Рішення

від 07.09.2020 по справі 904/3609/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2020м. ДніпроСправа № 904/3609/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ ТА БУДІВНИЦТВА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ" м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ТРАНС УКРАЇНА" м.Дніпро

про стягнення грошових коштів в розмірі 168 788,03 грн. за договором на ремонт колісних пар

Без виклику (повідомлення) сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ ТА БУДІВНИЦТВА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ТРАНС УКРАЇНА" про стягнення грошових коштів в розмірі 168 788,03 грн. за договором на ремонт колісних пар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору №2067/28-245 від 19.06.2018 року на ремонт колісних пар, в частині несвоєчасного виконання Замовником своїх зобов`язань.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2020, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

23.07.2020 позивач надав до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 145 050,00 грн. у зв`язку з оплатою 15.07.2020.

Відповідач відзив на позов не надав, про наявність справи у суді знав, що підтверджується копіями реєстру та витягом з сайту Укрпошта (а.с. 80, 90), правом на продовження строків, визначених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", не скористався.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договору на ремонт колісних пар, умов, строку виконання робіт та строків оплати за виконанні роботи, встановлення факту неналежного виконання відповідачем договору в частині своєчасної оплати за виконанні роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2018 між Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ ТРАНС УКРАЇНА" (далі - замовник, відповідач) та Акціонерним товариством "ДНІПРОВАГОНРЕМБУД", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ ТА БУДІВНИЦТВА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ" (далі - підрядник, позивач) укладено договір № 2067/28-245 (далі - договір), в подальшому сторонами підписано додаткові угоди № 1 від 04.09.2018 та та № 2 від 28.12.2018.

Відповідно до п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди № 1, підрядник на власній території надає послуги з ремонту колісних пар без буксових вузлів із заміною суцільнокатаних коліс - типу РУ1Ш-957-Г та послуги з переформування колісних пар з повною ревізією буксового вузла вантажних вагонів РУ1Ш-957-Г ГОМТ 4835-2006, наданих замовником, далі - послуги. а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та здійняти оплату на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 1.2. договору в редакції додаткової угоди №1 встановлено, що замовник зобов`язується згідно з умовами розділу 3 цього договору надати підряднику для надання послуг колеса суцільнокатані 957-475-2-В-2-ГОСТ 10791-20011 конструкції по мал. А.1 957 мм ГОСТу 10971-2001 з розрахунку витрат на 1 колісну пару 2 колеса та інші комплектуючі, у разі потреби їх заміни (далі - матеріали). Суцільнокатані колеса б/в підрядник повертає замовнику.

Терміни надання послуг встановлюються за оперативним графіком, з урахуванням положень щодо дати фактичного надходження на територію підрядника матеріалів та здійснення платежів (п. 1.3. договору).

Згідно п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 вартість послуг встановлюється за фактично наданими послугами та визначається в актах наданих послуг. До вартості послуги не враховується вартість наданих замовником матеріалів.

У відповідності до п. 5.3. договору в редакції додаткової угоди № 2 за кожну колісну пару, надану підряднику в ремонт, замовник сплачує на поточний рахунок підрядника оплату за ремонт у розмірі 3 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 600,00 грн., на підставі рахунку підрядника, протягом двох банківських днів від дати отримання рахунку

Пунктом 5.4. договору встановлено, що остаточний розрахунок виконується замовником протягом 3 банківських днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Для здійснення оплати підрядник направляє замовнику рахунки факсом, або електронною поштою з подальшою передачею оригіналів (п. 5.5. договору).

Сума договору визначається за фактично наданими послугами, на підставі актів наданих послуг (п. 5.6. договору).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що за несвоєчасне виконання замовником своїх зобов`язань щодо здійснення на користь підрядника передбачених цим договором платежів замовник зобов`язаний сплатити підряднику неустойку у формі пені в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 9.1. договору внесення змін до цього договору оформлюється додатковими угодами, які погоджуються сторонами і підписуються їх уповноваженими представниками.

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та остаточних взаємних розрахунків (п. 9.2. договору в редакції додаткової угоди № 2).

Як зазначено в позовній заяві, 02.09.2019 позивачем відповідачеві надано послуги з переформування колісних пар з повною ревізією буксового вузла вантажних вагонів РУ1Ш-957-Г ГОСТ 4835-2006, у кількості 6 шт. на суму 60 300,00 грн., що підтверджується Актом № 61/1 приймання-передачі наданих послуг від 02.09.2019, який підписаний представниками сторін без заперечень та скріплені печатками сторін (а.с. 49).

Позивачем на оплату виставлено відповідачу рахунок № 1921472 від 02.09.2020 на суму 60 300,00 грн. (а.с. 50).

Станом на 01.09.2019, відповідач мав передоплату на суму 66 000,00 грн., тому станом на 05.09.2019 розмір заборгованості за вказаним актом склав 5 700,00 грн.

16.09.2019 позивачем відповідачеві надано послуги з переформування колісних пар з повною ревізією буксового вузла вантажних вагонів РУ1Ш-957-Г ГОСТ 4835-2006, у кількості 3 шт. на суму 30 150,00 грн., що підтверджується Актом № 61/2 приймання-передачі наданих послуг від 16.09.2019, який підписаний представниками сторін без заперечень та скріплені печатками сторін (а.с. 52).

Позивачем на оплату виставлено відповідачу рахунок № 1921473 від 16.09.2020 на суму 30 150,00 грн. (а.с. 51).

За наявності залишку передоплати у сумі 5 700,00 грн., розмір основної суми заборгованості за вказаним актом склав 24 450,00 грн.

24.10.2019 позивачем відповідачеві надано послуги з переформування колісних пар з повною ревізією буксового вузла вантажних вагонів РУ1Ш-957-Г ГОСТ 4835-2006, у кількості 12 шт. на суму 120 600,00 грн., що підтверджується Актом № 69 приймання-передачі наданих послуг від 24.10.2019, який підписаний представниками сторін без заперечень та скріплені печатками сторін (а.с. 54).

Позивачем на оплату виставлено відповідачу рахунок № 1921557 від 24.10.2020 на суму 120 600,00 грн. (а.с. 53).

Відповідач за вказаним актом розрахунків не здійснив, у зв`язку з чим розмір заборгованості склав 120 600,00 грн.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, в наслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 145 050,00 грн.

01.03.2020 сторонами підписано Акт звіряння взаємних розрахунків (а.с. 40).

07.05.2020 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 2033/17 з вимогою погасити суму заборгованості (а.с. 55-59).

Направлення зазначеної претензії підтверджується описом вкладення та накладною (а.с. 60).

Відповідач відповіді на претензію не надав суму боргу не оплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 193 вказаного Кодексу, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі Відповідач здійснив оплату суми основної заборгованості у розмірі 145 050,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 77).

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основного боргу у розмірі 145 050,00 грн., який сплачений Відповідачем в рахунок погашення заборгованості 15.07.2020, тобто після порушення провадження у справі, за відсутністю предмету спору.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 18 905,63 грн., 3 % річних - 2 627,65грн. за період з 20.09.2019 по 30.04.2020 та інфляційні втрати - 2 204,75 грн. за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що за несвоєчасне виконання замовником своїх зобов`язань щодо здійснення на користь підрядника передбачених цим договором платежів замовник зобов`язаний сплатити підряднику неустойку у формі пені в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, судом встановлено, що сума пені за період з 20.09.2020 по 30.04.2020, яка підлягає стягненню становить 18 452,51 грн.

В частині стягнення пені у сумі 453,12 грн. слід відмовити.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних, що підлягають до стягнення за період з 20.09.2020 по 30.04.2020 2 270,07 грн.

В частині стягнення 3% річних у сумі 357,58 грн. слід відмовити.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року становлять 2 204,75 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 18 452,51 грн. - пені, 2 270,07 грн. - 3% річних та 2 204,75 грн. - інфляційних втрат.

В частині стягнення 145 050,00 грн. основного боргу провадження у справі слід закрити.

В частині стягнення 453,12 грн. - пені та 357,58 грн. - 3% річних слід відмовити.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, втрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ ТА БУДІВНИЦТВА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ТРАНС УКРАЇНА" про стягнення грошових коштів в розмірі 168 788,03 грн. за договором на ремонт колісних пар - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ТРАНС УКРАЇНА" (49000, м. Дніпро, пр. Гагаріна, б. 74, о. 107, код ЄДРПОУ 38752372) на користь Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ ТА БУДІВНИЦТВА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ" (49024, м. Дніпро, вул. Універсальна, б. 10, код ЄДРПОУ 00554514) суму пені у розмірі 18 452,51 грн. , 2 270,07 грн. - 3% річних, 2 204,75 грн. - інфляційних втрат та 2 519,66 грн . - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ТРАНС УКРАЇНА" на користь Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ ТА БУДІВНИЦТВА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ" 145 050,00 грн. основного боргу провадження у справі - закрити.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ТРАНС УКРАЇНА" на користь Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ ТА БУДІВНИЦТВА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ" 453,12 грн. - пені та 357,58 грн. - 3% річних - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.09.2020

Суддя Н.Г. Назаренко