Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/848/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.
секретар судового засідання: Данілейко В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"
про стягнення 891722 грн.96 коп.
Процесуальні дії по справі.
ТОВ "СФГ "Поділля" звернулось до суду з вимогою про стягнення з ТОВ "Агроуспіх-1" заборгованості за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції №02/05-4-2018 від 02.05.2018 у сумі 891722, 96 грн, з яких: 706976,00 грн основного боргу, 59675,00 грн 3% річних та 125071,96 грн інфляційних.
Ухвалою господарського суду від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання на 14.08.2020 об 11:00.
Ухвалою суду від 14.08.2020 розгляд суду було відкладено на 11.09.2020 о 12:00 також було залучено Герасимчука Олега Олександровича в якості представника позивача у справі та надано йому доступ, як представнику ТОВ "СФГ "Поділля", до електронної справи №906848/20 в підсистемі "Електронний суд".
08.09.2020 до суду від позивача надійшло клопотання від 08.09.2020, згідно з яким останній підтримує позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просить здійснювати розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника. До клопотання додано документи на вимогу ухвали суду від 14.08.2020, а саме: лист ТОВ "СФГ "Поділля" від 08.09.2020 № 34, щодо наявності заборгованості станом на 08.09.2020 та рахунок № 10/05-4 від 10.05.2018.
31.08.2020 та 07.09.2020 до суду повернулись неврученими копії ухвал суду від 27.07.2020 та від 14.08.2020, що направлялись на адресу відповідача зазначену в позовній заяві, підстави повернення: за закінченням терміну зберігання.
З метою уточнення належної адреси відповідача суд здійснив запит та отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначену на сайті Міністерства юстиції України, відповідно до якого встановлено, що зазначена в позовній заяві адреса відповідача є належною та відповідає інформації зазначеній на вказаному офіційному ресурсі.
Відповідач повноважного представника в судове засідання 11.09.2020 не направив, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, не подав.
Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В ході розгляду даної справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні від 11.09.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позов мотивований неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" умов договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № 02/05-4-2018, що був укладений між сторонами 02.05.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що останнім було виконано умови договору у повній мірі та продано відповідачу сільськогосподарської продукції на суму 1526976,00 грн, в свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати отриманої сільськогосподарської продукції належним чином та у повній мірі не виконав, сплативши лише частково 820000,00грн, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 706976,00 грн.
За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 59675,00 грн 3% річних та 125071,96 грн інфляційних.
Відповідач в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
02.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" було укладено Договір на закупівлю сільськогосподарської продукції № 02/05-4-2018 (далі-Договір), за умовами п.1.1. якого продавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупцеві продукцію, а покупець зобов`язується прийняти цю продукцію.
Під продукцією в Договорі розуміється передбачена в пп.2.1.1. п.2.1 Договору сільськогосподарська продукція (п.1.2 Договору).
За умовами п.1.6 Договору, основна оплата продукції здійснюється покупцем за вирахуванням раніше сплаченого авансу декількома платежами за кожну поставлену партію продукції.
Згідно п.1.7. Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.
В розділі 2 сторони погодили обов`язки сторін.
Так, відповідно до п.2.2.1 Договору продавець зобов`язується в порядку та на умовах , визначеного цим Договором, оплатити продукцію.
Згідно п.3.1. Договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується "порушення Договору"), сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.
Порушення Договору є невиконання або неналежне виконання умов, визначених змістом даного Договору.
За умовами п.6.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
На виконання умов укладеного Договору позивач відпустив відповідачу товар на загальну суму 1526976,00 грн, що підтверджується підписаною обома сторонами та скріпленою печатками сторін накладною №10/05-4 від 10.05.2018 та податковою накладною (а.с.17-18). Для оплати товару позивач виставив відповідачу рахунок №10/05-4 від 10.05.2018 (а.с. 62).
Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань оплату за отриманий товар за Договором № 02/05-4-2018 від 02.05.2018 здійснив лише частково на суму 820000,00грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 775 від 29.11.2018 на суму 120000,00 грн, № 873 від 11.03.2019 на суму 400000,00 грн, №876 від 15.03.2019 на суму 300000,00 грн (а.с. 19-21).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 706976,00грн.
09.01.2020 позивач направив відповідачу претензію, в якій вказав про порушення останнім умов Договору щодо оплати отриманої продукції у зв`язку з чим вимагав погасити існуючу заборгованість у сумі 706976,00 грн у строк до 17.02.2020 (а.с. 22-23).
Відповідач відповіді на претензію не надав та заборгованість у вказаній вище сумі не оплатив.
За несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, нарахував до стягнення з відповідача 59675,00 грн 3 % річних та 125071,96 грн інфляційних.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 05/4-2018 на закупівлю сільськогосподарської продукції, який за своєю природою є договором купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено факт виконання позивачем свого зобов`язання щодо поставки товару, що вказує на необхідність виконання відповідачем обов`язку щодо оплати товару у повному обсязі.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічна норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.
За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За таких обставин, вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 706976,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % у розмірі 59675,00 грн та 125071,96грн інфляційних нарахувань, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 10-13) 3% річних на суму 59675,00 грн нараховано за період з 11.05.2018 до 31.03.2020 з урахуванням здійснених часткових проплат.
Перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон", суд дійшов висновку, що нарахування 3% річних в загальній сумі 59675,00грн за період з 11.05.2018 до 31.03.2020 є арифметично вірним та обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.
Згідно з розрахунком позивача (а.с. 10-14) інфляційні втрати нараховано за період з травня 2018 до березеня 2020 на суми простроченого зобов`язання з урахуванням здійснених часткових проплат, які склали 125071,96 грн.
Перевіривши проведені позивачем нарахування заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 125071,96 грн, та здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу за період травень 2018- березень 2020 за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон", господарський суд встановив, що її розмір становить 130863,95 грн, тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вказана вимога позивача заявлена ним правомірно та підлягає задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме 125071,96 грн.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову на загальну суму 891722,96 грн, з яких: 706976,00грн основного боргу, 59675,00 грн 3 % річних та 125071,96 грн інфляційних втрат.
Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" про стягнення 891722,96 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (11040, Житомирська область, Олевський р-н, с.Кишин, вул.Леніна, 55, код ЄДОПОУ 39320297)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" (22524, Вінницька область, Липовецький район, с. Вахнівка, вул.Миру, 31а, код ЄДРПОУ 37337026):
-706976,00 грн основного боргу;
- 59675,00 грн 3% річних;
- 125071,96 грн інфляційних;
- 13375,85 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.09.20
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати:
1- у справу;
2- позивачу - ТОВ "СФГ "Поділля" (22524, Вінницька обл, Липовецький р-н, с.Вахнівка, вул.Миру, 31а) - рек.
3- відповідач- ТОВ "Агроуспіх-1" ( 11040, Житомирська обл., Олевський р-н, с.Кишин, вул.Леніна, 55) - рек.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2020 |
Оприлюднено | 14.09.2020 |
Номер документу | 91464595 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Прядко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні