Постанова

від 09.09.2020 по справі 288/342/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/342/20 Головуючий у 1-й інст. Рудник М. І.

Категорія 16 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 288/342/20 за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирської області, третя особа: Відділ у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області про встановлення факту належності права на земельну частку (пай),

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 червня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Рудника М.І. в смт. Попільня,

в с т а н о в и в:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , права на земельну частку (пай), як члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства Відродження , село Відродження, Попільнянського району, Житомирської області, що становить 6,4 умовних кадастрових гектарах без визначення його меж в натурі (на місцевості), на території Ходорківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області.

В обґрунтування позову зазначала, що 08 серпня 1989 року вона була прийнята на роботу різноробочою до міжгосподарського підприємства по вирощуванню насіння кормових культур Відродження .

КСП Відродження , село Відродження Попільнянського району Житомирської області, є юридичною особою, яке знаходиться за адресою: село Відродження, Попільнянського району, Житомирської області. КСП Відродження є правонаступником бувшого міжгосподарського підприємства Відродження , згідно Статуту прийнятого на загальних зборах членів сільськогосподарського підприємства Протокол № 16 від 29 жовтня 1992 року.

Згідно протоколу засідання правління КСП Відродження № 8 від 14.12.1995 року позивача було звільнено з роботи за власним бажанням.

12 грудня 1995 року реформованому КСП Відродження було видано Державний акт на право колективної на землю.

На день видачі Державного акту на право колективної власності на землю КСП Відродження , позивач перебувала у трудових відносинах із КСП Відродження . Однак її не було включено до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) реорганізованого КСП Відродження .

Згідно повідомлення відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Державний акт на право колективної власності на землю зареєстрований за № ЖТ 04-28-000026 від 12.12.1995 року на площу 829,3 га КСП Відродження на території Ходорківської сільської ради, зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1. У списку членів реформованого КСП Відродження на території Ходорківської сільської ради ОСОБА_1 відсутня.

З метою отримання сертифікату на земельну частку (пай) позивач звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, проте їй було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду.

Відповідно до архівного витягу КСП Відродження село Відродження Попільнянського району, у Протоколі засідань правління колгоспу № 8 від 14.12.1995 року, повістка денна - заява ОСОБА_1 звільнити з роботи за власним бажанням. Відомості про виведення з членів КСП ОСОБА_1 у 1994-1996 роках, відсутні. В архіві зберігаються документи КСП Відродження з 1994 року.

Таким чином позивач не має можливості здобути доказів прийняття її в члени КСП Відродження для того, щоб довести право на земельну частку (пай).

Однак, позивач насправді поряд з іншими працівниками, які працювали в міжгосподарському підприємстві по вирощуванню насіння кормових культур Відродження та продовжували працювати після реорганізації в КСП Відродження , приймались членами КСП Відродження та набули право на земельну частку (пай).

Розмір земельної частки (паю) за даними сертифікату по КСП Відродження , Ходорківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, становить 6,4 в умовних кадастрових гектарах, а вартість 21 411 гривень 00 копійок за 1 га.

ПП Відродження і К (і.к. 04225015) є правонаступником повного сільськогосподарського товариства Відродження (п. 1.1 Р.1 статуту ПП Відродження і К ), повне сільськогосподарське товариство Відродження (і.к. 04225015) є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства Відродження (п. 1.4 Р.1 установчого договору ПСТ Відродження ).

Дата державної реєстрації юридичної особи Повне сільськогосподарське товариство Відродження (ПСТ Відродження ) 21 березня 2000 року, знаходиться за адресою: село Відродження, Попільнянського району, Житомирської області, юридична особа припинила свою діяльність за рішенням засновників - 06 квітня 2005 року. Правонаступником ПСТ Відродження є Приватне Підприємство Відродження І К (ПП Відродження І К ), яке знаходиться за адресою: селище Відродження, вулиця Польова, 1, Попільнянського району, Житомирської області. Дата державної реєстрації юридичної особи 14 квітня 2005 року. 24 грудня 2008 року ПП Відродження І К припинило свою діяльність за судовим рішенням у зв`язку з визнанням юридичної особи банкрутом.

Задовольнити вимогу позивача та видати їй сертифікат в іншому, ніж в судовому порядку, немає можливості, так як ПСТ Відродження , що є правонаступником КСП Відродження , припинило свою діяльність 24 грудня 2008 року в зв`язку з визнанням банкрутом.

Встановлення вказаного факту позивачу необхідно для оформлення права на земельну частку (пай).

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що вона була членом КСП Відродження . Висновки суду, що вона не має права на земельну частку (пай) суперечать Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004, відповідно до якої, невнесення особи до списку, що є додатком до державного акту на землю, яка була членом КСП на час передачі землі у колективну власність, не може позбавити її права на земельну частку (пай).

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Яковенко А.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

Інші учасники судового розгляду до апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст. 372 ЦПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 15 березня 1983 року, ОСОБА_1 08 серпня 1989 року прийнята на роботу в Міжгосподарське підприємство по вирощуванню насіння кормових культур Відродження в штат різноробочою, 29 листопада 1995 року звільнена з роботи за власним бажанням (а.с. 6-7).

Витягом із статуту КСП Відродження , затвердженого протоколом № 16 від 29.10.1992 року, підтверджується, що останнє є правонаступником Міжгосподарського підприємства по вирощуванню насіння кормових культур Відродження (а.с. 12).

Таким чином, на підставі письмових документів встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з КСП Відродження .

Зі змісту повідомлення Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-0.31-753/116-18 від 16 липня 2018 року вбачається, що відповідно до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства Відродження , що є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю, зареєстрованого за № ЖТ 04-28-000026 від 12.12.1995 року, ОСОБА_1 не була включена в список осіб, що мають право на земельну частку (пай) (а.с. 13).

Частиною другою статті 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Нормами частини першої статті 22, частини другої статті 23 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на час видачі державного акта встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до статті 5 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Частиною першою статті 19 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство визначено, що трудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом - законодавством про працю України.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям /далі Указ № 720/95/ встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу № 720/95, право на земельну частку(пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта направо колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

З огляду на зазначене, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

При цьому, згідно пункту 23, 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ визначено, що судам потрібно мати на увазі, що згідно зі статтею 25 ЗК України, при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х Перехідні положення ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Водночас, для набуття права на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства особа повинна бути членом такого підприємства та мати необхідний обсяг правоздатності на день видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю.

До позовної заяви не додано письмових документів про прийняття ОСОБА_1 в члени КСП Відродження , тобто, протоколу загальних зборів підприємства (уповноважених), оскільки прийняття в члени КСП має підтверджуватися рішенням загальних зборів або уповноважених членів КСП та повинно бути добровільним, а не автоматичним. До позовної заяви не надано копії статуту КСП Відродження , у якому зазначено порядок вступу та виходу членів підприємства.

У справі відсутні інші письмові докази, що позивачка була членом згаданого КСП.

Показання свідків, які суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, не можуть бути підставою беззаперечно стверджувати про належність ОСОБА_1 до членів КСП Відродження .

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено, що на час видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП Відродження - 12 грудня 1995 року, вона була членом цього колективного сільськогосподарського підприємства, оскільки перебування в трудових відносинах у вказаному підприємстві, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці, не свідчить про перебування зазначеної особи в членах зазначеного КСП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що 12 грудня 1995 року реформованому КСП Відродження було видано Державний акт на право колективної власності на землю, вона була звільнена з роботи за власним бажанням 14.12.1995 року, наказ №8, тобто вона перебувала в трудових відносинах з КСП Відродження на час видачі Державного акта на право колективної власності на землю.

Проте, зазначені доводи спростовуються записами в трудовій книжці ОСОБА_1 , відповідно до яких вона згідно протоколу засідань правління КСП Відродження №8 від 14.12.1995 року звільнена з роботи за власним бажанням 29 листопада 1995 року, тобто на час видачі Державного акта не перебувала в трудових відносинах з КСП Відродження (а.с.6-7,10).

Інші доводи в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.09.2020.

Головуючий Судді