Рішення

від 10.09.2020 по справі 904/5868/18 (904/1982/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020м. ДніпроСправа № 904/5868/18 (904/1982/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (адреса: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 32; код ЄДРПОУ 34410967)

до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за договором оренди у сумі 54 815,54 грн.

в межах справи №904/5868/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967)

про визнання банкрутом

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ПРОЦЕДУРА:

10.04.2020 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЮЧОВЕ РІШЕННЯ", м. Дніпро до ОСОБА_1 , м. Маріуполь про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення в загальному розмірі 54 815,54 грн., з яких: 36 049,17 грн. - основний борг, 2 844,46 грн. - інфляційних втрат; 1 398,33 грн. - 3 % річних; 14 523,58 грн. - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням умов договору оренди квартири №1232 від 30.09.2015 в частині здійснення повної та своєчасної орендної плати.

Позовна заява подана в межах справи №904/5868/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЮЧОВЕ РІШЕННЯ", місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2020 витребувано у відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Маріупольської міської ради інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (відома суду адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; відома суду адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

19.05.2020 на адресу суду надійшов лист №4092/2020 від 19.05.2020 Відділу аналітичного забезпечення Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради за змістом якого вбачається, що відповідно до даних реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.06.2018 по теперішній час (арк.с. 27).

Ухвалою суду від 19.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 направлена відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, за якою зареєстрований.

Поштова кореспонденція з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 повернулась до суду з відміткою підприємства зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" постановлено внести зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56), а саме:

1. Пункт 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:

" 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 46, 157, 174, 195, 229, 248, 256, 260, 263, 273, 288, 292, 295, 306, 321, 325, 341, 342, 346, 349, 354, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину.".

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.

Вказаний Закон набрав чинності 17.07.2020, тобто строки для подання заяв сторін щодо продовження процесуальних строків, встановлених судом на підставах, встановлених цим Законом, скінчилися 06.08.2020.

Жодної заяви сторін щодо продовження процесуальних строків до Господарського суду у вказаний період не надійшло.

Таким чином, Господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав, які заважають ухваленню рішення по справі №904/1982/20 (№904/5868/18).

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН:

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач є власником об`єкту оренди - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 45,7 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди квартири №1232 від 30.09.2015 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ключове Рішення" та громадянкою ОСОБА_1 у відповідача - ОСОБА_1 утворилась заборгованість у загальній сумі 54 815,54 грн., що складається з: 36 049,17 грн. основного богу, 2 844,46 грн. інфляційних втрат, 1 398,33 грн. 3% річних та 14 523,58 грн. штрафу.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

30.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ключове Рішення" (надалі - орендодавець) та ОСОБА_1 (надалі - орендар) укладено договір оренди квартири №1232 (далі-Договір).

В порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов`язався передати орендарю, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове користування (оренду) квартиру, за плату та на обумовлений строк для проживання (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору будинок, що передається в оренду за договором, знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , має загальну площу 45,70 кв.м., складається з 2 кімнат і належить орендодавцеві на підставі договору купівлі-продажу.

Пунктом 1.3. договору встановлена вартість об`єкта нерухомості, що передається в оренду - 303 750,00 грн. із врахуванням індексації.

Згідно пункту 2.2. договору орендна плата складає 650,00 грн., в т.ч. з ПДВ 108,33 грн. за перший місяць оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).

Оплата орендних платежів здійснюється орендарем щомісяця до 15 числа поточного місяця у розмірі, зазначеному у пункті 2.2. цього договору, шляхом перерахування грошей на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк". При цьому орендар надає доручення банку, у договорі про надання банківських послуг на договірне списання про перерахування цих грошей на рахунок орендодавця (пункт 2.4. договору).

Пунктом 2.6. договору передбачено, що платежі згідно пунктів 2.2., 2.3. цього договору вважаються здійсненими з дати надходження грошей в повному розмірі на поточні рахунки орендодавця та постачальників комунальних та інших послуг.

Згідно пункту 5.1. договору встановлено, що передача орендодавцем та прийняття орендарем об`єкту нерухомості у оренду засвідчується актом здачі-приймання об`єкта нерухомості у оренду. Обов`язок по складанню акта здачі-приймання покладається на сторону, яка передає об`єкт нерухомості іншій стороні договору. Орендар/орендодавець зобов`язаний здійснити огляд об`єкта нерухомості під час підписання акту здачі-приймання. Орендодавець гарантує, що при дотриманні орендарем санітарних і протипожежних правил, а також правил експлуатації встановленого в об`єкті нерухомості санітарно-технічного та інженерного устаткування, орендований об`єкт нерухомості не втратить експлуатаційних властивостей.

Об`єкт нерухомості та інше майно вважаються фактично передані орендодавцеві /орендареві з моменту підписання акта здачі-приймання. У момент підписання цього акта орендар/орендодавець передає орендодавцеві/орендареві ключі від об`єкта нерухомості (пункт 5.2. договору).

Пунктом 5.3. договору встановлено, що оплата оренди та комунальних послуг, зазначених в пунктів 2.2 та 2.3 здійснюється орендарем в обсязі місячного тарифу з місяця, в якому заклечається цей договір.

Відповідно пункту 6.3. договору у випадку порушення строку, зазначеного в пункті 2.5. цього договору по сплаті платежів, зазначених в пункті 2.2 цього договору орендар сплачує орендодавцеві штраф у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Договір укладається на строк по 01.10.2016. Розмір орендної плати вказаний у пункті 2.2. діє протягом строку на який укладено цей договір. У разі якщо не пізніше 3 місяців до закінчення дії договору жодна із сторін не повідомить про припинення його дії іншу сторону, він вважається продовженим на тих самих умовах на строк, встановлений при укладанні договору (пункт 7.1. договору).

Передача нерухомого майна в оренду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове Рішення" громадянці ОСОБА_1 відбулось 30.09.2015, про що свідчить акт здачі-приймання до договору №1232 оренди квартири від 30.09.2015. Даний акт підписаний обома сторонами та скріплений печаткою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове Рішення".

01.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ключове Рішення" (надалі - орендодавець) та ОСОБА_1 (надалі - орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди квартири №1232 від 30.09.2015, згідно якої викладено пункт 2.2. договору в наступній редакції:

2.2. Орендна плата складає 1 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 200,00 грн., за перший місяць оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).

Право власності на квартиру, що виступала об`єктом оренди в даному спорі підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №173066850 від 09.07.2019 (арк.с. 21-23).

Свої зобов`язання за вищевказаним договором відповідач не виконав, допустивши заборгованість по орендній платі. Зокрема, основна заборгованість по орендній платі становить 36 049,17 грн.

Предметом доказування у справі є наступні обставини:

- укладення між сторонами договору оренди №1232 від 30.09.2015;

- визначення строку дії договору оренди №1232 від 30.09.2015;

- наявність підстав для стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати в розмірі 36 049,17 грн. за період з вересня 2015 по лютий 2020 (включно);

- наявність підстав для стягнення з відповідача інфляційної складової в розмірі 2844,46 грн.

- наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 398,33 грн.

- наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу 1% річних в розмірі 14 523,58 грн.

Позивач 25.12.2019 направив відповідачу повідомлення (претензію) №67 від 23.12.2019 на суму 32 449,17 грн. з вимогою про здійснити оплату (арк.с. 18-20).

Відповідач залишив викладену в ній вимогу без задоволення. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень частин 1-2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Згідно частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1,5 статті 762 ЦК України).

Отже, у разі укладання договору оренди у орендаря виникає обов`язок щодо сплати грошових коштів за користування таким майном у визначений договором або законом строк.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 525 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання зобов`язань визначено статтею 526 ЦК України.

Так, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, орендар (відповідач по справі) неналежно виконував взяті на себе за договором зобов`язання.

Вищевказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також фактом оренди квартири, в тому числі за актом здачі-приймання квартири.

Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вищевказаним договором відповідачем суду не надано, як і не надано доказів виконання зобов`язань за договором оренди квартири №1232 від 30.09.2015 належним чином та у встановлені строки.

Отже, із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 протягом вересня 2015 по лютий 2020 користувалася переданою їй позивачем згідно договору оренди №1232 від 30.09.2015 квартирою, однак не сплачувала орендну плату в повному обсязі, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 36 049,17 грн., відтак вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правова природа 3% річних, інфляційних втрат є такою, що вони можуть нараховуватись саме на суму основного боргу.

Позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних в розмірі 1 398,33 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 844,46 грн.

Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок не містить періоду нарахування, а саме не визначено початкову та кінцеву дата нарахування.

За таких обставин, суд позбавлений можливості здійснити перевірку правомірності здійснення нарахувань на прострочену заборгованість та періоду таких нарахувань.

Враховуючи вищевказане, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1398,33 грн. та інфляційних втрат в сумі 2844,46 грн. слід відмовити.

Щодо суми нарахування штрафу

Як визначено частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1- 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписам, встановленим Господарським кодексом України.

Позивач у позовній заяві посилаючись на пункт 6.3 Договору просить суд стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 1% в загальному розмірі 14523, 58 грн.

Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1% в загальному розмірі 14523, 58 грн., судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок не містить періоду нарахування, а саме не визначено початкову та кінцеву дату нарахування.

За таких обставин, суд позбавлений можливості здійснити перевірку правомірності здійснення нарахувань на прострочену заборгованість та періоду таких нарахувань.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1% у загальному розмірі 14 523, 58 грн. слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЮЧОВЕ РІШЕННЯ" (49000, Дніпропетровська область, пр-т. Дмитра Яворницького, 12; код ЄДРПОУ 34410967) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором оренди квартири №1232 від 30.09.2015 в загальному розмірі 54 815,54 грн., з яких: 36 049,17 грн. - основний борг; 2 844,46 грн. - інфляційних втрат; 1 398,33 грн. - 3 % річних; 14 523,58 грн. - штрафу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЮЧОВЕ РІШЕННЯ" (49000, Дніпропетровська область, пр-т. Дмитра Яворницького, 12; код ЄДРПОУ 34410967) 36 049,17 грн. (тридцять шість тисяч сорок дев`ять грн. 17 коп.) - основного боргу та 1 382,36 грн. (одна тисяча триста вісімдесят дві грн. 36 коп.) - судового збору.

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" про стягнення з ОСОБА_1 2844, 46 грн. - інфляційних втрат; 1 398, 33 грн. - 3 % річних; 14 523, 58 грн. - штрафу - відмовити.

Судовий збір в сумі 719, 64 грн. залишити за позивачем.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2020.

Суддя Ю.Ю. Первушин