Рішення

від 18.08.2020 по справі 510/139/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/139/20

Провадження № 2/510/569/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження позивача; копія свідоцтва про народження батька позивача; копія заповіту від 28.01.2002р., оформленого на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.02.2019р.; копії кадастрових планів земельних ділянок; копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру щодо заповіту від 20.02.2019р.; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 20.02.2019р. щодо отримання свідоцтв про право на спадщину; копія довідки Плавнівської сільради Ренійського району від 14.02.2019р. про склад сім`ї ОСОБА_5 ; копія державного акту серії ЯГ №938982 від 15.01.2007р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 3,24 га, розташовані на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області (масиви №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ділянки №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.01.2020р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є онуком

ОСОБА_5 . За життя ОСОБА_5 належало майно:

на підставі державного акту серії ЯГ №938982 від 15.01.2007р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 3,24 га, розташовані на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області (масиви №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ділянки №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_5 розпорядився належним йому майном, 28.01.2002р. склав заповіт на ім`я сина - ОСОБА_3 та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 являються його онук - позивач у справі та донька ( ОСОБА_4 ). Право онука на спадщину перейшло до нього за правом представлення, оскільки його батько - ОСОБА_3 (син ОСОБА_5 ) - спадкоємець першої черги (так і за заповітом) - помер раніше відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до смерті свого батька.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 20.02.2019р. (дата заведення спадкової справи - 22.07.2014р.). Проте, незважаючи на своєчасне звернення позивача за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в нього відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідач у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформив позивач.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки, про що 16.01.2020р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивач надати не може у зв`язку із тим, що спадкодавцем вони були втрачені.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу - при видачі свідоцтва про право на спадщину. На копіях (фотокопіях) правовстановлюючого документу проставляється відповідна відмітка згідно з оригіналом із зазначенням дати та підпису нотаріуса.

Отже, після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину за законом, як спадкоємець за правом представлення, в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_5 , і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує. Як зазначив позивач та виходить з доданих до позову доказів, інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_4 оформила спадщину після смерті ОСОБА_5 у вигляді Ѕ частки у спільній власності, отримала свідоцтва про право на спадщину. Отже, позивач пред`являє позовні вимоги щодо визнання права на іншу Ѕ частину спадщини.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом (за правом представлення).

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті дідуся у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у подачі ним заяви про прийняття спадщини, його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих та технічних документів на земельні ділянки, розпорядження щодо їхнього цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подав заяву про прийняття спадщини, прийняв її за законом. Відповідач на спадщину не претендує, інший спадкоємець - ОСОБА_4 своє право на відповідну частину у спадщині реалізувала та оформила її.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на земельні ділянки (1/2 їх частину) з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1235, 1258, 1261, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-Ѕ частину земельних ділянок загальною площею 3,24 га із кадастровими номерами 5124184000:01:003:0318 (площею 2,73 га), 5124184000:01:005:0285 (площею 0,51 га), розташованих на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області (масиви №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ділянки №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), виділених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯГ №938982 від 15.01.2007р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник