Рішення

від 10.09.2020 по справі 573/620/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/620/20

Номер провадження 2/573/210/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заочно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Улянівської селищної ради Білопільського району Сумської області, про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги мотивує тим, що 16 жовтня 2004 року між її донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, від якого вони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням суду від 26 лютого 2014 року шлюбі між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано та стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , 2007 року народження на користь матері дитини. Починаючи з 2009 року і по даний час її онук ОСОБА_8 проживає окремо від батьків разом із позивачем, яка є його офіційним опікуном. ІНФОРМАЦІЯ_4 в результаті нанесення відповідачем тяжких тілесних ушкоджень померла її донька ОСОБА_3 . Вироком суду від 09 січня 2020 року ОСОБА_5 було засуджено до 9 років позбавлення волі за нанесення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої. Після вбивства доньки, вона забрала інших онуків: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проживати до себе. В подальшому найменшу онуку ОСОБА_6 було усиновлено згідно з рішенням Краснопільського районного суду від 11 грудня 2019 року, іншій онуці ОСОБА_10 було надано статус дитини-сироти на підставі розпорядження голови Білопільської райдержадміністрації від 13 серпня 2019 року № 145-ОД, а онуку ОСОБА_7 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (розпорядження голови Білопільської райдержадміністрації від 13 серпня 2019 року № 144-ОД). Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Білопільської райдержадміністрації від 06 вересня 2019 та розпорядженням голови Білопільської райдержадміністрації від 10 вересня 2019 року № 162-ОД її було призначено опікуном над онуками ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Вказує, що відповідач офіційно записаний батьком її онуків, але фактично не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідним харчуванням, медичним оглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти. При цьому, він веде аморальний спосіб життя, що може негативно вплинути на формування характеру дитини, постійно вчиняє сварки та бійки в сім`ї, що завершилось смертельною трагедією на очах у дітей. Крім цього, відповідач раніше перебував тривалий час у місцях позбавлення волі за вчинення умисного злочину, за час відбування покарання не виконував батьківських обов`язків і таким чином у дітей відсутні родинні почуття до цієї особи. Вважає, що з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дітей, ОСОБА_5 доцільно позбавити батьківських прав. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від 07 травня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а. с. 29-30).

14 серпня 2020 року ухвалою суду підготовче провадження по справі закрите, справу призначено до розгляду по суті на 09 год 30 хв. 10 вересня 2020 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, раніше направила до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі ( а.с. 53).

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився. З ДУ Сумський слідчий ізолятор надійшла розписка ОСОБА_5 про те, що останній повідомлений судом про день, час та місце розгляду справи. Відзиву до суду не надав (а. с.71-72).

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Улянівської селищної ради Білопільського району Сумської області у судове засідання не з`явився. Селищний голова надала до суду письмову заяву про проведення судового засідання без участі представника, проти задоволення позову не заперечують (а. с. 68 ).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та третьої особи, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтом про його народження серії НОМЕР_1 ( а.с. 5)

Батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до положень ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, записаний ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно та повними Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дітей (а. с. 6-9).

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 26 лютого 2014 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 жовтня 2004 року у виконкомі Улянівської селищної ради Білопільського району Сумської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 5, розірвано та стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття (а. с.38-39 ).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Білопілля Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а. с. 10).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_5 засуджено за нанесення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої.

Розпорядженням голови Білопільської районної державної адміністрації № 144-ОД від 13 серпня 2019 року ОСОБА_4 , 15 червня 2007 року надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а Розпорядженням голови Білопільської районної державної адміністрації № 145-ОД від 13 серпня 2019 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 надано статус дитини-сироти (а. с. 11,13).

Розпорядженням голови Білопільської районної державної адміністрації № 162-ОД від 10 вересня 2019 року, на підставі рішення № 55 комісії з питань захисту прав дитини Білопільської районної державної адміністрації Сумської області від 06 вересня 2019 року, ОСОБА_1 призначено опікуном над дитиною-сиротою - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дитиною, позбавленою батьківського піклування - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12-13).

Актами обстежень матеріально-побутових умов, при проведенні обстеження 14 лютого, 18 червня, 19 червня, 02 липня та 03 липня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 у сім`ї ОСОБА_11 було встановлено, що сім`я у складі: матері-одиначки ОСОБА_3 , її співмешканця ОСОБА_5 , їх дітей: ОСОБА_7 , 2007 року народження, ОСОБА_10 , 2016 року народження та ОСОБА_12 , 2018 року народження проживають у приватному будинку без реєстрації, тримають підсобне господарство, є город, опалення пічне, дрова заготовлені, харчування у сім`ї забезпечено. ОСОБА_5 ніде не працює, ОСОБА_3 отримує допомогу по догляду за дітьми. Батьки час від часу зловживають спиртними напоями. Під час обстеження і вдруге комісія виявила батьків дітей в стані алкогольного сп`яніння, в будинку був безлад, речі розкидані, брудно, діти не доглянуті. ОСОБА_13 син проживав у бабусі ОСОБА_1 , оскільки порозуміння між ним та батьком не було. При наступній перевірці сім`я була у нормальному стані, та у будинку було прибрано. Періодично батьки зловживають спиртні напої, між ними часто виникають сварки, які супроводжуються бійкою на очах у дітей. Востаннє, було викликано бабусю, щоб вона забрала дітей до себе, оскільки батьки продовжували вживати алкогольними напоями (а. с. 14-18).

Під час обстеження сімейним лікарем дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 було встановлено, що діти були позбавлені батьківського піклування та турботи, часто залишались без нагляду батьків. Діти виглядають блідними, відстають у розвитку, на огляд прибували не регулярно, здійснені щеплення з порушенням календарю. ОСОБА_13 син ОСОБА_7 , при необхідності відвідує лікаря, виконує всі рекомендації (а. с. 20).

Відповідно до характеристики на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданої Улянівською НВК, останній є учнем 7 класу, систематично відвідує школу, без поважних причин занять не пропускає, має навчальні досягнення переважно середнього рівня з деяких предметів. ОСОБА_7 виявляє пасивне ставлення до навчання, відсутній інтерес до будь-якого навчального предмету, але домашні завдання виконує систематично. Має певні здібності, але не бажає докладати зусиль для подолання труднощів і досягання поставленої мети, виконує роботу під безпосереднім керівництвом. Має механічну пам`ять, повільно запам`ятовує навчальний матеріал, з однолітками має добрі стосунки в колективі. Мовчазний, трудолюбивий, скромний, добрий. Бабуся, яка є опікуном хлопчика, завжди цікавиться навчальними досягненнями дитини, приділяє належну увагу його вихованню. На момент перебування у родині, вихованням ОСОБА_7 займалась мати, при цьому батько не цікавився навчанням дитини, навчального закладу не відвідував (а. с. 19).

Довідкою дільничного офіцера Білопільського ВП Сумського РВП встановлено, що ОСОБА_2 , 1982 року народження за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 характеризується негативно, повагою та авторитетом серед мешканців селища не користується, батьківського обов`язку по вихованню та догляду за дітьми не виконує. На даний час ОСОБА_5 перебуває в місцях позбавлення волі, де відбуває покарання за злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої) (а. с. 21).

Виконавчим комітетом Улянівської селищної ради Білопільського району Сумської області від 31 березня 2020 року прийнято рішенням про доцільність позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 22).

За даними довідки Улянівської селищної ради ОСОБА_1 , 1948 року народження зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 і має наступний склад сім`ї: сина - ОСОБА_14 , 1975 року народження, підопічних онуків: ОСОБА_4 , 2007 року народження та ОСОБА_5 , 2016 року народження, які проживають разом з бабусею (а. с. 23).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 не виконує покладені на нього законодавством батьківські обов`язки щодо виховання та утримання дітей. Не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти. При цьому, він вів аморальний спосіб життя, що могло негативно вплинути на формування характеру дитини, вчиняв сварки та бійки в сім`ї, що завершилось смертельною трагедією на очах у дітей.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Мамчур проти України (заява №10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Савіни проти України від 18 грудня 2008 року втручання держави у сімейне життя має не тільки ґрунтуватися на нормах національного права, тобто бути законним, та переслідувати легітимну мету у виді захисту прав дитини, а й бути необхідним у демократичному суспільстві , а саме відповідати нагальній суспільній потребі такого виняткового втручання у відносини сторін (п. п. 49-51, 59, 60).

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України Про охорону дитинства ).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно з ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Вирішуючи питання про позбавлення відповідача батьківських прав, суд бере перш за все до уваги те, що неповнолітні діти перебувають у підлітковому віці, який є найбільш важким і складним з усіх дитячих вікових груп, що представляє собою період становлення особистості. Цей вік характеризується наявністю різноманітних проблем і труднощів, які найчастіше витісняються у зв`язку зі страхом усвідомлення. У формуванні самооцінки підлітків значну роль відіграє сім`я, стиль сімейного виховання, який визначається батьківськими ціннісними орієнтаціями, установками, емоційним ставленням до дитини. Особливості сприйняття батьків дитиною і способи поведінки з ними обумовлюють засвоєння підлітками основних прави і норм поведінки, виробляють їх позицію по відношенню до світу і самого себе. Крім того, відповідач перебуває в місцях позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину щодо матері своїх дітей, а позбавлення батьківських прав відповідача в свою чергу надасть дітям можливість отримати ряд гарантованих державою пільг та допоможе у подальшому самоствердитися у дорослому житті.

З огляду на викладене, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а також з метою попередження негативних наслідків для дітей, суд вважає встановленим той факт, що відповідач ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню сина ОСОБА_4 2007 року народження, не піклується про його здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток, матеріально не утримує, не виявляє бажання спілкуватися з дитиною.

Враховуючи вищевикладене, у якнайкращих інтересах дитини, з метою забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд, оцінюючи докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову про позбавлення ОСОБА_5 батьківських праві відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це буде відповідати інтересам дитини.

В той же час щодо позивних вимог до ОСОБА_5 про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , суд зазначає наступне.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Із дослідженого судом повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_5 № 00017400570 від 05.12.2016 року судом встановлено, що зазначення відомостей про батька ОСОБА_2 здійснено відповідно до частини 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Таким чином, після смерті матері - ОСОБА_3 29 липня 2019 року, за розпорядженням голови Білопільської районної державної адміністрації № 145-ОД від 13 серпня 2019 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини-сироти (а. с. 11,13).

Отже, враховуючи викладені вище обставини та факт того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус дитини - сироти, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 в частині про позбавлення батьківських прав останнього відносно ОСОБА_5 , за безпідставністю.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст. 51, 129 Конституції України, ст. ст. 19, 141, 164, 166 Сімейного Кодексу України, ч. 1 ст. 8, ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , п. п. 15-16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ст. ст. 7, 19, 150, 155, 164 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12-13, 76, 89, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_7 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_4 ), третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Улянівської селищної ради Білопільського району Сумської області (місце знаходження: смт. Улянівка, вул. Центральна, буд. 5 Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ: 04390179), про позбавлення батьківських прав, задовольнити частково.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позбавити батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого 02 липня 2007 року виконкомом Улянівської селищної ради Білопільського району Сумської області, про що складено відповідний актовий запис за № 12.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя