Ухвала

від 08.09.2020 по справі 345/2627/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/2627/20

Провадження № 11-кп/4808/420/20

Категорія ст. 197 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря с/з ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) обвинуваченого ОСОБА_8 , на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 20 серпня 2020 року про продовження щодо нього строку тримання під вартою, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 20 серпня 2020 року продовжено строк тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК на строк 60 днів до 19 жовтня 2020 року включно із визначенням застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят ) гривень.

Своє рішення суд мотивував тим, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_8 покладених на нього обов`язків, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такий запобіжний захід здатен забезпечити запобігання зазначених ризиків.

Не погодившись з ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_8 , подав АС, в якій зазначив, що висновки суду є недостатніми для продовження тримання його під вартою, оскільки вони не відповідають матеріалам кримінального провадження. Судом констатовано лише особливу тяжкість злочину, продовження існування ризиків і висновок, що жоден інший більш м`який запобіжний захід ризикам запобігти не зможе, що, на думку апелянта, не виправдовує таке тривале тримання обвинуваченого під вартою. Орган державного обвинувачення не надав суду будь-яких ґрунтовних доказів спроб його переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, тощо.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою змінити запобіжний захід щодо нього на більш м`який не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Заслухавши доповідь судді ОСОБА_3 , пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 , які підтримали подану АС, просять ухвалу суду скасувати та задовольнити апеляційні вимоги; пояснення прокурора ОСОБА_7 , який вважає АС необгрунтваною, просить залишити її без задволення, а ухвалу суду без зміни; перевіривши матеріали контрольного кримінального провадження та додані документи, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

13.06.2019 року Конституційний суд України вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Тому питання продовження строку тримання під вартою підлягає апеляційному перегляду, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, в межах апеляції, доводів та заперечень сторін кримінального провадження, згідно приписів ст. 404, 405, 407 КПК.

У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Вказаних вимог закону суд в повній мірі дотримався. Покликання обвинуваченого ОСОБА_8 в АС на те, що суд безпідставно продовжив щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, є необґрунтованими, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.08.2020 року Калуським міськрайонним судом ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на встановлений судом строк.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно ст.183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього ж Кодексу.

Згідно положень ст. 197 КПК, строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідуванням, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 цього ж Кодексу, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розглядаючи клопотання про обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Колегія суддів погоджується з доводами, які викладені в клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування, ніде не працевлаштований, постійних доходів не має, також щодо останнього Рожнятівським районним судом обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який був ним порушений, тому усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення корисливих злочинів у виді позбавлення волі.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів та після відбування покарання на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і повторно вчинив корисливі злочини, які перебувають на розгляді в Калуському міськрайонному та Рожнятівському районному судах.

Виходячи з положень КПК, суд вірно взяв до уваги матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 під час розгляду кримінального провадження.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що для запобігання вищевказаним ризикам, враховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, ухвала Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2020 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 із визначенням саме такого розміру застави, постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

За таких обставин, АС обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2020 року щодо нього без зміни.

Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5