Рішення

від 27.08.2020 по справі 510/1660/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1660/19

Провадження № 2/510/378/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 серпня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі - Орлівська сільська рада Ренійського району Одеської області, ОСОБА_3 у судові засідання, які призначалися на 21.07.2020р., 27.08.2020р., будучи належним чином сповіщені, не явилися, про причину неявки суд не сповістили, відзиву на позов не надали, були попереджені, що на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки, справа буде розглянута у їхню відсутність на підставі даних, що є в матеріалах справи.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , діюча від імені та в інтересах позивачів, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила справу розглянути без її участі.

Згідно із ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 (позивачки); копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8 - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія витягу з електронного сайту про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копія довідки Орлівської сільської ради Ренійського району про склад сім`ї ОСОБА_9 ; копія заповіту від 11.12.2015р., оформленого на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі заповіту від 27.05.2016р.; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_10 із ОСОБА_11 ; копія домової книги на житловий будинок; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_9 - померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (дата заведення спадкової справи - 20.09.2018р.); копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.11.2009р.; копія державного акту серії ЯИ №948142 від 09.04.2010р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 0,0697 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); копія державного акту серії ЯБ №905443 від 01.02.2007р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,21 га, розташовані на території Орлівськоїсільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія заповіту від 14.03.2005р., оформленого на ім`я ОСОБА_9 ; копія заяви ОСОБА_9 про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_9 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 29.12.2018р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.06.2019р.; протоколи опитування осіб - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у справі є онукою та донькою ОСОБА_9 , відповідач ОСОБА_3 - її сином. За життя ОСОБА_9 належало майно:

на підставі договору дарування від 19.12.1992р. №41 - житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ;

на підставі державного акту серії ЯИ №948142 від 09.04.2010р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,0697 га, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);

на підставі державного акту серії ЯБ №905443 від 01.02.2007р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,21 га, розташовані на території Орлівськоїсільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_9 розпорядилася належним їй майном, 11.12.2015р. склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 (щодо спадкування житлового будинку та присадибної ділянки) та на ім`я ОСОБА_3 (щодо спадкування земельних ділянок, виділених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 померла. Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина на належне їй майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачки звернулися до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за заповітом ( ОСОБА_1 ) та за законом ( ОСОБА_2 ). Про це свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 04.10.2018р., згідно якої датою заведення спадкової справи є 20.09.2018р. Відповідач ОСОБА_3 за прийняттям спадщини не звертався.

Проте, незважаючи на своєчасне звернення позивачів за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в них відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

У нинішній час, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їм в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки та будинок, про що 12.06.2019р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивачки надати не можуть у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачами не було оформлено, вони не в змозі отримати дублікати державних актів про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця. Аналогічна ситуація склалася і щодо спадкового будинку.

Отже, після смерті ОСОБА_9 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельну ділянку та будинок, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом, а позивачка ОСОБА_2 - зазаконом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_9 і вони вважають, що мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачі на неї по теперішній час не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їхні доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 у справі є спадкоємицею за заповітом, позивачка ОСОБА_2 - спадкоємицею першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачі звернулися до нотаріальної контори із відповідними заявами. Як зазначили позивачки, після смерті ОСОБА_9 у них були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки та будинок. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідні свідоцтва позивачки не мають можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачки прийняли спадщину юридично, оскільки їхня воля, як спадкоємців за заповітом та за законом, була виражена у подачі ними заяви про прийняття спадщини, їх діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на земельні ділянки та житловий будинок, розпорядження щодо їхнього цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачки прийняли спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подали заяви про прийняття спадщини, прийняли її за заповітом та за законом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачки являються суб`єктами набуття права власності на земельні ділянки та житловий будинок з підстав прийняття спадщини за заповітом та за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачками та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їні вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1258, 1261, 1268, 1269, 280-289, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (який складається в цілому з: житлового будинку літ. А. загальною площею 42,40 кв.м., житловою площею 32,80 кв.м., підсобною площею 9,60 кв.м.; літньої кухні літ. Б; сараїв літ. В, Г; вбиральні літ. Д; огорожі 1-3; споруди 4);

-земельну ділянку площею 0,0697 га із кадастровим номером 5124183600:02:001:0134, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акту серії ЯИ №948142 від 09.04.2010р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_9 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-земельні ділянки загальною площею 2,21 га із кадастровими номерами 5124183600:01:004:0195, 5124183600:01:005:0654, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту серії ЯБ №905443 від 01.02.2007р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_9 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду в загальному порядку.

Суддя В.І. Дудник