Ухвала

від 10.09.2020 по справі 903/592/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

10.09.2020Справа № 903/592/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши у нарадчій кімнаті заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Вектор"

про забезпечення позову (до подачі позовної заяви)

особи, що можуть отримати статус учасників справи:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод-Вектор" (43006, м. Луцьк, вул. Лідавська, 5-А, ідентифікаційний код 37003782);

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, корп. 2, каб. 33, ідентифікаційний код 32650231)

без виклику представників учасників справи ,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2020 до Господарського суду Волинської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Вектор" про забезпечення позову (до подання позову) шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" у межах суми стягнення 842 469,62 грн, які знаходяться на всіх банківських рахунках останнього;

- накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо", у тому числі на грошові кошти, що знаходяться в його касі у межах ціни позову 842 469,62 грн, до набрання рішенням у даній справі законної сили;

- заборони вчинення будь-яких дії з приводу продажу, міни, дарування та будь-якого іншого відчуження рухомого та нерухомого майна належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Гіппо", до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.08.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Вектор" про забезпечення позову надіслано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Заявник обґрунтовує заяву про забезпечення позову тим, що: у зв`язку із значною сумою заборгованості (842 469,62 грн) та небажанням відповідача виконати своє зобов`язання за Договором, позивач вважає, що у разі винесення рішення на його користь, то виконання такого рішення можу бути ускладненим; вказує, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" його контрагентами пред`явлено вимоги на орієнтовну суму 11 000 000 грн, що також може утруднити виконання рішення суду; згідно інформації взятої з публічних реєстрів в останнього не значиться рухоме чи нерухоме майно, що свідчить про відсутність гарантій при виконанні рішення суду.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у забезпеченні позову з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1 та 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заявник висловився, що не вжиття заходів забезпечення позову може утртуднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Положення статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначають, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Однак, всупереч завдань та основних засад господарського судочинства заявник не виконує вимог вказаних приписів, документально не підтверджує те, що виконання рішення Господарського суду міста Києва може бути утрудненим чи неможливим; Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіппо" вчиняє дії щодо приховування майна та на час виконання судового рішення на його рахунках будуть відсутні кошти у розмірі 842 469,62 грн.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Також, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.

Дане судове рішення, як результат розгляду заяви про забезпечння позову, грнутується на відсутності доказів наявності фактичних обставин того, що виконання рішення у даній справі може бути утрудненим чи неможливим та доводів і обгрунтувань на їх підтвердження.

Отже, слід відмовити у забезпеченні позову, оскільки заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 та 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Вектор" про забезпечення позову (до подачі позовної заяви).

Ухвала набрала законної сили 10.09.2020 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва.

Суддя І.Д.Курдельчук