД" укладено усний договір поставки товару (Щебінь із природного каменю .фракція 10-20 MM М1000; Щебінь із природного каменю .фракція 40-70 MM М1000; Щебінь із природного каменю .фракція 10-20 MM М800; Щебінь із природного каменю .фракція 20-40 MM М800; Щебінь із природного каменю .фракція 20-40 MM М600; Пісок природний, рядовий; Цегла керамічна одинарна повнотіла, розміси 250x120x65 мм, марка М100).

На підтвердження виконання умов даного усного Договору Позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру на оплату товару №ПС-0001505 від 11.11.2017 р. на загальну суму з ПДВ 88200,07 грн (в т.ч. ПДВ - 14700,01 грн); видаткова накладна №ПС-0000511 від 13.11.2017 р. на загальну суму з ПДВ 88200,07 грн (в т.ч. ПДВ - 14700,01 грн).

ТОВ "МОНТАЖСПЕЦБУД" було здійснено попередню оплату у розмірі 88200,07 грн. (в т.ч. ПДВ - 14700,01 грн.) на рахунок Позивача, що підтверджується банківською випискою.

Позивачем за правилом першої події, було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН ПН від 13.11.2017р. №28.

Також, між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено усний договір поставки товару (Вентилятор відцентрований ВЕНТС 125ВК; Бойлер електричний Roda Palladium 200).

На підтвердження виконання умов цього усного Договору Позивачем надано суду документи: рахунок-фактуру на оплату товару №ПС-0001517 від 13.11.2017 р. на загальну суму з ПДВ 17955,00 грн (в т.ч. ПДВ - 2992,50 грн); видаткова накладна №ПС-0000510 від 13.11.2017 р. на загальну суму з ПДВ 17955,00 грн (в т.ч. ПДВ - 2992,50 грн).

ФОП ОСОБА_1 було здійснено попередню оплату у розмірі 17 955,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 992,50 грн.) на рахунок позивача, що підтверджується банківською випискою.

Позивачем за правилом першої події, було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН ПН від 13.11.2017р. №29.

Вищевказані податкові накладні позивачем подано для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та отримано квитанції, в яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. 3а результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8414,8516.. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.2.16.4.

03.08.2018 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення №№ 52, 53 та 54 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

До вищевказаних повідомлень позивачем були додані наступні документи: пояснення щодо кожної господарської операції; рахунки-фактури на оплату товару, видаткові накладні.

Повідомлення та додані до них документи отримано контролюючим органом в день їх подання про що свідчать квитанції №1 та 2 по кожному повідомленню.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією з питань розгляду скарг ДФС України прийнято рішення: від 06.08.2018р. про відмову у реєстрації податкових накладних: від 03.11.2017р. №12, від 13.11.2017р. № 28, від 13.11.2017р. №29, відмовлено у реєстрації ПН у зв`язку з ненаданням первинних документи щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з Рішеннями комісії Позивачем направлено скарги до ДФС України, за результатом розгляду скарг ДФС України прийнято рішення: від 27.08.2018 р. №27246/35838137/2, №27245/35838137/2, №27227/35838137/2, яким скарги платника залишено без задоволення, а рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН - без змін.

Вважаючи оскаржувані рішення такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій, що стали підставою для зупинення реєстрації податкових накладних.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку № 1246).

У свою чергу механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок №117; у редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних).

Відповідно до п. 5, 6 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (пункт 10 Порядку №117).

Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п. 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано для реєстрації в ЄРПН податкові накладні ПН №12 від 03.11.2017р., ПН № 28 від 13.11.2017р., ПН від 13.11.2017р. №29 та отримано квитанції, в яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. 3а результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8414,8516.. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.2.16.4.

Разом з тим відповідачем не вказано у квитанціях конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу.

Водночас з матеріалів справи випливає, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Повідомлення та додані до них документи отримано контролюючим органом в день їх подання, про що свідчать квитанції №1 та 2.

Разом з тим Комісією ГУ ДФС у м. Києві, незважаючи на вищевказані повідомлення ТОВ Прайм-Сервіс та додані до них документи, які підтверджують факти, викладені у повідомленнях, були прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, з детального аналізу прийнятих Комісією рішень випливає, що останні не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містять загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є: "ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні".

Отже, рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача.

При цьому, сукупність наданих позивачем первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо дійсного виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на виконання вимог яких були складені спірні податкові накладні.

З врахуванням цієї обставини колегія суддів приходить до висновку, що невідповідність вимоги контролюючого органу щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Тобто, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України (у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних рішень Комісії ДФС про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також колегією суддів були враховані висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20 жовтня 2011 року по справі Рисовський проти України , в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Колегія суддів враховує, що пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна норма закріплена також пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 та діє на час розгляду апеляційної скарги.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідач зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року №826/4475/16.

З огляду на вищевикладені висновки, колегія суддів також й підтримує висновок суду першої інстанції про безпідставність та необгрунтованість рішень Комісії з питань розгляду скарг: від 27.08.2018 р. №27246/35838137/2, №27245/35838137/2, №27227/35838137/2, якими були залишені без змін попередні спірні рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко