Постанова

від 08.09.2020 по справі 183/3809/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7962/20 Справа № 183/3809/20 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, повного товариства Ломбард "Аркадія" Башоян і К про визнання недійсною додаткової угоди, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Новомосковської міської ради, повного товариства Ломбард "Аркадія" Башоян і К про визнання недійсною додаткової угоди, зобов`язання вчинити певні дії.

Одночасно із позовом позивачка звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила заборонити повному товариству ломбард Аркадія Башоян і К вчиняти будь-які дії, пов`язані з підготовкою до будівництва та здійснення будівництва приміщення ломбарду на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

Вказана заява обґрунтована тим, що додатковою угодою від 18 лютого 2020 року було поновлено договір оренди земельної ділянки від 05 грудня 2008 року площею 0,0078 га, укладеного між Новомосковською міською радою та ПТ Ломбард Аркадія , Башоян і К, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у оренду на 1 рік для комерційного використання під ломбард згідно робочого проекту. Зазначений договір втратив чинність 05 грудня 2010 року, що було встановлено в мотивувальній частині рішення суду від 30 травня 2013 року. Згідно проектної документації будівництво ломбарду планується на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку, де розташовані нежитлові приміщення позивачки, впритул до опорних стін та вікон будинку з руйнацією вхідного вузла її нежитлових приміщень та пішохідної доріжки. На даний час вже ведуться підготовчі роботи для початку здійснення незаконного будівництва, проводяться заміри, встановлюються межі на місцевості невідомими людьми, що підтверджується фотофіксацією, зробленою мешканцями будинку, тобто будівництво може розпочатися в будь-який час.

Таким чином, позивачка вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ПТ Ломбард Аркадія , Башоян і К вчиняти дії по підготовці будівництва та будівництву приміщення ломбарду призведе до руйнації захисної відмостки фундаменту багатоповерхового житлового будинку. Також невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до негативних наслідків, які зроблять неможливим виконання рішення суду в частині захисту права власності позивачки, оскільки будівництво передбачає руйнацію об`єктів її нерухомості, а саме вхідних вузлів належних їй нежитлових приміщень, які розміщені на спірний земельній ділянці, також руйнацію металевого кріплення кондиціонеру, рекламних щитів, які розташовані на стінах будинку до яких передбачена добудова, руйнацію тротуарної доріжки, знищенню зелених насаджень, тощо.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачка не долучила жодних доказів на підтвердження того, що невжиття обраного нею заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а самі по собі посилання її на те, що будівництво ломбарду може розпочатися у будь-який час, тому існує загроза руйнації об`єктів її нерухомості, металевого кріплення кондиціонеру, рекламних щитів, не можуть бути належним та допустимим доказом, який суд може покласти в обґрунтування необхідності забезпечення позову. Крім того, суд першої інстанції вказав, що обраний позивачкою вид забезпечення позову за змістом є тотожним заявленій позивачем у позові вимозі про захист її права власності шляхом заборони повному товариству ломбард Аркадія будівництва ломбарду на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила вказану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, якою її заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на даний час ведуться підготовчі роботи для початку здійснення незаконного будівництва, провадяться заміри, встановлюються межі на місцевості, а тому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачкою, що невжиття обраного нею заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а самі по собі посилання її на те, що будівництво ломбарду може розпочатися у будь-який час, тому існує загроза руйнації об`єктів її нерухомості, металевого кріплення кондиціонеру, рекламних щитів, не можуть бути належним та допустимим доказом, який можна покласти в обґрунтування необхідності забезпечення позову. Крім того, суд першої інстанції вказав, що обраний позивачкою вид забезпечення позову за змістом є тотожним заявленій позивачкою у позові вимозі про захист її права власності шляхом заборони повному товариству ломбард Аркадія будівництва ломбарду на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1 .

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Колегія суддів вважає, що відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_4 суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність позивачкою того факту, що невжиття обраного нею заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тоді як самі по собі посилання позивачки на те, що будівництво ломбарду може розпочатися у будь-який час, а тому існує загроза руйнації об`єктів її нерухомості, металевого кріплення кондиціонеру, рекламних щитів, не можуть бути належним та допустимим доказом, на підставі якого існують підстави для забезпечення позову.

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обраний позивачкою вид забезпечення позову за змістом є тотожним заявленій нею у позові вимозі про захист її права власності шляхом заборони повному товариству ломбард Аркадія будівництва ломбарду на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що на даний час ведуться підготовчі роботи для початку здійснення незаконного будівництва, провадяться заміри, встановлюються межі на місцевості, а тому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків, - колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані твердження апелянта є лише її припущеннями, тоді як рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказів на підтвердження вказаного, позивачкою ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції надано не було, а тому колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову є вірним та обґрунтованим. Більш того, обраний позивачкою вид забезпечення позову за змістом є тотожним заявленій нею у позові вимозі, а тому задовольнивши її суд фактично вирішить питання по суті позовних вимог, що є недопустимим при вирішенні вказаного питання.

Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді вказаної заяви, судом першої інстанції було дотримано вимоги процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

Т.Р. Куценко