Ухвала

від 29.07.2020 по справі 757/19577/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19577/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах Приватного підприємства «УНІ-ІНВЕСТ» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2019, у рамках кримінального провадження № 42018000000002085,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 в інтересахПП «УНІ-ІНВЕСТ»звернувся до суду із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2019, на грошові кошти, що належать ПП «Уні-Інвест» (код ЄДРПОУ 38398886) та знаходяться на рахунках у банківських установах, а саме: № НОМЕР_1 у ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24); № НОМЕР_2 у Акціонерному банку «Південний» (МФО 328209, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1).

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України, також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що грошові кошти на рахунках ПП «УНІ-ІНВЕСТ», не відповідають ознакам визначених ст. 98 КПК України. Окрім того, вказує, що Товариство не має відношення до розслідуваного кримінального провадження № 42018000000002085, службовим особам товариства про підозру у вчиненні будь-якого злочину не оголошено. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням товариства права користування та розпорядження майном, негативно впливає на господарську діяльність, платоспроможність і виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань. Вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

У судове засідання представник заявника не з`явився. До суду представник заявника адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у ньому підтримує.

Особа, за клопотання якої арештовано майно у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином. До суду надійшов лист прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 27.07.2020 № 31/2/3-35582-18, відповідно до якого 10.10.2019 слідчим у кримінальному провадженні прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Окрім того, просить розглянути клопотання за його відсутності.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2019, накладено арешт на грошові кошти, що належать ПП «Уні-Інвест» (код ЄДРПОУ 38398886) та знаходяться на рахунках у банківських установах, а саме: № НОМЕР_1 у ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24); № НОМЕР_2 у Акціонерному банку «Південний» (МФО 328209, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, як вбачається із матеріалів провадження за клопотанням про скасування арешту майна, кримінальне провадження № 42018000000002085, закрито.

Так, зокрема в постанові Великої Палати Верхового Суду від 15.05.2019 року у справі №372/2904/17-ц зазначено, що кримінальні процесуальні правовідносини виникають, змінюються та припиняються на підставі норм кримінального процесуального права. Закриття кримінального провадження є юридичним фактом, який припиняє кримінальні процесуальні відносини. Із припиненням кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінальними процесуальними відносинами. Із огляду на зазначене, будь-які публічно-правові процедури, які з тих чи інших причин не завершені до закриття кримінального провадження (кримінальної справи), з моменту такого закриття втрачають кримінальний процесуальний характер. А відтак Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що питання звільнення майна з-під арешту після закриття кримінального провадження має вирішуватись у порядку цивільного судочинства.

В той же час необхідно відзначити наступне. Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист цього права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено зазначеною міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Особам, котрі зазнають порушення цього, як і інших конвенційних прав, статтею 13 Конвенції гарантовано можливість ефективного засобу юридичного захисту в національному органі. Відсутність у національному законодавстві правової регламентації механізму такого захисту у певній ситуації не може слугувати виправданням відмови у його здійсненні особі, котра потерпає від свавільного втручання у своє право державою в особі компетентних органів. Така відмова становитиме порушення права людини на ефективний засіб юридичного захисту, передбаченого статтею 13 Конвенції.

Частиною шостою статті 9 КПК України надається можливість застосування аналогії кримінального процесуального права, за якою визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу загальні засади застосовуються й у випадках, коли його положення не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження.

Згідно зі статтею 170 КПК України завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Зі змісту частини третьої статті 174 КПК України у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобов`язаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Цією ж статтею власнику або іншому володільцю майна, які не були присутні при розгляді питання про його арешт, гарантовано право ініціювати скасування відповідного заходу перед слідчим суддею або судом (у разі здійснення судового розгляду справи по суті), якщо в подальшому у застосуванні арешту відпала потреба або його було накладено необґрунтовано. Обмежень щодо стадії процесу, на якій може бути заявлено відповідне клопотання, норми кримінального процесуального закону не містять.

Способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття обов`язкового процесуального рішення про скасування арешту майна одночасно з постановою слідчого про закриття кримінальної провадження, винесеної за процедурою КПК України року, нормами цього Кодексу прямо не передбачено.

Водночас після закриття кримінальної справи, коли будь-які законні підстави для арешту майна відпали, продовження дії цього заходу з причин невиконання слідчим законного обов`язку щодо його скасування одночасно з прийняттям рішення про закриття кримінальної справи є свавільним втручанням у право власності особи, яке є об`єктом охорони за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. В означеній ситуації в силу положень статті 13 Конвенції держава зобов`язана забезпечити особі можливість ефективного юридичного захисту порушеного права.

Оскільки кримінальне провадження було закрито під час досудового розслідування, здійснення судового контролю за дотриманням прав і свобод людини на відповідній стадії процесу згідно з чинним кримінальним процесуальним законом належить до повноважень слідчого судді. Так як прямих заборон ініціювання перед слідчим суддею питання про скасування арешту майна у відповідній ситуації і прийняття ним такого рішення закон не встановлює, то питання про скасування арешту майна може бути вирішено слідчим суддею за клопотанням власника або іншого володільця майна в порядку, передбаченому статтею 174 КПК України.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для подальшого арешту майна спростовується, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 в інтересах Приватного підприємства «УНІ-ІНВЕСТ» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2019, у рамках кримінального провадження № 42018000000002085 задовольнити.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2019, на грошові кошти, що належать ПП «Уні-Інвест» (код ЄДРПОУ 38398886) та знаходяться на рахунках у банківських установах, а саме: № НОМЕР_1 у ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24); № НОМЕР_2 у Акціонерному банку «Південний» (МФО 328209, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1