Рішення

від 09.09.2020 по справі 741/924/20

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/568/20

Єдиний унікальний номер 741/924/20

РІШЕННЯ

іменем України

09 вересня 2020 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Качан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання у порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок та одержання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 , який є адвокатам та представляє на підставі довіреності інтереси позивача, звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 . Позивач прийняла спадщину після смерті матері. Розпорядженням Носівської районної державної адміністрації № 52 від 4 березня 2008 року ОСОБА_3 передано у власність дві земельні ділянки площами 0,54 га (сіножать) та 0,85 га (пасовища), призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області. Однак, мати позивача за життя не отримала на зазначені земельні ділянки державні акти та не здійснила за собою реєстрацію права власності на ці земельні ділянки.

Тому представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право на завершення приватизації земельних ділянок із земель колишнього КСП імені Фрунзе площами 0,54 га та 0,85 га, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки на її ім`я.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, в якій указав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без участі позивача та представника позивача.

У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з`явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення позову, просила розгляд справи проводити без участі представника міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

У судовому засіданні встановлено, що розпорядженням Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області № 52 від 4 березня 2008 року Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по кормових угіддях колишнього КСП імені Фрунзе Носівської міської ради та передачу їх у власність громадян було передано ОСОБА_3 у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки площами 0,54 га (сіножаті) та 0,85 га (пасовища), які розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, що підтверджується копією відповідного розпорядження та додатком до нього (а. с. 7-8).

Отже, за життя ОСОБА_3 відповідно до вимог чинного законодавства України розпочала процес приватизації вказаних земельних ділянок, але не отримала правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та не зареєструвала за собою право власності на них.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 4).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 50). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, його дружина та батьки.

ОСОБА_1 є дочкою померлої, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 5) та копією свідоцтва про укладення шлюбу (а. с. 5). Отже, вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Із копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 №31/2007 (а. с. 47-48) убачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері, подавши в установлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до Носівської районної ДНК. Отримала свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та земельну ділянку площею 4,2900 га. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. г ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельних ділянок у власність, яке належало померлій ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті.

На земельні ділянки виготовлена технічна документація (а. с. 11-18), земельній ділянці площею 0,5443 га присвоєно кадастровий номер 7423810000:02:002:0481, а земельній ділянці площею 0,8546 га - 7423810100:02:002:0504.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, п. г ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. ст. 248, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право на завершення приватизації земельних ділянок із земель колишнього КСП імені Фрунзе площами 0,5443 га, кадастровий номер 7423810000:02:002:0481, та 0,85 га, кадастровий номер 7423810100:02:002:0504, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки, на ім`я ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на рахунок позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Крупина