Рішення

від 10.09.2020 по справі 910/7242/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2020Справа № 910/7242/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем" та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 112 144,91 грн.,

без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем" (далі - Товариство) та фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в сумі 112 144,91 грн., що виникла у зв`язку з неналежним виконанням Товариством своїх обов`язків за укладеним між ним та позивачем кредитним договором від 29 травня 2019 року, а також неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за укладеним з позивачем відповідним договором поруки від 29 травня 2019 року № POR1558699843315.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 червня 2020 року вищенаведену позовну заяву Банку прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7242/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачам було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення Товариства про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 26 червня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/7242/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 7.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення з посиланням на відсутність адресата.

Слід також зазначити, що з метою повідомлення фізичної особи ОСОБА_1 про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 26 червня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/7242/20 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зазначену в позовній заяві адресу місцезнаходження цього відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .

Однак вказане відправлення було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення у зв`язку з відсутністю адресата.

Крім того, повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи № 910/7242/20 здійснювався через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Згідно з пунктами 1, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 10 статті 176 ГПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачі у встановленому законом порядку були належним чином повідомлені про розгляд зазначеної справи.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 26 червня 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте Товариство та ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзивів на позовну заяву не подали, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2019 року Товариством через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису було підписано анкету-заявку про приєднання до умов та правил надання Банком послуг "КУБ".

Згідно вищезазначеної заявки Товариство приєдналося до розділу "Умов та правил надання банківських послуг" по послузі "Кредит КУБ" (далі - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із анкетою-заявкою складають кредитний договір від 29 травня 2019 року № б/н, та взяло на себе зобов`язання виконувати умови цього договору.

За змістом пункту 3.2.8.1 Умов Банк, за наявності вільних грошових коштів, зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", а також в системі Приват 24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват 24 або у сервісі "Paperless", або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 анкети-заяви розмір кредиту становить 200 000,00 грн., а строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту.

За умовами пункту 1.4 анкети-заяви проценти за користування кредитом складають: перші шість місяців 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7 місяця - 1,6 % від початкового розміру кредиту (у тому числі достроковому погашенні кредиту). Пунктом 1.5 анкети-заяви передбачений порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно з цим числом.

Згідно з вимогами статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

30 травня 2019 року на підставі вищезазначеного договору позивачем на поточний рахунок Товариства було перераховано кредитні кошти у розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною банківською випискою по рахунку вказаного відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до пункту 3.2.8.3.1 Умов повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

За умовами пункту 3.2.8.3.1.3 Умов клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно із статтями 212, 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з дев`яносто першого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. За такої умови Банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір: або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і клієнта (система клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

За пунктом 3.2.8.6.2 Умов при настанні будь-якої з наступних подій: неотримання від клієнта згоди на зміну розміру процентів за користування кредитом, зміну періодичності порядку сплати платежів за кредитом; порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, в т.ч. у разі порушення цільового використання кредиту; порушення господарським судом справи про банкрутство клієнта або про визнання недійсними установчих документів клієнта, або про скасування державної реєстрації клієнта; ухвалення власником або компетентним органом рішення про ліквідацію клієнта; смерті клієнта; порушення кримінального провадження щодо клієнта; встановлення такими, що не відповідають дійсності, відомостей, що містяться в пункті 3.2.8.5.11 цієї угоди; відсутності у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє клієнта; наявності судових рішень, що вступили в силу, про стягнення грошових коштів з поточного рахунку клієнта, наявності арешту на поточних рахунках, що належать клієнту, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий клієнту кредит не буде повернутий вчасно, Банк на свій розсуд має право:

а) змінити умови видачі та надання кредиту - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. Водночас згідно статей 212, 611, 651 ЦК України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали у зазначену в повідомленні дату. В цю дату клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за кредитом.

або:

б) розірвати договір у судовому порядку. За такої умови в останній день дії договору клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором.

або:

в) відповідно до статті 651 ЦК України, статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням клієнту повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. Водночас в останній день дії договору клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Проте з матеріалів справи вбачається, що Товариство свої зобов`язання за договором від 29 травня 2019 року виконувало неналежним чином, у зв`язку з чим у останнього станом на 2 березня 2020 року виникла заборгованість перед Банком у розмірі 112 144,91 грн., з яких: 111 658,24 грн. - заборгованість за кредитом, 299,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 63,16 грн. - заборгованість по процентам у вигляді щомісячної комісії, 123,56 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Також судом встановлено, що 24 травня 2019 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № POR1558699843315, предметом якого є надання поруки зазначеною фізичною особою перед кредитором за виконання Товариством зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8 "Кредитний КУБ" Умов (далі - угода-1), по сплаті: процентної ставки за користування кредитом: перші шість місяців 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7 місяця - 1,6 % від початкового розміру кредиту, а також кредиту в розмірі 200 000,00 грн. Якщо під час виконання угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, останній при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою-1 у розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до пункту 1.2 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою-1 у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.5 договору).

За статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Матеріалами справи підтверджується звернення Банку до Товариства із повідомленням про сплату боргу від 20 січня 2020 року № J5UKIKUB07P19 про виконання обов`язків боржника щодо погашення заборгованості та санкцій за кредитним договором (його копія і належні докази направлення долучені до справи). Однак відповідачем зазначена вимога залишена без відповіді та задоволення. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Докази наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за порушення умов вказаного договору поруки матеріали справи не містять.

Таким чином, позивач, користуючись наданим йому за договором поруки та статтями 543, 554 ЦК України правом, правомірно звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що загальна сума боргу за вищезазначеним договором банківського обслуговування від 29 травня 2019 року, яка склала 112 144,91 грн., підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідачі на момент прийняття рішення не надали документів на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за вищенаведеним кредитним договором у вказаному розмірі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої Банком суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем" (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 7; ідентифікаційний код 39435441) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний номер 14360570) 111 658 (сто одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн. 24 коп. заборгованості за кредитом, 299 (двісті дев`яносто дев`ять) грн. 95 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 63 (шістдесят три) грн. 16 коп. заборгованості по процентам у вигляді щомісячної комісії, 123 (сто двадцять три) грн. 56 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 вересня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко