Рішення

від 24.01.2020 по справі 761/22898/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22898/19

Провадження № 2/761/1421/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Узін Солар до ОСОБА_1 про стягнення авансового платежу та розірвання договору,

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Узін Солар (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив розірвати Договір доручення № 2/17/12/2018 від 17.12.2018, укладений між сторонами (далі по тексту - Договір) та стягнути з відповідача на свою користь суму авансового платежу в розмірі 134 273, 48 грн., сплаченого на підставі спірного Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було Укладено Договір доручення № 2/17/12/2018 від 17.12.2018, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання щодо здійснення процедури виконання всіх необхідних дій для отримання технічних умов від Укрзалізниці на приєднання до електричних мереж сонячної електростанції, яка буде розташована на земельній ділянці з кадастровим номером № 3223781500:02:001:0001. 11.02.2019 позивачем було сплачено відповідачу авансовий платіж в розмірі 5000, 00 доларів США, що на день передання коштів становило 134 499, 965 грн. Однак, відповідач своїх зобов`язань за Договором не виконав, Акт приймання-передачі робіт за договором між сторонами не підписаний. Оскільки відповідач порушив умови Договору у зв`язку з його невиконанням, договір підлягає розірванню на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. Крім того, оскільки Договір не виконаний у визначений в ньому строк, позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь авансовий платіж в розмірі 134 499, 965 грн. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві заперечував проти позовних вимог, вказав на їх безпідставність та необґрунтованість. Зазначив, що не отримував грошових коштів в сумі 134 273, 48 грн., доказів протилежного позивачем не надано. Також представником позивача також не було надано доказів наявності в останнього готівкових коштів в іноземній валюті, проведених операцій з ними, які б підтверджувались даними бухгалтерського обліку позивача. Крім того, зазначив, що предмет Договору доручення був виконаний, на підтвердження чого відповідач надав Договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини приєднання замовником № ПЗ/0245-7 від 20.12.2019 між АТ Українська залізниця та ТОВ Узін Солар . Інша частина Договору не може бути виконана саме внаслідок ненадання позивачем станом на 03.06.2019 належного техніко-технологічного обґрунтування для отримання технічних умов, про що позивач неодноразово повідомлявся. Також вказав, що відповідно до положень ч. 1 ст. 1002 ЦК України, повірений має право на плату за виконання свого обов`язку за договором доручення. Загалом позивачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що права останнього були порушені відповідачем, а тому в задоволенні позову відповідач просив відмовити в повному обсязі.

10.06.2019 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

29.10.2019 ухвалою суду по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

09.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

При цьому, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України, після закінчення строків для надання сторонами відповідних заяв по суті справи, визначених в ухвалі про відкриття провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (ч. 1 ст. 1001 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1002 ЦК України, повірений має право на плату за виконання свого обов`язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

У судовому засіданні встановлено, що 17.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Узін Солар та ОСОБА_1 укладено Договір доручення № 2/17/12/2018, за умовами якого Довіритель (позивач) доручає, а Повірений (відповідач) бере на себе зобов`язання щодо здійснення процедури виконання всіх необхідних дій для отримання технічних умов від Укрзалізниці (та їх погодження) на приєднання до електричних мереж сонячної електростанції, яка буде розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3223781500:02:001:0001. Склад та зміст робіт (а також орієнтований зміст технічних умов) викладений у Технічному завданні (п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до пп. 2.1.1. п. 2.1. Договору, Повірений зобов`язаний, зокрема, виконати роботи у відповідності зі складом та змістом, визначеними в ст. 1 Договору та у термін, визначений даним Договором.

В свою чергу, Довіритель надати повіреному всю інформацію, необхідну для виконання останнім доручення згідно умов цього Договору. Необхідний пакет документів для виконання Договору був переданий Повіреному відповідно до акту прийому-передачі (пп. 2.3.1. п. 2.3. Договору).

Згідно пп. 3.1.1. п. 3.1. Договору, Повірений приступає до виконання робіт після підписання цього Договору.

Відповідно до пп. 3.1.2. п. 3.1. Договору, доручення згідно цього Договору вважається виконаним, коли Довіритель отримає всі матеріали (документи) щодо складу та змісту Робіт, визначених у предметі Договору. Термін виконання робіт - до 01.02.2019.

Згідно пп. 3.1.3. п. 3.1. Договору, Договір вважається виконаним повністю після закінчення виконання сторонами своїх зобов`язань та взаєморозрахунків, передбачених цим Договором.

Результати виконаних робіт передаються Повіреним Довірителю по акту приймання-передачі робіт відповідно до змісту, визначеного в предметі Договору (пп. 3.1.4. п. 3.1. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору, за виконувані Повіреним роботи згідно зі складом та змістом, викладеним у предметі Договору та на умовах цього Договору, Довіритель зобов`язується поетапно сплатити повіреному загальну суму винагороди у розмірі : грошової суми в гривні, що на день здійснення платежу еквівалентно 30 000, 00 доларів США за офіційним курсом НБУ.

Авансовий платіж за цим Договором становить суму в гривні, що еквівалентно 5 000, 00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день здійснення платежу (п. 4.2. Договору).

Згідно п. 4.4. Договору, розрахунки проводяться у безготівковій формі.

Також позивачем надано до матеріалів справи Додаток № 1 до договору про приєднання до електромереж та Акт прийому-передачі документації за Договором доручення № 2/17/12/2018 від 17.12.2018 про передачу відповідачу для виконання зазначеного Договору доручення пакету документів.

Так, відповідно до п. 1-3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України, повірений зобов`язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, предметом заявленого позову є розірвання договору доручення у зв`язку з його неналежним виконанням та стягнення з повіреного сплачених коштів у якості авансового платежу в розмірі 134 273, 48 грн. підставою для звернення до суду послугувало те, що позивач умови Договору доручення та свої зобов`язання за ним виконав, в свою чергу відповідач належним чином умови Договору не виконує, Акт приймання-передачі виконаних робіт не підписує, що в свою чергу є підставою для розірвання Договору та повернення позивачу авансового платежу.

Позивачем також була направлена відповідачу Претензія № 0419/04 від 02.04.2019 щодо належного виконання умов договору доручення. Проте, як пояснив представник позивача в своєму позові, жодних дій для усунення допущених порушень відповідачем вчинено не було.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вчинялись дії щодо виконання Договору доручення, на підтвердження чого останній надав Договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини приєднання замовником № ПЗ/0245-7 від 20.12.2019 між АТ Українська залізниця та ТОВ Узін Солар , а також інше листування з АТ Українська залізниця .

Інших доказів, які б свідчили про неналежне виконання умов Договору доручення чи істотне порушення зобов`язань відповідача перед позивачем до матеріалів справи на надано.

За таких обставин, позивачем не надано, а судом не здобуто належних та допустимих доказів того, що відповідач допустив істотне порушення Договору доручення чи його частини, яке б мало наслідком завдання шкоди позивачу та могло б стати підставою для розірвання Договору.

Також не підлягають до стягнення і грошові кошти в розмірі 134 273, 48 грн., оскільки позивачем не доведено, що вказані кошти в безготівковій формі, як то передбачено Договором доручення, були виплачені відповідачу у відповідному розмірі.

При цьому, пзивачем надано до матеріалів справи копію розписки, отриманої від відповідача про одержання грошових коштів від ОСОБА_2 в сумі 5000, 00 доларів США за Договором доручення від № 1/171/18 від 17.12.2018, датованої 11.02.2019. Однак суд не приймає до уваги вказаний доказ, оскільки перш за все, відповідно до Договору доручення всі розрахунки мали б проводитись між сторонами у безготівковій формі. Крім того, зі змісту наданої до матеріалів справи розписки неможливо встановити, що вказані кошти були отримані саме на виконання спірного Договору доручення, оскільки вони надавались відповідачу фізичною особою - ОСОБА_2 , а не посадовою особою Товариства. Крім того, грошові кошти в сумі 5000, 00 доларів США отримані відповідачем 11.02.2019 за Договором доручення від № 1/171/18 від 17.12.2018, в той час коли Договір доручення між сторонами був підписаний 17.12.2018 за № 2/17/12/2018.

Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з вимогами п. 1- 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст . 4, 5,12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 275, 279, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Узін Солар до ОСОБА_1 про стягнення авансового платежу та розірвання договору - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: