Постанова
від 03.09.2020 по справі 910/16436/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2020 р. Справа№ 910/16436/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Кропивної Л.В.

за участі секретаря - Стародуб М.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Антонов на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Ягічева Н. І.) від 04.03.2020 (повний текст складено 12.03.2020) у справі №910/16436/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка

до Державного підприємства Антонов

про зобов`язання вчинити дії,

за участі представників згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Промелектроніка (далі також - ТОВ Промелектроніка , товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства Антонов (далі також - ДП Антонов , підприємство) про зобов`язання належним чином оформити та підписати видаткову накладну №РН-0000323 від 16.02.2018 та прийняти товар на виконання умов договору №10 від 18.12.2017 та Специфікації №1 від 18.12.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/16439/19 позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Державне підприємство Антонов прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка на виконання умов договору №10 від 18.12.2017 та Специфікації №1 від 18.12.2017 товар, а саме: ШМ-12ЮТ ЕТУ100/5 підшипник у кількості 20 шт.; ШН-12ЮТ ЕТУ 100/5 підшипник у кількості 50 шт; ШН-15ЮТ ЕТУ 100/5 підшипник у кількості 20 шт; 80106 Ю ЕТУ100/3 підшипник у кількості 10 шт; 5-1000098ЮТ ЕТУ 100/3 підшипник у кількості 20 шт. Присуджено до стягнення з Державного підприємства Антонов на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка 1 921,00 грн судового збору та 4 400,00 грн витрат на правничу допомогу. У решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано встановленими судом обставинами поставки позивачем відповідачу обумовленого договором №10 від 18.12.2017 та Специфікацією №1 від 18.12.2017 товару належної якості, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів фіксування недоліків товару у відповідності до інструкцій №П-6 (щодо якості) і № П-7 (щодо кількості) затвердженим Держарбітражем СРСР від 15.06.1965 та 25.04.1966. Здійснена позивачем поставка товару, за висновком суду, створює у відповідача обов`язок з прийняття цього товару та є, відповідно, підставою для задоволення вимог позивача у частині зобов`язання Державного підприємства Антонов прийняти товар у примусовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні вимог про зобов`язання Державного підприємства Антонов належним чином оформити та підписати видаткову накладну №РН-0000323 від 16.02.2018, суд, з посиланням на правову позицію викладену у Постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №920/364/18, зауважив, що така вимога не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Державне підприємство Антонов звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/16436/19 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою, Державне підприємство Антонов наголошує на порушенні судом першої інстанцій норм процесуального та матеріального права.

Так, у порушення статей 2, 16, 42, 58, 61, 74, 80, 165, 167, 184, 202, 207, 208, 210, 216, 218 місцевим судом розглянуто спір без участі представника відповідача, обмежено відповідача у праві на правову допомогу, праві на подання письмових заперечень, викладенні своїх пояснень, міркувань, аргументів та долучення до матеріалів справи доказів на стадії підготовчого засідання; обмежено відповідача у праві на надання пояснень по суті спору під час розгляду спору по суті; недотримано принципів змагальності сторін, рівності учасників перед законом і судом, що у подальшому призвело до неправильного вирішення спору по суті. Місцевим судом не надано належної оцінки відомості дефектів №1 від 13.03.2018 та відомості дефектів №9 від 18.10.2018, які вказують на поставку товару за договором неналежної якості, що унеможливлює її подальше використання на літаках серії Ан .

Судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин сторін пункт 1 Інструкції №П-6 (щодо якості) та пункт 1 Інструкції № П-7 (щодо кількості) затверджених Держарбітражем СРСР відповідно 15.06.1965 та 25.04.1966 щодо можливості застосування визначеного інструкціями порядку приймання товару виключно за умови відсутності погодженого сторонами у відповідному договорі порядку прийняття такого товару. На переконання апелянта, порядок прийняття продукції визначено сторонами у пунктах 5.1, 5.2, 5.4, 5.7 Договору №10 від 18.12.2017. Так, згаданими положеннями договору сторони погодили, що продукція вважається прийнятою лише після проходження нею вхідного контролю, зокрема у частині відповідності якості та комплектності товару технічним умовам на неї. Документація на товар має мати підписані ВТК постачальника, ПЗ паспорти із записом Годен для эксплуатации . До проходження вхідного контролю, або ж у разі невідповідності поставленого товару вимогам якості у відповідача не виникає безумовного обов`язку прийняти товар. Як наслідок, прийняте судом рішення не відповідає статтям 15, 180, 266, 268, 271 Господарського кодексу України.

До Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача, у якому ТОВ Промелектроніка наголошує на тому, що судом першої інстанції правомірно відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на встановлений Господарським процесуальним кодексом строк розгляду справи, відсутність доказів неможливості залучення до участі у судовому засіданні іншого представника, а також оскільки явка сторін обов`язковою не визнавалась. Судом правомірно відхилено посилання відповідача на поставку товару неналежної якості, оскільки ДП Антонов не вчинено жодних дій, передбачених Інструкцією №П-6 (щодо якості) та Інструкцією № П-7 (щодо кількості) затверджених Держарбітражем СРСР відповідно 15.06.1965 та 25.04.1966 щодо фіксації поставки товару неналежної якості. Єдиним доказом поставки товару неналежної якості може бути акт про фактичну якість та комплектність продукції, який у матеріалах справи відсутній. Отже, висновок суду про не підтвердження відповідачем поставки позивачем товару неналежної якості - є обґрунтованим. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду - відсутні.

01.06.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 задоволено клопотання апелянта та поновлено строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/16436/19. Відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 02.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 задоволено клопотання позивача та продовжено строк апеляційного розгляду справи на період дії карантину, впровадженого на території України Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , а також постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів . Розгляд справи відкладено на 03.09.2020.

Також, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про приєднання до матеріалів справи і дослідження письмових доказів та визнання поважними причин їх неподання від 15.05.2020 №126/4189-20 (вх.. ПАГС №09.1-04.1/3561/10 від 01.06.2020) та від 19.06.2020 №125/5086-20 (вх.. ПАГС №09.113/12331/20 від 23.06.2020) у зв`язку з відсутністю обґрунтування причин неподання доказів суду першої інстанції, які об`єктивно не залежали від відповідача та унеможливили їх своєчасне подання. Апеляційним судом зауважено, що відповідач, враховуючи відкриття провадження судом першої інстанції 09.12.2019 не був позбавлений можливості звернутись до АТ ЕПК Саратов протягом строку розгляду справи у суді першої інстанції та вчасно надати відповідні докази суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ Промелектроніка (далі - позивач, постачальник) та ДП Антонов (далі - відповідач, покупець, замовник) укладено договір від 18.12.2017 № 10 (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов`язується поставити, а відповідач прийняти та оплатити комплектуючі вироби (авіаційні підшипники) для літаків цивільної авіації (далі - товар), згідно з специфікацією № 1, що є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що розрахунки за Договором проводяться відповідачем у національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок позивача, на підставі виставленого позивачем рахунку. Умови та терміни оплати вказуються у специфікаціях, що є невід`ємними частинами Договору.

Специфікацією від 18.12.2017 № 1 до Договору, сторони погодили що:

- предметом поставки є підшипники ШМ-12ЮТ ЕТУ100/5 у кількості 20 шт.; підшипники ШН-12ЮТ ЕТУ 100/5 у кількості 50 шт; підшипники ШН-15ЮТ ЕТУ 100/5 у кількості 20 шт; підшипники 80106 Ю ЕТУ100/3 у кількості 10 шт; підшипники 5-1000098ЮТ ЕТУ 100/3 у кількості 20 шт.;

- сума специфікації № 1 складає 119 677,32 грн.;

- умови поставки: СІР - м. Київ, склад Замовника (03062, вул.. Академіка Туполєва, 1) згідно Інкотермс-2010 ;

- термін поставки продукції постачальником не повинен перевищувати 30 календарних днів з моменту підписання сторонами договору;

- оплата товару (партії товару) по специфікації № 1 здійснюється у розмірі 100 % вартості за партію товару, яка сплачується відповідачем на підставі отриманого від позивача рахунку, протягом 14 календарних днів з моменту фактичного отримання товару (партії товару), що підтверджується підписанням сторонами видаткових накладних.

За пунктом 9.1 договору, останній вступає в силу з дати підписання Сторонами та діє до 31.08.2018, а в частині гарантійних обов`язків на поставлену в рамках даного договору продукцію - до закінчення строку їх дії (за п. 5.3 Договору).

Як підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Договору від 18.12.2017 № 10 та Специфікації від 18.12.2017 №1, від постачальника вони підписані директором 15.02.2018.

На виконання умов договору поставки від 18.12.2017 №10 та Специфікації від 18.12.2017 №1 ТОВ Промелектроніка направило засобами перевізника Нова пошта ДП Антонов підшипники ШМ-12ЮТ ЕТУ100/5 у кількості 20 шт.; підшипники ШН-12ЮТ ЕТУ 100/5 у кількості 50 шт; підшипники ШН-15ЮТ ЕТУ 100/5 у кількості 20 шт; підшипники 80106 Ю ЕТУ100/3 у кількості 10 шт; підшипники 5-1000098ЮТ ЕТУ 100/3 у кількості 20 шт., що підтверджується експрес-накладною 59 0003 1832 7872. За цією накладною, від імені ДП Антонов відправлення було отримано ОСОБА_1 . До відправлення позивачем було додано видаткову накладну №РН-0000323 від 16.02.2018.

Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що ДП Антонов не заперечує отримання ним обумовленого пунктом 1 Специфікації від 18.12.2017 №1 товару. Як підтверджується листом ДП Антонов від 08.01.2020 №169/79-20 адресованим ТОВ Промелектроніка поставлені товариством у 2018 році підшипники загальною вартістю 119 677,32 грн, а саме: підшипники ШМ-12ЮТ у кількості 20 шт.; підшипники ШН-12ЮТ у кількості 50 шт; підшипники ШН-15ЮТ у кількості 20 шт; підшипники 80106Ю у кількості 10 шт; підшипники 5-1000098ЮТ у кількості 20 шт, були повернуті товариству засобами Укрпошта , згідно з накладною №0306211378702 та, оскільки не були отримані адресатом, на дату написання листа знаходились у камері схову ДП Антонов .

До відзиву на позовну заяву підприємством додано постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2029 у справі №910/4169/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка до Державного підприємства Антонов про стягнення 167 720,22 грн заборгованості за поставлений за договором поставки від 18.12.2017 № 10 та Специфікації від 18.12.2017 №1.

Скасовуючи рішення місцевого суду від 20.06.2019 про часткове задоволення вимог та стягнення 119 677,32 грн основного боргу, 3 846,07 грн трьох відсотків річних та 13 679, 12 грн інфляційних втрат та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що подана ТОВ Промелектроніка видаткова накладна №РН-0000323 від 16.02.2018 не є належним доказом здійснення господарської операції з поставки товару ДП Антонов , оскільки не підписана з боку підприємства, а відтак, не містить обов`язкових реквізитів, визначених частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що унеможливлює надання їй статусу первинного бухгалтерського документу.

Спір у справі, що переглядається, виник у зв`язку з відмовою ДП Антонов прийняти придбаний ним та надісланий ТОВ Промелектроніка засобами перевізника Нова пошта товар за договором поставки №10 від 18.12.2017 та Специфікацією №1 від 18.12.2017 та підписати видаткову накладну №РН-0000323 від 16.02.2018.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, суд першої інстанції мотивовано виходив з того, що такі відносини унормовані положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо поставки та купівлі-продажу, а також Інструкцією №П-6 Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю , затвердженою постановою Держарбітражу від 15.06.1965 та Інструкцією №П-7 Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю , затвердженою постановою Держарбітражу від 25.04.1966, а також умовами договору.

Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, зокрема, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 4 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

За приписами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічна норма вміщена до статті 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як унормовано статтею 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За нормою статті 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві .

Відповідно до частини першої статті 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. За частиною четвертою цієї статті, якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Статтею 674 Цивільного кодексу України визначено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як унормовано статтею 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 685 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов`язання.

Обов`язок передання товару у тарі та (або) в упаковці не поширюється на товари, які за своїм характером не потребують застосування тари та (або) упакування.

Товар повинен бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а за їх відсутності - способом, який забезпечує схоронність товару цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування, якщо договором купівлі-продажу не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки. Продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, які відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства.

Статтею 686 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки передання товару з порушенням вимоги про тару та (або) упаковку. Так, якщо продавець передав покупцеві товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тарі та (або) упаковці, покупець має право вимагати від продавця передання товару у належних тарі та (або) упаковці або заміни неналежних тари та (або) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобов`язання чи характеру товару, або пред`явити до нього інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (стаття 678 цього Кодексу).

Розділом 4 Порядок та строки поставок договору поставки сторони погодили, що умови та терміни поставки продукції вказуються в Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід`ємною частиною договору (п. 4.1); продукція повинна бути упакована в тару (упаковку), що забезпечує її збереження під час транспортування та зберігання (п.4.2); вартість тари (упаковки) входить до вартості продукції. Тара поверненню не підлягає (п. 4.3); на кожну поставку продукції постачальник додає наступні документи: рахунок-фактура (2 оригінали, 2 копії), видаткова накладна (2 оригінали), податкова накладна (1 копія), паспорт на кожну одиницю продукції (оригінал) (п. 4.4).

Розділом 5 Якість та гарантії сторони визначились, яким критеріям якості має відповідати поставлена за договором продукція.

Так, за пунктом 5.1 договору, якість та комплектність продукції повинні відповідати технічним умовам на неї, що підтверджується підписаними ВТК Постачальника і ПЗ паспортами з записом Годен для эксплуатации . Рік виготовлення продукції - 2016 - 2017р.р.

Продукція, що постачається за даним договором повинна відповідати ЄТУ прийнятих на даний вид продукції (п. 5.2).

Гарантійний термін експлуатації - 12 місяців з дати введення продукції в експлуатацію (п.5.3).

Як унормовано статтею 687 Цивільного кодексу України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що прийняття товару за кількістю та якістю проводиться замовником згідно з вимогами інструкцій № П-6 (щодо кількості) і № П-7 (щодо якості), затверджених Держарбітражем СРСР постановами від 15.06.1965 та 25.04.1966.

Абзацом першим пункту 1 Інструкції №П-7 Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю , затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 встановлено, що ця інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами, а абзацом другим пункту першого визначено, що у договорах поставки можуть бути передбачені особливості поставки та приймання відповідних видів продукції.

Розглядаючи спір по суті, колегія суддів враховує, що сторони передбачили у договорі поставки №10 від 18.12.2017 та Специфікації №1 від 18.12.2017 порядок прийняття товару за якістю.

Так, відповідно до пункту 5.7 Договору, продукція вважається поставленою після проведення відповідачем вхідного контролю на підприємстві в термін 10 робочих днів з дати фактичного отримання на склад замовника партії продукції.

Згідно з пунктом 2 Специфікації №1 від 18.12.2017 - умови поставки визначені згідно з Інкотермс-2010 - СІР - м. Київ, склад Замовника (03062, вул.. Академіка Туполєва, 1).

Пунктом 4 Специфікації №1 від 18.12.2017 встановлено, що оплата продукції (партії продукції) здійснюється у розмірі 100% вартості за партію продукції, яка сплачується замовником на підставі отриманого від постачальника рахунку протягом 14-ти календарних днів з моменту фактичного отримання продукції (партії продукції), що підтверджується підписанням сторонами видаткових накладних.

Як підтверджується матеріалами справи, за накладною №59 0003 1832 7872 відправлення (товар) поставлено товариством підприємству на відділення Нової Пошти №42, за адресою: м. Київ, вул.. Данила Щербаківського. Тобто, у порушення умов договору позивач здійснив поставку товару не у спосіб, визначений умовами договору.

Разом з цим, отримання продукції на складі Нової пошти повноважним представником ДП Антонов , складення у подальшому відомості дефектів від 13.03.2018 №1 як і листування сторін стосовно якості поставленої продукції свідчить про те, що направлений позивачем товар відповідачем отримано.

Статтею 688 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Такий строк сторонами погоджено у пункті 5.7 договору поставки від 18.12.2017 - 10 днів з моменту фактичного отримання товару на склад замовника. За пунктом 4 Специфікації №1 від 18.12.2017, фактичне отримання замовником товару підтверджується підписанням видаткової накладної, у справі, що розглядається - видаткової накладної №РН-0000323. Колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 4 Специфікації №1 від 18.12.2017 обов`язок підписати видаткову накладну виникає у замовника з моменту фактичного отримання продукції (партії продукції) , а не з моменту проходження поставленою продукцією вхідного контролю, або ж будь-якого іншого визначеного підприємством моменту.

Відмова ДП Антонов засвідчити фактичне отримання товару, тобто відмова підписати видаткову накладну розцінюється судом як порушення приписів статті 13 ЦК України. Так, частиною першою згаданої статті встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, а за частиною другою - при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Одночасно, у відомості дефектів ДП Антонов засвідчило надходження товару на склад замовника 07.03.2018, тобто, вхідний контроль, проведений замовником 13.03.2018, здійснено ним у строки, обумовлені пунктом 5.7 договору.

Цим же пунктом сторони погодили, що продукція вважається поставленою після проведення відповідачем вхідного контролю на підприємстві.

Відтак, обумовлений договором поставки №10 від 18.12.2017 та Специфікацією №1 від 18.12.2017 товар, а саме: підшипники ШМ-12ЮТ у кількості 20 шт.;

підшипники ШН-12ЮТ у кількості 50 шт;

підшипники ШН-15ЮТ у кількості 20 шт;

підшипники 80106Ю у кількості 10 шт;

підшипники 5-1000098ЮТ у кількості 20 шт

вважається поставленим з моменту проведення вхідного контролю щодо такого товару - з 13.03.2018.

Як підтверджується матеріалами справи, звертаючись із позовом ТОВ Промелектроніка наголошувало на наявності підстав для зобов`язання відповідача прийняти отриманий ним на виконання умов договору поставки №10 від 18.12.2017 та Специфікації №1 від 18.12.2017 товар з посиланням лише на обставину поставки цього товару та нездійсненням відповідачем дій спрямованих на фіксацію недоліків у порядку, передбаченому вимогами інструкцій № П-6 (щодо кількості) і № П-7 (щодо якості), затверджених Держарбітражем СРСР постановами від 15.06.1965 та 25.04.1966.

Переглядаючи справу у апеляційному порядку колегія суддів враховує, що положення Інструкції П-7, відповідно до якої на покупця (відповідача у справі) покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції, у спірних правовідносинах можуть бути застосовані в межах, визначених постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР , а саме, якщо такі положення не суперечать Конституції і законам України.

Відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

У даному випадку спірні правовідносини врегульовані законами України та положеннями укладеного між сторонами договору, відтак, вимоги інструкцій № П-6 (щодо кількості) і № П-7 (щодо якості), затверджених Держарбітражем СРСР постановами від 15.06.1965 та 25.04.1966 у тому числі щодо фіксації невідповідності поставленого товару вимогам якості носять у певній мірі субсидіарний характер.

Відповідно до положень статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Враховуючи положення пункту 3 Специфікації №1 від 18.12.2017 щодо поставки товару на склад ДП Антонов , а також надходження обумовленого цієї специфікацією товару на склад відповідача 07.03.2018, що підтверджується відомістю дефектів №1 від 13.03.2018, колегія суддів приходить до висновку, що обов`язок ТОВ Промелектроніка щодо поставки ДП Антонов погодженого сторонами у договорі поставки №10 від 18.12.2017 та Специфікації №1 від 18.12.2017 товару, з огляду на положення пункту першого частини першої статті 664 ЦК України, є виконаним 07.03.2018.

Статтею 689 Цивільного кодексу України врегульовано, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За змістом статті 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Так, пунктом 5.4 договору сторони погодили, що у разі, якщо відвантажена продукція не відповідає по якості стандарту, технічним умовам або, якщо виявлено виробничі дефекти, замовник зобов`язаний повідомити про це постачальника у письмовій формі з наданням підтверджуючих документів з ВТК, ЦЗЛ (відомість дефектів, акт дефекації тощо). Постачальник повинен за свій рахунок замінити забраковану продукцію протягом 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення від замовника. Якщо постачальник не має можливості замінити забраковану продукцію, він повертає грошові кошти на рахунок замовника .

Відповідно до пункту 5.3 договору поставки №10 від 18.12.2018, гарантійний термін експлуатації - 12 місяців з дати введення продукції в експлуатацію.

Постачальник в межах гарантійного терміну, встановленого цим договором, безкоштовно усуває виявлені дефекти. Відновлення або заміна дефектної продукції провадиться постачальником за свій рахунок у 20-денний термін від дати отримання рекламаційного акту, складеного замовником та продукції (з документацією на неї). Рекламацію вважають задоволеною, якщо продукція відновлена (замінена) та замовник оформив акт задоволення рекламації (п.5.5).

Тобто, до моменту введення продукції в експлуатацію виявлені замовником дефекти, у тому числі під час вхідного контролю, усуваються у порядку, визначеному пунктом 5.4 договору, а після - за пунктом 5.5.

Як підтверджується матеріалами справи, ДП Антонов здійснено вхідний контроль, передбачений пунктом 5.7 договору та, за результатами такого контролю, складено відомість дефектів від 13.03.2018 №1 .

Переглядаючи справу, колегія суддів зауважує на безпідставному залишенні місцевим судом поза увагою відомості дефектів №1 від 13.03.2018, оскільки цей доказ встановлює ряд обставин, що впливають на розгляд справи по суті. Доводи відповідача у цій частині є мотивованими.

Так, зі змісту відомості убачається, що 07.03.2018 на склад №2328 прибули підшипники ШМ-12ЮТ, ШН-12ЮТ, ШН-15ЮТ, 80106Ю, 5-1000098ЮТ (найменування підшипників вказано відповідно до паспортів).

Під час проведення вхідного контролю виявлено, що:

1. відсутня заводська упаковка підшипників;

2. відсутній у паспортах продукції штамп Представитель заказчика ;

3. відсутня інформація на упаковках.

Відомість позивачем отримана, що підтверджується тим, що вона ним додана до позовної заяви, однак, матеріали справи не містять доказів реагування ТОВ Промелектроніка на виявлені під час проведення вхідного контролю недоліки поставленого товару. У позовній заяві позивач вказує на те, що його представником було оглянуто поставлений товар та виявлено відсутність зафіксованих у відомості дефектів №1 від 13.03.2018 недоліків поставленого товару. Відповідач наполягає на тому, що після візиту представника ТОВ Промелектроніка , товариством направлено інший товар з метою усунення недоліків зафіксованих у відомості. Матеріалами справи не підтверджується жодна із позицій сторін: відсутні докази візиту представника позивача на склад відповідача, відсутні докази направлення іншого товару.

Надаючи оцінку поданим відповідачем доказам у підтвердження поставки позивачем неякісного товару, а саме, відомості дефектів №1 від 13.03.2018, колегія суддів зауважує, що на момент проведення вхідного контролю відсутні правові підстави стверджувати, що поставлена позивачем продукція має істотні порушення вимог щодо якості, що б надавало відповідачеві право ухилятись від прийняття товару. Відповідних доказів підприємством не подано.

Так, за умовами договору продукція повинна бути упакована в тару (упаковку), що забезпечує її збереження під час транспортування та зберігання (п.4.2); вартість тари (упаковки) входить до вартості продукції. Тара поверненню не підлягає (п. 4.3), тобто сторони погодили можливість упаковки товару не у заводську тару, а у тару, що забезпечує її збереження.

Зауваження замовника про відсутність інформації на упаковках, з огляду на те, що представником замовника, який проводив вхідний контроль не зауважено, яка саме інформація не зазначена, та не вказано нормативи, якими передбачено зазначення такої інформації не може бути розцінено колегією суддів як істотне порушення постачальником вимог щодо якості поставленого товару.

Одночасно, за нормою статті 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві .

Як убачається із матеріалів справи та не заперечується ТОВ Промелектроніка , останній не є виробником товару, який є предметом договору поставки №10 від 18.12.2017 та Специфікації №1 від 18.12.2017, тобто, є особою, яка закуповує цей товар у безпосереднього виробника та перепродає тим, хто має у цьому товарі потребу. У правовідносинах з виготовлювачем товару ТОВ Промелектроніка виступає замовником.

Як підтверджується відомістю дефектів від 13.03.2018 №1 під час вхідного контролю ДП Антонов встановлено відсутність штампу Представитель заказчика .

При цьому, відповідно до умов укладеного договору, якість та комплектність продукції повинні відповідати технічним умовам на неї, що підтверджується підписаними ВТК Постачальника (відповідний штамп ТОВ Промелектроніка , який підтверджує проходження продукцією вхідного контролю на підприємстві) і ПЗ паспортами (тобто технічний паспорт має бути з пояснювальною запискою на виріб) з записом Годен для эксплуатации . Рік виготовлення продукції - 2016 - 2017р.р.

Надаючи оцінку виявленим під час проходження вхідного контролю дефектам продукції, колегія суддів враховує, що відсутність у паспортах штампу Представитель заказчика свідчить про надання постачальником покупцю товару із супроводжуючими документами, як не відповідають обмовленим сторонами вимогам.

Фіксація цього порушення відповідачем та направлення позивачу відомості дефектів від 13.03.2018 №1 свідчить про реалізацію ДП Антонов права, визначеного статтею 666 ЦК України в частині надання постачальнику часу на виправлення зафіксованих недоліків.

Натомість, матеріали справи не містять доказів усунення постачальником - ТОВ Промелектроніка виявлених ДП Антонов недоліків поставленого товару.

У зв`язку з чим, як підтверджується матеріалами справи, ДП Антонов , скориставшись наданим частиною другою статті 666 ЦК України правом відмовитися від договору купівлі-продажу, повернув товар продавцеві . Вказане право реалізовано ДП Антонов шляхом направлення поставлених ТОВ Промелектроніка підшипників засобами Укрпошти згідно з накладною №0306211378702 та доданим до накладної описом вкладення.

Таким чином, враховуючи положення пункту 5.7 договору, проведення ДП Антонов вхідного контролю 13.03.2018, засвідчення під час такого контролю недоліків товару за наявністю належним чином оформлених супровідних документів, відсутність доказів усунення позивачем цих недоліків, а також повернення отриманих за договором підшипників засобами Укрпошта товариству, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання ДП Антонов прийняти поставлений товар, оскільки ДП Антонов реалізував право на відмову від договору, передбачене статтею 666 ЦК України.

Висновки ж місцевого суду стосовно наявності підстав для задоволення позову у цій частині з посиланням на відсутність доказів поставки товару з дефектами суперечать умовам укладеного між сторонами договору (пункт 5.4, 5.5, 5.7 договору поставки, пункти 2,4 Специфікації №1), а також нормам статей 13, 212, 627, 629, 665, 666, 689, 678, 687 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України. Судом безпідставно застосовано положення Інструкції №П-7 Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю , затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 без урахування пункту першого цієї Інструкції та погодженого сторонами у пункті 5.7 договору поставки, пунктах 2, 4 Специфікації №1 порядку поставки та приймання товару за договором.

Розглядаючи по суті позовну вимогу про зобов`язання належним чином оформити та підписати видаткову накладну №РН-0000323 від 16.02.2018 колегія суддів враховує, що предметом позову не може бути встановлення обставини, як і обов`язок оформлення документів, які виступають доказами у справі. Відповідна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/192/16, у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/23406/17 та у постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №920/364/18.

Так, статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Верховним Судом наголошено, що оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

За змістом статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення (частини перша, друга статті 4 зазначеного Кодексу).

За змістом статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Отже, у розумінні наведених положень правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у цій частині, оскільки вимога до Відповідача про зобов`язання вчинити дії, а саме належним чином оформити та підписати видаткову накладну, не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Колегія суддів враховує, що предметом позову не може бути встановлення обставин, зокрема обов`язку оформлення документів, які є доказами у справі, що має місце у цьому випадку, оскільки видаткова накладна як акт підтверджує наявність або відсутність виконання позивачем зобов`язань з поставки товару та прийняття їх іншою особою, які є юридичними фактами та належать до підстав позову.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматися від їх вчинення.

Заявлена позивачем у цій справі вимога про зобов`язання відповідача оформити видаткову накладну не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. Таким чином, така вимога не відповідає способам захисту прав, установленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення порушеного права позивача. Висновки місцевого суду у цій частині є мотивованими.

Разом з цим, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 висловлена позиція, що спори про зобов`язання надати чи підписати накладну не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства. Що вказує на наявність підстав для закриття провадження у справі у цій частині.

Відтак, провадження у справі, що розглядається, щодо вимог про зобов`язання підписати видаткову накладну, з огляду на викладену позицію Великої Палати Верховного Суду, підлягає закриттю.

Як унормовано статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Прийняте місцевим господарським судом рішення у частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ДП Антонов прийняти поставлену продукцію суперечить умовам укладеного між сторонами договору (пункт 5.4, 5.5, 5.7 договору поставки, пункти 2,4 Специфікації №1), а також нормам статей 13, 212, 627, 629, 665, 689, 678, 687 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України. Судом безпідставно застосовано положення Інструкції №П-7 Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю , затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 без урахування пункту першого цієї Інструкції та погодженого сторонами у пункті 5.7 договору поставки, пунктах 2, 4 Специфікації №1 порядку поставки та приймання товару за договором, а тому у цій частині підлягає скасуванню із прийняттям у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи відповідача у цій частині є мотивованими.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що за змістом частини четвертої статті 690 ЦК України, у спірних правовідносинах належним способом захисту прав позивача/постачальника мала бути вимога прийняти та одночасно оплатити товар, а не вимога про його прийняття та підписання видаткової накладної. Враховуючи, що кошти за отриманий товар сплачено не було, такий спосіб захисту є неефективним та не відновлює порушене право позивача. При цьому, мотиви та підстави позову обґрунтовані позивачем саме зволіканням покупця - ДП Антонов у прийнятті товару. Натомість, під час розгляду справи Північним апеляційним судом встановлено не зволікання відповідача у прийнятті поставленого товариством товару, а відмова у його прийнятті.

Прийняте місцевим господарським судом рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ДП Антонов підписати видаткову накладну суперечить нормам матеріального права, а саме, статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а також позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, а тому у цій частині підлягає скасуванню із прийняттям у справі нового рішення про закриття провадження.

Що стосується допущених місцевим судом, за позицією відповідача, порушень вимог статей 2, 16, 42, 58, 61, 74, 80, 165, 167, 184, 202, 207, 208, 210, 216, 218 Господарського процесуального кодексу України, то колегія суддів їх відхиляє у зв`язку з тим, що розгляд справи місцевим судом тривав з кінця листопада 2019 року до початку березня 2020 року, тобто більше, ніж три місяці. Часу надати відповідні пояснення, докази та забезпечити представництво інтересів у судовому засіданні - достатньо.

Щодо залишення поза увагою місцевим судом відомості дефектів №9 від 18.10.2018, то колегія суддів зауважує на неможливості врахування цього доказу місцевим судом під час розгляду справи по суті, у зв`язку з неподанням відповідачем суду цього доказу.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статями 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства Антонов задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі № 910/16436/19 скасувати.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка (код ЄДРПОУ 24510970, 69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 4-А) до Державного підприємства Антонов (код ЄДРПОУ 14307529, 03062, місто Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1) про зобов`язання прийняти товар на виконання умов договору №10 від 18.12.2017 та Специфікації №1 від 18.12.2017 - відмовити.

4. Провадження у частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка (код ЄДРПОУ 24510970, 69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 4-А) до Державного підприємства Антонов (код ЄДРПОУ 14307529, 03062, місто Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1) про зобов`язання належним чином оформити та підписати видаткову накладну №РН-0000323 від 16.02.2018 - закрити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка (код ЄДРПОУ 24510970, 69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 4-А) на користь Державного підприємства Антонов (код ЄДРПОУ 14307529, 03062, місто Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1) 2881,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 11.09.2020.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Н.Ф. Калатай

Л.В. Кропивна

Дата ухвалення рішення03.09.2020
Оприлюднено14.09.2020

Судовий реєстр по справі —910/16436/19

Ухвала від 22.12.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Постанова від 01.12.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 12.11.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Постанова від 10.11.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 15.10.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Постанова від 03.09.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Поляк О.І.

Ухвала від 02.07.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Поляк О.І.

Ухвала від 15.06.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Поляк О.І.

Рішення від 04.03.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

Ухвала від 05.02.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні